Провадження № 22-ц/803/6869/25 Справа № 201/14707/24 Суддя у 1-й інстанції - Куць О. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
про залишення апеляційної скарги без руху
29 травня 2025 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді-доповідача Городничої В.С., ознайомившись з апеляційною скаргою Дніпровського державного університету внутрішніх справ на рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 02 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про виплату заробітної плати та середнього заробітку,-
Рішенням Соборного районного суду м.Дніпра від 02 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішніх справ про виплату заробітної плати та середнього заробітку, задоволено в повному обсязі (т. 2 а.с. 121-133).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Дніпровського державного університету внутрішніх справ - Марченко О.Б., 15.05.2025 року засобами поштового зв'язку направив апеляційну скаргу, яка 19.05.2025 року надійшла до Дніпровського апеляційного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2025 року витребувані з Соборного районного суду м.Дніпра матеріали цивільної справи №201/14707/24.
Матеріали цивільної справи №201/14707/24 надійшли до Дніпровського апеляційного суду 28.05.2025 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Разом з тим, вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Апелянтом в прохальній частині апеляційної скарги зазначено дату оскарженого рішення.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі №740/2873/22 (провадження №61-8685св23).
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Подібні висновки викладені Верховним судом в ухвалах від 10 березня 2023 року у справі №185/8512/21; від 12 вересня 2024 року у справі №761/26091/23; від 06 липня 2023 року у справі №541/1799/19, тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №910/16580/23 (провадження №12-30гс24), виснувала, що особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона підписана Марченко О.Б., як представником Дніпровського державного університету внутрішніх справ.
Марченком О.Б. на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додано: - копію довіреності №1/229 від 07 квітня 2025 року, видану ректором університету Моргуновим О.А. на ім'я Марченка О.Б. для представництва інтересів Дніпровського державного університету внутрішніх справ, в тому числі в судах при розгляді господарських, цивільних, адміністративних справ судами загальної юрисдикції України всіх рівнів. Строк дії довіреності - до 31 грудня 2025 року.
Разом з тим, з апеляційної скарги та наданих до неї документів видно, що, Марченко О.Б. не є керівником Дніпровського державного університету внутрішніх справ. Тому, його повноваження діяти від імені Дніпровського державного університету внутрішніх справ у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
У суду відсутня інформація про те, що Марченко О.Б. має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах Дніпровського державного університету внутрішніх справ на підставі саме долучених до апеляційної скарги документів.
Аналогічна позиція щодо обсягу документів, які повинні бути надані для підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року (справа №758/7617/23).
Таким чином, до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження трудових відносин з Дніпровським державним університетом внутрішніх справ, документу в якому визначений його обов'язок представляти інтереси Дніпровського державного університету внутрішніх справ в суді за правилами самопредставництва, або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому було б зазначено, що Марченко О.Б. може вчиняти дії від імені юридичної особи.
Перевіривши інформацію в Єдиному реєстрі адвокатів України апеляційним судом встановлено, що Марченко О.Б. не є адвокатом.
Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга підписана представником, який діє на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що він має статус адвоката чи має можливість діяти в порядку самопредставництва.
Ураховуючи зазначене, апеляційний суд уважає, що дані обставини унеможливлюють самопредставництво - Дніпровського державного університету внутрішніх справ в суді особою, яка діє лише на підставі довіреності.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 14, 43, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровського державного університету внутрішніх справ на рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 02 травня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити апелянта, що недоліки необхідно усунути шляхом:
- подачі апеляційному суду визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження Марченка О.Б. діяти від імені Дніпровського державного університету внутрішніх справ за правилами самопредставництва в Дніпровському апеляційному суді;
- подачі апеляційному суду апеляційну скаргу в новій редакції з виправленням в її прохальній частині дати оскарженого рішення.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана не поданою та повернута особі, яка її подала.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В.С. Городнича