Провадження № 11-сс/803/845/25 Справа № 175/3788/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 травня 2025 року Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участю
заявника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява та скарга ОСОБА_6 містять виключно припущення щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.358, 384 КК України, та вони не містять будь-яких об'єктивних даних про вчинення таких кримінальних правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення про задоволення його скарги. Вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин, оскільки ухвалу постановлено за його відсутності, її копія йому не направлялася, а повний текст оприлюднений лише 07.04.2025 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду скарги слідчий суддя перевищив свої повноваження, оскільки на стадії внесення відомостей до ЄРДР слідчий та слідчий суддя не повинні надавати оцінку відомостям, викладеним у заяві про вчинення злочину. Вважає, що слідчим суддею невірно наведено тлумачення ст. 214 КПК України. Зауважує, що викладені ним у заяві обставини, є достатніми для внесення відомостей до ЄРДР, початку досудового розслідування та безумовно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Наголошує, що визначений ст. 214 КПК обов'язок слідчого не вимагає оцінки такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину, для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Звертає увагу, що слідчим суддею надано невірну оцінку довідці, яка згідно законодавства України є офіційним документом.
Заслухавши доповідача, доводи заявника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню з огляду на наступне.
Так, статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею зазначених вимог закону у повному обсязі не дотримано з огляду на таке.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Отже, вимоги ст.214 КПК України імперативно передбачають обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 16.03.2025 року на електронну адресу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області направив заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 358, 384 КК України.
У зв'язку з тим, що відомості за його заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя послався на те, що повідомлені ОСОБА_6 у його заяві до органу поліції обставини містять абстрактний характер, не містять достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_7 ознак об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки чинний КПК України не наділяє слідчого суддю повноваженнями встановлювати наявність та достатність відомостей, викладених в заяві про вчинення кримінального правопорушення, натомість вказані повноваження передбачені у слідчого/дізнавача та прокурора.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв передчасне рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та безпідставно надав оцінку його заяві про вчинення кримінального правопорушення, а не діям слідчого.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, яка полягає у невнесенні відомостей за його заявою про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області внести в ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 16.03.2025 року про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ст. 358, 384 КК України та розпочати досудове розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді