Провадження № 11-кп/803/1824/25 Справа № 202/994/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 травня 2025 року Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024042210000095 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
Згідно вироку, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1- 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків.
Проте ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, всупереч зазначених вимог законодавства, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , 29 жовтня 2024 року, близько 12 годині під час спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , який пересувається на інвалідному візку, поблизу під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , побачив в інвалідному візку мобільний телефон «Iphone 15»чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , 256 GB та блок живлення до нього «Belkin Home Charger 25 W USB-C PD», що належать ОСОБА_8 , в момент чого в нього раптово виник прямий протиправний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), визначивши предметом свого злочинного посягання вищезазначені мобільний телефон та блок живлення, які належать ОСОБА_8 , реалізуючи раптовість якого ОСОБА_7 , продовжуючи перебувати у вказаному місці та у вказаний час, цілком розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, достовірно знаючи, про введення воєнного стану на території України, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» дію якого продовжено, а востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 № 4024-ІХ, на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року до 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року, з метою власного незаконного збагачення, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, побачивши, що ОСОБА_8 відволікся на спілкування з пересічним громадянином та не спостерігає за його діями, таким чином скориставшись відсутністю з боку власника контролю за своїм майном, підійшов до інвалідного візка та, шляхом вільного доступу взяв мобільний телефон «Iphone» 15, чорного кольору, ІМЕН: НОМЕР_1 , 256 GB, вартістю 35428,59 грн. та блок живлення до нього «Belkin Home Charger 25 W USB-C PD», вартістю 1298,63 грн., які сховав до кишені своєї куртки, після чого, утримуючи та транспортуючи безпосередньо при собі викрадене майно, контролюючи навколишню обстановку з метою попередження викриття його протиправних дій, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, спричинив тим самим майнову шкоду на загальну суму 36727,22 грн..
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити в частині рішення про застосування ст. 75 КК України, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд, застосовуючи положення ст. 75 КК України та звільняючи ОСОБА_7 від призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі, помилково визначив умовою для такого звільнення - невчинення обвинуваченим протягом іспитового строку нового злочину, а не нового кримінального правопорушення, чим на його думку, не застосував закон, який підлягає застосуванню. Просив суд вирок суду змінити та викласти його в частині застосування ст. 75 КК України в редакції: «На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки». В решті вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 ст. 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Частиною 3 ст. 78 КК України передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
З аналізу положень ст. 12 КК України слідує, що поняття «кримінальне правопорушення» є ширшим за поняття «злочин», оскільки включає в себе також і «кримінальні проступки», отже застосування у ст. 75 КК України саме визначення «кримінальне правопорушення», законодавцем передбачено з метою забезпечення належної пост кримінальної поведінки засуджених та запобіганню вчиненню ними нових кримінально караних протиправних діянь.
З оскаржуваного вироку вбачається, що суд застосовуючи до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК України та звільняючи його від призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі, визначив умовою для такого звільнення - невчинення обвинуваченим протягом іспитового строку нового злочину.
Колегія суддів не може погодитись з такою умовою звільнення від призначеного покарання, оскільки вона суперечить вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні в частині застосування ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2025 року стосовно ОСОБА_7 змінити та викласти його в частині застосування ст. 75 КК України в наступній редакції: «На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.».
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: