Справа №760/9818/24
1-кп/760/2112/25
29.05.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000349 від 03.02.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , одруженого, раніше судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Тернувате, Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, та дружину у стані вагітності, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , раніше судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Приют, Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000349 від 03.02.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судове засідання, призначене на 29.05.2025 р. прибув потерпілий ОСОБА_9 , та суд провів допит потерпілого в судовому засіданні.
Після проведення допиту потерпілого суд провів додатковий допит обвинуваченого ОСОБА_6 .
Прокурор зазначила, що потерпілий ОСОБА_10 уникає прибуття до суду, володіючи інформацією про дату слухання справи, тому просить вжити заходів реагування відносно потерпілого.
Прокурор звернулась до суду із клопотаннями про продовження тримання під вартою обвинувачених, без визначення розміру застави, які мотивовані тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, інших обвинувачених у даному провадженні, а також свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Продовження існування ризиків відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Суворість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, а також відсутність в останнього стійких соціальних зв'язків, роботи, а також обставини попереднього притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, наявність не знятої та не погашеною у встановленому законом порядку судимості, вказують про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Продовження існування ризиків відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Суворість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, а також відсутність в останнього стійких соціальних зв'язків, роботи, а також обставини попереднього притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, наявність не знятої та не погашеною у встановленому законом порядку судимості, вказують про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Продовження існування ризиків відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Суворість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, а також відсутність в останнього стійких соціальних зв'язків, роботи, а також обставини попереднього притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, наявність не знятої та не погашеною у встановленому законом порядку судимості, вказують про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Обвинувачені та їхні захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, проти застосування грошового стягнення відносно потерпілого не заперечували.
Потерпілий підтримав подані прокурором клопотання.
Захисники просили вирішити питання про застосування грошового стягнення відносно потерпілого на розсуд суду.
Обвинувачені підтримали захисників.
У судове засідання, яке відбувалось 29.05.2025, не прибув захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 , однак обвинувачений не заперечував проти продовження судового засідання у відсутність захисника.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотань прокурора про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненого повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , знайшли своє підтвердження продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, обвинуваченому у порядку ст. 290 КПК України були відкриті матеріали кримінального провадження, а тому він обізнаний із анкетними відомостями потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на продовження існування ризику впливу з боку обвинуваченого на цих осіб з метою зміни останніми своїх показів, наданих на досудовому розслідуванні.
Обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності: останній раз за вчинення корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі вироку Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2021 р., має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, що вказує на можливість вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
При постановленні ухвали, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, одружений, не має постійного місця проживання у м. Києві, однак постійно проживав у с. Капітанка Голованівського району, не працевлаштований, що вказує про відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів.
Водночас, суд приходить до висновку про можливість визначення обвинуваченому суми застави, із врахуванням тривалості перебування обвинуваченого під вартою, особи обвинуваченого, а також думки потерпілого, який просив не застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 знайшли своє підтвердження продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, обвинуваченому у порядку ст. 290 КПК України були відкриті матеріали кримінального провадження, а тому він обізнаний із анкетними відомостями потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на продовження існування ризику впливу з боку обвинуваченого на цих осіб з метою зміни останніми своїх показів, наданих на досудовому розслідуванні.
При постановленні ухвали, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, не має зареєстрованого місця проживання у м. Києві, однак постійно проживає за адресою АДРЕСА_3 , одружений, має на утриманні малолітнього сина, дружина обвинуваченого перебуває в стані вагітності, що підтверджується відповідними медичними документами, що у своїй сукупності вказує на наявність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на строк 60 днів.
Водночас, із врахуванням особи обвинуваченого, зокрема наявності в нього стійких соціальних зв'язків, а також тривалості перебування обвинуваченого під вартою та позиції потерпілого, який просив не обирати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд визначає обвинуваченому суму застави.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, обвинуваченому у порядку ст. 290 КПК України були відкриті матеріали кримінального провадження, а тому він обізнаний із анкетними відомостями потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на продовження існування ризику впливу з боку обвинуваченого на цих осіб з метою зміни останніми своїх показів, наданих на досудовому розслідуванні.
Обвинувачений офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз: 06.12.2023 на підставі вироку Голованівського районного суду Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на два роки, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до змісту обвинувального акту, вчинено в період іспитового строку, що вказує на продовження існування ризику вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
При постановленні ухвали, судом враховано особу обвинуваченого, який не має зареєстрованого місця проживання у м. Києві, однак постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працевлаштований офіційно, що говорить про наявність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків.
Однак, на переконання суду, із врахуванням того, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до змісту обвинувального акту, вчинено в період визначеного судом іспитового строку, а також - стадії розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що про наявність підстав для продовження тримання під вартою обвинуваченого.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Водночас, виходячи з вищевикладеного, тривалості перебування обвинуваченого під вартою, наявності в останнього стійких соціальних зв'язків, позиції потерпілого, який просив не продовжувати тримання під вартою обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість одночасного визначення розміру застави.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ч.1, 2 ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний(зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Так, оскільки в судове засідання не прибув потерпілий ОСОБА_10 , будучи повідомленим про необхідність прибуття в судове засідання, з метою проведення допиту потерпілого, про причини неявки потерпілий суд не повідомив, суд доходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про застосування до потерпілого грошового стягнення у розмірі 0, 5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 грн.
Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 336, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити частково.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - задовольнити частково.
1)Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) -820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до прокурора та суду,
-не відлучатись із місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду,
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання,
-здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 60 днів з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
2)Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) -820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до прокурора та суду,
-не відлучатись із місця свого проживання за адресою АДРЕСА_3 без дозволу прокурора або суду,
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання,
-здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 60 днів з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
3)Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) -820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до прокурора та суду,
-не відлучатись із місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду,
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання,
-здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 60 днів з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії ухвали про продовження тримання під вартою обвинувачених, - до 27.07.2025 р. включно.
Накласти грошове стягнення на потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_5 в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. за неприбуття в судове засідання без поважних причин.
Грошове стягнення підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/21081100
Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783
Номер рахунку (IBAN):UA278999980313090106000026010
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Роз'яснити потерпілому, що згідно вимог ст. 147 КПК України, особа, на яку накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування цієї ухвали до Солом'янського районного суду міста Києва.
Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.
Ухвалу суду направити на адресу потерпілого для відому та для виконання.
Оголосити перерву в судовому розгляді до 27.06.2025 о 16 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1