Провадження №2-а/760/186/25
Справа №760/1622/22
29 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.
за участі секретаря - Зеленчука М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленя (виклику) сторін цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєсік Н.Г. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
20 січня 2021 року до суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєсік Н.Г. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00005487 від 30.12.2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за порушення ч.2 ст.132-1 КУпАП та закриття провадження по справі з підстав передбачених п.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою серії ВМ №00005487 від 30.12.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що 02.11.2021 о 18.35 год. за адресою М-05 Київ - Одеса, км. 36+303 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених в п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 15% (5.908 тон).
Позивач зазначив, що на думку відповідачів вказаний транспортний засіб порушив вимоги п. 22.5 ПДР. Однак, зі змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не вбачається можливим з'ясувати на підставі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу з урахуванням похибки 2% від загальної маси транспортного засобу. Оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Зауважив, що внаслідок недостатності похідних фактичних даних в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення було не вірно застосовано норми ч.2 ст.132-1 КУпАП. Вантаж, який перевозив позивач, був щебінь гранітний ФР 5/20 мм., що за своєю природою є сипучим вантажем, а отже рухомим під час руху автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час його руху.
Зазначив, що вищевказаний транспортний засіб, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «DAF» модель CF 85.410, д.н.з. НОМЕР_1 , тип вантажний - спеціалізований самоскид. Повна маса навантаження 32 000 т, маса без навантаження 9 500 т.
Також зазначив, що відповідно до товарно - транспортної накладної №02/11 від 02.11.2021, вага транспортного засобу: 9 720 т, вага з вантажем: 32 800 т.
Посилаючись на вищезазначені обставини просить скасувати постанови та стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.
З врахуванням наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
25 січня 2022 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим визначено суддю Усатову І.А.
31 січня 2022 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відкрито спрощене провадження у справі.
23 травня 2022 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва заяву про забезпечення адміністративного позову повернуто без розгляду.
Відповідачі копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви отримали, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У встановлений ухвалою суду строк відзиви від відповідачів не надійшли.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, Законом України «Про автомобільних транспорт».
Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Встановлено, що постановою серії ВМ №00005487 від 30.12.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що 02.11.2021 о 18.35 год. за адресою М-05 Київ - Одеса, км. 36+303 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених в п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 15% (5.908 тон).
Із даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною з підстав відсутності складу правопорушення, визначеного ч.2 ст.132-1 КУпАП, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - Положення).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 3 Правил № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно з п.п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 7 Порядку № 1174, встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Пунктом 8 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
У даному випадку, вчинене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 5,5.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічного засобу, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі.
Факт проїзду транспортного засобу «DAF СF 85.410», д.н.з. НОМЕР_1 , 02.11.2021 о 18 год. 35 хв., на вказаній у постанові ділянці дороги, а саме за адресою: М-05, Київ-Одеса, км 36+303 позивачем визнається.
Згідно пункту 7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Так, технічним засобом WIM 5,5 зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 15 % (5,908 тон).
Так відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка відповідно до ДСТУ ОLML R 134-1:2010 складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі.
Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу здійснюється за формулою:
*% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%, де
Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.
Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
На переконання суду розміри відсотків перевищення 15 %, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові.
Суд звертає увагу, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00005487, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 15% (5,908 тон), а не перевищення загальної маси транспортного засобу.
Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступним посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/ ВМ №00005487/.
Посилання на веб-сайт в мережі Інтернет міститься в оскаржуваній постанові, та відповідно оскаржувана постанова містить ідентифікатори доступу до веб-сайту.
У позовній заяві позивач зазначав, що ним здійснювалось перевезення вантажу, який міг переміститися під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху.
Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки такі не свідчать про дотримання останнім допустимого осьового навантаження передбаченого законодавством про автомобільний транспорт.
Крім того, суд наголошує на тому, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Наявна ж у позивача товарно-транспортна накладна не є належним доказом, який підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться.
Доводи позивача про незазначення в оскаржуваній постанові відомостей, що передбачені Додатком 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення при перевезенні вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Суд зазначає, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, постанова містить усі передбачені положеннями ст.283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст.283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Суд зазначає, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених у справі обставин та з урахуванням того, що факт порушення позивачем ПДР підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкцій вказаних статтей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.2,159,241,242,244-246,250,262 КАС України,суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.