Провадження №2-а/760/303/25
Справа №760/15629/23
29 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції у якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7189930 від 18.06.2023, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 18.06.2023 інспектор УПП у місті Києві сержант поліції Батрак І.В. винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС No7189930 відносно позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС No7189930 вбачається, що 18.06.2023 о 22 годині 54 хвилини в м. Києві по вулиці Бальзака, 1-В водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим порушив п.п. 2.1. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 ст. 126 КУпАП. За результатами розгляду адміністративної справи на місці вчинення адміністративного правопорушення накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.
Позивач заявляє, що транспортним засобом керував не він, а інша особа, проте інспектором не надано доказів на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом.
Вказує, що інспектор не мав права здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, інспектор виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, а тому відповідач грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП.
Окрім цього, постанова серії ЕАС No7189930 від 18.06.2023 не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на це, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
18.09.2023 позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.09.2023 судом було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін..
13.11.2023 представником відповідача-1 було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.
Заперечення проти позову мотивував тим, що під час перевірки документів інспектором було встановлено, що позивач керував транспортним засобом будучи позбавлений такого права на підставі постанови Києво-Святошинського суду Київської області у справі № 369/8582/22 від 04.11.2022, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вказує, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею статті 140 КУпАП. 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою
Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 16.08.2019 у справі № 524/3206/16-а.
Окрім того, рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, на яке посилається позивач у позовній заяві, приймалось до внесення вищезазначених змін у статтю 258 КУпАП, а тому не може застосовуватися у цих правовідносинах.
З урахуванням викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.06.2023 інспектор УПП у місті Києві сержант поліції Батрак І.В. щодо ОСОБА_1 складено постанову серії ЕАС No7189930, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн за те, що 18.06.2023 о 22 годині 54 хвилини в м. Києві по вулиці Бальзака, 1-В водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, чим порушив п.п. 2.1. ПДР України.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.1.а ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/8582/22 від 04.11.2022, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.11.2023, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до інформації з ЄДРСР, постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 набрала законної сили 15.11.2022.
За правилами ч.4 ст.291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Водночас апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 позивачем було подано майже через рік після ухвалення такого судового рішення, тобто після складення щодо позивача постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7189930 від 18.06.2023.
Із змісту постанови Київського апеляційного суду від 06.11.2023 у справі 369/8582/22 вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне вирішено лише при ухваленні судом апеляційної інстанції постанови, тобто 06.11.2023.
Також зі змісту вказаної постанови вбачається, що обґрунтовуючи доводи існування причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 апелянт вказував, що із змістом такої постанови він ознайомився лише 22.09.2023.
Водночас жодних доводів про те, що позивачу не було відомо про існування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 станом на 18.06.2023 останній у позовній заяві не зазначає, а тому суд вважає, що позивач був обізнаний про накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 рік, рішення суду яким таке стягнення застосовано набрало законної сили та не було оскаржене до суду апеляційної інстанції.
В силу наведених правових норм, станом на час прийняття оскаржуваної постанови серії ЕАС № 7189930 від 18.06.2023 постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 підлягала виконанню як така, що набрала законної сили, оскільки не була оскаржена у визначений КУпАП строк, а саме: апеляційна скарга на вказану постанову суду від 04.11.2022 протягом десяти днів з дня винесення цієї постанови не подавалась.
Установлені обставини свідчать, що апеляційна скарга на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 подана після 18.06.2023, тобто після прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.
Тому суд вважає, що станом на 18.06.2023 постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2022 набрала законної сили та підлягала виконанню, а тому позивач станом на 18.06.2023 був позбавлений права керування транспортними засобами.
Аналогічної позиції щодо вирішення питання про те, чи підлягала виконанню постанова суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, яка після вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, хоч і з пропуском установленого строку, проте була оскаржена в апеляційному порядку, дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема у постанові від 05.12.2023 у справі № 712/5883/23.
Далі суду належить перевірити чи правомірно інспектором установлено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Позивач у позовній заяві покликається на те, що 18.06.2023 транспортним засобом керував не він, а інша особа, що виключає у його діях наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
На спростування таких обставин відповідачем не надано жодних доказів, окрім доводів викладених у відзиві на позовну заяву.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст.77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наявних у суду матеріалів, окрім постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, передбачених ст.251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Крім того, у суду відсутні докази які б могли підтвердити взагалі перебування особи за кермом автомобіля.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд вважає недоведеним, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задвооленню.
Статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд першої інстанції повинен був розглядати справу.
З огляду на наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні в частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо позовних вимог до відповідача Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, що міститься у п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Стаття 222 КУпАП встановлює, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Приписами ч. 3 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП , інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаних справах вказав, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Суд приходить до висновку, що органом Національної поліції у даній справі є Департамент патрульної поліції та судом було здійснено розгляд справи по суті заявлених вимог саме до відповідача Департаменту патрульної поліції, як суб'єкта владних повноважень.
Водночас Управління патрульної поліції в м. Києві не має статусу юридичної особи, а є лише структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги до Управління патрульної поліції в м. Києві не підлягають задоволенню, оскілки пред'явлені до неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 140, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАС № 7189930 від 18.06.2023, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.