Провадження №2-а/760/108/25
Справа №760/14876/20
29 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил, -
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0927/10000/20 від 11.06.2020.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем 11.06.2020 була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0927/10000/20, відповідно до якої його було визнано винним в порушенні митних правил відповідно до статті 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 5 643,90 грн.
Він не був присутній під час розгляду даної справи, тому про існування даної постанови дізнався лише 25.06.2020 (коли отримав постанову поштою).
Ознайомившись зі змістом постанови, вважає, що відповідачем було порушено порядок розгляду справи про порушення митних правил та необґрунтовано накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Зазначає, що обґрунтовуючи правомірність накладення стягнення відповідач посилається на те, що під час митного оформлення автотранспортного засобу з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявлено неправдиві відомості для визначення розміру акцизного податку, а саме неправильно зазначена дата випуску транспортного засобу, замість 2005 року випуску зазначена дата 2006 рік.
Вказує, що відповідно до правил статті 248, 264 МК України ним з метою випуску у вільний обіг товару - транспортного засобу, було подано в електронному вигляді митну декларацію (далі ЕМД) з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір купівлі-продажу (transporto priemones pirkimo-pardavimo sutartis), свідоцтво про зняття з обліку транспортного засобу (pazyma apie transporto priemonлs iрregistravimа).
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та свідоцтві про зняття з обліку транспортного засобу зазначена єдина дата 28.02.2006. Іншої дати у вказаних документах не зазначено.
Посилається, що відповідно до правил ч. 3 статті 334 МК України відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.
Стверджує, що долучені ним до ЕМД документи, складені повноважною особою відповідно до її компетенції та зафіксована в них інформація має юридично значущий характер, в розумінні положень ч. 3 статті 334 МК України, додаткового підтвердження такої інформації не вимагається.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 266 МК України декларант зобов'язаний: (1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; (2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного при- значення для митного контролю і митного оформлення; (3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; (4) сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату; (5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Тобто повноваження щодо обов'язкової додаткової перевірки документів які подаються для проведення митного оформлення відсутні.
З урахуванням викладеного просив суд позов задовольнити.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.07.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2020 судом було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.03.2021 представником Київської митниці Держмитслужби було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.
Заперечення мотивував тим, що 05.02.2019 до відділу митного оформлення № 5 митного поста «Димитрово» Київської митниці ДФС агентом з митного оформления ТОВ «СЕБ СЕРВІС» ОСОБА_1, який діяв на підставі договору доручення від 05.02.2019 № 13/2019/Б «Договір про надання послуг митного брокера» з метою випуску у вільний обіг товару транспортного засобу, було подано у електронному вигляді митну декларацію, (далі - ЕМД) з прикріпленими до неї сканованих зображеннями товаросупровідних документів.
Декларація була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером № UA125010/2019/001787
Вказує, що відповідно до змісту гр. 8 зазначеної ЕМД одержувачем транспортного засобу виступав ОСОБА_2 .
Згідно з даними товаросупровідних документів, продавцем товару виступала юридична особа резидент Литовської Республіки UAB Anarus (304220783, Kauno g 3А, LT-01314 Vilnius).
Відповідно до змісту гр. 14 ЕМД декларування товару здійснено ТОВ "СЕБ СЕРВІС".
Зазначає, що відповідно до змісту гр. 54 ЕМД від 05.02.2019р. No UA125010/2019 001787. декларація подана до митного оформлення агентом митного оформлення ТОВ "СЕБ СЕРВІС" ОСОБА_1 , що засвідчено електронним цифровим підписом останнього.
Відповідно до норм Закону України «Про єдиний митний тариф», коду УКТЗЕД 8703239013 відповідає ставка мита 10%. Відповідно до положень Податкового кодексу України, при ввезенні на територію України транспортних засобів (імпорт) застосовується ставка ПДВ 20%.
05.02.2020 митне оформлення товару, заявленого у ЕМД типу ІМ 40 АА від 05.02.2019 № UA125010/2019/001787 було завершено.
Таким чином митне оформлення транспортного засобу марки - RENAULT, модель - LAGUNA; номер кузова НОМЕР_1 , було здійснено з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік), що дорівнює 12 (заявлений календарний рік виготовлення 2006).
30.03.2020 з метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Київською митницею Держмителужби направлено лист до АТ «Рено Україна».
03.04.2020 Київською митницею ДФС отримано відповідь від офіційного дилера АТ «Рено Україна» стосовно фактичної дати виготовлення транспортного засобу марки- RENAULT, модель - LAGUNA, Hомер кузова - VF1KG1PBE33491176. Відповідно до вказаного листа, фактичний момент виготовлення зазначеного ТЗ березень 2005 року.
Виходячи з викладеного, при здійсненні митного оформлення вказаного транспортного засобу повинен застосовуватись акцизний податок з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 13 (фактичний календарний рік виготовлення 2005).
За результатом зміни вікового коефіцієнту та внаслідок зміни кількісного показника акцизного податку на вищевказаний товар. Управлінням запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Київської митниці Держмитслужби було направлено службову записку до Управління контролю митної вартості, класифікації, походження прогнозування надходжень щодо визначення різниці митних платежів. В отриманій відповіді проведено розрахунок різниці митних платежів, заявлених декларацією від 05.02.2019 № UA125010/2019/001787 та таких, які підлягають сплаті. Різниця митних платежів становить 1 881,30 грн.
Зазначає, що агентом з митного оформлення ТОВ «СЕБ СЕРВІС» ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 1881,30 грн., заявлено у ЕМД від 05.02.2019 № UA125010/2019/001787 неправдиві відомості, необхідні для визначення розміру акцизного податку.
Таким чином, це вказує на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а отже, наявність підстав у відповідача для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2024 відповідача - в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А. В., замінено на його правонаступника - Київську митницю.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А.В. від 11.06.2020 у справі про порушення митних правил №0927/10000/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 5 643,90 грн.
Як вбачається з постанови, 05.02.2019 до відділу митного оформлення № 5 митного поста «Димитрово» Київської митниці ДФС агентом з митного оформления ТОВ «СЕБ СЕРВІС» ОСОБА_1, який діяв на підставі договору доручення від 05.02.2019 № 13/2019/Б «Договір про надання послуг митного брокера» з метою випуску у вільний обіг товару транспортного засобу, було подано у електронному вигляді митну декларацію, (далі - ЕМД) з прикріпленими до неї сканованих зображеннями товаросупровідних документів.
Декларація була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером № UA125010/2019/001787.
Відповідно до змісту гр. 8 зазначеної ЕМД одержувачем транспортного засобу виступав ОСОБА_2 .
Згідно з даними товаросупровідних документів, продавцем товару виступала юридична особа резидент Литовської Республіки UAB Anarus (304220783, Kauno g 3А, LT-01314 Vilnius).
Відповідно до змісту гр. 14 ЕМД декларування товару здійснено ТОВ "СЕБ СЕРВІС".
Відповідно до змісту гр. 54 ЕМД від 05.02.2019р. No UA125010/2019 001787. декларація подана до митного оформлення агентом митного оформлення ТОВ "СЕБ СЕРВІС" ОСОБА_1 , що засвідчено електронним цифровим підписом останнього.
Відповідно до норм Закону України «Про єдиний митний тариф», коду УКТЗЕД 8703239013 відповідає ставка мита 10%. Відповідно до положень Податкового кодексу України, при ввезенні на територію України транспортних засобів (імпорт) застосовується ставка ПДВ 20%.
05.02.2020 митне оформлення товару, заявленого у ЕМД типу ІМ 40 АА від 05.02.2019 № UA125010/2019/001787 було завершено.
Таким чином митне оформлення транспортного засобу марки - RENAULT, модель - LAGUNA; номер кузова НОМЕР_1 , було здійснено з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік), що дорівнює 12 (заявлений календарний рік виготовлення 2006).
30.03.2020 з метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Київською митницею Держмителужби направлено лист до АТ «Рено Україна».
03.04.2020 Київською митницею ДФС отримано відповідь від офіційного дилера АТ «Рено Україна» стосовно фактичної дати виготовлення транспортного засобу марки- RENAULT, модель - LAGUNA, Hомер кузова - НОМЕР_1 . Відповідно до вказаного листа, фактичний момент виготовлення зазначеного ТЗ березень 2005 року.
Виходячи з викладеного, при здійсненні митного оформлення вказаного транспортного засобу повинен застосовуватись акцизний податок з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 13 (фактичний календарний рік виготовлення 2005).
За результатом зміни вікового коефіцієнту та внаслідок зміни кількісного показника акцизного податку на вищевказаний товар. Управлінням запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Київської митниці Держмитслужби було направлено службову записку до Управління контролю митної вартості, класифікації, походження прогнозування надходжень щодо визначення різниці митних платежів. В отриманій відповіді проведено розрахунок різниці митних платежів, заявлених декларацією від 05.02.2019 № UA125010/2019/001787 та таких, які підлягають сплаті. Різниця митних платежів становить 1 881,30 грн.
Приймаючи рішення про наявність у діях громадянина України ОСОБА_1 ознак порушення митних правил передбачених ст. 485 МК України, митний орган прийшов до висновку, що останній у митній декларації не вказав правильний рік випуску транспортного засобу, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
Зазначені дії на думку митного органу мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.
Разом із тим, суд не погоджується із таким твердженням митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі тощо.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За приписами ч. 1 ст. 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Отже, на час прийняття постанови по справі № 0927/10000/20 від 11.06.2020, митниця була наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірних постанов за ст. 485 МК України, полягає у невірному зазначенні позивачем в поданій до митного контролю та митного оформлення електронній митній декларації року випуску транспортного засобу.
Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
За правилами ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів.
Відповідно до ч. 4 ст. 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Статті 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Тобто, сам по собі факт невірного зазначення року випуску транспортного засобу не становить склад правопорушення згідно з ст. 485 МК України.
Згідно з ч.ч. 1-7 ст. 69 МК України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Наведені положення МК України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/5320/17, провадження № К/9901/18692/18).
Вимоги ст. 489 МК України визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.
За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 510 МК України посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.
Вимоги статті 489 МК України визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Однак, ані в протоколі про порушення митних правил, ані в постанові про притягнення до відповідальності не ставиться позивачу за провину факт невірного заповнення опису товару, спотворення його визначальних характеристик або неподання документів, які мають значення для класифікації, що свідчить про те, що позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи надані позивачем.
Рік випуску транспортного засобу позивачем був встановлений із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та свідоцтва про зняття з реєстрації транспортного засобу, де зазначено 28.02.2006.
Водночас митний орган не стверджує про невідповідність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та свідоцтва про зняття з реєстрації транспортного засобу чи їх підроблення.
Дії позивача було кваліфіковано за ст. 485 МК України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів).
Правовий аналіз змісту наведених норм права дає підстави для висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у більшому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.
Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Тобто, для притягнення до відповідальності згідно ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Аналізуючи зміст ст. 485 МК України, суд приходить висновку, що склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з умисною формою вини (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 757/58377/16-а, касаційне провадження № К/9901/32161/18).
Проте, саме по собі зазначення позивачем невірного року випуску транспортного засобу в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.
Викладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а.
У даному випадку позивач надав до митної декларації копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та свідоцтва про зняття з реєстрації транспортного засобу із яких він і встановив рік випуску.
Відтак, зазначення позивачем невірного року випуску в декларації поряд з заявленням повного опису товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.
Таким чином, суд приходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів, які б свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), оскільки сам по собі факт неправильного визначення року випуску (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.
Суд зазначає, що митними органом при розгляді справи про порушення митних правил не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже не доведено його суб'єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.
Крім того, відповідачем не виявлено та не доведено факт подання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації.
Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, надання недостовірної інформації або ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття митницею рішення про визначення коду товару, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.
Згідно з ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач за звернення до суду з позовом у давній справі сплатив 420,40 грн.
Тому суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст..ст. 29, 485, 489, 494, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил задовольнити.
Скасувати постанову №0927/10000/20 від 11.06.2020, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 643,90 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43997555, адреса: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.А.Усатова