Справа №760/8427/24
Провадження №2/760/2325/25
28 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Омельян Я.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в твердій грошовій сумі,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мудрик А.І. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд
- розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 19 вересня 2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції у Київській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн щомісячно, з моменту звернення до суду і до повноліття дитини;
- стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн щомісячно, з моменту звернення до суду і до повноліття дитини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між подружжям, виникнення конфліктів з різних причин. Між сторонами втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб існує лише формально, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача та дітей. Діти проживають разом із позивачем і знаходяться на її утриманні, відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для утримання та виховання дітей. Відповідач є здоровим та працездатним чоловіком, інших осіб на утриманні не має, має власну квартиру, машину, працевлаштований, а тому, на думку позивача, може сплачувати аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі 10000 грн на кожну дитину.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху, з підстав не зазначення адвокатом відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ухвали від 01 травня 2024 року було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 липня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шкред А.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просила задовольнити позов частково, розірвати шлюб між сторонами та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі по 2000 грн на кожну дитину. В обґрунтування відзиву зазначила, що позов в частині розірвання шлюбу відповідач визнає. Вимогу про стягнення аліментів визнає частково та просить стягнути з нього по 2000 грн на утримання дітей, зважаючи на розмір доходу, оскільки заробітна плата відповідача за вирахуванням податків та зборів складає 8855 грн, що не дозволяє йому сплачувати аліменти у сукупному розмірі 20000 грн. Оскільки відповідач не має інших доходів, окрім заробітної плати, відповідач готовий сплачувати аліменти по 2000 грн на кожну дитину, що відповідатиме майже 50% від такої заробітної плати. Присудження аліментів у більшому розмірі залишать відповідача без засобів для існування.
18 липня 2024 року від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказала, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсності, відповідач має у власності нерухоме майно та автомобіль, займав керівну посаду в ТОВ «Глобальна Структура» та одержував заробітну плату значно вищу ніж 8855 грн. Позивач вважає, що 2000 грн не є достатньою сумою для створення належних умов життя та розвитку дитини, тому, вважає, що позивач може сплачувати аліменти в розмірі 10000 грн.
18 липня 2024 року та 22 липня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яценко І.В. від 16.07.2024 року, в якому вона просила
1) витребувати у відповідача - ОСОБА_2 копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «TOYOTA HIGHLANDER» д.р.н. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності;
2) витребувати у ТОВ «Глобальна Структура»:
- копію наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду керівника ТОВ «Глобальна Структура» у квітні 2023 р.;
- довідку про доходи ОСОБА_2 у період з квітня 2023 р. по лютий 2024 р. під час перебування на посаді керівника підприємства:
- довідку із зазначенням всього періоду праці ОСОБА_2 у ТОВ «Глобальна Структура».
07 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яценко І.В. від 31.07.2024 року, в якому вона просила
1) витребувати від Пенсійного Фонду України (Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві довідку форми ОК-7 про суми заробітної плати ОСОБА_2 , з яких сплачується єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2023 р. по 01.07.2024 р.;
2) витребувати у банківських установах АТ «Приватбанк» та АТ «Укрсиббанк» інформацію про наявні рахунки та довідку про рух коштів на рахунках, відкритих на ім?я ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року у задоволенні вищезазначених клопотань було відмовлено.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 19 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис №192.
Від шлюбу сторони мають дітей:
- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 19 травня 2017 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис №1290;
- доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 19 травня 2017 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис №237;
Позивач, звернувшись до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазначила, що у них з відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, зникло взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, подальше спільне проживання та збереження сім'ї є неможливим та суперечить інтересам позивача та дітей.
Відповідач позов в частині розірвання шлюбу визнав та просив шлюб між сторонами розірвати.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як вбачається з ч.2 та ч.3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, обґрунтовані, бажання розірвати шлюб відповідає її дійсній волі, подальше спільне життя подружжя суперечить їх інтересам та інтересам дітей, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу за таких обставин є недоцільним, його необхідно розірвати, а позов у цій частині - задовольнити.
Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Як вбачається з позовної заяви, діти проживають разом з позивачем. Указану обставину відповідач визнає.
Домовленості щодо сплати батьком аліментів на утримання дитини у добровільному порядку не досягнуто.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн щомісячно, з моменту звернення до суду і до повноліття дитини та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн щомісячно, з моменту звернення до суду і до повноліття дитини.
Відповідач у відзиві на позов не заперечував проти сплати аліментів, лише просив зменшити заявлений у позові їх розмір до 2000 грн на кожну дитину.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як визначено статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто, вони обидва повинні нести обов'язок належного забезпечення своїй дитині належних умов для життя та гармонійного розвитку.
Так, згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Частина 1 статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 років до 18 років: з 1 січня - 3196 гривень.
Приписами ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, створювати необхідні умови для їх розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дітей мають нести спільно обоє батьків.
Крім того, суд вважає, що відповідач беззаперечно має усвідомлювати всю відповідальність покладеного на нього обов'язку щодо забезпечення дітей, які залишилися проживати разом з матір'ю та потребують матеріального забезпечення, незалежно від будь-яких обставин. Тому він зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини.
Як встановлено судом, відповідач є чоловіком працездатного віку, відомості про його незадовільний стан здоров'я та про наявність у нього на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків у справі відсутні.
Відповідно до довідки від 04 липня 2024 року №ГС-00002, ОСОБА_2 працює в ТОВ «Глобальна Структура» з 19 лютого 2024 року та отримує 8855 грн в місяць.
Згідно інформаційної довідки 386177225 від 09 липня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на праві власності ОСОБА_2 належить дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222981502:02:201:0019 та 3222981502:02:201:0018.
Інших доказів про доходи відповідача, а також щодо наявності у нього на праві власності, володіння чи користування рухомого та нерухомого майна суду не надано.
Враховуючи викладене, вік та стан здоров'я дітей, які перебувають на утриманні матері, матеріальне становище та стан здоров'я платника аліментів, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дітей необхідним харчуванням і предметами вжитку, суд вважає, що необхідно стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 2000 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно ч.1 ст.184 СК України, від дня пред'явлення позову - 10 квітня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та відповідатиме принципам розумності та справедливості.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України, у відповідності до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
А тому, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат щодо сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі в справах про стягнення аліментів, звільнені від сплати судового збору.
Відтак, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів в твердій грошовій формі, - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 вересня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №192.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 10 квітня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова