Справа №:755/8964/25
Провадження №: 2-о/755/416/25
прозалишення заяви без руху
"26" травня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою в порядку окремого провадження, з вимогами: «1.Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , недієздатною особою. 2. Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над його сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 3. Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над його сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .»
Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду заяви в порядку окремого провадження, суддя приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч. 1 ст. 4 ЦПК України)
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. (ч. 3 ст. 294 ЦПК України)
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст. 175 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Разом з тим, до матеріалів заяви заявниками долучено лише Виписний епікриз з медичної кари стаціонарного хворого №14981 за період перебування у стаціонарі з 12.11.2024 - 15.11.2024; Витяг з рішення експертної команди ОСОБА_3 від 06.05.2025 №8/25/982/Р; Висновок патопсихологічного дослідження від 12.11.2024; Заключення спеціаліста від 21.08.2024, тобто медична документація початок створення якої датується 21.08.2024. При цьому, належних та допустимих доказів щодо психічного стану здоров'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створених 21.08.2024 року, до які б мали підтвердити хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (медичні довідки про психічний стан здоров'я, перебування на обліку лікаря-психіатра, проходження лікування в умовах стаціонару (виписний епікриз) інше) заявниками до матеріалів заяви не долучено.
Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно із ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Однак, до заяви не долучено оригінал подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами над недієздатною фізичною особою, у разі ухвалення судом рішення, також доказів того, що заявники звертались з приводу цього питання до органу опіки та піклування. Крім того, до заяви не долучено жодного доказу, які б мали підтвердити майновий стан осіб, які мають намір стати опікунами, довідки компетентних органі стосовно загальних показників здоров'я та психічного стану, наявності (відсутності) судимостей та інші докази необхідні для встановлення статусу опікуна.
Відповідно до п. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Однак, у ст. 133 ЦПК України законодавець розділяє види судових витрат.
Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату звернення з цією заявою до суду становить 605 грн 60 коп.
До переліку заяв, за подання яких не справляється судовий збір, передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», заява про визнання фізичної особи недієздатною не входить.
Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить положення про пільги щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуном.
На виконання ухвали суду заявники мають надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. за кожну заявлену вимогу окремо.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 133, 185, 297, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання ним ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.