ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 361/1398/24
провадження № 2/753/4088/25
(заочне)
18 березня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку,
16.01.2025 до Дарницького районного суду м. Києва на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду м. Києва від 11.11.2024 надійшла цивільна справа № 361/1398/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позивач просить стягнути з відповідача:
- 68 763,52 грн - заборгованість по виплаті заробітної плати;
- 18 153,57 грн - компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки;
- 12 102,38 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку.
На обґрунтування позову зазначив таке.
З 01.09.2017 позивач працював в ТОВ «Технотон енерго» по посаді менеджера зі збуту.
Наказом № 19-К від 10.11.2023 був звільнений за згодою сторін.
При звільненні позивачу повернули трудову книжку, однак не були проведені розрахунки по заробітній платі за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року.
Відповідач не виплатив позивачу заробітну плату в розмірі 68 763,52 грн.
Ухвалою від 30.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи по суті; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки не повідомив, відзив не подав.
Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією представника позивача викладеної в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.
Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
01.09.2017 ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджеру зі збуту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго».
10.11.2023 ОСОБА_1 звільнений з посади менеджера зі збуту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго» на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін).
Згідно з довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-7 від 06.02.2024 та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 06.02.2024 у період 2017 року по 2023 року ОСОБА_1 нараховувалась та сплачувалась заробітна плата Товариством з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго»,сплачувались страхові внески.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошову виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Оскільки відповідач не провів розрахунок з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість із виплати заробітної плати за період з грудня 2022 року по 10 листопада 2023 року в розмірі 68 763,52 грн, а також заборгованість з компенсації невикористаних днів щорічної відпустки за 2021 - 2023 року у розмірі 18 153,57 грн, відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості перед позивачем із виплати заробітної плати та компенсації невикористаних днів щорічної відпустки, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної позовної вимоги.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Згідно з пунктом 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Згідно з розрахунком, зазначеним позивачем в позовній заяві, середній заробіток за час затримки становить 12 102,38 грн.
Оскільки відповідачем зазначений розрахунок не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, пп. 2 п. 1 ч. 2 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більш 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн, тобто з урахуванням задоволеної позовної вимоги майнового характеру, за подання позивачем зазначеного позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354, 355, п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго» на користь ОСОБА_1 :
- 68 763,52 грн - заборгованість по виплаті заробітної плати;
- 18 153,57 грн - компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки;
- 12 102,38 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку, разом - 99 019,47 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго» на користь держави 1 211,20 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотон енерго», код ЄДРПОУ 38893520, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лариси Руденка, 6-А.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Маркєлова