Справа № 711/3584/25
Номер провадження 3/711/1079/25
28 травня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суд м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 071472), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків як матір відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 1-Д класу гімназії № 9, шо знаходиться за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 52, м. Черкаси, в результаті чого останній систематично, у період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, вчиняє дрібне хуліганство в гімназії, а саме: образливо чіпляється, використовує нецензурну лексику, провокує бійки з однокласниками, що ображає їх честь та гідність і порушує громадський порядок та спокій. Таким чином, ОСОБА_1 порушила ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України, ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 55 Закону України «Про освіту»
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 13.05.2025 факт вчинення дрібного хуліганства її малолітнім сином ОСОБА_2 визнала. Пояснила, що її син ще не вміє керувати емоціями, гіперактивний та досить агресивний, у зв'язку з чим вони вже півроку працюють із психологом. Серед інших однокласників він найбільш активний, дійсно не завжди знаходить порозуміння з іншими дітками. Протягом цього навчального року батьки інших дітей повідомляли їй про певні конфлікти між дітьми та її сином, на що вона завжди пояснювала, що обговорить ці ситуації з сином. Вважає, що серед дитячого колективу конфлікти трапляються часто, однак в їхніх причинах інші батьки не завжди об'єктивно розбираються. Одного разу трапилася ситуація, коли дівчинка з класу ОСОБА_3 принесла до школи іграшкові гроші, син ОСОБА_1 взяв їх глянути, а інша дівчинка стала викручувати йому руку, потім до неї приєднався хлопчик ОСОБА_4 , після чого її син почав його відштовхувати, проте зрештою саме її сина звинуватили в тому, що він ударив інших дітей. Вказує, що син може сваритись чи битись з іншими дітьми, але це переважно його реакція на те, що його зачіпають.
ОСОБА_1 також зазначила, що їй відомо про те, що мама однокласника Жені писала щодо поведінки ОСОБА_3 якусь заяву, під якою підписалось 18 батьків із класу.
Разом з тим, ОСОБА_1 стверджувала, що її син не міг вимагати в інших дітей гроші, тому що постійно отримує від неї по 50 грн як кишенькові гроші, і решту в нього вона не перевіряє і не забирає. Також розповіла про випадок, коли інша однокласниця сама віддала йому свої гроші, він витратив їх у шкільному буфеті на солодощі, якими пригостив інших дітей.
Щодо останньої ситуації, після якої щодо неї склали протокол, ОСОБА_1 розповіла, що конфлікт з бабусею ОСОБА_3 , її свекрухою, влаштувала мама хлопчика Жені біля приміщення школи, коли зустріла бабусю із внуком та відразу почала на них обох кричати начебто з приводу того, що ОСОБА_3 постійно зачіпає та ображає Женю, а потім навіть штовхала її свекруху. При цьому ОСОБА_3 , побачивши агресію від сторонньої дорослої жінки, відреагував у той спосіб, що сам почав кричати на цю жінку, щоб захистити бабусю. Її свекруха є неконфліктною, спокійною за характером, і їх з мамою ОСОБА_5 розборонила невідома жінка, яка просто проходила поруч і сказала, що викличе поліцію, якщо мама ОСОБА_5 не припинить зачіпати старшу від неї жінку. Після цього мама ОСОБА_5 поскаржилася на поведінку сина класному керівникові дітей та адміністрації школи, за рішенням якої були проведені батьківські збори, на яких від батьків інших однокласників лунали претензії про те, що її син усіх у класі ображає. Сама вона не була присутньою на зборах, оскільки у той час якраз поїхала у відпустку на 10 днів, а син залишився із колишнім чоловіком, який і ходив на збори. Згодом відбулися ще одні збори, на яких були присутніми її колишній чоловік, вчителька ОСОБА_3 , шкільний поліцейський, психолог та директор школи, однак ніяких рішень за їх результатами не ухвалили. Після її повернення із відпустки на неї склали адміністративний протокол.
Загалом зазначила, що раніше через поведінку сина її до школи не викликали, загальних зборів з цих питань не проводили, письмових зауважень чи записок вчителька їй не писала. У разі виникнення будь-якої пов'язаної з її сином ситуації, вчителька завжди повідомляє їй про порушення ним дисципліни. Звернула увагу, що за 4 роки відвідування ОСОБА_3 дитячого садка вона не мала конфліктів з іншими мамами. Випадків постійних скарг на її сина від одних і тих же батьків не було. Та мама, яка написала щодо неї заяву, лише одного разу скаржилася їй на ОСОБА_3 . ОСОБА_1 запевнила, що завжди реагує на зауваження інших батьків, намагається говорити із сином про ситуації, що трапляються у нього з однокласниками. Поведінку ОСОБА_3 пояснює тим, що він зазнав чимало стресу, адже із липня 2024 року вони з його батьком перестали проживати разом, через деякий час ОСОБА_1 почала жити з іншим чоловіком, який знайшов спільну мову з хлопчиком і користується у нього авторитетом. Проте раніше син отримував мало чоловічої уваги, його рідний батько з ним спілкується час від часу, часто надає дитині різноманітні обіцянки, але не виконує їх, наприклад, обіцяє забрати до себе на вихідні чи на ночівлю, а потім не бере слухавку телефона. До того ж, вони декілька разів змінювали місце проживання, що також вплинуло на дитину через зміну звичної обстановки.
ОСОБА_1 зазначила, що своєю поведінкою син намагається привернути до себе увагу. Вона визнає, що хлопчик має проблеми з навчанням, однак через те, що вона працює на двох роботах і приходить додому досить пізно, то не може повноцінно займатися з ним. Тому вона домовлялася з класним керівником про додаткові заняття з ОСОБА_3 , також знайшла на літо репетитора. Однак сину не цікаво навчатися, у нього хороша пам'ять, але навчається він по настрою. Літери погано запам'ятовує, проте дуже любить творчість. Дитина має більше друзів із колишнього садочка та з двору, ніж зі школи. До навчання у школі вона не помічала, щоб син систематично зачіпав інших дітей чи бив їх. Однак коли він робить якість нехороші вчинки, вона визнає це і намагається розібратися чому він так вчинив і як це виправити.
Також у судове засідання 28.05.2025 з'явилася класний керівник ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , яка пояснила, що ОСОБА_2 спочатку було важко знайти спільну мову з іншими дітьми, він бився, штовхався, вирішував питання кулаками. У 70-80% випадках конфліктів винуватцем є ОСОБА_3 , однак не завжди. Раніше щотижня батьки інших дітей постійно скаржилися на ОСОБА_3 , у тому числі ОСОБА_7 , яка говорила, що буде ініціювати проведення батьківських зборів з цього приводу. Однак їй не відомі випадки, щоб діти відмовлялися йти в школу через поведінку ОСОБА_3 . З приводу вимагання ОСОБА_3 грошей у інших дітей розповіла, що одна з дівчаток у класі потай від батьків забрала вдома із своєї скарбнички гроші, принесла їх у школу і віддала їх іншій дівчинці, а та, в свою чергу, решту грошей віддала ОСОБА_3 , проте сам він їх не відбирав ні в кого і не вимагав. Потім дівчинка ОСОБА_8 принесла до школи фальшиві гроші, ОСОБА_3 подумав, що то справжні і почав їх просити, а потім нібито відбирати. Щодо конфлікту мами хлопчика ОСОБА_5 із бабусею ОСОБА_3 та самим хлопчиком, то ніхто з працівників гімназії не був свідком цієї ситуації, про неї вона дізналася від самої мами Жені, яка прийшла скаржитися про цей випадок.
Класний керівник зазначила, що найбільша проблема хлопчика полягає у тому, що він б'є інших дітей, через що їхні батьки підняли розголос, ішла мова навіть про те, що кількох дітей він душив. Разом з тим, у класі є мами, які занадто бурхливо реагують на подібні ситуації. Загалом діти у класі дуже спокійні, тому ОСОБА_3 своєю активною поведінкою серед них дуже виділяється. Однак ця дитина не є тираном, швидше складною, тому що до школи він не був адаптований, її як вчителя спочатку взагалі не сприймав, на уроках міг ходити по класу, співати. Навчання дійсно дається йому важко, він погано запам'ятовує інформацію та вчиться, індивідуальні заняття відвідувати не хоче, тому що йому нецікаво, при цьому дуже любить творчість і трудове навчання. Разом з тим, зазначила, що після останньої ситуації, коли мама хлопчика ОСОБА_5 посварилася з бабусею ОСОБА_3 через поведінку останнього щодо ОСОБА_5 , помітила позитивні зміни у поведінці ОСОБА_2 , він почав реагувати на зауваження, став трішки спокійнішим, спілкується з іншими хлопчиками з класу. Однак, він також негативно реагує на агресію щодо себе. Одного разу вчитель з іншого класу підвищив на ОСОБА_3 голос, у відповідь на що хлопчик почав кричати, говорити нехороші слова, кидатись речами. Але таку поведінку ОСОБА_3 демонстрував і на підготовчих курсах до 1 класу. Хлопчик дуже впертий, його неможливо у чомусь переконати. Разом з тим, якби мама з ним не займалася, це відразу кидалося б в очі.
ОСОБА_1 , у свою чергу, зазначила, що на цей час має намір залишити одну з робіт, щоб приділяти більше уваги синові, влаштувала його до спортивної секції з футболу та записала у липні поточного року у дитячий спортивний табір, з'ясовує умови відвідування занять з боксу та гуртків дитячої творчості для того, щоб син якомога більше був зайнятий і мав можливість спілкуватися з іншими дітьми.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка -класного керівника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи та переглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання та догляду дітей проявляється у вигляді: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної вище статті КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення уповноваженою особою, яка склала протокол, надано:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 071472 від 22.04.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-характеристику учня 1-Д класу Черкаської гімназії № 9 ім. О. М. Луценка ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_3 зарекомендував себе як соціально неадаптована дитина, яка проявляє агресію до однокласників, в тому числі і фізичну;
-письмове пояснення ОСОБА_9 від 15.04.2025, про те, що ОСОБА_2 систематично фізично та морально знущався над її сином, чим завдав її дитині глибокі психологічні травми. У лютому цього року вона вже мала розмову з мамою ОСОБА_3 про його поведінку, проте ніяких змін після цього не відбулося, а мама ОСОБА_3 , на її думку, легковажно поставилася до її зауважень про сина. ОСОБА_9 намагалася поговорити про поведінку ОСОБА_3 з його бабусею, але розмова переросла у конфлікт, під час якого дитина поводилася неадекватно, нецензурно висловлювалася та намагалася ударити її ногою. Згодом її безпідставно звинуватили нібито у побитті бабусі ОСОБА_3 , що вважає спробою уникнути відповідальності за дії дитини і спотворити ситуацію;
-письмове пояснення класного керівника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 від 14.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_10 часто порушує дисципліну в класі, фізично та морально зачіпає дітей, може штовхнути, вдарити, придушити, обізвати;
-письмове пояснення ОСОБА_11 від 15.04.2025, батька ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_2 вдарив його доньку по обличчю та неодноразово зачіпав інших дітей;
-письмове пояснення ОСОБА_13 від 15.04.2025, про те, що ОСОБА_2 штовхнув його доньку, через що вона вдарилася об ручку дверей;
-письмове пояснення ОСОБА_14 від 15.04.2025, про те, як ОСОБА_2 душив її доньку та погрожував їй;
-письмове пояснення ОСОБА_15 від 14.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_10 вдарив її доньку кулаком в бік живота;
-письмове пояснення ОСОБА_16 від 14.05.2025, про те, що ОСОБА_2 , зі слів її доньки, здійснював щодо неї фізичне насильство;
-письмове пояснення ОСОБА_17 від 14.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 вдарив та штовхнув її доньку ОСОБА_18 ;
-письмове пояснення ОСОБА_19 від 14.04.2025, про те, що ОСОБА_2 зачіпав його доньку ОСОБА_20 ;
-письмове пояснення ОСОБА_21 від 14.04.2025, у якому зазначено, що зі слів її доньки ОСОБА_22 , її однокласник ОСОБА_2 систематично вживає ненормативну лексику та провокує конфлікти;
-письмове пояснення ОСОБА_23 від 15.04.2025, про те, що зі слів її доньки ОСОБА_24 їй стало відомо, як ОСОБА_10 схопив її за горло та душив, а потім завдав удару в живіт;
-письмове пояснення ОСОБА_25 від 15.04.2025 відповідно до якого ОСОБА_2 ображав її доньку та інших дітей в класі;
-письмове пояснення ОСОБА_26 від 15.04.2025 про те як ОСОБА_2 без причини вдарив її сина ОСОБА_27
-відеозаписи з нагрудних камер працівників поліціїіз зафіксованими обставинами складання щодо ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Зі змісту численних пояснень батьків учнів 1-Д класу Черкаської гімназії № 9 ім. О. М. Луценка, однокласників малолітнього ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_10 постійно здійснює прояви фізичної та моральної агресії щодо інших дітей у класі, що впливає на їхній стан та моральний стан їхніх батьків. З огляду на вказані обставини, з урахуванням пояснень класного керівника ОСОБА_2 , суддя вважає, що ОСОБА_1 намагається вплинути на поведінку сина і скоригувати її, однак не в повному обсязі вживає всіх необхідних та достатніх для цього заходів, що призводить до постійних конфліктних ситуацій ОСОБА_3 з іншими дітьми. Разом з тим, суд також враховує ті зусилля, які мама на цей час докладає для виховання сина і корегування його поведінки.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і її вина доведена повністю.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме те, що ухилення від виконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків було вчинене відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу порушника, передумови вчинення нею правопорушення, беручи до уваги ступінь її вини, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн, оскільки судом не встановлено підстав для її звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 33, 184, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Строк пред'явлення до виконання постанови в частині стягнення судового збору 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко