29 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/611/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
прокурор - Зінкевич Ю.В. (посв. від 05.12.2023 № 078677),
позивача-1 - Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації - не з'явились,
позивача-2 - Черкаської обласної ради - не з'явились,
відповідача-1 - Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" - не з'явились,
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" - не з'явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (далі - Товариство)
на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2024 (суддя Гладун А.І.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (головуючий суддя Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В. і Демидова А.М.)
у справі № 925/611/24
за позовом керівника Черкаської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі: 1) Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління);
2) Черкаської обласної ради (далі - Рада)
до: 1) Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (далі - Лікарня);
2) Товариства
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 653 377,39 грн,
Прокурор в інтересах держави в особі Управління та Ради звернувся до суду з позовом до Лікарні та Товариства про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, розглянутої та прийнятої судом):
- визнання недійсними додаткових угод № 5 від 01.10.2021, № 6 від 28.10.2021, № 7 від 22.12.2021, № 9 від 30.12.2021 (далі - Додаткова(і) угода(и) № 5-7, 9) до договору про закупівлю електричної енергії № 11176 від 05.02.2021 (далі - Договір), укладеного між Управлінням та Товариством;
- стягнення з Товариства на користь Черкаського обласного бюджету 653 377,39 грн, у тому числі: 460 924,43 грн безпідставно сплачених коштів, 160 592,32 грн інфляційних втрат та 31 860,64 грн 3% річних.
Позов обґрунтовано тим, що спірні Додаткові угоди № 5-7, 9 до Договору укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За наслідками визнання недійсними цих Додаткових угод до Договору, в порядку статті 1212 ЦК України, до Черкаського обласного бюджету підлягають стягненню надміру сплачені грошові кошти, що становлять різницю між сумою бюджетних коштів, які фактично перераховано Товариству та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною, визначеною Додатковою угодою № 4 до Договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025: позов задоволено частково; визнано недійсними Додаткові угоди № 5-7 до Договору, укладені Лікарнею і Товариством; стягнуто з Товариства на користь Черкаського обласного бюджету 460 924,43 грн безпідставно сплачених коштів; у решті позову відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що Додаткові угоди № 5-7 суперечить вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки шляхом укладення цих додаткових угод відбулося збільшення ціни товару за Договором на понад 10%. Хоча під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених статтею 652 ЦК України та пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Зміст Додаткової угоди № 9 до Договору не суперечить вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює відсутність підстав для визнання її недійсною. Укладаючи цю Додаткову угоду, за день до закінчення строку дії Договору, сторони з урахуванням фактичного обсягу закупівлі встановили загальний обсяг фактично спожитої за Договором електричної енергії у розмірі 2 404 101,66 кВт/год та її вартість. Фактичний обсяг поставленої електричної енергії прокурор не оспорює. Ціну за одиницю товару Додатковою угодою № 9 сторони не змінювали.
Оскільки оспорювані Додаткові угоди № 5-7 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Товариством та Лікарнею щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись Договором у редакції Додаткової угоди № 4, тому внаслідок виконання Лікарнею своїх зобов'язань фінансового характеру за додатковими угодами, Товариство безпідставно отримало грошові кошти у розмірі 460 924,43 грн, а тому останнє зобов'язане їх повернути на користь бюджету Черкаського обласного бюджету.
При цьому, суди відмовили у задоволенні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України, оскільки, обов'язок Товариства з повернення коштів виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсними Додаткових угод № 5-7. Ці вимоги заявлені прокурором до виникнення такого обов'язку у відповідача, відтак є безпідставними.
Не погоджуючись із рішенням і постановою судів попередніх інстанцій, Товариство звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій:
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, а також постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/4058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22 про те, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору;
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, абзац другий частини першої статті 216 ЦК України у сукупності з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах в частині поширення дії правової конструкції двосторонньої реституції на обидві сторони додаткових угод у разі визнання їх недійсними.
У касаційній скарзі Товариство просить Верховний Суд:
- у випадку встановлення підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, - передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
- передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування правового висновку щодо питання застосування норм статей 216, 670, 1212 ЦК України до правовідносин із повернення грошових коштів, отриманих постачальником товару за результатами публічної закупівлі від споживача як оплати за поставлений товар, у зв'язку з тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики;
- скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2025, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 зі справи № 925/611/24; призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 29.05.2025 об 11:00; надано учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 19.05.2025.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.05.2025 № 32.2-01/924 у зв'язку з відпусткою судді Ємця А.А. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 925/611/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Малашенкова Т.М.
Лікарня подала відзив на касаційну скаргу, в якому підтримала доводи скаржника, виклала свої міркування щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, просила касаційну скаргу задовольнити.
Прокурор також направив відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних рішення і постанови судів попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Від інших учасників справи відзиви до Верховного Суду не надходили.
Разом з тим, 28.05.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання Товариства про зупинення провадження у справі № 925/611/24 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Клопотання мотивовано тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.01.2025 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення коштів для відступу (шляхом уточнення) від висновку щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, згідно з яким ціна за одиницю товару у будь-якому разі не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
У розгляді цього клопотання Товариства, заслухавши прокурора, колегією суддів з'ясовано, що 29.01.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 920/19/24 (оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.02.2025)
Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів виходила, зокрема з того, що неможливість підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї, що встановлена у договорі, створює ризики як для постачальників, які нестимуть матеріальні втрати від реалізації товарів за нижчими цінами, ніж встановлені на ринку, так і для покупців (зокрема, суб'єктів владних повноважень), які у випадку розірвання таких договорів не зможуть забезпечити належну та безперебійну роботу державних та комунальних підприємств. З урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений. З огляду на викладене, колегія суддів у справі № 920/19/24 зазначила про те, що підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є: (1) зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України № 114-ІХ, утім не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX; (2) порушення принципу належного врядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі № 925/611/24, врахували, у т.ч. й наведений висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (питання щодо відступлення від якого ставиться в ухвалі від 29.01.2025 у справі № 920/19/24) та безпосередньо посилалися на нього.
Аналогічно, з подібних підстав, від зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду просить відступити і Товариство у поданій касаційній скарзі у цій справі № 925/611/24.
Верховним Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 (повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.04.2024) прийнято до розгляду справу № 920/19/24 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед формування обґрунтованих правових позицій щодо застосування всіма судами у подальшій роботі конкретних норм матеріального права або дотримання норм процесуального права, що були неправильно використані судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи при цьому судам попередніх інстанцій результату вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики - це реалізація принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на подібність спірних правовідносин у справі № 925/611/24 та у справі № 920/19/24 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, з огляду на підстави касаційного оскарження, необхідність забезпечення єдності судової практики, статус Верховного Суду як суду права, а також те, що висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 920/19/24 можуть мати значення при розгляді цієї справи № 925/611/24, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлене клопотання Товариства та зупинити касаційне провадження за його касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 925/611/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, 229 статтями 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 925/611/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова