18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 травня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/176/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В. - адвокат за довіреністю;
від відповідача: Мельник Я.В. - керівник; Мельник Ю.В. - адвокат за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" (м. Монастирище, Черкаська область) про стягнення 2 611 381,44 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 611 381,44 грн. з яких: 1 087 440,00 грн. -100 % попередньої оплати відповідно до п. 4.2. договору та підписаної Специфікації, 952 597,44 грн. пеня за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн. штраф за порушення строків одержання товару в розмірі 7%, 232 469,83 грн. - пеня за порушення строків оплати з 07.05.2024 по 24.02.2025, 108 744,00 грн. - штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором та специфікацією, 26 218,95 грн. - 3 % річних за період з 07.05.2024 по 24.02.2025 та 127 790,42 грн. інфляційних збитків за період з 07.05.2024 по 24.02.2025 на підставі договору поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024, укладеного між сторонами.
Справа слухається за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 25.02.2025 суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову від 24.02.2025.
Ухвалою від 29.04.2025 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання від 21.04.2025 про продовження терміну подання зустрічного позову та повернув відповідачу зустрічний позов від 15.04.2025 про визнання Специфікації від 01.05.2024 до Договору між сторонами неукладеною.
В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву ( а.с. 80 том 1).
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Перевіривши обставини справи доказами в їх сукупності та заслухавши доводи і заперечення представників обох сторін, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що 22.02.2024 між приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (далі - Постачальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Актакор" (далі - Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ (а.с. 18-23 том 1).
За умовами Договору покупець зобов'язався оплатити та одержати на умовах цього Договору Товар відповідно Специфікації/-ій, укладених Сторонами за формою, наведеною в додатку № 1 до цього Договору, а Постачальник зобов'язався передати такий Товар (п. 1.1. договору).
Кількість, ціна за одиницю Товару, вартість (ціна) Товару, строк та місце поставки, толеранс, вказується у Специфікації/-ях, що підписується/ються Сторонами протягом строку (терміну) дії цього Договору та є його невід'ємною/-ними частиною/-нами ( п. 1.2. договору).
Одиницею виміру товару є тонна.
Кількість товару, зазначена у відповідній/-них Специфікації/-ях, може відвантажуватися частинами - окремими партіями. Під партією слід розуміти кількість (масу) Товару, визначену в одному Товаросупровідному документі (Товарно-транспортна накладна) ......... ( п. 1.3. договору).
Ціна за одну тонну Товару і вартість всього Товару, що підлягає поставці, зазначаються у відповідних Специфікаціях згідно із середньозваженою ціною за 1 тонну Товару та загальною вартістю Товару відповідно, що зазначені у підписаних сторонами біржових свідоцтвах за результатами біржових торгів, та є звичайними в розумінні Податкового кодексу ( п. 3.1. договору).
Загальна вартість цього договору не може перевищувати суму 700 000 000,00 грн. ( сімсот мільйонів гривень 00 копійок) без урахування ПДВ ( п. 3.4. договору).
За твердженням позивача, за результатами біржових торгів № OGC-010524, що відбулись 01.05.2024 року у м.Києві на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» по секції Нафта та газовий конденсат, Відповідач, як Покупець був визначений переможцем біржових торгів на придбання у Постачальника газового конденсату в кількості 23 тон та загальною вартістю 1 087 440,00 грн., в т.ч. ПДВ, зі строком поставки з 06.05.2024 року по 10.05.2024 року в місці відвантаження - УКПГ Семиренки, Полтавська обл., Миргородський р-н., с. Ковалівка, вул. Шкільна, 2-а, що засвідчено біржовим свідоцтвом № 03-OGC-010524-1-6.
Біржове свідоцтво № 03-OGS-010524-1-6 (а.с. 27 том 1) видано з констатацією домовленості між сторонами про придбання відповідачем 23 тони газового конденсату на суму 1 087 440,00 грн. та зі строком поставки з 06.05.2024 по 10.05.2025.
На виконання умов проведених біржових торгів, між Постачальником та Покупцем 01 травня 2024 року укладена Специфікація 12-НГВ-РВ-2 до Договору поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22 лютого 2024 року (а.с. 30) на поставку партії газового конденсату в кількості 23 тон та загальною вартістю 1 087 440,00 грн., в т.ч. ПДВ, зі строком поставки з 06.05.2024 по 10.05.2024 в місці відвантаження - УКПГ Семиренки, Полтавська обл., Миргородський р-н., с. Ковалівка, вул. Шкільна, 2-а.
Оплата за Товар проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у вигляді 100% попередньої оплати впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту (дати) підписання Сторонами Специфікації, але в будь-якому випадку до початку відвантаження Товару за відповідною Специфікацією (п. 4.2. Договору).
Як доводить позивач, строк виконання Покупцем зобов'язання щодо здійснення передоплати Товару за Специфікацією сплив 06 травня 2024 р.
В засіданні представники відповідача підтвердили, що ТОВ "Актакор" не сплатив на користь позивача передоплату за товару 1 087 440,00 грн. Саме з цим фактом позивач пов'язує виникнення спору та порушення своїх прав.
Покупець за умовами договору зобов'язується одержувати Товар в місці відвантаження впродовж зазначеного у відповідній Специфікації строку/терміну поставки (відвантаження) товару. Конкретна дата поставки (відвантаження) товару визначаються Постачальником в межах строку/терміну, зазначеного у відповідній Специфікації, про що Постачальник додатково повідомляє Покупця шляхом направлення на електронну адресу Покупця графіку відвантаження Товару, складеного Постачальником, (надалі також - графік відвантаження) ( п. 5.1. договору).
Обсяг поставки Товару (кожної окремої партії Товару), передбаченого відповідною Специфікацією, зазначається в Заявках на відвантаження (надалі також - Заявка), які складаються Покупцем/Вантажоодержувачем згідно з формою наведеною у Додатку № 3 до цього Договору на підставі графіку відвантаження Товару, складеного Постачальником ( п. 5.2. договору).
Покупець (Вантажоодержувач) зобов'язаний подати свої транспортні засоби для завантаження Товару з дотриманням строків/термінів, визначених Постачальником у графіку відвантаження, а відомості про транспортні засоби мають відповідати відомостям, зазначеним Покупцем (Вантажоодержувачем) в Заявці (п. 5.2.4. договору).
Договір між сторонами не визнавався недійсним та не розривався за згодою сторін.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правовою природою між сторонами укладено Договір поставки, який відповідає положенням ст. 712 ЦК України.
Даною нормою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
За умовами Договору та додатків до нього сторонами укладено правочин із самостійними окремими умовами для виконання кожною стороною (зустрічні зобов'язання). За порушення зобов'язань Договором встановлено самостійні міри відповідальності для позивача та відповідача за невиконання чи прострочення виконання зобов'язання щодо оплати товару, відвантаження чи прострочення готовності товару до відвантаження, за односторонню відмову від договору.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що за умовами Договору 100% передоплата за товар є самостійним та ні від чого попередньо незалежним зобов'язанням відповідача перед позивачем, яке прийнято на себе відповідачем в силу п. 4.2. Договору та факту підписання сторонами Специфікації від 01.05.2024 року.
Факт підписання Специфікації відповідачем визнано в засіданні (а.с. 30 том 1).
Специфікація містить електронно-цифрові підписи обох сторін, вказівку на ідентифікацію осіб-підписантів, дати відправлення та отримання Специфікації сторонами (відомості на звороті а.с. 30 том 1). Так, у записах містяться відомості, що Специфікацію підписано у сервісі Вчасно Актакор 01.05.2024 та містяться записи "Документ відправлено і документ отримано" 03.05.2024 року.
Суд вже вказував, що Договір між сторонами було укладено за результатами біржових торгів, які відбулися 01.05.2024 року.
Біржове свідоцтво № 03-OGS-010524-1-6 (а.с. 27 том 1) видано з констатацією домовленості між сторонами про придбання відповідачем 23 тони газового конденсату на суму 1 087 440,00 грн. та з чітко вказаним строком поставки з 06.05.2024 по 10.05.2025 року (п. 5 свідоцтва) і обов'язком відповідача по оплаті коштів на умовах 100% передоплати.
Біржове свідоцтво підписано сторонами спору у сервісі Вчасно, як вбачається із відомостей до нього у матеріалах справи (а.с. 28 том 1) і які відповідач не заперечив.
Сторонами підписано Біржове свідоцтво 26.02.2024, тобто з цієї дати відповідач достеменно знав свої обов'язки по 100% повній передоплаті за товар та свої права отримати товар протягом періоду з 06.05.2024 по 10.05.2024 року.
Позивач у Відповіді на відзив вказує, що 01 травня 2024 на електронну пошту відповідача ним було направлено графік відвантаження і встановлено дату відвантаження товару 08.05.2024 року і в цей же день 01.05.2024 відповідач з власної електронної пошти надіслав підписану ним Специфікацію (а.с. 86 том 1).
З огляду на зміст записів, сформованих сервісом Вчасно на Специфікації (зі зворотом) та пояснень сторін, вбачається, що дану Специфікацію саме ТОВ "Актакор" документом у форматі pdf вніс до сервісу Вчасно, про що вказує перший напис внизу лицьового аркуша Специфікації "Документ підписано в сервісі Вчасно (початок) 12-НГВ-РВ-5 Актакор 01.05.24 pdf . На звороті аркуша міститься напис про його (продовження) з тією ж інформацією про його підписання ТОВ Актакор" 01.05.2024 року.
В подальшому відповідач направив Специфікацію через сервіс Вчасно до Позивача 03.05.2024 на підпис і сторони вже 03.05.2024 у сервісі Вчасно обоє проставили електронні підписи своїх відповідальних за угоду осіб, а Відповідач ще й проставив власну електронну печатку.
Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що текст Специфікації на узгодження позивачем відповідачу було направлено не із електронної адреси позивача, вказаної в п. 13.4. Договору (Sale.NGD@dtec.com) і тому Специфікацію слід вважати неузгодженою.
Суд вважає, що переважаючою в даному випадку обставиною є факт підписання даної Специфікації обома сторонами в сервісі Вчасно і сторони цю обставину не заперечують.
Відповідач не зміг пояснити своєї поведінки по підписанню Специфікації в сервісі Вчасно, якщо він вважає, що вона всупереч умовам договору надійшла не із електронної пошти позивача за умовами п. 13.4. Договору і відповідач мав право її проігнорувати та не підписувати.
Естопель, як принцип заборони суперечливої поведінки, базується на добросовісності (ст. 3 ЦК України) і забороні зловживання правом (ст. 13 ЦКУ). Доктрина «естопель» (з англ. estoppel - відхилення, від estop - позбавляти права заперечення) бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.
Отже з матеріалів справи вбачається, що за результатами підписання біржового свідоцтва 26.02.2024, вже з цієї дати відповідач достеменно знав про свій обов'язок 100% попередньої оплати за товар протягом 3х банківських днів після підписання Специфікації, але в будь-якому випадку до початку поставки та що поставка товару має відбутися в період з 06.05.2024 по 10.05.2024 року (а.с. 27).
Тому навіть підписання обома сторонами через сервіс Вчасно Специфікації лише 03.05.2024 (п'ятниця) давали відповідачу можливість 6,7,8 травня 2024 року (понеділок -середа) провести повну оплату за товар і до 10.05.2024 товар мав бути поставлений позивачем в межах узгодженого сторонами графіка.
Всі доводи відповідача про неотримання чи неузгодження між сторонами чіткого Графіку поставки товару по конкретних днях готовності товару до відвантаження, на думку суду, обов'язки сторін поставити товар до 10.05.2024 і забрати цей товар, не змінюють.
Суд вже вказав, що між сторонами укладено Договір із взаємними самостійними обов'язками сторін - 100% передоплата за товар протягом 3 банківських днів після підписання Специфікації (для відповідача) і поставка товару після передоплати в період з 06.05.2024 по 10.05.2024 (для позивача).
Предметом доказування є доведеність факту невиконання обов'язку відповідача по здійсненню передоплати за товар, яку він повинен був виконати в період 6-8 травня 2024 року.
Суд вже обґрунтував, чому він вважає Специфікацію між сторонами належно підписаним документом за умовами Договору між сторонами.
Оригіналами документів сторони так і не обмінялися (згідно пояснень представників у засіданні).
Згідно розділу 11 Договору сторони дійшли згоди, що цей Договір, інша договірна документація, Акти приймання-передачі товару, рахунки, первинні документи, та інші документи за Договором можуть складатися в електронній формі (як електронний документ) та підписуватися Сторонами кваліфікованими електронними підписами (КЕП) в он-лайн сервісі для електронного підписання SAP, «Вчасно» (vchasno.com.ua), M.E.Doc та інші (надалі - Сервіс для електронного підписання).
Електронні документи, підписані за допомогою КЕП за правовим статусом прирівнюються до документів у письмовій формі, оформлених та підписаних належним чином. Електронні документі зберігаються в архіві відповідних комп'ютерних програм, затвердженим у кожної Сторони способом, та є доступними для обох Сторін. роздруківки/копії електронних документів, підписані за допомогою КЕП можуть бути засвідчені уповноваженим представником Сторони за правилами засвідчення вірності копій документів та бути підтвердженням виконання договору Сторонами.
Сторона гарантує, що будь-яка особа, яка підписала документ шляхом проставлення КЕП та відправила його від імені Сторони є уповноваженим представником цієї Сторони.
Згідно п. 11.8. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення електронних документів здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
При підписанні Договору, Специфікації як електронного документа застосовуються наступні умови, узгоджені Сторонами:
При підписанні Договору, Специфікації як електронного документа, а також інших електронних документів, що стосуються його виконання, зміни, доповнення чи припинення, Сторони домовились, що умови щодо необхідності накладання печаток Сторін (за їх наявності) до електронних документів не застосовуються, за виключенням випадків, прямо передбачених нормами чинного законодавства України, що стосуються відповідних документів.
Сторони домовились, що Постачальник забезпечує підписання даного Договору, Специфікації своїм повноважним представником першим.
Покупець забезпечує підписання Договору, Специфікації своїм повноважним представником та направлення підписаного Договору, Специфікації іншій Стороні не пізніше 2 (двох) робочих днів після його одержання від іншої Сторони, представник якої підписав Договір першим.
Постачальник має право відкликати Договір, підписаний його представником, в будь-який час до моменту його одержання від іншої Сторони, представник якої підписує Договір другим.
Для цілей застосування статей 641 - 645 Цивільного кодексу України, Сторони домовились вважати, що нижченаведені терміни у відносинах між Сторонами, що стосуються даного Договору, мають наступне значення:
1) пропозиція укласти даний Договір (оферта) - Договір, підписаний представником Сторони, що підписала його першою, та направлений нею іншій Стороні;
2) прийняття пропозиції укласти даний Договір (акцепт) - Договір підписаний представником Сторони, що підписала його другою, та направлений нею іншій Стороні, що підписала його першою;
3) строк для відповіді, вказаний у пропозиції укласти Договір - 2 робочих дні, обчислюється з моменту одержання Договору, іншої договірної документації підписаного представником Сторони, що підписала Договір першою.
Розділом 13 Договору передбачено, що Сторони підтверджують, що повідомлення, запити та листи, спрямовані за вказаними в цьому розділі адресами електронної пошти, визнаються наданими належним чином відповідно до умов цього Договору.
У випадку, якщо відповідно до умов Договору мають бути надіслані оригінали документів в паперовому вигляді, таке надсилання здійснюється поштовим відправленням. Якщо оригінал документа відповідно до вимог закону та за згодою Сторін може бути підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису, такий документ надсилається електронним відправленням.
Сторони погодили, що обмінюються цим Договором, Специфікаціями, додатками, додатковими угодами до нього, Заявками, заявами, актами звіряння розрахунків, актами приймання-передачі Товару, рахунками, листами, повідомленнями, попередженнями, зверненнями, претензіями, вимогами, скаргами, відповідями на такі листи, звернення, претензії, скарги, а також іншими документами, що стосуються цього Договору, за допомогою поштового або електронного зв'язку за реквізитами вказаними в цьому Договорі. Документи надіслані за допомогою електронної пошти мають силу оригіналу до моменту одержання відповідною Стороною оригіналів таких документів.
Незважаючи на зазначене вище в цьому пункті Сторони погодились, що не потребують надання в оригіналах Заявки на відвантаження, скановані копії яких були направлені Постачальнику Покупцем/Вантажоодержувачем, та графіки відвантажень, складені Постачальником, які були направлені Постачальником Покупцю.
Договір поставки газового конденсату № 12 - НГВ-РВ від 22 лютого 2024 року визначає, що Електронні листи та/або документи, що відправлені в таких листах, вважаються такими, що повинні прийматися в роботу Стороною, мають юридичну силу офіційних письмових повідомлень, є належною підставою для виникнення відповідних юридичних наслідків, прав, обов'язків Сторін, можуть бути подані в судах в якості належних доказів.
Кожна зі Сторін самостійно контролює і несе відповідальність за користування електронними адресами, вказаними в цьому Договорі, виключно уповноваженими особами відповідної Сторони. Повідомлення, надіслані відповідною Стороною з електронної адреси, вказаної в цьому Договорі, іншій Стороні, вважається таким, що відправлене уповноваженою особою відповідної Сторони.
13.4. Сторони погодили, що відправлення електронних листів та/або документів за допомогою електронної пошти повинно здійснюватися з електронних адрес та на електронні адреси з використанням наступних доменів та / або на електронних адрес:
Постачальник - Sale.NGD@dtek.com
Покупець - aktacore2020@gmail.com
За наявності підписаної обома сторонами Специфікації у відповідача не було ніяких перешкод для здійснення передоплати за Договором. Тому в даному випадку не може бути ніяких обставин, які б свідчили про прострочення кредитора-позивача у виконанні його зобов'язань, до вчинення яких відповідач не міг виконати власного обов'язку по здійсненню 100% передоплати.
Ухвалою від 29.04.2025 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання від 21.04.2025 про продовження терміну подання зустрічного позову та повернув відповідачу зустрічний позов від 15.04.2025 про визнання Специфікації від 01.05.2024 до Договору між сторонами неукладеною.
За правилами ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не заперечує і не має протилежних доказів, що ним зобов'язання по 100% передоплаті за товар дійсно не проведено.
Доказів припинення даного зобов'язання у справі немає.
За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому відповідач не відмовився від виконання договору з підстав, які є правомірними згідно закону чи Договору.
Відповідач в ході розгляду справи пояснив мотиви свого ухилення від проведення 100% оплати за товар, які полягають у істотній зміні ціни за товар в бік зменшення, тому придбання товару за узгоджено сторонами договірною ціною стало вкрай невигідним для відповідача.
Позивач намагався домогтися від відповідача виконання його зобов'язань за договором і надіслав претензію від 14.05.2024 ( а.с. 31 том 1).
У відповіді на претензію від 12.06.2024 (а.с. 33 том 1) відповідач послався на ті обставини, що він повідомив менеджера позивача Ситнікова О. про неможливість виконання зобов'язання.
При обговоренні в засіданні питання доказів реальності такого повідомлення обидві сторони визнають, що ніякого письмового звернення від відповідача до позивача про це не надходило.
Також відповідач вказав на форс-мажорні обставини у вигляді військової агресії рф проти України, що підтверджено листом ТПП від 28.02.2022.
В результаті відповідач просив не застосовувати проти нього санкції за Договором та не ініціювати перед ТОВ "Українська енергетична біржа" питання про недопущення відповідача до участі в торгах.
Щодо форс-мажорних обставин суд відхиляє доводи відповідача про їх вплив на спроможність відповідача сплатити кошти за товар, виходячи з наступного:
Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач, не є належним доказом, що підтверджує існування непереборних обставин для виконання зобов'язання відповідача перед позивачем.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 вересня 2023 року по справі № 910/7679/22 з цього приводу зазначив наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія РФ проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").
Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.
Слід зазначити, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру та не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні.
Крім того, сторонами у п. 8.2. Договору в якості істотної умови погоджено, що про неможливість виконання зобов'язання через форс-мажорні обставини зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону протягом 3 днів з моменту їх виникнення у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про форс-мажорні обставини є втрата права такої сторони посилатися на дії форс-мажорних обставин як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором.
Сторонами не надано суду доказів, що про настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії рф проти України відповідач письмово повідомив позивача. Форс-мажорні обставини захищають винну сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не звільняють від виконання самого зобов'язання.
Відповідач не навів доказів прямого причинного зв'язку між агресією рф та несплатою коштів основного боргу, з приводу яких виник спір між сторонами.
За умовами п. 8.5. Договору констатовано, що цей Договір укладений Сторонами під час дії в Україні воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого продовжений відповідними Указами Президента України.
Сторони підтверджують, що на момент укладення цього Договору перебування України у воєнному стані не перешкоджає укладенню та виконанню Сторонами цього Договору і Сторони не можуть в майбутньому посилатись Договір поставки газового конденсату № 12 - НГВ-РВ від « 22 » лютого 2024 року лише на факт наявності воєнного стану в Україні як на форс-мажорну обставину, що впливає на виконання цього Договору.
Відповідач 18.04.2025 подав у справу клопотання від 17.04.2025 (а.с. 141 том 1) про приєднання до справи інформаційної довідки щодо видобутку (втрат) вуглеводневої сировини за 2024 рік ПрАТ "Нафтогазвидобування" та про результати торгів газовим конденсатом на майданчику ТОВ "Українська енергетична біржа".
Даними доказами відповідач має намір довести, що після укладення сторонами Договору ціна товару істотної змінилася у бік зменшення (до березня 2025 ціна знизилася до 24 400 грн.), і його придбання за узгодженими сторонами цінами (47 280 з ПДВ) стало вкрай невигідним для відповідача.
На торгах у травні 2024 року ціни на газовий конденсат падали від 47645,45 (станом на 25.04.2024) до 36 023,64 грн. (станом на 08.05.2024).
Така зміна ціни не є підставою за законом чи за умовами Договору між сторонами для правомірної відмови відповідача від виконання свого зобов'язання по 100% попередній оплаті товару за Договором за узгодженою ціною.
Отже ніяка вагомість мотивів, за яких відповідач відмовився виконувати свої зобов'язання, не звільняє відповідача від виконання його зобов'язання за Договором.
В даному випадку суд звертає увагу відповідача на те, що згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Така діяльність ведеться суб'єктом підприємництва на свій страх і ризик і на умовах повної майнової відповідальності за результати і наслідки своєї діяльності перед контрагентами і державою.
За правилами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Згідно чинного законодавства юридична особа добровільно приймає на себе зобов'язання, вільно обирає своїх контрагентів, повністю відповідає за своїми господарськими зобов'язаннями і повинна їх належно виконувати, усвідомлюючи всі наслідки для себе при укладенні правочинів.
Отже відповідач при укладенні між сторонами Договору мав усвідомлювати, що ситуація з цінами на ринку газового конденсату може змінитися у бік зменшення, але ризик настання цієї обставини покладається на відповідача і не звільняє його від виконання зобов'язання по оплаті товару за узгодженою ціною.
Тому суд приходить до висновку, що зі сторони відповідача мала місце необгрунтована одностроння відмова від виконання зобов'язання за Договором.
В добровільному порядку відповідач на користь позивача кошти передоплати не сплатив.
За умовами Договору сторонами не було спеціально погоджено, що сплив терміну поставки (з 06.05.2024 по 10.05.2024) припиняє зобов'язання відповідача по внесенню 100% передоплати за товар.
За правилами ЦК України зобов'язання припиняється лише виконанням, проведеним належним чином.
Згідно п. 10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, у тому числі, з використанням кваліфікованого електронного підпису, та скріплення печатками Сторін (за наявності), і діє до « 31» грудня 2030 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань.
Отже договірні стосунки між сторонами на час вирішення спору не припинені.
За умовами Договору між його сторонами виникли зустрічні зобов'язання.
Ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Також за умовами п. 6.4.3. Договору позивач має право призупинити/зупинити відвантаження Товару у випадку порушення Покупцем строків та умов оплати, які визначені цим Договором та додатковими угодами до нього.
В справу не подано доказів, що сторони за передбачених Договором обставин та підстав правомірно чи за взаємною згодою відмовилися від виконання своїх зобов'язань за договором.
Відповідач не довів правомірності підстав припинення його зобов'язання по внесенню 100% передоплати за умовами Договору чи закону.
Отже з підстав викладеного позивач вправі примусово стягнути з відповідача на свою користь 100% розміру коштів передоплати в розмірі 1 087 440,00 грн. і строк виконання даного зобов'язання для відповідача на час вирішення спору є таким, що настав.
За прострочення зобов'язання по внесенню передоплати і отриманню товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 952 597,44 грн. пені за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн. штрафу за порушення строків одержання товару в розмірі 7%, 232 469,83 грн. - пені за порушення строків оплати з 07.05.2024 по 24.02.2025 року, 108 744,00 грн. - штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором та специфікацією, 26 218,95 грн. - 3 % річних за період з 07.05.2024 по 24.02.2025 та 127 790,42 грн. інфляційних збитків за період з 07.05.2024 по 24.02.2025 на підставі договору поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024.
Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України).
Як вже вказав суд, за умовами п. 4.2. Договору оплата за Товар проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у вигляді 100% попередньої оплати впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту (дати) підписання Сторонами Специфікації, але в будь-якому випадку до початку відвантаження Товару за відповідною Специфікацією. Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк поставки (відвантаження), місце відвантаження та інформація про вантажоодержувачів зазначається в Специфікації/-ях, що укладається/ються Сторонами до цього Договору протягом строку (терміну) його дії.
Покупець зобов'язується одержувати товар в місці відвантаження впродовж зазначеного у відповідній Специфікації строку/терміну поставки (відвантаження) товару. Конкретна(і) дата(и) поставки (відвантаження) товару визначаються Постачальником в межах строку/терміну, зазначеного у відповідній Специфікації, про що Постачальник додатково повідомляє Покупця шляхом направлення на електронну адресу Покупця графіку відвантаження Товару, складеного Постачальником, (надалі також - графік відвантаження) форма графіку відвантаження наведена у Додатку № 6 до Договору.
Згідно п. 5.2. Договору відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником Заявки та повної оплати за відповідну партію Товару. Відвантаження Товару без Заявки забороняється.
Згідно п. 5.3.3. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити відвантаження Товару, а Покупець (Вантажоодержувач) зобов'язаний подати транспортні засоби для завантаження Товару з дотриманням строків/термінів, визначених відповідною Специфікацією та погодженою Заявкою у відповідності до графіку відвантаження, складеним Постачальником.
Судом встановлено, що передоплату за договором відповідач на користь позивача не здійснив.
При цьому і відвантаження товару на користь відповідача не відбулося.
Передача товару без передоплати заборонена позивачу пунктом 5.2. Договору.
За правилами ч. 3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку.
Однак доказів про те, що позивач повідомив відповідача про зупинення виконання в справу не подано.
Навпаки, вимогою від 14.05.2024 року № 96/14 (а.с. 31 том 1) позивач вимагав від відповідача, зокрема, сплатити 1 087 440,00 грн. передоплати, штрафні санкції і попередив, що після виконання цих зобов'язань Графік відвантаження буде надіслано Постачальником покупцю після отримання попередньої оплати та штрафних санкцій у повному обсязі.
Мова у вимозі йде про новий графік відвантаження, оскільки загальний строк поставки по Договору зі Специфікації (06.05.2024 - 10.05.2024) на момент складення вимоги вже скінчився.
Однак строк договору при цьому не скінчився, підстав вважати зобов'язання сторін по поставці за Специфікацію припиненими - немає.
Згідно п. 5.1. Договору строк поставки (відвантаження), місце відвантаження та інформація про вантажоодержувачів зазначається в Специфікації/-ях, що укладається/ються Сторонами до цього Договору протягом строку (терміну) його дії. Покупець зобов'язується одержувати товар в місці відвантаження впродовж зазначеного у відповідній Специфікації строку/терміну поставки (відвантаження) товару. Конкретна(і) дата(и) поставки відвантаження) товару визначаються Постачальником в межах строку/терміну, зазначеного у відповідній Специфікації, про що Постачальник додатково повідомляє Покупця шляхом направлення на електронну адресу Покупця графіку відвантаження Товару, складеного Постачальником.
Виходячи із обставин виниклих спірних правовідносин нездійснення передоплати знаходиться у прямому причинному зв'язку із подальшим неотриманням товару відповідачем. Ці дві обставин сталися виключно з вини відповідача, який за власним рішенням відмовився від внесення передоплати.
Ніяких об'єктивних і непереборних обставин, які б перешкодили відповідачу у внесенні передоплати за товар, за матеріалами справи судом не встановлено.
Право на нарахування пені за прострочення негрошового зобов'язання передбачено ч. 4 ст. 231 ГК України.
Даною нормою передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При цьому згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пеня за негрошові зобов'язання не обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ як передбачено ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Згідно розділу 7 Договору сторонами передбачено такі види відповідальності за порушення умов Договору :
7.4. У разі невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань з одержання Товару у строки, зазначені у цьому Договорі, Специфікаціях до нього, останній сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,3 % від вартості не одержаного або несвоєчасно одержаного Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 5 (п'ять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від вартості не одержаного або несвоєчасно одержаного Товару.
7.5. У разі невиконання Покупцем умов Договору щодо строків здійснення оплат, Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з дня наступного за останнім днем строку протягом якого Покупець мав здійснити оплату і закінчується днем коли оплата була здійснена або днем коли Покупець повідомив про відмову від прийняття Товару.
7.6. За односторонню необґрунтовану відмову від Договору або від Специфікації та/або від виконання своїх зобов'язань за Договором або Специфікацією, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від вартості Товару, який підлягає поставці за відповідною Специфікацією.
7.7. Пені та штрафи, встановлені у п.7.4., 7.5., 7.6. цього Договору, сплачуються Покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Покупцем відповідної вимоги Постачальника. Оплата пені та штрафів не звільняє Покупця від виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 952 597,44 грн. пені за порушення строків одержання товару згідно п. 7.4. Договору, виходячи з такого розрахунку:
1087440,00 Х 0,3% Х 292 дні (з 09.05.2024 по 24.02.2025).
Оскільки суд вже вказав, що відповідач мав право внести передоплату 06-08 травня 2024 включно, а товар повинен був забрати 10.05.2024 року (крайня дата), то прострочення за наслідками неотримання товару слід рахувати з 11 травня 2024 і обмежити період нарахування пені шістьма місяцями до 11 листопада 2024 року:
1087440,00 Х 0,3% Х 185 днів = 603 529.20 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 76120,80 грн. штрафу за порушення строків отримання товару більше ніж на 5 днів згідно п. 7.4. Договору.
Розрахунок штрафу є вірним.
У постанові від 1 червня 2021 року по Справі № 910/12876/19 Провадження № 12-94гс20 Велика Палата Верховного Суду оприлюднила висновок про те, що Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов'язковому застосуванню як норма прямої дії.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідна правова позиція не суперечить позиції, що викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17, від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі № 910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі № 922/1720/17, від 9 липня 2018 року у справі № 903/647/17 та від 8 серпня 2018 року у справі № 908/1843/17.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Позивач також просить суд стягнути 232 469,83 грн. пені за порушення строків внесення передоплати за період з 07.05.2024 по 24.02.2025 на підставі п. 7.5. Договору. За його умовами у разі порушення Покупцем умов Договору щодо строків здійснення оплат, Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Лише даним пунктом Договору прямо передбачено, що нарахування пені починається з дня наступного за останнім днем строку протягом якого Покупець мав здійснити оплату і закінчується днем коли оплата була здійснена або днем коли Покупець повідомив про відмову від прийняття Товару.
Тобто сторонами виключено обмеження нарахування даної пені шістьма місяцями, як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Однак суд вже визначився, що позивач мав право провести передоплату в строк 06-08 травня 2024 які є банківськими днями (суд вважає що Специфікація підписана обома сторонами 03.05.2024) і тому прострочення настає з 09 травня 2024.
Тому за період з 09.05.2024 по 24.02.2025 пеня з розрахунку подвійної облікової ставки за прострочення внесення передоплати становить 230 865,41 грн.
Позивач просить стягнути 108 744,00 грн. штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за Договором та Специфікацією згідно п. 7.6. Договору (10% від вартості товару).
Суд встановив наявність цієї обставини у поведінці відповідача, тому до стягнення належить 108 744,00 грн. штрафу.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати на прострочену суму передоплати за період з 07.05.2024 по 24.02.2025.
Оскільки прострочення по сплаті передоплати у відповідача виникло з 09.05.2024, то саме з цієї дати слід проводити розрахунок.
Дана відповідальність передбачена ст. 625 України тому не має значення чи передбачено її ще й умовами Договору між сторонами.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 року в справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування компенсаційних виплат на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року в справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 року в справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 року в справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та інших.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 року в справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 року в справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому відповідач мав сплатити на користь позивача 100% передоплату за товар, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20).
Оскільки прострочення по внесенню передоплати у відповідача почалося з 09 травня 2024 року, то саме з цієї дати і до 24.02.2025 позивач має право на нарахування на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.
За належним розрахунком розмір інфляційних втрат за цей період становить 137 512.26 грн. (інфляційне збільшення) проти нарахованих позивачем 127 790,42 грн. і лише 26040,68 грн. (3% річних).
В частині стягнення інфляційних втрат свої вимоги позивач не збільшував.
Всі розрахунки позивача судом перевірено за допомогою калькулятора Ліга -Закон.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Судом на підставі ст. 2 ГПК України залучено до справи всі документи з процесуальних питань і докази для найбільш повного представництва сторонами своїх позицій перед судом.
Позивач довів правові підстави свого позову, а відповідач натомість не надав належних доказів на спростування доводів та розрахунків позивача, власних контрозрахунків не подавав.
Позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 1 087 440,00 грн. як 100 % попередньої оплати відповідно до п. 4.2. договору та підписаної Специфікації, 603 529.20 грн. пені за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн. штраф за порушення строків одержання товару в розмірі 7%, 230 865.41 грн. - пені за порушення строків оплати з 09.05.2024 по 24.02.2025 року, 108 744,00 грн. - штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором та специфікацією, 26040,68 грн. - 3 % річних за період з 09.05.2024 по 24.02.2025 року та 127 790,42 грн. інфляційних збитків за період з 09.05.2024 по 24.02.2025 на підставі договору поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024 року.
В решті вимог у позові слід відмовити через безпідставність нарахувань.
На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник через неправильні дії сторони відповідача, з нього на користь позивача слід стягнути судовий збір 31 366,58 грн. у повному розмірі (2611381,44 х 1,5% х 0,8 (бо позов подано через електронний суд).
Решта судового збору, як зайво сплаченого, може бути повернута позивачу з Державного бюджету України на підставі окремо поданої заяви.
На підставі ст. 238,240 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" (код 36778415, м. Монастирище, Черкаська область, вул. Хмельницького Богдана, 5А) на користь приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (код 32377038, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, 15-Д кім. 13) -- 1 087 440,00 грн. як 100 % попередньої оплати відповідно до п. 4.2. договору, 603 529,20 грн. пені за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн. штрафу за порушення строків одержання товару в розмірі 7%, 230 865.41 грн. - пеня за порушення строків оплати з 09.05.2024 по 24.02.2025, 108 744,00 грн. - штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором та специфікацією, 26040,68 грн. як3 % річних за період з 09.05.2024 по 24.02.2025 року, 127 790,42 грн. інфляційних збитків за період з 09.05.2024 по 24.02.2025 на підставі договору поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024 року та 31 336,58 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 28 травня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських