29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"27" травня 2025 р. Справа №924/251/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький
до Судилківської сільської ради, с. Судилків, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с. Рилівка, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл.
про скасування державної реєстрації права комунальної власності та зобов'язання повернути на користь держави земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка розташована на території об'єкта природно-заповідного фонду
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Васильченко В.О. - на підставі ордеру серії АО №1170043 від 07.04.2025р.;
Від третьої особи: Підопригора Р.Б. - на підставі ордеру серії ВХ №1093748 від 07.04.2025р.;
Заремба О.І. - на підставі ордеру серії АТ №1097654 від 03.04.2025р.;
Трофімчук П.П. (керівник) - на підставі витягу з ЄДР;
Від прокуратури: Лежнін І.О. - на підставі службового посвідчення №072474 від 01.03.2023р.
В судовому засіданні 27.05.2025р. відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
17.03.2025р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький до Судилківської сільської ради, с. Судилків, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл. про скасування державної реєстрації права комунальної власності та зобов'язання повернути на користь держави земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка розташована на території об'єкта природно-заповідного фонду.
Ухвалою суду від 18.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (30410, с. Рилівка, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Церковна, 39, код ЄДРПОУ: 30849940).
На адресу суду 03.04.2025р. та 07.04.2025р. від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких зазначає, що проведена 02.01.2024р. реєстрація права комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001 площею 951,6435 га за Судилківською сільською радою не суперечить вимогам чинного законодавства.
Також на адресу суду 07.04.2025р від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вказував на обрання прокурором неналежного способу захисту, що є підставою для відмови в їх задоволенні.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 08.04.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні.
На адресу суду 11.04.2025р. від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшли пояснення, в яких зазначив, що на момент реєстрації права Судилківською сільською радою на земельну ділянку лісогосподарського призначення діяла і діє норма, відповідно до якої землі лісогосподарського призначення були і залишаються у державній власності.
Також на адресу суду 11.04.2025р. від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 185, п.5 ст. 233 ГПК України від 15.04.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 28.04.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні.
На адресу суду від прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького надійшли пояснення з окремих питань, які виникли під час судового розгляду, в яких зазначив, що відсутність реєстрації права державної власності на спірні земельні ділянки не свідчить про його відсутність, оскільки в силу закону вони були і є об'єктами права власності Українського народу та перебувають у державній власності.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 12.05.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні.
Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі ст. 216, п.5 ст. 233 ГПК України від 21.05.2025р. оголошено перерву в судовому засіданні.
На адресу суду 21.05.2025р. від представника позивача надійшли пояснення, в яких повідомив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити та просив розглядати справу за його відсутності.
Також на адресу суду 26.05.2025р. від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшли пояснення з окремих питань, які виникли під час судового розгляду, в яких зазначив позицію щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.
Також на адресу суду 26.05.2025р. від представника третьої особи надійшла заява про недопустимість участі прокурора Хмельницької окружної прокуратури Лежніна І.О. у справі.
Присутній в засіданні суду прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Під час опрацювання відкритих джерел, а також офіційної інформації підприємств та установ в межах здійснення заходів представницької діяльності Шепетівською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки лісового фонду державної форми власності, яка знаходиться на території регіонального ландшафтного парку «Мальованка», та розташована на території Шепетівського району Хмельницької області.
Згідно з даними Державного земельного кадастру прокуратурою встановлено, що на території Судилківської сільської ради сформовано земельну ділянку з цільовим призначенням «землі лісогосподарського призначення» із кадастровим номером 6825588500:06:029:0001, яка розташована на території регіонального ландшафтного парку «Мальованка», який є об'єктом природно-заповідного фонду України місцевого значення. Одночасно прокуратурою виявлено, що вказана земельна ділянка площею 951,6435 га набута у комунальну власність.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 02.01.2024р. на земельну ділянку з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001 зареєстровано право власності Судилківської сільської територіальної громади в особі Судилківської сільської ради.
Підстава для прийняття рішень про державну реєстрацію прав (документи подані для державної реєстрації) - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції сфері земельних відносин» 1423-ІХ, виданий 28.04.2021р.
Зазначений факт набуття права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення Судилківською сільською радою, на думку прокуратури, здійснено із порушенням ст. ст. 1, 5, 7, 8, 17 Лісового кодексу України, ст. ст.3, 12,19, 20, 55, 84, 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому вона підлягає поверненню у державну власність в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.
Окрім цього, під час реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001 площею 951, 6435 га у державному земельному кадастрі також не враховано її розташування на території регіонального ландшафтного парку «Мальованка», який є об'єктом природно-заповідного фонду України місцевого значення.
Прокуратурою встановлено, що на території Шепетівського району розташований регіональний ландшафтний парк «Мальованка» площею 16915,33 га, який є об'єктом природно-заповідного фонду України, та який створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся на підставі рішення Хмельницької обласної ради № 21 від 11.05.1999р., загальна площа якого складала 15660, 3 га без вилучення земельних ділянок та інших природних об'єктів у їх власників та користувачів.
Рішенням Хмельницької обласної ради № 23-11/2004 від 30.03.2004р. розширено площу вказаного об'єкту природно-заповідного фонду на 1255 га за рахунок земель сільських рад Шепетівського району Хмельницької області, а загальна площа парку склала 16915,3 га.
Вказана земельна ділянка перебуває на праві постійного користування Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на підставі рішення сесії Хмельницької обласної ради № 19 від 28.12.2000р. «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування».
Шепетівською окружною прокуратурою, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», надіслано лист № 54-8760вих-24 від 08.11.2024р. про виявлені порушення Хмельницькій обласній військовій адміністрацій яка відповідно до покладених на неї завдань вирішує в межах повноважень, передбачених законом, спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів, що перебувають у державній власності, і про необхідність повідомити чи вживатимуться заходи на усунення зазначених порушень та повернення у власність держави земельних ділянок лісогосподарського призначення, у тому числі в судовому порядку.
Згідно листа Хмельницької обласної військової адміністрації від 27.11.2024р. у Хмельницької обласної військової адміністрації відсутні відомості щодо прийняття адміністрацією рішення щодо вилучення із державного лісового фонду земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001.
Листом від 27.11.2024р. Хмельницька обласна військова адміністрація також повідомила Шепетівську окружну прокуратуру про те, що заходів, в тому числі судового характеру, щодо повернення зазначеної в листі земельної ділянки Хмельницька обласна військова адміністрація не вживала. У разі наявності підстав для повернення зазначеної в листі земельної ділянки, не заперечувала щодо представництва Шепетівською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації у суді.
Шепетівською окружною прокуратурою листом №54-2245вих-25 від 12.03.2025р. повідомлено позивача про встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутися із позовом до Господарського суду Хмельницької області в інтересах Хмельницької ОВА.
З огляду на вищевикладене, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"). Системне тлумачення положень ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов'язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Позов у даній справі подано прокурором в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.
Як вважає прокурор, порушення інтересів держави полягає у незаконності дій відповідача щодо реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, яке відбулося із порушенням вимог законодавства. Спірна земельна ділянка була та залишається державною, а реєстрація права комунальної власності на неї є незаконною. Оскільки позивач не вживав дій, спрямованих на захист інтересів держави, тому прокурор на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.
Прокурор вважає, що земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001 належить до державної власності, а розпорядником вказаних земельних ділянок є Хмельницька обласна військова адміністрація, тому при зверненні до суду в інтересах держави правомірно визначив адміністрацію органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відтак, суд вважає, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивача для надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Разом з тим, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про їх порушення, проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій.
З наявного в матеріалах справи листування прокуратури із позивачем вбачається, що останнім не вживались заходи з повернення спірних земельних ділянок до державного лісового фонду у зв'язку з обмеженим фінансуванням. Невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.
Крім того, судом враховано, що Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022р. "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Хмельницьку обласну військову адміністрацію. Відповідно до пункту 2 даного Указу, Хмельницька обласна державна адміністрація набула статусу відповідної військової адміністрації у зв'язку із необхідністю забезпечення разом із військовим командуванням, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану без проведення реорганізації юридичної особи.
Стосовно суті позовних вимог судом відзначається, що статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).
Згідно зі ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону. Відповідно до ст. 387, 391 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 Лісового кодексу України).
Згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України).
Статтею 5 Лісового кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Положеннями ст.ст. 8, 9 Лісового кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Рішенням Хмельницької обласної ради № 19 від 28.12.2000р. припинено право постійного користування земельними ділянками лісового фонду за сільськогосподарськими підприємствами, які припинили свою діяльність на території Шепетівського району. Вказаним рішенням передано Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству у постійне користування земельні ділянки лісового фонду площею 7583 га.
Як встановлено судом, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.11.2024р., 02.01.2024р. на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001, загальною площею 951,6435 га зареєстровано право власності Судилківської сільської територіальної громади в особі Судилківської сільської ради. Однак, ще 27.05.2021р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким внесено низку змін до Земельного кодексу України.
Так, розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення.
З урахуванням викладеного, на момент реєстрації прав Судилківської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001, загальною площею 951,6435 га, яка, як наголошує прокурор, розташована на території регіонального ландшафтного парку «Мальованка», та розташована на території Шепетівського району Хмельницької області, діяла і діє на даний час норма, відповідно до якої землі лісогосподарського призначення були і залишаються у державній власності.
Відтак, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення є і була на час реєстрації за відповідачем державною власністю, а реєстрація за Судилківською сільською радою права комунальної власності на неї є незаконною, оскільки проведена за відсутності згоди розпорядника зазначеною землею про її передачу в комунальну власність, що є прямим порушенням чинного законодавства та встановленого порядку передачі земель із державної власності в комунальну. При цьому судом враховано, що згідно листа Хмельницької обласної військової адміністрації від 27.11.2024р. у Хмельницької обласної військової адміністрації відсутні відомості щодо прийняття адміністрацією рішення щодо вилучення із державного лісового фонду земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001.
Таким чином, відсутні правові підстави для вибуття земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001, загальною площею 951,6435 га з державної власності та набуття Судилківською сільською радою права комунальної власності на неї.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим у повному обсязі позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький до Судилківської сільської ради, с. Судилків, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с. Рилівка, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл. про скасування державної реєстрації права комунальної власності та зобов'язання повернути на користь держави земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка розташована на території об'єкта природно-заповідного фонду
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані в повному обсязі, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 46, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Судилківської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001.
Зобов'язати Судилківську сільську раду (30430, с. Судилків, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Героїв Майдану, 54, код ЄДРПОУ: 04402528) повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (29005, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ: 22985083) земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825588500:06:029:0001 площею 951,6435 гектари.
Стягнути з Судилківської сільської ради (30430, с. Судилків, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Героїв Майдану, 54, код ЄДРПОУ: 04402528) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військкоматський, 3, код ЄДРПОУ: 02911102) - 116 454,39 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 39 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2025р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 1 прим. - до справи.
Представникам сторін - надіслати до кабінетів ЕС.