22 квітня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/628/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ»КРЕДИТ-КАПІТАЛ», 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд.1, корп. 28
до відповідача: Шевчука Романа Михайловича, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за договором позики №2519 від 11.02.2024 року в розмірі 49060 грн. 00 коп.
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача:не з'явився;
Відповідача: не з'явився.
1. Рух та суть справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ »КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Шевчука Романа Михайловича про стягнення заборгованості за договором позики №2519 від 11.02.2024 року в розмірі 49060 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12/11/2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/628/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче засідання та продовжувався строк підготовчого провадження.
У судовому засіданні 14.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2025.
В порядку статті 216 ГПК України, по розгляду справи по суті неодноразово оголошувалась перерва в засіданні з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 22.04.2025.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
В судовому засіданні 22.04.2025 судом ухвалено рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Позиція позивача.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 11.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « 24/7» (надалі - Товариство) та Фізичною особою-підприємцем Шевчуком Романом Михайловичем (надалі -Відповідач) укладено договір позики № 2519, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу у власність грошові кошти на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а Відповідач зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору позики метою отримання позики є придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом.
Позивач наголошує, що Товариство свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору позики. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов договору.
На підтвердження укладення договору позики до позовної заяви, позивачем долучено: копію Договору позики №2519 від 11.02.2024 року, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором; Копію Додатка №1 до Договору позики №2519 від 11.02.2024 року, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за договором позики надає платіжну інструкцію № 47 від 11.02.2024 на суму 22 000,00грн.
Наголошує, що даний договір позики укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі. Термін повернення позики у повному обсязі настав, а заборгованість за договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ФОП Шевчука Романа Михайловича про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення коштів позики, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за договором.
Також зазначає, що 25.09.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», укладено Договір факторингу №25-09/2024 (договір додається).
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до статті 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які є боржниками ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7», включно і до ФОП Шевчука Романа Михайловича за договором позики №2519 від 11.02.2024 року.
Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 49 060 грн., а саме: заборгованість за сумою позики - 22000 грн.; заборгованість за відсотками - 27060 грн.
З огляду на наведене, просить стягнути з ФОП Шевчука Романа Михайловича (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики № 2519 від 11.02.2024 року в розмірі 49060 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 28корпус, 3поверх) та судовий збір в сумі 2 422,4грн.
02.12.2023 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву від 02.12.2023 (вх. № 9223 від 02.12.2024) про уточнення позовної заяви, в якій просить уточнити вимоги позовної заяви та вважати вірним зазначення у позовній заяві та прохальній частині позовної заяви Відповідача фізичної особи Шевчука Романа Михайловича.
23.12.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. № 9821 від 23.12.2024), якій позивач зазначив, що аргументи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов'язання.
Щодо доказів укладення договору позики, позивач зазначив, що на підтвердження укладення договору № 2519 від 11.02.2024, представником товариства до позовної заяви додано копії договору позики № 2519 року та графік платежів до договору, які підписані електронним підписом з одноразовим ідентифікатором позичальника.
Щодо посилання на порушення норм Закону України "Про захист прав споживачів", то згідно п.2.2.2 договору метою отримання є придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом.
Вважає, що посилання відповідача на норми Закону Україну "Про захист прав споживачів" не можуть бути враховані судом, оскільки у розумінні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. У свою чергу Відповідач на момент укладення договору був фізичною особою - підприємцем, та отримав позику, відповідно до п.2.2.2 договору для здійснення підприємницької діяльності та/або незалежної професійної діяльності.
Щодо нарахування процентів за договором позики, зазначає, що станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача становила майже 49 060,00грн та складається із заборгованості за сумою позики у розмірі 22 000,00грн та заборгованості у розмірі 27 060,00грн.
Відповідно до п. 2.2.4 договору строк позики становить 110 днів, тобто до 31.05.2024 року.
Згідно з положеннями договору у період з 11.02.2024 по 11.04.2024 року відповідачу нараховувалися відсотки за базовою процентною ставкою, яка є фіксованою у розмірі 0,8% на день та становила 176,00грн щоденно.
У період з 12.04.2024 по 31.05.2025 року (тобто у межах строку договору) Відповідачу нараховувалися відсотки за стандартною процентною ставкою, яка є фіксованою у розмірі 1,5% на день та становила 330,00грн щоденно.
Щодо відступлення права вимоги, позивач зазначив, що відповідно до Договору факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024 року Сторонами даного Договору є ТОВ "Фінансова компанія "24/7" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", відповідно його примірники знаходяться виключно у його Сторін. Законодавством не передбачено обов'язку надіслання Боржником копії договору відступлення для ознайомлення.
2.2. Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.12.2021 (вх. № 9591 від 13.12.2024) зазначив, що 11.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « 24/7» (надалі - Товариство) та ФОП Шевчуком Романом Михайловичем (надалі - Відповідач) було укладено договір позики №2519, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу у власність грошові кошти на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а Відповідач зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Також зазначає, що 25.09.2024 року ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір факторингу №25-09/2024.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «24/7», включно і до Фізичної особи-підприємця Шевчука Романа Михайловича.
Відповідач наголосив, що як доказ до договору факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» додала акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1, у якому зазначається, що право вимоги по заборгованості по зобов'язаннях 91-ого боржника, загальною вартістю 2 612 503,99 (два мільйони, шістсот дванадцять тисяч п'ятсот три грн. 99 коп.) переходить до ТОВ «Кредит-Капітал» за відповідну плату, що складає 131 028,7 (сто тридцять одна тисяча двадцять вісім грн. 77 коп.), що складає 5% від вартості заборгованості.
Проте, доказу того, що серед 91 Боржника, зобов'язання яких викупив ТОВ «Кредит-Капітал», є Відповідач ( ОСОБА_1 ), немає, так як позивач не надав додатку до договору факторингу № 25-09/2024 розгорнутої таблиці, де зазначається заборгованість ОСОБА_1 з ціною викупу.
Також, просить звернути увагу на те, що Позивач, в додатках додає листи надіслані сервісом Укрпошти, а саме лист повідомлення-вимоги та лист досудової вимоги.
У договорі-факторингу між ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в пункті 1.3 зазначається, що протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором, має бути повідомлено Боржників про відступлення права вимоги та передачу їх персональних даних до нового кредитора (ТОВ «Кредит-Капітал), надати Боржникам інформацію про нового кредитора передбачену чинним законодавством у спосіб передбачений договором та чинним законодавством.
Відповідач наголошує, що ніякого повідомлення про зміну кредитора, я так і не отримав, ні письмово ні в електронному варіанті, чи в смс -повідомленнях. Також ні первісний кредитор, ні новий, не надав ніякого підтвердження продажу його боргу ТОВ «Кредит-Капітал», та документів про нового кредитора.
Також просив звернути увагу на те, що згідно укладеного договору між, ОСОБА_1 , та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « 24/7» №2519, дата надання позики 11.02.2024 року, сума позики 22 000 грн. 00коп.
Відповідач зазначає, що метою отримання коштів він вказував погашення іншої заборгованості, однак при укладанні договору на сайті кредитора стався збій, і він отримав відмову у наданні позики, навіть не заповнивши анкету до кінця.
Також звернув увагу суду на пункт 2.6, у якому зазначається, що розмір процентних ставок згідно пункту 2.3 є фіксованим та не може бути змінений. У пункті 2.3 прописані відсоткові ставки, згідно яких у додатку до договору у пункті 3 створена таблиця з графіком погашення та з вартістю кредиту у межах дії кредитного договору.
Згідно цього договору, та додатку до нього, кінцева вартість кредиту у межах дії кредитного договору становить 34 210 грн. (з яких 22 000 - тіло кредиту, та 12 210 - нараховані відсотки), та відповідно пункту 2.6, ця сума не може бути змінена кредитором.
Просить звернути увагу на додаток, що додає Позивач (Розрахунок заборгованості за Договором позики станом на 25.09) з детальним описом розрахунку відсотків у період від 11.02.2024 по 31.05.2024 року з підрахованою вартістю, що становить 49 060.
Відповідач вважає таку суму необгрунтованою, та такою, що суперечить умовам договору та чинному законодавству
Так, на відсотки припадає 27 060грн. при тілі кредиту 22 000грн, тобто відсотки за кредитом перевищують тіло кредиту.
Вважає, що пункт 6.1 договору у якому прописано процентні ставки нарахувань поза межами дії кредитного договору, суперечить пункту договору 2.6, та порушує закон України.
На думку відповідача, кінцева обгрунтована сума боргу мала б бути 34 210 грн.
Відповідно частини 2 статті 1050 ЦК України, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом припиняється.
Згідно пункту 5.2.2. з метою захисту своїх прав та інтересів позикодавець має право укладати договори про відступлення прав вимоги або іншого договору щодо розпорядження товариством правом вимоги за цим договором (доручення, факторингу, тощо) з будь-якою третьою особою, та передавати персональні дані позичальника таким третім особам без повідомлення позичальника про укладання такого договору.
Вважає, що початковий договір з первісним кредитором, укладено з порушенням, деякі пункти договору суперечать іншим, сам договір складено відповідно в телефонній розмові, без належного повідомлення по умовах договору, з навмисним прихованням важливої інформації від кредитора, та складенні договору у невідповідності до наданої мною інформації, також багато пунктів договору суперечать чинному законодавству, просить визнати даний договір несправедливим нікчемним та недійсним.
Щодо договору факторингу 25.09.2024 року ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №25-09/2024, відповідно ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7», включно і до Фізичної особи підприємця Шевчука Романа Михайловича. Як доказ договору факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» додала акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1, у якому зазначається, що право вимоги по заборгованості по зобов'язаннях 91-ого боржника, загальною вартістю 2612503,99 (два мільйони, шістсот дванадцять тисяч п'ятсот три грн. 99 коп.) переходить до ТОВ «Кредит-Капітал» за відповідну плату, що складає 131 028,7 (сто тридцять одна тисяча двадцять вісім грн. 77 коп.), що складає 5% від вартості заборгованостей.
У договорі - факторингу, в пункті 2.1.6. чітко прописано, що Договори позики, право вимоги яких відступається Фактору в цілому та кожен пункт Договору позики окремо є дійсними, що вже суперечить реальності, так як більшість пунктів у договорі позики є недійсними, на що початковий кредитор у договорі позики прописує пункт 8.8, згідно з яким недійсність окремих положень договору позики, не тягне за сабою недійсність договору позики в цілому.
З огляду на наведене, просив суд визнати недійсним договір позики та договір факторингу та залишити заяву позивача без задоволення.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
11.02.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (позикодавець) та фізичною особою-підприємцем Шевчуком Романом Михайловичем (позичальник) було укладено договір позики №2519, відповідно до п. 2.1 якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику) на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору позики метою отримання позики є придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом.
Згідно з п. 2.2.3 договору сума позики - 22 000,00 грн.
Строк позики: загальний строк до 31 травня 2024 року (110 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених графіком обов'язкових платежів, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2.4. договору).
Згідно п. 2.3 договору процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики:
2.3.1 Акційна процентна ставка, фіксована: 0.80000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього договору.
2.3.2 Базова процентна ставка, фіксована: 0.80000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору.
2.3.3 Основна процентна ставка, фіксована: 1.50000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього договору.
У п. 3.1 договору передбачено умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду:
3.1.1 У разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку, визначеного цим договором. Також позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду.
3.1.2 У разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладенні додаткової угоди щодо продовження строку позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою. Застосування акційної процентної ставки є правом, а не обов'язком товариства. У разі відсутності акційних пропозицій значення акційної ставки відповідає значенню базової процентної ставки.
Після спливу першого розрахункового періоду у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховуються за основною процентною ставкою в розмірі, визначеному п. 2.3.3 цього договору, за кожен день користування позикою в межах строку позики (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 5.2.2 договору позикодавець має право з метою захисту своїх прав та інтересів укладати договори про відступлення прав вимоги або іншого договору щодо розпорядження товариством правом вимоги за цим договором (доручення, факторингу, тощо), з будь-якою третьою особою, та передавати персональні дані позичальника таким третім особам, без додаткового повідомлення позичальника про укладення такого договору та/або таку передачу.
Позичальник зобов'язаний повернути позику та сплатити нараховані проценти (п. 5.3.2 договору).
Згідно з п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором позикодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: 6.1 1. в розмірі 12,00 % від суми позики на 4-й день такого невиконання або неналежного виконання; 6.1.2. в розмірі 3,00 % від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.
За змістом п.п. 8.1, 8.3 договір позики укладається в інформаційно-комунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.
Вищевказаний спосіб укладення, у тому числі підписання договору позики погоджений сторонами, відповідно, договір, укладений у такий спосіб, є чинним та прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Договір позики № 2519 від 11.02.2024 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором обох сторін.
Окремо сторони підписали додаток №1 до вищевказаного договору, у якому визначили, що дата надання позики у розмірі 22 000 грн. - 11.02.2024, дата повернення позики у розмірі 22 000 грн та процентів за користування позикою у розмірі 12 210,00 грн. 31.05.2024.
На виконання умов договору позики товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" було перераховано відповідачу 22 000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №47 від 11.02.2024.
Згідно зі змістом розрахунку заборгованості за договором позики станом на 25.09.2024, ФОП Шевчук Р.М. кошти в погашення заборгованості по позиці та процентів за користування позикою не вносив, що призвело до виникнення боргу станом на день здійснення розрахунку в загальній сумі 49 060, 00 грн, у т.ч. 22 000, 00 грн. основної заборгованості та 27 060 грн відсотків за період з 11.02.2024 до 31.05.2024.
Докази погашення відповідачем 49 060,00грн боргу за договором позики № 2519 від 11.02.2024 матеріали справи не містять.
В подальшому, 25.09.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (фактор) укладено договір факторингу №25-09/2024, згідно з п. 1.1. якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
За змістом п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною нього договору.
Договір факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 підписано та скріплено відтисками печаток ТОВ "ФК"24/7" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".
Згідно з Витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року боржник ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), договір - №2519 від 11.02.2024 року, кількість днів прострочення 167, сума позики 22 000,00 грн., проценти за користування позикою 27 060,00 грн.
Відповідно до п. 1 акту приймання - передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року ТОВ "ФК"24/7" передало, а ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" прийняло реєстр боржників №1 від 25 вересня 2024 року в кількості 91 шт., після чого, з урахуванням п. 1.2. договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Загальна сума заборгованості складає 2 612 503 грн 99 коп. (п. 2 акту).
З метою досудового врегулювання спору, позивач 19.10.2024 року надіслав відповідачу досудову вимогу №Х5038 від 18.10.2024 щодо сплати 49060,00 грн заборгованості, що підтверджується службовим чеком та списком розсилки рекомендованих листів.
Однак, станом на дату звернення позивача до суду, відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив.
Також позивачем, до матеріалів справи долучено Витяг з сайту Опендатобот, згідно якого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - статус ФОП припинено 23.08.2023.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог позивача щодо сплати заборгованості за договором позики у добровільному порядку, останній звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_1 22 000,00 грн. боргу за сумою позики та 27 060,00 грн. боргу по відсотках.
4. Норми права та судова практика, які застосував суд.
Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як зазначено в абзаці 4 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і частина 1 статті 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Згідно із частиною 2 статті 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи та обставини справи.
Згідно статті 20 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Як встановлено судом, звертаючись з позовом у справі №921/628/24 до суду, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 - фізичної особи, суму неповерненого кредиту, отриманого ним на підставі договору позики № 2519 від 11.02.2024, укладеного як з фізичною особою - підприємцем.
Згідно частини 1 статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 ЦК України.
До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 9 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (в редакції на час припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності) визначено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-206, 208 ГК України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припиняються.
Тому, такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як встановлено судом, 11.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія « 24/7» (позикодавець та/або Товариство) та Фізичною особою - підприємцем Шевчуком Романом Михайловичем (позичальник) було укладено Договір позики № 2519 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.2. якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику) на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
На підтвердження укладення договору позики позивачем разом з позовом було надано належним чином засвідчені копії договору позики № 2519 від 11.02.2024 року, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та Додатку №1 до Договору позики № 2519 від 11.02.2024 року, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 8.1 договору позики підписуючи Договір Позичальник підтверджує, що має всі права та повноваження, необхідні для підписання Договору позики; в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч. 5 ст. 7 Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про Захист персональних даних», вивчив та повністю погоджується з умовами цього Договору позики.
Відповідно до п. 8.2 договору позики Договір укладений на взаємовигідних умовах, в результаті зваженого рішення Сторін з урахуванням принципів розумності та справедливості.
У п. 8.9, договору зазначено, що примірник підписаного Сторонами Договору позики, Додаткових угод, а також додатків до Договору позики надаються Позичальнику шляхом розміщення Позикодавцем відповідних документів в Особистому кабінеті Позичальника. Усі такі документи зберігаються Позикодавцем та надаються Позичальнику після підписання їх Сторонами, що унеможливлює зміну їх змісту.
Як слідує з матеріалів справи, а саме Довідки ТОВ "Фінансова компанія "24/7" про ідентифікацію, вказаний договір підписаний електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частин 1,2 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному частиною 12 статті 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У пункті 6 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 641 ЦК України Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно зі статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до п. 2.1 договору позики за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику) на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 5.3.1 договору позики Позичальник зобов'язаний надати Позикодавцю актуальну і достовірну інформацію, необхідну для укладення та виконання умов цього Договору позики.
У постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р., суд дійшов висновку, що «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Подібну позицію Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду висловив у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р., зокрема зазначив, що «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
На виконання умов договору ОСОБА_1 (який на момент отримання позики, був зареєстрований фізичною особою - підприємцем) було отримано від ТОВ "ФК "24/7" грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції № 47 від 11.02.2024 на суму 22 000,00 грн.
Відповідно до п.1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вже зазначалось судом, відповідно до умов пункту 2.2.6. Договору, дата повернення позики: 31.05.2024 року.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно статті 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Істотними умовами договору позики, відповідно до змісту частини 1 статті 638 ЦК України та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Згідно положень договору позика надається Позичальнику в національній валюті України - гривні, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника, зареєстрований Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті та вказаний у Розділі 9 цього Договору. На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за договором позики позивач надає платіжну інструкцію.
Отже, даний договір позики укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.
Згідно Додатку 1 до Договору позики № 2519 від 11.02.2024 графік погашення позики визначено наступним чином:
дата платежу - 11.04.2024; погашення суми позики - 19 800,00грн; погашення процентів за користування позикою - 10 560,00грн; загальна сума платежу до погашення - 30 360,00грн;
дата платежу - 31.05.2024; погашення суми позики - 2 200,00грн; погашення процентів за користування позикою - 1 650,00грн; загальна сума платежу до погашення - 3 850,00грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, зобов'язався повернути отримані за договором № 2519 від 11.02.2024 кошти у строк до 31.05.2024, проте такі зобов'язання не виконав, що призвело до виникнення у останнього заборгованості.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача становила 49 060,00 грн. та складається із заборгованості за сумою позики у розмірі 22 000,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 27 060,00 грн.
Відповідно до п. 2.2.4 договору строк позики становить 110 днів, тобто до 31.05.2024 року.
Згідно з положеннями договору у період з 11.02.2024 по 11.04.2024 року Відповідачу нараховувалися відсотки за базовою процентною ставкою, яка є фіксованою у розмірі 0,8% на день та становила 176,00 грн. щоденно.
У період з 12.04.2024 по 31.05.2024 року (тобто у межах строку договору) відповідачу нараховувалися відсотки за стандратною процентною ставкою, яка є фіксованою у розмірі 1,5% на день та становила 330,00 грн. щоденно.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За умовами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також, матеріалами справи установлено, що 25.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "24/7" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", керуючись главою 47 ЦК України, було укладено Договір факторингу №25-09/2024, відповідно до умов якого, та у відповідності до статті 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "Фінансова Компанія "24/7", включно і до Фізичної особи - підприємця Шевчука Романа Михайловича за договором позики № 2519 від 31.05.2024 року.
Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статті 512 ЦК України, за приписами якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі N 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 442 ЦПК, ст. 8 Закону N 606-XIV, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
На підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до Шевчука Романа Михайловича позивачем надано копію Договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 р., копію витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 р. з Актом приймання-передачі вказаного Реєстру та копію платіжної інструкції про оплату купівельної ціни до Договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 та витяг з Реєстру боржників з якого слідує, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія « 24/7», включно і до Шевчука Романа Михайловича за договором №2519.
У відповідності із статтею 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем суми позики у розмірі 22 000,00 грн., а також суми відсотків у розмірі 27 060,00 грн., суд дійшов висновку про те, що факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, внаслідок чого позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
6. Загальний висновок.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.
У відповідності до частин 1,2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
7. Судові витрати.
Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжної інструкції № 7049 від 29.10.2024 сплачено 2 422грн 40коп. судового збору.
З огляду на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129,233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Шевчука Романа Михайловича (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики №2519 від 11.02.2024 року в розмірі 49060 (сорок девять тисяч шістдесят)грн 00коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.00коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ»КРЕДИТ-КАПІТАЛ», 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, (код ЄДРПОУ 35234236) ;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.
Повне рішення складено 26.05.2025.
Повний текст рішення надіслати учасникам справидо їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко