адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
28.05.2025 Справа № 917/1019/25
Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Зіньківської міської ради Полтавської області, вул. Воздвиженська, 40, м. Зіньків, Полтавська область, 38100
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення орендної плати,
До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Зіньківської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321310109:09:018:0001 в розмірі 202 718,71 грн (Договір оренди від 09.10.2018).
Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом включає в себе, у тому числі, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Статтею 20 ГПК України визначено категорії спорів, які віднесені до юрисдикції господарських судів, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Статтею 31 Земельного кодексу України та статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підставі рішення 38 сесії Зіньківської міської ради 6 скликання від 08 листопада 2013 року між Зіньківською міською радою (далі Орендодавець), та громадянином ОСОБА_1 (далі Орендарем) укладено договір оренди землі від 08 листопада 2013 року (далі Договір) на земельну ділянку, що розташована в селі Сиверинівка, площею 16,8200 га, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5321310109:09:018:0001 строком на 10 років (до 08 листопада 2023 року).
На підставі рішення 35 сесії Зіньківської міської ради 7 скликання від 14 вересня 2018 року «Про укладання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки» 09 жовтня 2018 року укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 5321310109:09:018:0001, Договір оренди землі викладений у новій редакції.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 5321310109:09:018:0001, зареєстрована як об'єкт за номером 233477253213, право оренди 05.12.2013 року зареєстроване за номером 3712770.
Отже, предметом Договору оренди землі є земельна ділянка площею 16,8200 га, кадастровий номер 5321310109:09:018:0001, призначена для ведення фермерського господарства.
При цьому, звертаючись до господарського суду з позовом, позивач не надав суду доказів про те, що земельна ділянка була надана відповідачу для створення фермерського господарства, а навпаки можна дійти висновку, що останній користується нею як фізична особа.
Доказів створення фермерського господарства Литвином Віталієм Миколайовичем до матеріалів позову не надано.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в господарському суді.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 6 статті 175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Згідно частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, розглядаються судом у порядку цивільного судочинства.
Згідно частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Отже, даний спір підлягає розгляду загальним судом у порядку цивільного судочинства.
З огляду на те, що спір у цій справі виник з цивільних правовідносин, суб'єктний склад учасників даної справи відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, то розгляд цього спору віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Керуючись статтями 175, 232, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (статті 175, 235, 255 ГПК України). Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Додаток: позовна заява (вх. № 1053/25 від 22.05.2025) з доданими документами.
Суддя Погрібна С.В.