65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1289/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/1289/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676)
до відповідача: Антонівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 18 Херсонської міської ради (73000, Херсонська обл., м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Херсонська, 83, код ЄДРПОУ 24754366)
про стягнення 51 705,86 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Антонівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 18 Херсонської міської ради 51 705,76 грн., з яких: основний борг у розмірі 15 312,45 грн., пеня у розмірі 18 220,46 грн., 3% річних у розмірі 2 980,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 15 192,15 грн., а також стягнення суми судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №20-1146/21-БО-Т постачання природного газу від 16.11.2021 щодо повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строки на подання суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.
21.04.2025 за вх.№12630/25 господарським судом одержано клопотання про зменшення штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд:
- зменшити розмір неустойки (пеня, інфляційні втрати, 3% річних), що заявлена у позовній заяві, до справедливого розміру, з урахуванням фактичних обставин справи;
- врахувати в судовому розгляді позицію відповідача, що затримка зі сплатою виникла внаслідок об'єктивних технічних обмежень бюджетного документообігу, які унеможливлювали реєстрацію Акту приймання-передачі спожитого газу від 31.12.2021 за минулий бюджетний період в органі Казначейства, що й призвело до появи заборгованості Відповідача.
30.04.2025 за вх.№13812/25 господарським судом одержано заперечення позивача на клопотання (заяву).
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад позиції позивача:
- При стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки. Відтак, при вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
- Позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з Відповідача, оскільки посилання на норми права (ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України), не є підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, з огляду на те, що між сторонами у цій справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України.
- Наведені Відповідачем підстави для зменшення пені не можуть бути підставою для зменшення розміру 3% річних та інфляційних без встановлення судом виключених (надзвичайних) обставин
- Можливість здійснення оплати за поставлений природний газ залежала саме від Відповідача, від включення ним відповідних сум зобов'язань до проекту відповідного кошторису. Будучи ознайомленим з умовами Договору, в тому числі, щодо строків здійснення оплати за спожитий природний газ, Відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 7.2. Договору.
Стислий виклад позиції відповідача:
- Акт від 31.12.2021 Відповідач отримав у січні 2022, тобто у наступному календарному періоді, та ще й у новому бюджетному 2022 році, що унеможливило реєстрацію та оплату УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області даного Акту по причині технічної неможливості реєстрації документів минулого бюджетного періоду у поточному бюджетному 2022 році.
- Відповідач є комунальною установою та фінансується за кошти місцевого бюджету, а
отже розрахункове обслуговування операцій з грошовими коштами розпорядника бюджетних коштів, яким є Відповідач як бюджетна установа, згідно Бюджетного Кодексу покладено на органи Державного казначейства України.
- Позивача було повідомлено про неможливість проведення оплати УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області за Актом від 31.12.2021 р. та наведені пропозиції Відповідача по врегулюванню питання оплати заборгованості за спожитий газ. Відповідач неодноразово звертався до Позивача з пропозицією скоригувати фінансові документи, а саме Акт приймання передачі від 31.12.2021 для реєстрації та подальшої оплати заборгованості у сумі 15 312,45 грн. в УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області. Отже, сума боргу за спожитий газ у кількості 925 куб. м. у розмірі 15 312,45 грн. виникла не з вини Відповідача, а через технічну неможливість УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області зареєструвати документ минулого бюджетного періоду - у поточному бюджетному періоді (а саме на початку 2022).
- Позивач не має, та й матеріали даної справи не містять жодних доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності ТОВ відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», та/або доказів настання негативних наслідків та понесення ним збитків саме в результаті не сплати боргу. У зв'язку з вищевикладеним, Відповідач вважає, що нарахована неустойка (пеня, 3% річних, інфляційні) є надмірною і неспівмірною сумою до реального боргу, що виник не з вини Відповідача.
Обставини справи, встановлені судом.
16.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник, позивач) та Антонівською загальноосвітньою школою І - ІІІ ступенів № 18 Херсонської міської ради (Споживач, відповідач) укладено договір №20-1046/21-БО-Т постачання природного газу, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.1.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 45 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2021 - 0; листопад 2021 - 7,0; грудень 2021 - 6,0; січень 2022 - 7,0; лютий 2022 - 6,0; березень 2022 - 6,0; квітень 2022 - жовтень 2022 - 0; листопад 2022 - 7,0; грудень 2022 - 6,0 тис. куб. метрів.
Згідно з п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п.3.5.2 договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Згідно з п.3.5.3 договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Відповідно до п.3.5.4 договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Згідно з п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.
Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до п.13.1 договору даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору. Цей Договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників Сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.
29.04.2022 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу від 16.11.2021 №20-1046/21-БО-Т, в якій сторони дійшли згоди викласти п.2.1 договору в новій редакції: «Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 45 тис. куб. метрів (сорок п'ять тисяч куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): жовтень 2021 - 0; листопад 2021 - 1,80189; грудень 2021 - 6,925; січень 2022 - 7,314; лютий 2022 - 3,025; березень 2022 - 0; квітень 2022 - 1,128; травень 2022 - вересень 2022 - 0; жовтень 2022 - 6,0; листопад 2022 - 7,0; грудень 2022 - 11,80611 тис. куб. метрів.
Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивач передав у власність відповідача у період листопад 2021 - лютий 2022 та квітень 2022 природний газ загальним обсягом 2,43108 тис. куб. м. на загальну суму 334 272,74 грн., що підтверджується даними Інформаційної платформи Оператора ГТС та наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 30.11.2021 на суму 29 828,47 грн., від 31.12.2021 на суму 114 636,42 грн., від 31.01.2022 на суму 121 075,92 грн., від 28.02.2022 на суму 50 075,83 грн., від 30.04.2022 на суму 18 656,10 грн.
В свою чергу відповідач поставлений позивачем природний газ оплатив частково в сумі 318 960,29 грн.
Несплата відповідачем залишку природного газу в сумі 15 312,45 грн. стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного богу в сумі 15312,45 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 18 220,46 грн., 3% річних у розмірі 2 980,80 грн., та інфляційні втрати у розмірі 15 192,15 грн.
Висновки суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір постачання природного газу №20-1046/21-БО-Т від 16.11.2021, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ в обсягах, визначених договором, а відповідач його прийняти та оплатити.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Водночас судом встановлено, що газ, який поставлений позивачем у листопаді -грудні 2021 та січні - лютому 2022 оплачений відповідачем повністю та несвоєчасно, та газ, який поставлений позивачем у квітні 2022 оплачений відповідачем частково та несвоєчасно, внаслідок чого заборгованість відповідача за поставлений позивачем газ становить 15312,45 грн.
При цьому, відповідачем наявність заборгованості не заперечується.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір 3% річних за загальний період з 16.02.2022 по 01.11.2024 становить 2 980,80 грн., розмір інфляційних втрат за загальний період з квітня 2022 по жовтень 2024 становить 15 192,15 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Посилання відповідача на можливість зменшення нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що правових підстав для зменшення інфляційних втрат та 3% річних законодавчо не передбачено.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.7.2 договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені за загальний період з 16.02.2022 по 15.12.2022 становить 18 220,46 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання від 21.04.2025 за вх.№12630/25 про зменшення штрафних санкцій, господарський суд виходить з наступного.
Господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.
Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від06.08.2024 у справі №910/13174/23.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафу), а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії росії проти України, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 90% - до 1822,05 грн.
При цьому господарським судом також враховується:
- позивачем, окрім стягнення з відповідача пені, заявлено також до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, які в сумі перевищують основний борг, та разом із заявленою до стягнення пенею більш ніж 2,3 рази перевищують суму основного боргу;
- заявлений до стягнення з відповідача розмір пені перевищує суму основного боргу і дорівнює 119% розміру заборгованості;
- відсутність доказів понесення позивачем додаткових збитків у зв'язку із простроченням відповідача;
- відповідач є загальноосвітньою школою, яка в умовах воєнного стану забезпечує реалізацію прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює навчально-виховних процес за денною формою навчання.
За таких обставин, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» задовольнити.
2.Стягнути з Антонівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 18 Херсонської міської ради (73000, Херсонська обл., м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Херсонська, 83, код ЄДРПОУ 24754366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 15 312 (п'ятнадцять тисяч триста дванадцять) грн. 45 коп., пеню у розмірі 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 2 980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 15 192 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 15 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 29.05.2025
Суддя Г.Є. Смелянець