29.01.2013
Справа № 0418/2133/2012
2/0203/485/2013
29 січня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Величко О.М.
за участю: представника позивача -Литвиненко О.Л.
представника відповідача -Грачева М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк'до Пересадько Лариси Іванівни, ОСОБА_1 про звернення стягнення та виселення, -
20 березня 2012 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення та виселення (а.с. 2-5).
Позивач у своїй позовній заяві та представник у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNІ0GA000001115, відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 70 400 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.07.2017 року. На забезпечення виконання умов договору ОСОБА_2 передала у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,20 кв.м. яка належить на праві власності відповідачу. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти, проте відповідач ОСОБА_2 не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком, яка станом на 05.10.2011 року становить 96 845,75 дол. США. На підставі зазначеного, позивач просив суд звернути стягнення на нерухоме майно відповідача що перебуває в іпотеці ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до договору іпотеки № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 та виселити відповідачів та інших осіб з вказаної квартири зі зняттям їх з реєстрації, а також покласти на відповідачів судові витрати по справі (а. с. 2-5).
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволені позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 13.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNІ0GA000001115, відповідно до умов даного договору позивач надав кредит у розмірі 70 400 дол. США, договір був укладений строком до 13.07.2017 року, згідно з даним договором відповідач був зобов'язаний кожного місяця сплачувати суму кредиту відсотки за користування кредитом та інші витрати відповідно до умов договору, зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 12-17).
Встановлено, що на виконання кредитного договору № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 70 400 дол. США, що підтверджується умовами договорів та не запереченням даного факту відповідачем, який є опікуном ОСОБА_2 у судовому засіданні.
Встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 надала у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,20 кв.м., яка належить на праві власності відповідачу, зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 18-23).
Також судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року виникла заборгованість, яка станом на 05.10.2011 року становила 96 845,75 дол.США, що за курсом НБУ становило 773 768,51 грн., яка складається із заборгованості за кредитом -466 482 грн. 65 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом -142 898 грн. 43 коп., пені та штрафів в розмірі 136 807 грн. 87 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом -27 579 грн. 56 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 8-10).
Встановлено, що Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровска від 20.07.2010 року ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 , що підтверджується копією вказаного рішення (а.с.88)
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вищезазначених договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про іпотеку».
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку»).
Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).
За змістом ст.ст.546, 547, 573 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. При цьому відповідно до ст.575 ЦК України різновидом застави є іпотека.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку'іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Нормою ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.574 в контексті ст.575 ЦК України передбачено, що іпотека як форма застави виникає і на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, що також передбачено і ст.ст.577, 585 ЦК України.
Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку'у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться у нормах ст.ст.589, 590 ЦК України.
Нормою ст.39 Закону України «Про іпотеку'у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про іпотеку'реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Оцінюючи всі докази у їх сукупності, враховуючи те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ПАТ КБ «Приватбанк'та Пересадько Л.І. кредитного договору № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року та іпотечного договору № DNІ0GA000001115 від 13.17.2008 року у відповідності до вимог законодавства, а також встановлено факт невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх договірних зобов'язань за вказаними договорами, що зумовило виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд вважає за необхідне початкову ціну предмету іпотеки -квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 55,20 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_2 -встановити на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій)
Щодо позовних вимог позивача про виселення відповідачів та інших осіб, які зареєстровані у зазначеній квартирі, то суд вважає їх передчасними та такими, що не підлягають задоволенню на даний час, враховуючи, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що особи, що проживають у квартирі ухиляються чи будуть ухилятися від обов'язку виселитися з квартири та знятися з реєстрації за вказаною адресою після звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, суд виходить з того, що згідно відповіді адресно-довідкового сектору ВГІРФО від 03.04.2012 року відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.34), а не в квартирі, яка є предметом іпотеки.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача, у рахунок повернення судових витрат по 1 609, 50 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 546, 547, 573-575, 577, 585, 610, 611, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.1, 3, 18, 33, 36, 38, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 208-210, 212-215, 218, 223, Глава 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -
Звернути стягнення на предмет іпотеки: а саме квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,20 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № DNІ0GA00000115 від 13.07.2007 року в розмірі 773 768,51 грн. (що складається із заборгованості за кредитом -466 482 грн. 65 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом -142 898 грн. 43 коп., пені та штрафів в розмірі 136 807 грн. 87 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом -27 579 грн. 56 коп.) шляхом реалізації предмета іпотеки через публічні торги із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк'у рахунок повернення судових витрат по 1609, 50 грн. з кожного.
Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк'у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур