17.12.2012
Справа № 0418/6687/2012
2/0418/2521/2012
(заочне)
17 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Величко О.М.
за участю : представника позивача -Литвиненко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк'до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
13 вересня 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк'звернулось до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. (а.с. 3-5)
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог, посилались на те, що між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року, за умовами якого, позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 3 119 грн. 58 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.07.2010 року. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яку відповідач добровільно не погашає, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року -88 601 грн. 95 коп. та стягнути судові витрати (а.с. 3-5)
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. (а.с. 48-49)
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України (а.с. 36, 45-47).
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати строковий кредит у сумі 3 119 грн. 58 коп. на строк 24 місяців, а саме з 16.07.2008 року по 16.07.2010 рік включно, на придбання товару, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 10 відсотків на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в заяві, погашати кредит та сплачувати відсотки за користування у встановлений у договорі строк, що підтверджується копією кредитного договору № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року та копією умов надання споживчого кредиту фізичним особам, наявними в матеріалах справи. (а.с. 8-14)
Встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року, яка станом на 02.08.2012 рік складається з заборгованості за кредитом -3 119 грн. 58 коп., заборгованості за відсотками -374 грн. 74 коп., заборгованості з комісії -1 935 грн. 62 коп., заборгованості з пені -78 476 грн. 68 коп. та штрафу -4 695 грн. 33 коп., а разом становить -88 601 грн. 95 коп., ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості станом на 02.08.2012 рік, наявним в матеріалах справи. (а.с. 6-7)
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. 536 ЦК України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а також, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір, а також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи всі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що нарахована позивачем пеня та штраф значно перевищує розмір заборгованості та прострочених відсотків, тому суд вважає за можливе скористатися своїм правом відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір заборгованості за кредитним договором № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року, а саме в частині стягнення нарахованої пені до 5 000 грн. та штраф до 2 000 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, щодо невірного нарахування заборгованості за кредитним договором № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також приймаючи до уваги факт наявності у позивача, за умовами укладеного між ним та відповідачем договору, права вимагати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк'у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року -12 429 грн. 94 коп.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача. (а.с. 1)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 514, 516, 526, 527, 536, 549, ч. 3 ст. 551, ч. 1 ст. 553, ч. 1, 2 ст. 554, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк'у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № DNXRRX17900041 від 16 липня 2008 року -12 429 грн. 94 коп., яка складається з заборгованості за кредитом -3 119 грн. 58 коп., заборгованості за відсотками -374 грн. 74 коп., заборгованості з комісії -1 935 грн. 62 коп., пені - 5 000 грн. та штрафу -2 000 грн., а також у рахунок повернення судових витрат -886 грн. 02 коп., а разом 13 315 грн. 96 коп.
Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк'у задоволенні іншої частини позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Ф.Ф. Маймур