ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2025Справа № 910/2418/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД"
про стягнення 2 204 914,98 грн.,
За участі представників сторін:
від позивача: Пилипчук В.Є. за ордером від 21.05.2025 року серії ВК № 1172678;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" (далі - позивач, Укрнафта) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" (далі - відповідач, Товариство) грошових коштів у загальному розмірі 2 204 914,98 грн., з яких: 1 341 808,00 грн. - основний борг, 709 849,64 грн. - інфляційні втрати, 153 257,34 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу скрапленого газу від 23.09.2022 року № АК8НГ-УУБ/5-1СГ в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем скрапленого газу, в зв'язку з чим за Товариством утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат.
Ухвалою від 28.02.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.
03.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Укрнафти від 03.03.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 07.03.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2418/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 02.04.2025 року.
У підготовчому засіданні 02.04.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2025 року.
У підготовчому засіданні 23.04.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/2418/25 на 30 днів.
Ухвалою від 23.04.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/2418/25 та призначив її до судового розгляду по суті на 21.05.2025 року.
У судовому засіданні 21.05.2025 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Товариство про дату, час і місце розгляду справи було повідомлене належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 21.05.2025 року не забезпечило, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на викладене, копія ухвали суду від 23.04.2025 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/2418/25 до судового розгляду по суті на 21.05.2025 року (як і решта ухвал суду в цій справі від 07.03.2025 року про відкриття провадження та від 02.04.2025 року про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2025 року) у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету Товариства, та доставлена останньому 23.04.2025 року о 19:44 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.
Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 24.04.2025 року об 11:16 год.
За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення,
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, оскільки суд надавав можливість відповідачу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Усі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 21.05.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
23.09.2022 року між Укрнафтою (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" (Біржа) та Товариством (покупець) був укладений договір купівлі-продажу скрапленого газу № АК8НГ-УУБ/5-1СГ (далі - Договір), за умовами якого на комерційному аукціоні з продажу скрапленого газу № 8НГ-УУБ, що відбувся 12.09.2022 року, за результатами проведення торгів покупець купує у продавця газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 1.2 Договору покупець зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цього Договору, а продавець зобов'язується передати покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного у Додатку № 1 до цього Договору, загальною кількістю 800,000 тон.
Відповідно пунктів 2.1, 2.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди від 30.09.2022 року № 1 до Договору, вартість скрапленого газу по даному Договору становить 28 584 231,78 грн., крім того ПДВ 7 % - 2 000 896,22 грн. Загальна сума Договору з урахуванням ПДВ становить 30 585 128,00 грн.
Ціна скрапленого газу, що поставляється по даному Договору, в кількості 800,000 тон, відвантаженого починаючи з 30.09.2022 року, визначається за результатами аукціону, з урахуванням акцизного податку за ставкою 52 євро за 1000 літрів, та становить 38 231,41 грн./тн, в тому числі ПДВ 7 % - 2 501,12 грн./тн.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що продавець передає скраплений газ покупцю по кількості і якості на умовах EXW - Долинський ГПЗ в пунктах передачі та в терміни, зазначені в Додатку № 1 до цього Договору. Умови транспортування скрапленого газу покупцем - автотранспортом.
У Додатку № 1 до Договору, з урахуванням Додаткової угоди від 31.10.2022 року № 2 до нього, сторони погодили Графік поставки скрапленого газу у вересні-листопаді 2022 року з терміном поставки скрапленого газу в кількості 800 тон: 3 декада вересня - 3 декада листопада (з 23.09.2022 року по 30.11.2022 року).
За змістом пунктів 3.2, 3.5 цієї угоди відвантаження скрапленого газу здійснюється після отримання продавцем оплати згідно з пунктом 5.2 цього Договору, за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в Додатку № 1 терміни. Право власності від продавця до покупця переходить з моменту видачі продавцем видаткової накладної на відпуск скрапленого газу.
Продавець має право не поставляти скраплений газ в разі відсутності передоплати за скраплений газ відповідно до пункту 5.2 цього Договору та невиконанні вимог, викладених у пункті 4.2.2 цього Договору.
Підпунктом 4.2.1 Договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити на рахунок продавця, визначений цим Договором, вартість скрапленого газу відповідно до пункту 5.2 цього Договору.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору покупець проводить оплату газу по цьому Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний у розділі 10 цього Договору.
Покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до пункту 5.1 Договору за наступним графіком:
- термін відвантаження: 3 декада вересня - 1 декада жовтня 2022 року - 6 901 040,00 грн. - протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору;
- термін відвантаження: 2 декада жовтня 2022 року - 10 351 560,00 грн. - протягом трьох діб до початку декади;
- термін відвантаження: 3 декада жовтня 2022 року - 10 351 560,00 грн. - протягом трьох діб до початку декади.
Остання сума перераховується з урахуванням сплаченого Біржі гарантійного внеску в сумі 1 341 808,00 грн.
За умовами пункту 5.3 Договору Біржа перераховує продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від покупця для участі в аукціоні, відповідно до пункту 4.3.1 цього Договору.
Відповідно до пункту 6.4 Договору якщо покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок продавця в терміни, визначені в пункті 5.2 Договору, гарантійний внесок покупця (отриманий продавцем відповідно до пункту 4.3.1 Договору в сумі, зазначеній у пункті 5.2 цього Договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань, залишається у продавця. Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання покупцем про це повідомлення продавця. Сплата покупцем штрафу не звільняє його від належного виконання взятих на себе зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
Згідно з пунктом 9.1 Договору останній вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач у період з 04.10.2022 року по 08.11.2022 року передав, а відповідач - прийняв газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва обсягом 782,120 тон на загальну суму 29 901 550,63 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04.10.2022 року № ДВГП-00847 на суму 667 520,42 грн., від 04.10.2022 року № ДВГП-00848 на суму 723 338,28 грн., від 04.10.2022 року № ДВГП-00849 на суму 698 105,56 грн., від 04.10.2022 року № ДВГП-00850 на суму 695 811,67 грн., від 05.10.2022 року № БГПЦ-00078 на суму 696 193,98 грн., від 05.10.2022 року № ДВГП-00852 на суму 709 574,98 грн., від 05.10.2022 року № ДВГП-00853 на суму 698 105,56 грн., від 05.10.2022 року № ДВГП-00854 на суму 704 222,58 грн., від 05.10.2022 року № ДВГП-00856 на суму 123 869,77 грн., від 06.10.2022 року № БГПЦ-00079 на суму 694 282,41 грн., від 06.10.2022 року № ДВГП-00857 на суму 688 930,02 грн., від 06.10.2022 року № ДВГП-00858 на суму 684 342,24 грн., від 06.10.2022 року № ДВГП-00859 на суму 683 577,62 грн., від 07.10.2022 року № ДВГП-00860 на суму 682 048,36 грн., від 07.10.2022 року № ДВГП-00861 на суму 678 989,85 грн., від 07.10.2022 року № ДВГП-00862 на суму 693 517,78 грн., від 07.10.2022 року № ДВГП-00863 на суму 685 871,50 грн., від 07.10.2022 року № ДВГП-00864 на суму 125 399,02 грн., від 10.10.2022 року № ДВГП-00865 на суму 694 282,41 грн., від 10.10.2022 року № ДВГП-00866 на суму 679 754,48 грн., від 10.10.2022 року № ДВГП-00867 на суму 690 459,27 грн., від 10.10.2022 року № ДВГП-00868 на суму 130 751,42 грн., від 10.10.2022 року № ДВГП-00869 на суму 684 342,24 грн., від 11.10.2022 року № БГПЦ-00080 на суму 685 106,88 грн., від 11.10.2022 року № ДВГП-00870 на суму 673 637,45 грн., від 11.10.2022 року № ДВГП-00871 на суму 698 105,55 грн., від 11.10.2022 року № ДВГП-00872 на суму 680 519,10 грн., від 11.10.2022 року № ДВГП-00873 на суму 726 396,80 грн., від 11.10.2022 року № ДВГП-00874 на суму 133 809,94 грн., від 12.10.2022 року № БГПЦ-00081 на суму 711 104,23 грн., від 12.10.2022 року № ДВГП-00875 на суму 696 576,29 грн., від 12.10.2022 року № ДВГП-00877 на суму 678 989,85 грн., від 12.10.2022 року № ДВГП-00878 на суму 719 515,13 грн., від 12.10.2022 року № ДВГП-00879 на суму 680 519,10 грн., від 12.10.2022 року № ДВГП-00880 на суму 138 397,71 грн., від 13.10.2022 року № БГПЦ-00082 на суму 692 370,84 грн., від 13.10.2022 року № ДВГП-00881 на суму 684 342,24 грн., від 13.10.2022 року № ДВГП-00882 на суму 695 047,37 грн., від 13.10.2022 року № ДВГП-00883 на суму 136 868,45 грн., від 13.10.2022 року № ДВГП-00884 на суму 706 516,45 грн., від 14.10.2022 року № ДВГП-00885 на суму 112 400,34 грн., від 14.10.2022 року № ДВГП-00886 на суму 701 164,07 грн., від 14.10.2022 року № ДВГП-00887 на суму 679 754,49 грн., від 14.10.2022 року № ДВГП-00888 на суму 697 340,92 грн., від 14.10.2022 року № ДВГП-00889 на суму 675 931,33 грн., від 14.10.2022 року № ДВГП-00890 на суму 131 516,05 грн., від 17.10.2022 року № ДВГП-00891 на суму 704 987,21 грн., від 17.10.2022 року № ДВГП-00892 на суму 136 103,82 грн., від 17.10.2022 року № ДВГП-00893 на суму 688 930,02 грн., від 17.10.2022 року № ДВГП-00895 на суму 691 223,89 грн., від 20.10.2022 року № ДВГП-00906 на суму 113 164,98 грн., від 25.10.2022 року № ДВГП-00921 на суму 107 047,95 грн. та від 08.11.2022 року № ДВГП-00971 на суму 110 871,09 грн.
Судом встановлено, що відповідач здійснив оплату за отриманий газ у загальному розмірі 28 559 742,63 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 28.10.2022 року № 9 на суму 28 448 871,54 грн. та від 16.11.2022 року № 21 на суму 110 871,09 грн.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки скрапленого газу свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Укрнафтою умов Договору.
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" перерахувало на користь позивача гарантійний внесок учасника - Товариства у розмірі 1 341 808,00 грн., про що свідчить копія відповідної платіжної інструкції від 29.09.2022 року № 134.
Листами від 01.05.2023 року № 01/01-02/01/2125 та від 01.05.2023 року № 01/01-02/01/2126 позивач повідомив Товариство про те, що у зв'язку з недотриманням останнім умов оплати, визначених пунктом 5.2 Договору, Укрнафта залишає у себе гарантійний внесок покупця у розмірі 1 341 808,00 грн. як штраф (компенсацію) за неналежне виконання покупцем його зобов'язань за Договором.
Обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, Укрнафта посилалася на те, що відповідач допустив прострочення виконання його грошових зобов'язань за Договором, оскільки перший транш Товариство повинно було сплатити до 28.09.2022 року включно, другий - до 11.10.2022 року, третій - до 21.10.2022 року, у той час як відповідач частково перерахував перший та другий транші лише 28.10.2022 року, а третій - 16.11.2022 року.
Зважаючи на допущене відповідачем прострочення, відповідний гарантійний платіж у розмірі 1 341 808,00 грн. набув правового режиму штрафу та не враховувався в оплату основної суми боргу за Договору, про що позивач належним чином повідомив Товариство.
Враховуючи наведене, Укрнафта звернулася до суду з означеним позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості за неоплачену частину поставленого йому скрапленого газу в загальному розмірі 1 341 808,00 грн., а також 709 849,64 грн. інфляційних втрат і 153 257,34 грн. 3 % річних, нарахованих внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог Укрнафти, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як було зазначено вище, на виконання умов Договору позивач у період з 04.10.2022 року по 08.11.2022 року передав, а відповідач - прийняв газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва обсягом 782,120 тон на загальну суму 29 901 550,63 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних видаткових накладних.
Часткова оплата цього скрапленого газу була здійснена відповідачем на підставі платіжних інструкцій від 28.10.2022 року № 9 на суму 28 448 871,54 грн. та від 16.11.2022 року № 21 на суму 110 871,09 грн. Загальна сума сплачених Товариством на користь Укрнафти грошових коштів склала 28 559 742,63 грн.
Відповідно до пункту 5.3 Договору Біржа перераховує продавцю гарантійний внесок, який вона отримала від покупця для участі в аукціоні, відповідно до пункту 4.3.1 Договору.
За умовами пункту 49 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 570 (чинного на час укладення Договору), сума гарантійного внеску повертається покупцям протягом двох робочих днів після виникнення підстави для її повернення, а саме: 1) відхилення аукціонним комітетом заявки на участь в аукціоні; 2) відкликання покупцем заявки на участь в аукціоні до закінчення строку її подання; 3) повернення заявки на участь в аукціоні, що надійшла з порушенням строку її подання; 4) визнання переможцем аукціону іншого покупця; 5) визнання аукціону таким, що не відбувся.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку сума гарантійного внеску не повертається покупцю, а перераховується продавцю у повному обсязі в разі, коли: 1) покупець став переможцем аукціону, в тому числі в разі, коли він відмовився від підписання аукціонного свідоцтва або від укладення договору купівлі-продажу; 2) покупець подав заявку на участь у аукціоні, але не прибув для участі в ньому, а під час проведення електронного аукціону не зареєструвався в системі у визначений регламентом організації та проведення аукціону строк.
При цьому, за умовами пункту 51 означеного Порядку розрахунки між продавцем та покупцем проводяться з урахуванням суми гарантійного внеску, перерахованого покупцем на рахунок біржі. На вимогу продавця розрахунки за договором купівлі-продажу можуть проводитися через біржу. Продавець виконує свої зобов'язання щодо постачання нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу після надходження коштів від покупця у повному обсязі відповідно до умов договору купівлі-продажу.
Так, на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" перерахувало на користь позивача гарантійний внесок учасника - Товариства у розмірі 1 341 808,00 грн., про що свідчить копія відповідної платіжної інструкції від 29.09.2022 року № 134.
Разом із тим, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було зазначено вище, у пункті 5.2 Договору його сторони погодили, що покупець здійснює попередню оплату за скраплений газ відповідно до пункту 5.1 Договору за наступним графіком:
- термін відвантаження: 3 декада вересня - 1 декада жовтня 2022 року - 6 901 040,00 грн. - протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору;
- термін відвантаження: 2 декада жовтня 2022 року - 10 351 560,00 грн. - протягом трьох діб до початку декади;
- термін відвантаження: 3 декада жовтня 2022 року - 10 351 560,00 грн. - протягом трьох діб до початку декади.
Остання сума перераховується з урахуванням сплаченого Біржі гарантійного внеску в сумі 1 341 808,00 грн.
Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування грошових коштів позивачу за скраплений газ із терміном відвантаження 3 декада вересня - 1 декада жовтня 2022 року у строк до 28.09.2022 року включно, за скраплений газ із терміном відвантаження 2 декада жовтня 2022 року - у строк до 11.10.2022 року, за скраплений газ із терміном відвантаження 3 декада жовтня 2022 року - у строк до 21.10.2022 року.
Проте, у порушення умов Договору Товариство допустило прострочення означених платежів, у тому числі першого платежу до 28.09.2022 року включно, перерахувавши позивачу грошові кошти на суму 28 448 871,54 грн. лише 28.10.2022 року та кошти в сумі 110 871,09 грн. - 16.11.2022 року.
Порушенням зобов'язання відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
За приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 6.4 Договору якщо покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок продавця в терміни, визначені в пункті 5.2 Договору, гарантійний внесок покупця (отриманий продавцем відповідно до пункту 4.3.1 Договору в сумі, зазначеній у пункті 5.2 цього Договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань, залишається у продавця. Сума гарантійного внеску вважається зарахованою в сплату штрафу з моменту отримання покупцем про це повідомлення продавця. Сплата покупцем штрафу не звільняє його від належного виконання взятих на себе зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
Судом встановлено, що листами від 01.05.2023 року № 01/01-02/01/2125 та від 01.05.2023 року № 01/01-02/01/2126 позивач повідомив Товариство про те, що у зв'язку з недотриманням останнім умов оплати, визначених пунктом 5.2 Договору, Укрнафта залишає у себе гарантійний внесок покупця у розмірі 1 341 808,00 грн. як штраф (компенсацію) за неналежне виконання покупцем його зобов'язань за Договором. Наведені обставини підтверджуються наданими позивачем копіями відповідних описів вкладення у цінні листи, поштових накладних та рекомендованих повідомлень про вручення 10.05.2023 року та 12.05.2023 року поштових відправлень.
З матеріалів справи вбачається, що наведені листи були направлені позивачем як на адресу Товариства, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04077, місто Київ, вулиця Дніпроводська, будинок 1-А, офіс 1), так і на адресу відповідача, вказану в розділі 10 Договору (14013, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Менделеєва, будинок 5А).
Оскільки умовами Договору прямо не передбачено, що листування між сторонами повинно здійснюватися виключно за адресами їх реєстрації (відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), суд приймає до уваги саме дату отримання відповідачем листа про зарахування гарантійного платежу в якості штрафу, направленого на визначену в розділі 10 Договору його адресу, а саме - 10.05.2023 року.
Відтак, зважаючи на вказані обставини справи, сума гарантійного внеску в розмірі 1 341 808,00 грн. у розумінні положень пункту 6.4 Договору вважається зарахованою Укрнафтою в якості штрафу з 10.05.2023 року.
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за поставлений йому скраплений газ, яка складає 1 341 808,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Укрнафти до Товариства в частині стягнення з останнього вказаної суми основного боргу.
Зважаючи на несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за Договором, Укрнафта також просила суд стягнути з Товариства 3 % річних у розмірі 153 257,34 грн., нарахованих на відповідні суми заборгованості відповідача у період з 29.09.2022 року по 18.02.2025 року, а також 709 849,64 грн. інфляційних втрат, нарахованих протягом означеного періоду на вказані суми заборгованості згідно з наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних та інфляційних втрат до повного виконання грошового зобов'язання.
У той же час, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок компенсаційних виплат не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні бази нарахування, початкової дати прострочення 4 періоду нарахування та відповідно кількості днів прострочення, що призвело до заявлення сум вказаних компенсаційних виплат у завищених розмірах, оскільки Укрнафтою не було враховано, що прострочення зі сплати грошової суми у розмірі 1 341 808,00 грн. у даному випадку фактично виникло після 10.05.2023 року, а до цієї дати означена сума коштів вважалася оплатою третього траншу за Договором.
Зважаючи на викладене, обґрунтованою сумою 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаний останнім період (в межах зазначених Укрнафтою позовних вимог), за обрахунком суду, є 130 979,65 грн., а дійсною сумою інфляційних втрат є 649 722,85 грн.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь Укрнафти підлягає 130 979,65 грн. 3 % річних та 649 722,85 грн. інфляційних втрат, тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з Товариства 22 277,69 грн. 3 % річних та 60 126,79 грн. інфляційних втрат слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов'язків за Договором.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наведеного.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕНД" (04077, місто Київ, вулиця Дніпроводська, будинок 1-А, офіс 1; код ЄДРПОУ 39726825) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) 1 341 808 (один мільйон триста сорок одну тисячу вісімсот вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 130 979 (сто тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 65 коп. 3 % річних, 649 722 (шістсот сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 85 коп. інфляційних втрат, а також 31 837 (тридцять одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.05.2025 року.
Суддя В.С. Ломака