ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2025Справа № 910/3196/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" (Рівненська обл., Дубенський р-н, село Крупець)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудексімтрейд" (м. Київ)
про стягнення 2 399 919,92 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудексімтрейд" про стягнення 2 399 919,92 грн попередньої оплати за Договором поставки №11/06-2022 від 11.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 17.04.2025.
09.04.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
14.04.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
У підготовче засідання 17.04.2025 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2025.
17.05.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
У судове засідання 20.05.2025 представники сторін не з'явились. Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.
20.05.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, склав та підписав вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудексімтрейд" (Постачальник) було укладено договір поставки №11/06-2022 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар визначений у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах визначених даним Договором.
Конкретний асортимент, найменування, кількість, одиниця виміру та вартість Товару погоджується Сторонами у відповідних Специфікаціях та зазначається у товарних (товарно-транспортних) накладних (п. 1.3. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору загальна кількість товару визначається згідно з сумарною кількістю вказаною у відповідних видаткових та/або товарно-транспортних накладних Постачальника, які з моменту їх підписання Сторонами є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктами 3.1. - 3.8. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару узгоджується Сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Загальна вартість товару, а також загальна сума Договору визначається та дорівнює сумарній вартості товару згідно з усіма відповідними накладними Постачальника. Ціни за даним Договором зазначені в національній валюті з врахуванням ПДВ. Умови оплати зазначаються в специфікації. Факт поставки Товару підтверджується підписаною з обох Сторін видатковою накладною. Розрахунки по даному Договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний в даному Договорі або у рахунку-фактурі Постачальника. Основою для проведення оплати Покупцем Постачальнику є відповідна підписана Сторонами видаткова накладна та/або рахунок-фактура. Товарні (товарно-транспортні) накладні та/або рахунки-фактури надаються Постачальником Покупцю виключно в оригіналах та підлягають оплаті останнім в термін, визначений в п. 3.5. даного Договору.
Відповідно до п. п. 4.1., 4.3. Договору Постачальник поставляє Товар Покупцеві відповідно до погодженого замовлення на наступних умовах (згідно офіційним правилам тлумачення торгових термінів Міжнародної торговельної палати Інкотермс в редакції 2010 року) - за адресою яка зазначається в специфікації. Датою поставки товару вважається дата фактичного отримання товару Покупцем та підписанням ним відповідних видаткових (товарно-транспортних) накладних. Перехід права власності на товар відбувається в момент поставки товару Покупцю.
Товар приймається Покупцем від Постачальника за накладною, в разі відсутності зауважень до товару щодо якості, кількості та асортименту (п. 5.2. Договору).
Даний Договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2022. Дія даного Договору автоматично продовжується на кожний наступний річний період, за умови, якщо жодна з Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про його розірвання не пізніше ніж за 1 календарний день до збігання строку його дії.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано специфікації: №1 від 21.07.2022, №2 від 26.07.2022, №3 від26.07.2022, №4 від 27.07.2022, №5 від 04.08.2022, №6 від 18.08.2022, якими погоджено умови поставки товару.
Означеними специфікаціями передбачено 100% передоплату товару.
Покупцем здійснено попередню оплату за Товар на загальну суму 22 145 240,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
№12100 від 22.07.2022 на суму 8 580 240,00 грн;
№1738 від 27.07.2022 на суму 3 220 080,00 грн;
№1739 від 27.07.2022 на суму 5 520 000,00 грн;
№12162 від 28.07.2022 на суму 25 000,80 грн;
№1813 від 05.08.2022 на суму 1 900 000,00 грн;
№12329 від 18.08.2022 на суму 200 000,00 грн;
№12337 від 19.08.2022 на суму 2 699 920,00 грн
Протягом серпня - вересня 2022 року відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 19 245 320,88 грн за видатковими накладними:
№40 від 28.07.2022 на суму 25 000,80 грн;
№36 від 05.08.2022 на суму 1 900 000,08 грн;
№37 від 08.08.2022 на суму 3 220 080,00 грн;
№39 від 15.08.2022 на суму 2 860 080,00 грн;
№43 від 22.08.2022 на суму 2 860 080,00 грн;
№46 від 05.09.2022 на суму 2 860 080,00 грн;
№49 від 14.09.2022 на суму 2 760 000,00 грн;
№51 від 30.09.2022 на суму 2 760 000,00 грн.
Як зазначає позивач, у Постачальника виникла заборгованість за оплачений, але не поставлений товар, у розмірі 2 899 919,92 грн у зв'язку із не поставкою Товару за Специфікацією №6 від 18.08.2022.
У зв'язку з неможливістю подальшої поставки товару, Постачальником було частково повернуто позивачу попередню оплату на загальну суму 500 000,00 грн платіжною інструкцією №186 від 10.03.2023, №185 від 10.03.2023, № 214 від 02.06.2023.
Таким чином, сума попередньої оплати за не поставлений відповідачем товар складає 2 399 919,92 грн.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
15.04.2024 позивач надіслав відповідачу претензію № 211 про повернення коштів, яка відповідачем залишена без задоволення.
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів поставки позивачу товару за Договором на суму 2 399 919,92 грн матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 399 919,92 грн попередньої оплати є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, та підлягають задоволенню.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудексімтрейд" (03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго (Народного ополчення), будинок 1, офіс 611; ідентифікаційний код 44348911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко" (35541, Рівненська обл., Дубенський р-н, село Крупець, вул. Старики, будинок 58б; ідентифікаційний код 31259168) 2 399 919 (два мільйони триста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять грн 92 коп. попередньої оплати та 28 799 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 04 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 29.05.2025.
Суддя Т.М. Ващенко