ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2025Справа № 910/4972/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова
компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
про стягнення 37.995,28 грн
Представники сторін: не викликались
21.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 37.995,28 грн страхового відшкодування.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 047/078/006256 від 04.07.2024 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», державний номер НОМЕР_1 , керування якого здійснював ОСОБА_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «HYUNDAI SONATA», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР/220832401), а тому позивач звернувся до відповідача з претензією № 4282/03 від 26.12.2024 про компенсацію страхового відшкодування, яка відповідачем залишена без реагування. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 37.995,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4972/25 від 28.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
05.05.2025 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/4972/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.05.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 12.05.2025 о 18:59 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 28.05.2025 включно.
20.05.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № ЕР/220832401.
26.05.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що 13.05.2025 відповідачем прийнято рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 37.995,28 грн та фактично їх сплачено позивачу 20.05.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 00141793.
27.05.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли аналогічні за змістом заяви про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сплачено кошти в розмірі 37.995,28 грн. Також позивач просить на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути йому сплачений судовий збір у розмірі 3.028,00 грн, а витрати позивача на правову допомогу в розмірі 7.500,00 грн покласти на відповідача.
Суд розглянувши дану заяву позивача відзначає наступне
Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Тобто, суд, закриваючи провадження у справі, не здійснює судовий розгляд позовних вимог по суті спору та не встановлює обставини справи з наданням ним юридичної оцінки, що, відповідно, виключає встановлення фактів відносно будь-якої з позовних вимог, що могло потягти за собою висновки щодо наявності підстав визнати обґрунтованими або необґрунтованими позовні вимоги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем подано до суду копію платіжної інструкції № 00141793 від 20.05.2025, з якої вбачається, що відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти в розмірі 37.995,28 грн, в призначенні платежу зазначено: «Страх. відшк в порядку регресу за страх. ОСОБА_3 (потерпіл. ТОВ Локарго Трейд) прет. лист вих. 4282/03 без ПДВ, дог. ЕР.220832401 від 09-05-24, #141793;».
Отже, надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 7.500,00 грн слід зазначити наступне.
Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
15.07.2024 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Ентропія права» (Адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 1/07-2024 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.
Адвокатським об'єднанням «Ентропія права» на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» адвокату Овчаренко Руслану Вячеславовичу видано ордер серії АА № 1564490 від 09.04.2025.
Підтвердженням того, що Овчаренко Руслан Вячеславович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1345 від 02.04.2022.
Згідно з п. 4.3 договору для визначення розміру гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1.1 п. 2.1.9 цим договором, сторонами складаються акти про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до п. 4.6 договору гонорар сплачується у безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об'єднання протягом 3-х дні з моменту підписання відповідного акту про надання правової (правничої) допомоги.
10.04.2025 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням складено акт про надання правової (правничої) допомоги № 231до договору, з якого вбачається, що Адвокатське об'єднання надало, а Клієнт прийняв наступні правові (правничі) послуги: Підготовка та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації. Кількість часу, витраченого на надання правових послуг складає - 6 год. Вартість правових (правничих) послуг - 7.500,00 грн. Клієнт не має жодних претензій до якості наданих Адвокатським об'єднанням правових послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжної інструкції № 162229402 від 10.04.2025 перерахував на рахунок Адвокатського об'єднання «Ентропія права» за надання правової допомоги кошти в сумі 7.500,00 грн.
Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання та позивачу та сплати ним правової допомоги на погоджену між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням суму у розмірі 7.500,00 грн.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правову допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 7.500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 234 ГПК України, суд -
1. Провадження у справі № 910/4972/25 закрити.
2. Сягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40; код ЄДРПОУ 20602681) 7.500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова