ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2025Справа № 910/10/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬЄРНА МАЙСТЕРНЯ» (вул. Васильєвська, буд. 124А, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51922) до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133) про стягнення 94 055,21 грн..
без повідомлення (виклику) сторін,
31.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬЄРНА МАЙСТЕРНЯ» сформовано позовну заяву до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення 94 055,21 грн. з яких: 80 632,17 грн - недоплачена частки страхового відшкодування, 7 206,13 грн - пеня за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р., 5 206,41 грн - інфляційні збитки за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р, 1 010,50 грн - 3 % річних за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 та була передана 02.01.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 травня 2024 року на перехресті просп. Аношкіна та вул. Республіканська у м. Кам'янське відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить на праві власності ТОВ «ФІЛЬЄРНА МАЙСТЕРНЯ» (далі- Позивач) та ЗАЗ Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , забезпечений полісом ОСЦПВ № 218322363, виданим ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (далі - Відповідач).
Згідно висновку експерта № 1008/24 від 05 серпня 2024 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без вирахування ПДВ складає 160 650,18 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 складає 192 780,22 грн.
Полісом ОСЦПВ № 218322363, яким на день настання дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , була передбачена франшиза у розмірі 3 200,00 грн. таким чином вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 становить 156 800,00 грн.
За результатами розгляду поданої заяви на виплату страхового відшкодування Відповідач ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» 29 серпня 2024 року здійснив на рахунок Позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 76 167,83 грн та пені за прострочення виплати страхового відшкодування у визначений Законом строк в розмірі 1 569,14 грн.
З огляду на викладене позивач вважає, що недоплачена сума страхового відшкодування складає 80 632,17 грн, 7 206,13 грн - пеня за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р., 5 206,41 грн - інфляційні збитки за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р, 1 010,50 грн - 3 % річних за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № 218322363.
28.01.2025 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
05.02.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну, а також заявлено клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.
Заперечуючи стосовно позовних вимог представник зазначає наступне:
- відповідач вчасно, у відповідності до п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», а саме - 03.05.2024 року здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 на підставі якого було складено відповідний протокол огляду ТЗ;
- ТДВ СК «Альфа-Гарант», керуючись ст. ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернулось до оцінювача - Шерстюка О.В. для проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 та визначення розміру матеріальної шкоди, оцінювачем було складено Звіт № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 року, відповідно до якого: вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу MAN » д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає - 95241 (дев'яносто п'ять тисяч двісті сорок одна) гривня 40 копійок з ПДВ на вартість матеріалів та складових та 79 367 (сімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 83 копійки - без ПДВ на вартість матеріалів та складових;
- позивач не надав страховику чи суду доказів, щодо здійснення ремонту, а тому розмір страхового відшкодування має бути зменшений на суму ПДВ;
- суд не може приймати рецензію на Звіт № ЦВ/24/2683 як доказ по справі, оскільки вирішувати питання про відповідність Звіту законодавству у галузі проведення експертних досліджень - є прерогативою суду.
В обґрунтування необхідності призначення експертизи представник відповідача зазначив, що у справі містяться два висновки, щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 , з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також - задля встановлення дійсного розміру матеріального збитку, заподіяного у результаті пошкодження транспортному засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок обставин дорожньо-транспортної пригоди та з врахуванням фактично-проведеного ремонту, відповідно до ст. ст. 27, 143 Цивільного процесуального кодексу України представник відповідача просить призначити судову авто товарознавчу експертизу.
11.02.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, заперечуючи стосовно доводів представника відповідача, представник позивача зазначив наступне:
- відповідачем ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» було проведено огляд транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 з порушенням умов, встановлених ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон), а саме особою яка не відповідає вимогам п. 34.2 та 34.4 ст. 34 Закону. Відповідачем ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» не було надано належних доказів на підтвердження того, що Шерстюк О.В. є експертом та/або працівником ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ»;
- позивач, належним чином та завчасно, повідомив Відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» про дату, час та місце проведення додаткового огляду пошкодженого транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 (12.07.2024 року), необхідність проведення якого була обумовлена виявленням прихованих руйнувань та ушкоджень у зоні ударних навантажень. Проте, з невідомих Позивачу причин, представник відповідача ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (працівник або експерт), на даний огляд не з'явився (відповідач ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» завчасно отримав це запрошення, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення 5193112615106 з інтернет-сайту «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html);
- представник Відповідача на огляді судовим експертом Дроздовим Ю.В. присутній не був, однак копія висновку експерта № 1008/24 від 05 серпня 2024 року в повному обсязі (разом з усіма додатками) була надіслана до ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» 23 серпня 2024 року за допомогою засобів поштового зв'язку (поштове відправлення 4904006137106, яке було вручено за довіреністю 03 вересня 2024 року). Позивач вважає, що належним чином повідомив Відповідача про наявність прихованих пошкоджень, з урахуванням наявності яких судовий експерт Дроздов Ю.В. виконував розрахунки, викладені у висновкову експерта № 1008/24 від 05 серпня 2024 року, а Відповідач при цьому мав змогу врахувати зміст цього висновку та здійснити Позивачеві доплату страхового відшкодування. Однак, з невідомих стороні Позивача причин Відповідачем не було взято до уваги повний перелік пошкоджень транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 (з урахуванням прихованих пошкоджень), а також їх не було враховано у Звіті № ЦВ/24/2683, що вбачається з його змісту;
- експертом Дроздовим Ю.В. під час огляду пошкодженого транспортного засобу Позивача, з урахуванням зняття облицювання бампера, було належним чином зафіксовано пошкодження поперечної балки, блоку-фари, а також протитуманних фар, які, згідно протоколу огляду колісного транспортного засобу (КТЗ) від 10 липня 2024 року, були визначені експертом Дроздовим Ю.В. як такі, що підлягають заміні.
Разом із цим зі змісту фотододатків до Звіту № ЦВ/24/2683 вбачається, що облицювання бамперу зняте не було та приховані дефекти у акті огляду транспортного засобу № ЦВ/24/2683 SKR (дефектна відомість), складеному оцінювачем Шерстюком О.В., зафіксовані не були. Представник зауважує, що акт огляду надрукований на комп'ютері, тож є підстави вважати, що він на місці огляду пошкодженого автомобіля Позивача не складався та з його змістом не було ознайомлено Позивача;
- Рецензією на Звіт № ЦВ/24/2683, яка була долучена представником до позовної заяви зазначено, що Звіт № ЦВ/24/2683 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним, а відтак на думку представника позивача Звіт № ЦВ/24/2683 не може бути використаний.
Заперечуючи щодо задоволення клопотання представника відповідача про призначення експертизи представник зазначив, що висновок експерта та звіт про оцінку є різними за змістом та формою документами, вони складаються за результатами проведення різних досліджень (експертизи та оцінки відповідно), а вимоги до кваліфікації осіб, які такі дослідження виконують, також значно відрізняються. Висновок експерта, на відміну від звіту про оцінку майна, відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України обов'язково містить відомості про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З огляду на викладене представник вважає, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що у справі № 910/10/25 існує необхідність у проведенні судової автотоварознавчої експертизи, що не було доведено належним чином Відповідачем. Стороною Відповідача не було наведено переконливих аргументів та достатніх доказів для підтвердження своєї правової позиції щодо необхідності призначення авто товарознавчої експертизи у цій справі. Окрім цього, представник просить врахувати, що Відповідач не зазначив про існування у нього перешкод, які не дають або позбавляють його можливості надати до суду висновок експерта на замовлення сторони по справі з урахуванням вимог ст. 98 та 101 ГПК України.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01 травня 2024 року на перехресті просп. Аношкіна та вул. Республіканська у м. Кам'янське відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та ЗАЗ Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року (справа № 208/4188/24) водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП, водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № ЕР218322363, який станом на дату ДТП 01.05.2024 був діючим.
Позивач, з метою компенсації спричинених внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків звернувся 02.05.2024 до Відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а також із заявою про страхове відшкодування.
04.07.2024 позивачем на адресу відповідача було надіслано листом з описом вкладення заяву наступного змісту: «Зі змісту наданих мною документів вбачається, що Я, надав (ла) доручення ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у разі необхідності замовити проведення оцінки майна з метою визначення розміру збитку, що завданий власнику пошкодженого майна/транспортного засобу та подальшого розрахунку страхового відшкодування.
Даною заявою, Я відкликаю вищезазначене доручення, щодо порядку здійснення ТДВ «СК «Альфа-Гарант» визначення розміру збитку та суми страхового відшкодування, та не даю згоду на замовлення проведення оцінки майна.
Керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», прошу ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснити розрахунок суми страхового відшкодування на підставі незалежної експертизи (Висновку незалежного судового експерта), яка буде проведена у відповідності до вимог даного закону, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 та Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановлені розміру матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу»».
Окрім того було долучено заяву про страхове відшкодування з додатком (схема дорожньо - транспортної пригоди), а також лист запрошення для огляду прихованих пошкоджень, яке буде проводитись 12.07.2024 о 14:00 год за адресою: м. Кам'янське, вул. Широка, буд 26-І. Вищеозначені документи були вручені 08.07.2024, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошта за № трекінгу 5193112615106.
04.07.2024 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист запрошення для огляду пошкоджень, яке буде проводитись 12.07.2024 о 14:00 год за адресою: м. Кам'янське, вул. Широка, буд 26-І. Вищеозначений лист не був вручений та повернутий відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошта за № трекінгу 5193112611615.
12.07.2024 на виконання звернення позивача, судовим експертом Дроздовим Ю.В. було здійснено огляд колісного транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 про що складено відповідний протокол.
У відповідності до рахунку фактури №DNZ_TEF-2402461 від 05.06.2024 СТО ТОВ «ТЕХНОФОРУМ» вартість ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 складає 493 446,70 грн (з ПДВ) вартість без ПДВ складає 411205,58 грн.
05 серпня 2024 року на замовлення позивача судовим експертом Дроздовим Ю.В. було складено висновок експерта № 1008/24, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 160 650,18 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 складає 192 780,22 грн.
19.08.2024 Позивач звернувся до Національного банку України та Моторного (транспортного) страхового бюро України зі скаргами на дії (бездіяльність) Відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».
23.08.2024 на адресу відповідача представником позивача було надіслано адвокатський запит від 19.08.2024 разом з висновок експерта № 1008/24 від 05 серпня 2024 року. Вищеозначені документи були вручені 03.09.2024, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошта за № трекінгу 4904006137106.
23.08.2024 на адресу відповідача представником позивача було надіслано адвокатський запит від 19.08.2024.
25.09.2024 за вих. № 12/5878 відповідачем було надано відповідь на вищеозначений адвокатський запит та долучено копію звіту № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 у відповідності до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 складає 95 241,40 грн. (з ПДВ), та вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 складає 79 367,83 грн. (БЕЗ ПДВ).
Листом № 14-004/68980 від 11.09.2024 р. НБУ повідомив: «…З метою всебічного та неупередженого розгляду Вашого звернення, Національний банк надіслав до Страхової компанії відповідний запит щодо надання документів та пояснень. У відповідь на цей запит Страховик надав документи за страховим випадком та роз'яснення стосовно порушеного Вами питання…
…За результатами розгляду наданих документів встановлено, що 01.05.2024 мала місце дорожньо-транспортна пригода, було пошкоджено належний ТОВ «Фільєрна Майстерня» транспортний засіб. Цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні вищезазначеної ДТП застрахована у Страховика згідно Полісу.
10.05.2024 Страховиком було отримано від ТОВ «Фільєрна Майстерня заяву про виплату страхового відшкодування…
…Відповідно до Звіту № ЦВ/24/2683, виконаного оцінювачем Шерстюком О.В, вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого майна складає 95 241,40 грн, з врахуванням ПДВ…
…Полісом передбачена франшиза в розмірі 3 200,00 грн. Розмір страхового відшкодування був визначений Страховиком наступним чином: 95 241,40 грн (вартість матеріального збитку з ПДВ) - 15 873,57 грн (ПДВ) - 3 200,00 грн (франшиза) = 76 167,83 грн.
За результатом розгляду документів за страховим випадком Страховик прийняв рішення та 29.08.2024 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 76 167,83 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Про прийняте рішення Страховик повідомив ТОВ «Фільєрна Майстерня» листом від 30.08.2024.
Крім того, пунктом 36.5. статті 36 Закону передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
29.08.2024 Страховик здійснив розрахунок та сплатив на користь ТОВ «Фільєрна Майстерня» пеню в розмірі 1 569,14 грн…».
За результатами розгляду поданої позивачем заяви на виплату страхового відшкодування Відповідач ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» 29 серпня 2024 року здійснив на рахунок Позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 76 167,83 грн та пені за прострочення виплати страхового відшкодування у визначений Законом строк в розмірі 1 569,14 грн.
Спір виник з тих підстав, що позивач вважає, що відповідачем належним чином не виконано покладений на нього обов'язок щодо здійснення виплати страхового відшкодування в повному обсязі, а відтак просить стягнути доплату страхового відшкодування у розмірі 80 632,17 грн, 7 206,13 грн - пеня за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р., 5 206,41 грн - інфляційні збитки за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р, 1 010,50 грн - 3 % річних за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року (справа № 208/4188/24) водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП, водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № ЕР218322363, який станом на дату ДТП 01.05.2024 був діючим.
Відповідно до ст. 999 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 ЦК України)
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч. 2 ст. 1187 ЦК України)
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ч. 1 ст. 1188 ЦК України)
Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (ст. 1192 ЦК України)
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. (ст. 3 Закону № 1961-IV)
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. (ст. 5 Закону № 1961-IV)
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. (ст. 6 Закону № 1961-IV)
Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. (ст. 28 Закону № 1961-IV)
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. (ст. 29 Закону № 1961-IV)
Пункти 34.2 - 34.4 ст. 34 Закону № 1961-IV станом на день виникнення страхового випадку містили такі норми:
34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Відповідач покликається на Звіт № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 року, відповідно до якого: вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу MAN » д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає - 95241 (дев'яносто п'ять тисяч двісті сорок одна) гривня 40 копійок з ПДВ на вартість матеріалів та складових та 79 367 (сімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 83 копійки - без ПДВ на вартість матеріалів та складових.
Заперечуючи стосовно означеного вище звіту представник позивача зазначає, що огляд пошкодженого майна (транспортного засобу) буде вважатись таким, що проведений з повним додержанням вимог ст. 34 Закону (п.п. 34.2 та 34.4), за одночасного виконання Страховиком двох умов:
- огляд проведено протягом десяти робочих днів, з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (за умови, що пропуск цього строку відбувся не з вини страхової компанії);
- огляд здійснено працівником страхової компанії або експертом.
Суд зауважує, що в матеріалах справи № 910/10/25 відсутні докази, що виконавець звіту № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 - ФОП Шерстюк О.В. є експертом та/або працівником ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».
У письмовій заяві оцінювача, а саме з п. 4 останній зазначив, що використані при проведенні оцінки інформаційні джерела, у тому числі і комп'ютерні програмні комплекси, є легальними, всі допущення щодо інформації, що міститься в цих джерелах, викладені при описі процедури оцінки Оцінка проведена на підставі огляду і фотографій. При виконанні даної оцінки оцінювач виходить з того, що огляд пошкодженого транспортного засобу виконаний якісно, а фотографії містять вичерпну інформацію про характер і ступінь пошкоджень транспортного засобу. У разі невідповідності фотографій вищезгаданим вимогам, висновки оцінювача щодо вартості ремонту (матеріального збитку) можуть змінитися.
Долучений до звіту № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 акт огляду транспортного засобу №ЦВ/24/2683 SKR складений Шерстюком О.В.
З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив Відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» про дату, час та місце проведення додаткового огляду пошкодженого транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 (12.07.2024 року) (підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення 5193112615106), необхідність проведення якого була обумовлена виявленням прихованих руйнувань та ушкоджень у зоні ударних навантажень.
У той же час як вказує позивач, а відповідачем не спростовано представник відповідача ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (працівник або експерт), на огляд не з'явився.
Разом з тим як вказує позивач та підтверджується висновком № 1008/24 під час огляду пошкодженого транспортного засобу позивача MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 було виконане його часткове розбирання з метою виявлення прихованих дефектів, які зазначені в додатку № 1 до висновку № 1008/24.
У той же час зі змісту звіту № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 у тому числі фото додатків вбачається, що облицювання бамперу зняте не було та приховані дефекти у акті огляду транспортного засобу № ЦВ/24/2683 SKR (дефектна відомість), складеному оцінювачем Шерстюком О.В., зафіксовані не були.
Представник позивача зауважує, що зі змістом акту огляду долученого до звіту позивача ознайомлено не було.
Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Так, згідно ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Статтею 11 цього ж закону, встановлено, що договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.
Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.
Таким чином, статтею 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутись до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача), з метою проведення оцінки майна: власник чи особа що володіє майном на відповідній правовій підставі, та будь-яка інша особа, уповноважена власником.
Як вбачається зі змісту Звіту № ЦВ/24/2683, замовником оцінки є Відповідач ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» відповідно до замовлення щодо оцінки матеріального збитку від 19 серпня 2024 року.
Представник позивача зауважує, що Позивач не укладав жодного договору на проведення оцінки з ФОП Шерстюком О.В. та не уповноважував на це будь-яку іншу особу, в т.ч. і Відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».
Представником позивача разом з позовною заявою було долучено рецензію на Звіт № ЦВ/24/2683 від 28.08.2024 року про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу складеного ФОП Шерстюк О.В., яка замовлена в ГО «Всеукраїнська громадська організація «Союз експертів України».
Рецензентом був викладений перелік зауважень до змісту Звіту № ЦВ/24/2683 рецензент зауважив на такі недоліки:
1) Звіт № ЦВ/24/2683 не відповідає вимогам ст.ст. 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», оскільки:
- відсутня копія заявки на проведення оцінки (натомість у Звіті № ЦВ/24/2683 є посилання на Замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 19.08.2024);
- відсутнє посилання на договір щодо проведення незалежної оцінки між суб'єктом оціночної діяльності ФОП Шерстюк Олександр Віталійович та ТДВ СК «Альфа-Гарант», а також відсутня копія цього договору;
- відсутнє доручення від власника, тобто Позивача, на оцінку майна, як того вимагають положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»;
2) порушені ст. 1.7, 1.8, ч. 2 ст.1.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ, реєстраційний код 12.2.4 від 28.04.2023 р. (далі - Методика визначення обсягу ремонтних дій). Зазначені вимоги не були дотримані оцінювачем при проведені оцінки майна для визначення встановленої мети.
Рецензент зауважив, що оцінювач Шерстюк О.В., який був залучений до проведення оцінки, мав право провадження професійної оціночної діяльності за відповідним напрямом оцінки та складання Висновків про вартість майна відповідно до правових вимог, у відповідності до вимог розділу ІІІ Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Разом з тим, з урахуванням виду вартості та мети оцінки (дослідження), необхідно враховувати рекомендації ст. 1.7, 1.8, ч. 2 ст. 1.9 Методики визначення обсягу ремонтних дій щодо відповідності кваліфікації, та (або) залучення відповідних фахівців для складання комісійного висновку. Рецензент зазначив, що в цьому сенсі мова йде про те, що оцінювач Шерстюк О.В. не мав у відповідності до ст.1.7 Методики визначення обсягу ремонтних дій, достатній рівень кваліфікації, для вирішення поставленого питання, саме в частині складання ремонтної калькуляції в разі розрахунку вартості відновлювального ремонту. А також оцінювач не скористався рекомендаціями п. 1.8 Методики визначення обсягу ремонтних дій, для проведення комісійного дослідження з залученням фахівця, що має відповідний рівень кваліфікації;
3) дата огляду транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 не відповідає замовленню Відповідача ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ»: дата огляду КТ3 у Акті огляду та у Звіті № ЦВ/24/2683 зазначена 03.05.2024 р., а дата замовлення оцінки від ТДВ СК «Альфа-Гарант» - 19.08.2024 р.
4) на титульній сторінці Звіту № ЦВ/24/2683 зазначено: «Мета складання звіту полягає в визначенні ринкової вартості КТЗ та визначенні вартості матеріального збитку завданого внаслідок його пошкодження», при цьому питання, які зазначені у Звіті № ЦВ/24/2683 у розділі «Мета оцінки» оцінювачем записані не вірно, з помилками.
5) згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , вказаного у Звіті № ЦВ/24/2683, власником транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 є Позивач ТОВ «Фільєрна майстерня», натомість він не є замовником Звіту № ЦВ/24/2683. Також до Звіту № ЦВ/24/2683 не долучена копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 ;
6) згідно висновків рецензента про ідентифікацію об'єкта оцінки, опис технічного стану, склад вихідних даних, копії яких містяться у додатках до звіту про оцінку майна, та іншої інформація, використаної у звіті про оцінку майна, результати зовнішнього огляду, фотографії об'єкта оцінки:
- Звіт № ЦВ/24/2683 має ознаки такого що складено не в повній формі, оскільки не містить відповідних розділів: опис комплектації об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; відсутня копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 ; повний перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка, що свідчить про порушення вимог п. 56 Національного стандарту №1;
- Зазначені ідентифікаційні дані об'єкта оцінки відповідно до свідоцтва про реєстрацію перевірити неможливо в зв'язку з його відсутністю, опис стану КТ3 на момент огляду відсутній, комплектація КТЗ у Звіті № ЦВ/24/2683 відсутня, не вказано технічний стан КТЗ якій може впливати на вартість КТЗ. Усе це свідчить про те, що Звіт № ЦВ/24/2683 не відповідає вимогам п.4.4. а),є),з),),i),м),),п),н),c), р. IV Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України й Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (з змінами та доповненнями) (далі - Методика).
- На стор. 5 Звіту № ЦВ/24/2683 у розділі «Аналіз інформаційних джерел та зібраних вихідних даних» зазначено, що оцінка проводилась на підставі акта технічного огляду об'єкта від 03.05.2024 з результатами фотофіксації складеного у м. Кам'янське. Натомість не зрозуміло, яка особа надала зазначений акт огляду з результатами фотофіксації оцінювачу Шерстюку О.В. для використання. При цьому відсутні відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки. Відсутні дані про час та місце проведення огляду транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 оцінювачем Шерстюком О.В.
- У п.2. Звіту № ЦВ/24/2683 «визначення вартості відновлювального ремонту і вартості матеріального збитку» зазначено, що калькуляція відновлювального ремонту була складена за допомогою програмного комплексу «Audatex» та наданого рахунку-фактури ТОВ «ТЕХНОФОРУМ» офіційного сервіс-партнера MAN в Україні, натомість копії цього рахунку відсутні, у Звіті № ЦВ/24/2683 оцінювачем не обґрунтована використана інформація, та відсутнє посилання на особу, яка надала цю інформацію. Отже, із вищевказаного незрозуміло яка особа надала інформацію для проведення розрахунків відновлювального ремонту, які проводились оцінювачем Шерстюком О.В., а саме акт огляду транспортного засобу з результатами фотофіксації (місце огляду м. Кам'янське), а також рахунок-фактура ТОВ «ТЕХНОФОРУМ»;
- У Звіті № ЦВ/24/2683 відсутні повні відомості про пошкодження транспортного засобу, що не дає змоги засвідчитися в правильності виконаних розрахунків. У розділі п.2 Звіту № ЦВ/24/2683 «Визначення вартості відновлювального ремонту…» є посилання на те, яка вартість нормо-години прийнята для розрахунків оцінювачем (840 грн з ПДВ), натомість ця вартість відсутня у відповідному розділі БА 134. До того ж прийнята вартість нормо-години у Калькуляції у Звіті № ЦВ/24/2683 не обґрунтована;
- У розділі Звіту № ЦВ/24/2683 «Перелік обмежень у використанні результатів оцінки» у п. 2 зазначено, що прийнято вартість запасних частин (скоригована), натомість у Звіті № ЦВ/24/2683 ці розрахунки відсутні, так само відсутні і розрахунки необхідної кількості та вартості лакофарбового матеріалу. Враховуючи вищенаведене рецензент зазначив, що Звіт № ЦВ/24/2683 не відповідає вимогам р. IV п. 4.4, п. 4.5, п. 4.6, p. V п. 5.1 Методики.
- у Звіті № ЦВ/24/2683 оцінювачем не вказано повні ідентифікаційні дані транспортного засобу: тип кузову, колісна база, повна маса, тип КПП, тип підвіски, тип посадки КТЗ. Ці фактори, які не були вказані оцінювачем Шерстюком О.В. досить суттєво впливають на підбір аналогу, та при їх застосуванні при підрахунку вартості транспортного засобу впливають на правильність розрахунку, а також на ринкову вартість КТЗ. Ринкова вартість транспортного засобу, яка була визначена оцінювачем, не може вважатися достовірною та була визначена з порушеннями вимог п. 7.2 Методики.
- відсутні фототаблиці у додатках згідно п.8 Методики визначення обсягу ремонтних дій;
7) у Звіті № ЦВ/24/2683 відсутній повний перелік нормативно-правових актів, використаної літератури та довідкових даних, що використовувалися оцінювачем у Звіті № ЦВ/24/2683, за текстом звіту присутні посилання у вигляді цифрових символів на певні джерела інформації. Це свідчить про порушення вимог ч. 6 п. 56 Національного стандарту № 1, а також не відповідає вимогам п.4.4.з) Методики.
8) Методичні підходи, методи та оціночні процедури, застосовані для оцінки, їх викладу у Звіті № ЦВ/24/2683, також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна рецензент зазначив таке:
- розрахунок ринкової вартості КТЗ зроблено з порушеннями Методики, оскільки не зроблена повна ідентифікація КТЗ для вибору аналога;
- у калькуляції відновлювального ремонту * дані введені вручну користувачем змінена вартість запчастин, натомість у звіті ці дані необґрунтовані. Разом з тим, середні значення вартості нормо-години ремонтно відновлювальних робіт, отримані по станціях з різною формою оподаткування і рекомендовані регіональними відділеннями СЕУ (відмічені значком *) - не підлягають ні відніманню, ні додаванню ПДВ, а приймаються як середні ринкові і остаточні. Віднімання або додавання до середньоринкової вартості нормо-години ПДВ - є грубою помилкою;
- у Бюлетені автотоварознавця БА 134 квітень 2024 р. відсутня інформація про рекомендовану вартість нормо-години ремонтних робіт для складання калькуляцій відновлювального ремонту вантажних автомобілів виробництва країн СНД з терміном експлуатації до 12 років включно (за даними Дніпропетровського регіонального відділення Союзу експертів України), тож оцінювач Шерстюк О.В. необґрунтовано дає посилання на БА 134 - вартість нормо-години для Дніпропетровської області. Отже, в цьому випадку порушені вимоги ч. 9 та 14 п. 56 Національного стандарту № 1, зазначене також не відповідає вимогам п. 4.4. з) Методики.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Разом із цим суд зауважує, що до Рецензія на Звіт № ЦВ/24/2683 не застосовуються вимоги ст. 108 ГПК України.
Частиною1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд у постановах від 19.09.2018 по справі № 753/21177/16-ц, від 30.06.2020 по справі № 200/12295/17 та від 03.06.2021 по справі № 461/2217/19 зазначив, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи, та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майни України від 24 листопада 2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003.
Оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2001 року № 1440, яким визначено загальні засади.
Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1), незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Водночас, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1, Звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.
Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
З викладеного випливає, що підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховною Суду від 07.04.2021 по справі № 753/3055/18, від 19.05.2021 по справі № 523/17998/17.
Суд дослідивши Звіт № ЦВ/24/2683 з урахування усього вищевикладеного дійшов висновку, що останній не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Позивачем в якості доказу розміру відшкодування завданої шкоди надано висновок судового експерта Дроздова Юрія Володимировича №1008/24 від 05.08.2024 (далі - висновок експерта), відповідно до якого, вартість матеріального вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 160 650,18 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 складає 192 780,22 грн.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 вказав, що у разі наявності спору щодо розміру заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суду слід виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, якою проводився ремонт автомобіля.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. 1, 5, 6 ст. 101 ГПК України)
Водночас господарський суд враховує, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Дослідивши наданий позивачем висновок експерта, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам, передбаченим ст. 101 ГПК України та Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.07.2017 № 591. Також у наданому висновку експерта повідомлено експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Отже, господарський суд доходить висновку, що наданий позивачем висновок експерта є належним та допустимим доказом у справі.
Суд враховує, що у досліджуваному висновку враховано коефіцієнт фізичного зносу щодо значення - 0,70 та не враховано ПДВ.
Відповідно до ч. 1 п. 36.2. Закону № 1961-IV, Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Позивач та відповідач підтверджують, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, яка відповідачем отримана 10.05.2024.
Відтак, строк для здійснення такої виплати сплив 08.08.2024. Проте відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР218322363, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу MAN TGX 18.480 р.н. НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР218322363).
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 80 632,17 грн у рахунок відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі забезпечених транспортних засобів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України в сумі 7 206,13 грн за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р., 5 206,41 грн - інфляційні збитки за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024 р, 1 010,50 грн - 3 % річних за період з 09.08.2024 р. по 20.12.2024
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Водночас згідно зі ст. 36.5. Закону України № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц та від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 сформулювала правовий висновок про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов'язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення пені за період 09.08.2024 р. по 28.08.2024 на суму заборгованості 156800,00 грн та за період 29.08.2024 по 12.12.2024 на суму 80 632,17 грн з урахуванням часткової оплати відповідачем пені у розмірі 1569,14 грн, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача пені у розмірі 7206,13 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Тотожної правової позиції щодо правомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення зобов'язання з виплати страхового відшкодування дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.02.2020 у справі №758/16044/16-ц та від 20.07.2020 у справі №910/14293/19.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період визначений позивачем за період 09.08.2024 р. по 28.08.2024 на суму заборгованості 156800,00 грн та за період 29.08.2024 по 12.12.2024 на суму 80 632,17 грн, за розрахунком суду вийшло більше. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 5206,41 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період 09.08.2024 р. по 28.08.2024 на суму заборгованості 156800,00 грн та за період 29.08.2024 по 12.12.2024 на суму 80 632,17 грн, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1010,50 грн.
Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи, суд зазначає наступне.
В обґрунтування необхідності призначення експертизи представник відповідача зазначив, що у справі містяться два висновки, щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 , з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також - задля встановлення дійсного розміру матеріального збитку, заподіяного у результаті пошкодження транспортному засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок обставин дорожньо-транспортної пригоди та з врахуванням фактично-проведеного ремонту, відповідно до ст. ст. 27, 143 Цивільного процесуального кодексу України представник відповідача просить призначити судову автотоварознавчу експертизу.
Суд звертає увагу відповідача, що Звіт суб'єкта оціночної діяльності не є висновком у правовому значенні, як, наприклад, висновок експерта в судовому процесі. Він є документом, який підтверджує оцінку майна, проведеної у відповідності до законодавства та нормативів.
На відміну від висновку експерта, який може бути доказом у суді, звіт суб'єкта оціночної діяльності, як правило, використовується як документ, що підтверджує результати оцінки.
З огляду на що долучений представником відповідача звіт суб'єкта оціночної діяльності не є висновками експерта, складеними на замовлення учасників справи у розумінні ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З огляду на викладе твердження відповідача, що у справі містяться два висновки, щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу «MAN » д.н.з. НОМЕР_1 не знайшли свого підтвердження та з урахуванням належно складеного в матеріалах справи висновку експерта, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача у призначенні автотоварознавчої експертизи.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬЄРНА МАЙСТЕРНЯ» (вул. Васильєвська, буд. 124А, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51922, код ЄДРПОУ 40639940) суму страхового відшкодування у розмірі 80 632 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять дві) грн. 17 коп., пеню у розмірі 7 206 (сім тисяч двісті шість) грн. 13 коп. інфляційні збитки у розмірі 5 206 (п'ять тисяч двісті шість) грн. 41 коп., 3 % річних у розмірі 1 010 (одна тисяча десять) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 29.05.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ