ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2025Справа № 910/3891/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 39251208)
про стягнення 100544,99 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
28.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» про стягнення 100544,99 грн, з яких 88028,64 грн основного боргу, 2652,16 грн 3% річних та 9864,19 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 не у повному обсязі сплатив визначені договором місячні платежі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 88028,64 грн за період з березня 2023 року по лютий 2025 року. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2652,16 грн 3% річних та 9864,19 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 відкрито провадження у справі №910/3891/25, постановлено здійснювати розгляд справи з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/3891/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 6-А), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0610243476405).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.12.2021 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (АТ «Укртрансгаз») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» (боржник) укладено Договір №2112000062 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків для погашення заборгованості боржника перед AT «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, що виникла внаслідок споживання боржником природного газу без наявності постачальника протягом періодів, зазначених в п. 1.2 - 1.4 цього Договору, в період здійснення AT «Укртрансгаз» власним ресурсом балансування газотранспортної системи.
У п. 1.2 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 боржник визнає, що ним спожито (відібрано) природний газ у січні 2017 року обсягом 43,294 тис. куб. м без наявності постачальника.
Відповідно до п. 1.3 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 AT «Укртрансгаз» власним ресурсом здійснено балансування газотранспортної системи у січні 2017 року обсягом 43.294 тис. куб.м природного газу, спожитого боржником.
Згідно із п. 1.4 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 боржник зобов'язується оплатити (компенсувати) AT «Укртрансгаз» вартість спожитого (відібраного) боржником у січні 2017 року природного газу обсягом 43.294 тис. куб.м природного газу, що становить 256750,74 грн.
Боржник зобов'язується оплатити (компенсувати) AT «Укртрансгаз» у повному обсязі вартість спожитого природного газу, що визначена в пункті 1.4 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок AT «Укртрансгаз», зазначений у розділі 12 цього договору, рівними частинами, щомісяця, не пізніше останнього числа відповідного місяця, починаючи з першого числа місяця, в якому укладено договір, відповідно до графіка оплати (компенсації) вартості спожитого природного газу, наведеного у додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021).
Згідно з п. 2.4 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 сторони погоджуються, що під час перерахування коштів боржником посилання на номер договору в призначенні платежу є обов'язковим.
У п. 4.1.3 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 сторонами погоджено, що Акціонерне товариство «Укртрансгаз» має право на вимогу до боржника дострокового повернення в повному обсязі оплати (компенсації) вартості спожитого природного газу, визначеної в ті. 1.4 цього договору, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником умов цього договору та вимог, встановлених законом, яке призведе до невиконання та/або неналежного виконання, в т.ч. до прострочення виконання боржником зобов'язань останнього з оплати (компенсації) AT «Укртрансгаз» вартості спожитого природного газу.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 не у повному обсязі сплатив визначені договором місячні платежі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 88028,64 грн за період з березня 2023 року по лютий 2025 року. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2652,16 грн 3% річних та 9864,19 грн інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановив суд, згідно із п. 1.4 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 боржник зобов'язується оплатити (компенсувати) AT «Укртрансгаз» вартість спожитого (відібраного) боржником у січні 2017 року природного газу обсягом 43.294 тис. куб.м природного газу, що становить 256750,74 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Додатком до Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 є Графік оплати (компенсації) вартості спожитого природного газу, де встановлені розміри місячних оплат та строки оплати.
Боржник зобов'язується оплатити (компенсувати) AT «Укртрансгаз» у повному обсязі вартість спожитого природного газу, що визначена в пункті 1.4 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок AT «Укртрансгаз», зазначений у розділі 12 цього договору, рівними частинами, щомісяця, не пізніше останнього числа відповідного місяця, починаючи з першого числа місяця, в якому укладено договір, відповідно до графіка оплати (компенсації) вартості спожитого природного газу, наведеного у додатку, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3 Договору №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021).
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за Договором №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 в частині сплати щомісячних платежів, зокрема, відповідач сплатив позивачу за період з грудня 2021 року по лютий 2023 року місячні платежу на загальну суму 55017,90 грн, тоді як з березня 2023 року відповідач не здійснює оплат за договором, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати місячних платежів становить 88028,64 грн за період з березня 2023 року по лютий 2025 року.
Доказів сплати на користь позивача грошових коштів у сумі 88028,64 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» за Договором №2112000062 про організацію взаєморозрахунків від 10.12.2021 у сумі 88028,64 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» суми основного боргу у розмірі 88028,64 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач заявляє до стягнення з відповідача 3% річних розміром 2652,16 грн та інфляційні втрати розміром 9864,19 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» 2652,16 грн 3% річних та 9864,19 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонозоряний-Сервіс» (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 39251208) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) суму основного боргу у розмірі 88028 (вісімдесят вісім тисяч двадцять вісім) грн 64 коп., 3% річних у розмірі 2652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 9864 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак