ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2025Справа № 910/4017/22
За заявою Державної казначейської служби України
про зміну способу виконання рішення суду
у справі 910/4017/22
За позовом Приватного підприємства "Дінекс - Трейд" (вул. Центральна, буд. 28, с. Багате, Ізмаїльський р-н, Одеська область, 68671)
до 1. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул.. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001)
2. Офісу Генерального прокурора (вул.. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011)
про стягнення 3 500 212, 09 грн
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
Від заявника: не з'явився;
Від стягувача: не з'явився;
Від боржника-1: Делявська Г.М.;
Від боржника-2: Кудіна Т.А.;
ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та Офісу Генерального прокурора про стягнення 3 500 212,09 грн майнової шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/4017/22 позовні вимоги Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Офісу Генерального прокурора про стягнення 3 500 212,09 грн майнової шкоди задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" 3 500 212 грн 09 коп. майнової шкоди, 52 503 грн 18 коп. судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що встановлені обставини протиправного позбавлення Підприємства права на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, наслідком чого стало неотримання прибутку (грошових коштів) від реалізації належної йому сільськогосподарської продукції, дозволяють застосувати такий спосіб захисту порушеного майнового права як відшкодування майнової шкоди.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/4017/22.
08.10.2024 через систему "Електронний суд" від Державної казначейської служби України надійшла заява про зміну способу викання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/4017/22, до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду від 12.02.2025 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №910/4017/22.
06.05.2025 матеріали справи №910/4017/22 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 призначено до розгляду заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду в судовому засіданні на 28.05.2025.
27.05.2025 через відділ діловодства суду від представника Державної казначейської служби України надійшло клопотання про розгляд заяв від 08.10.2024 без участі представника заявника.
Представники стягувача та заявника 28.05.2025 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представники боржника-1,-2 28.05.2025 у судове засідання поклались на розсуд суду щодо розгляду заяви Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду.
Розглянувши вищевказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17 та в постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Під зміною порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом інших механізмів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку раніше встановленому.
Так, зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Таким чином, процедура зміни порядку та способу виконання остаточного судового рішення, визначена частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, як і не передбачає при цьому зміни резолютивної частини рішення.
Зокрема, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення суд не може змінювати останнє по суті.
Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.
Згідно з розділом VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення коштів державного бюджету виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 зі змінами (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 35 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, здійснює Державна казначейська служба України.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845).
Отже, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 обов'язок виконання рішення суду про стягнення збитків, завданих органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, покладено на Державу, за рахунок коштів Держаного бюджету України.
Додатком 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що розпорядником бюджетної програми КПКВК 3504030 є Державна казначейська служба України.
Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 вказала на відсутність необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання у резолютивній частині рішення суду, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Суд враховує, що пунктом 5 Порядку № 845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вживати заходів до виконання виконавчих документів, безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, зокрема звертатися до органу, який видав виконавчий документ із заявою про зміну порядку і способу виконання такого рішення.
Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Порядку № 845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз'яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, зважаючи на наявність у Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підстав та повноважень для звернення з відповідною заявою до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині зміни способу виконання рішення суду.
Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва
1. Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі № 910/4017/22 в частині стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" (68671, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Багате, вул. Центральна, буд. 28, код ЄДРПОУ 39423546) 3 500 212 (три мільйони п'ятсот тисяч двісті дванадцять) грн 09 коп майнової шкоди, 52 503 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот три) грн 18 коп судового збору шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" (68671, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Багате, вул. Центральна, буд. 28, код ЄДРПОУ 39423546) ) 3 500 212 (три мільйони п'ятсот тисяч двісті дванадцять) грн 09 коп майнової шкоди, 52 503 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот три) грн 18 коп судового збору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано: 28.05.2025.
Суддя М.Є. Літвінова