ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2025Справа № 910/1107/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" про стягнення 2 364 158,54 грн., за участю представників: позивача - Пилипчук І.І., відповідача - не з'явився,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2 364 158,54 грн. заборгованості з орендної плати за Договором про укладання Договору оренди земельної ділянки на новий строк від 24.09.2020 року на підставі статей 509, 610, 628, 762, 792, Цивільного кодексу України, статей 152, 206 Земельного кодексу України та статті 24 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 року відкладено підготовче засідання на 31.03.2025 року.
У судовому засіданні 31.03.2025 року судом оголошено перерву у справі на 05.05.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2025 року.
Судом враховано, що відповідач був належним чином повідомлений про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи, проте процесуальним правом на подання відзиву та заяв по суті справи не скористався.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.03.2004 року між Київською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" (відповідач, орендар) на підставі рішення № 121-4/994 від 23.10.2003 року "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.03.2004 року за № 91-6-00240, відповідно до умов пункту 1.1 вищевказаного Договору орендодавець, на підставі пункту 1 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 року за | № 121-4/994, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду на 2 (два) роки земельну ділянку, визначену цим Договором. Об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вулиця Печенізька, 11 (одинадцять) у Шевченківському районі міста Києва; розмір - 1 805 (одна тисяча вісімсот п'ять) кв.м; цільове призначення - для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та автостоянкою; кадастровий номер - 8000000000:91:284:0011.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року у справі № 18/252 визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2004 року № 91-6-00240, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки строком на 5 років.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
13.02.2020 року Київською міською радою прийнято рішення № 126/8296 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" Договору оренди земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та автостоянкою на вулиці Печенізькій, 11 у Шевченківському районі міста Києва від 30.03.2004 року № 91-6-00240".
В подальшому 24.09.2020 року між Київською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" (відповідач, орендар) укладено Договір про укладення Договору оренди земельної ділянки на новий строк, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом 24.09.2020 року за № 732 (Договір), відповідно до умов пункту 1 якого поновити на 5 (п'ять) років Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., 12.03.2004 року за реєстровим № 225, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.03.2004 року за № 91-6-00240, з урахуванням угоди до Договору оренди земельної ділянки, визнаної укладеною рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року у справі № 18/252, строк дії якого закінчився (Договір оренди).
З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати орендної плати за користування земельної ділянки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" заборгованості у розмірі 2 364 158,54 грн.
Відповідно до приписів Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).
Функції контролюючих органів, зокрема ДПС, визначені статтею 191 Податкового кодексу України, а саме: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, зокрема проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пункт 191.1.1 статті 191 Податкового кодексу України); контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахувань та сплати податків, зборів, платежів (пункт 191.1.2 статті 191 Податкового кодексу України); надання адміністративних послуг платникам податків, зборів, платежів (пункт 191.1.3 статті 191 Податкового кодексу України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 Податкового кодексу України). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюють у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Оскільки боржник (орендар) не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеним між боржником і міською радою (постанова Верховного Суду від 05.07.2022 року у справі № 908/1721/21).
Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.
Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земельна ділянка відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України є об'єктом нерухомого майна. За нього згідно з Бюджетним кодексом України та Податковим кодексом України сплачується плата за землю у складі податку на майно (що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності), що належить до місцевих податків. Кошти від такого податку зараховуються до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (пункт 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України).
В силу положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Глава 15 Земельного кодексу України передбачає можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди, згоди щодо якої має досягнути місцева рада та орендар земельної ділянки, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону "Про оренду землі").
Згідно зі статтею 21 Закону "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: 1) на праві постійного користування; 2) на умовах оренди.
Об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац 1 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року.
Отже, аналізуючи зазначені вище норми законодавства в сукупності, можна дійти висновку, що орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, частиною 1 статті 13, статтями 15 та 21 Закону "Про оренду землі", абзацом 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України.
Також податковим законодавством імперативно визначено ряд обов'язків платника податку, а саме відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (пункт 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).
Якщо орендар земельної ділянки не сплачує орендну плату, то згідно зі статтею 24 Закону про оренду землі місцева рада як орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Тим паче, що відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату на користь власника земельної ділянки, зокрема місцевої ради. Крім іншого, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи зі змісту статті 93 Земельного кодексу України, статей 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу статей 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об'єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об'єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2.2 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового) призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Враховуючи положення Податкового кодексу України, орендар зобов'язаний сплачувати та декларує орендну плату в розмірі 3 (трьох) відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).
Отже, умовами договору сторони погодили, що орендар самостійно розраховує розмір орендної плати та вносить її на рахунок орендодавця щомісяця, а також відповідальність за порушення строків сплати орендних платежів.
Згідно листа Головного управління ДПС у місті Києві від 12.11.2024 року № 33757/5/26-15-13-01-05 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" обчислюється заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:284:0011, в сумі 2 364 158,54 грн., у тому числі штрафна (фінансова) санкція в сумі 340,00 грн., дата виникнення боргу 30.09.2021 року.
Сума заборгованості щодо податкового боргу по орендній платі за землю обчислена контролюючим органом станом на 07.11.2024 року.
Статями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів оплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем за користування ділянкою матеріали справи не містять.
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно із статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в загальному розмір 2 364 158,54 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" (02156, місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 2-А; ЄДРПОУ: 32203708) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ЄДРПОУ: 22883141) 2 364 158 (два мільйона триста шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. заборгованості та 28 369 (двадцять вісім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 90 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 29.05.2025.
Суддя С.О. Чебикіна