ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 910/16322/24
За позовом Заступника керівника Вараської окружної прокуратури (34400, Рівненська обл., м. Вараш, м-н Будівельників,1, ідентифікаційний код 0291007723) в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Л.Качинського,12, ідентифікаційний номер 42163803)
до 1) Державного агентства лісових ресурсів України (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, ідентифікаційний код 37507901);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд" (34321, Рівненська обл., Вараський район, с. Озерці, вул. Соборна,40, ідентифікаційний код 44673241)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі,9А, ідентифікаційний номер 44768034);
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, Майдан Просвіти,1, ідентифікаційний номер 21085816)
про визнання недійним договору, зобов'язання звільнити мисливські угіддя
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.
Представники учасників:
від прокуратури - Биховцова О.А.,
від позивача - не з'явилися,
від відповідача-1 - не з'явилися,
від відповідача-2 - Багацький Є.Г.,
від третьої особи-1 - не з'явилися,
від третьої особи-2 - Навроцький Е.А.
Заступник керівника Вараської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовною заявою до 1) Державного агентства лісових ресурсів України; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд", в якій просив:
- визнати недійним договір про умови ведення мисливського господарства, укладений 09.08.2023 між Державним агентством лісових ресурсів України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд", в частині мисливських угідь, які розташовані у виділі 24 кварталу 45 та кварталах 12,15,16,23-25,32-40,58,59,62-64,67-76 Озерецького лісництва та кварталі 86 Мульчицького лісництва філії "Рафалівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Беркут Ягд" звільнити мисливські угіддя, які розташовані у виділі 24 кварталу 45 та кварталах 12,15,16,23-25,32-40,58,59,62-64,67-76 Озерецького лісництва та кварталі 86 Мульчицького лісництва філії "Рафалівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.02.2025, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі,9А, ідентифікаційний номер 44768034).
03.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву.
05.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву.
05.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача-1.
10.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь прокурора на відзив відповідача-2.
14.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
17.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача-2.
19.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення прокуратури.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 задоволено клопотання Державного агентства лісових ресурсів України про залучення до участі у справі третьої особи. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Рівненську міську раду (33013, м. Рівне, Майдан Просвіти,1, ідентифікаційний номер 21085816).
25.03.2025 до суду надійшли письмові пояснення по справі від третьої особи-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/16322/24 та призначено справу до розгляду по суті на 14.05.2025.
У судове засідання, призначене на 14.05.2025, з'явилися прокурор та представники відповідача-2 і третьої особи-2.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Рівненського облвиконкому № 343 від 22.11.1983 (зі змінами рішення облвиконкому № 98 від 18.06.1991) створено об'єкти природо-заповідного фонду, ботанічні заказники місцевого значення «Мульчицький», «Партизанський» та «Озерецький».
Відповідно до Положень про ботанічні заказники місцевого значення «Мульчицький» та «Партизанський», затверджених наказами виконувача обов'язків начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 25.08.2022, ботанічний заказник «Мульчицький» розташований в межах Озерецького лісництва: квартали 33-37, 39, 40, 42, 46, 47, 52 та Мульчицького лісництва: квартали 3, 5, 7, 8, 15-18 ,23, 24, 27-32. Ботанічний заказник «Партизанський» розташований в межах Партизанського лісництва: квартали 12, 15, 16, 23 - 25, 32 - 40. Відповідно до Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Озерецький», затвердженого начальником Рівненського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель від 1986 року, ботанічний заказник «Озерецький» розташований в межах Озерецького лісництва: квартали 1, 2, 5 - 7, 10 - 15, 17 - 20.
Згідно інформації філії «Рафалівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України», після зміни квартальної сітки ботанічний заказник місцевого значення «Мульчицький», знаходиться в межах Мульчицького лісництва, а саме кварталів 3, 5, 7, 8, 15, 16, 17, 18, 23, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 71, 72, 73, 74, 75, 77, 78, 80, 84, 85, 86. Ботанічний заказник місцевого значення «Партизанський», знаходиться в межах Озерецького лісництва, а саме кварталів 12, 15, 16, 23 - 25, 32 - 40. Ботанічний заказник місцевого значення «Озерецький», знаходиться в межах Озерецького лісництва, а саме кварталів 58, 59, 62 - 64, 67 - 76. Крім того, рішенням Рівненської обласної ради від 09.09.2022 № 556 створені на території Озерецького лісництва ДП «Рафалівський лісгосп» пралісові пам'ятки природи місцевого значення «Чубино», «Носов ліс», «Вільхова», «Матруна».
Пралісова пам'ятка «Чубино» площею 20,9 га розташована в межах кв.45 вид 24 ДП «Рафалівський лісгосп». Пралісова пам'ятка «Носов ліс» площею 27 га розташована в межах кв.72 вид 12, кв. 76 вид 5, 6, 19 ДП «Рафалівський лісгосп». Пралісова пам'ятка «Вільхова» площею 37,6 га розташована в межах кв.15 вид 32, 35, 37, 38, 40, 41 ДП «Рафалівський лісгосп». Пралісова пам'ятка «Матруна» площею 20 га розташована в межах кв. 32 вид 17 ДП «Рафалівський лісгосп».
Рішенням Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 надано ТОВ «Беркут Ягд» у користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 9934,3 га строком на 15 років.
Відповідно до пункту 3 рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 користувачу забороняється на територіях об'єктів природно-заповідного фонду, розташованих в межах мисливських угідь, проводити полювання та іншу діяльність. що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказники.
Підпунктом 9 пункту 2 рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 зобов'язано ТОВ «Беркут Ягд» нанести на планово-картографічні матеріали всі об'єкти природно-заповідного фонду: заповідні території, полювання на яких відповідно до Положення про них заборонено, віднести до відтворюючих ділянок.
Згідно додатку до вказаного рішення, до користування входять мисливські угіддя, розташовані на Держлісфонді - ДП «Рафалівське лісове господарство» загальною площею - 9934,3 га, Озерецьке лісництво площею - 9407,7 га (кв. 1- 25; 28 - 80), Мульчицьке лісництво площею - 526,6 га (кв. 86 - 89).
На підставі вказаного рішення між Державним агентством лісових ресурсів України та ТОВ «Беркут Ягд» 09.08.2023 укладено договір про умови ведення мисливського господарства № 98, відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є відносини між Центральним органом та Користувачем щодо умов ведення мисливського господарства та полювання. Рішенням Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679, надано ТОВ «Беркут Ягд» терміном до 17.03.2038 мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 9934,3 га, у тому числі: лісові 9934,3 га. Карта-схема угідь і опис теж додаються користувачем.
Відповідно до пункту 2.2 Договору № 98 Користувач зобов'язується раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, на які посилається скаржник).
Вараською окружною прокуратурою листами від 08.10.2024 № 52/1- 1712ВИХ-24 повідомлено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та з'ясовано питання щодо намірів на відповідне судове реагування.
У відповідь листом № 5303/11-05 від 10.10.2024 Державною екологічною інспекцією Поліського округу повідомлено, що заходи представницького характеру інспекцією не здійснювалися, та остання просить прокуратуру звернутися до суду щодо захисту інтересів держави.
За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 зі справи № 910/17792/17.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства у галузі мисливського господарства і полювання, належить, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 Територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог закону про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо, у тому числі додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду (п.п. 15 п. 2 Розділу ІІ); проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (п. 3 Розділу ІІ Положення); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 11. Розділу ІІ Положення).
У Положенні про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 32 вказано, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, також юридичними особами - не резидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо, додержання режиму використання земель природо - заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (Абз 5 п.п. 2 п. 2 Розділу ІІ).
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, Інспекція звертається до суду із позовом щодо визнання протиправним дій чи бездіяльності фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як слідує зі змісту пред'явлених позовних вимог, прокурор наголосив, що договір № 98 від 09.08.2023 про умови ведення мисливського господарства, укладений між Державним агентством лісових ресурсів України та ТОВ «Беркут Ягд», не містить жодних зобов'язань щодо забезпечення режиму охорони та збереження ботанічних заказників «Партизанський», «Озерецький» та «Мульчицький», та відомостей про наявність на території наданих товариству мисливських угідь, об'єктів природно-заповідного фонду України. Так, рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 прийнято з порушенням вимог статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки надання у користування мисливських угідь в межах території заказнику не передбачає використання території природно-заповідного фонду у природоохоронних, науково-дослідних, освітньо-виховних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях, для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Також у позові зазначено, що приймаючи участь у процедурі відведення мисливських угідь у користування, ТОВ «Беркут Ягд» діяло недобросовісно. Відтак, за доводами прокурора, рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679 не відповідає вимогам законодавства та є незаконним, а оспорюваний договір про умови ведення мисливського господарства укладений саме на підставі цього рішення, тому договір має бути визнаний недійсним, у зв'язку з чим спірна територія в межах ботанічних заказників «Партизанський», «Озерецький» та «Мульчицький», пралісових пам'яток природи «Чубино», «Носов ліс», «Вільхова», «Матруна» підлягає звільненню з боку ТОВ «Беркут Ягд».
Отже, спірні правовідносини стосуються саме дотримання законодавства в галузі мисливського господарства і полювання, державне регулювання у якій здійснюється згідно з Розділом ІІ Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
Таким чином, Державна екологічна інспекція України не є належним позивачем у цій справі, оскільки позов стосується саме недотримання порядку надання у користування мисливських угідь при прийнятті рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 679, на підставі якого в подальшому укладено оспорюваний договір про умови ведення мисливського господарства № 98 від 09.08.2023.
Водночас, обов'язок захисту інтересів держави у сфері мисливського господарства у спірних правовідносин покладено саме на Держлісагентство, що визначено прокурором у статуті відповідача, оскільки за доводами прокурора дії вказаного органу фактично також призвели до порушень інтересів держави.
За таких обставин, коли уповноважений державою орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган має бути відповідачем. Відтак, прокурор не позбавлений права на звернення із позовом в інтересах держави як самостійний позивач.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у cправі № 910/5857/22.
Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19, від 16.02.2022 у справі №904/1407/21, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20, від 20.09.2023 у cправі № 910/1978/22).
Суд також ураховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули, оскільки звернення прокурора в інтересах неналежного позивача має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на прокуратуру.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.05.2025
Суддя Д.В. Мандичев