Справа № 932/4910/25
Провадження № 2-н/932/528/25
21 травня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Петунін І.В., ознайомившись із заявою Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
29.04.2025 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1426219 від 29.05.2025 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.32 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості з оплати за послуги з спожитого природного газу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Матеріали справи свідчать про те, що заявленою вимогою у даній справі є стягнення заборгованості за комунальні послуги - спожитий природній газ, які надавалися до будинку АДРЕСА_2 .
Таким чином, дана справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра і підлягає передачі на розгляд Соборному районному суду міста Дніпра, як суду за місцезнаходженням нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, ЦПК України, суд, -
Заяву Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу - передати за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя І.В. Петунін