номер провадження справи 9/32/23
19.05.2025 Справа № 908/305/23
м.Запоріжжя
За первісним позовом: Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО», код ЄДРПОУ 32088966 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», код ЄДРПОУ 40526699
про стягнення 130282,77 грн,
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», код ЄДРПОУ 40526699
до відповідача (за зустрічним позовом): Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО», код ЄДРПОУ 32088966
про визнання недійсним договору транспортного експедирування № 01/04-2021 від 18.01.2021
Колегія суддів у складі: Головуючий - Боєва О.С.
судді: Мірошниченко М.В.
Проскуряков К.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від ПП «ТРАНСКАРГО»: не з'явився/ не приєднався;
від ТОВ «НВП «СЕАЛ»: не з'явився/ не приєднався
24.04.2025 за наслідками розгляду справи № 908/305/23 Господарським судом Запорізької області у складі суду: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Ярешко О.В. прийнято рішення, яким у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» суму 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 24232 грн 96 коп. витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.
29.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обережною відповідальністю «НВП «СЕАЛ» надійшла заява про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №908/305/23, подана представником Борисенковим В.С. (вх. № 8896/08-08/25 від 29.04.2025).
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2025 вищезазначену заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 30.04.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», подану представником, про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №908/305/23, судове засідання з розгляду заяви призначено на 08.05.2025 о/об/ 10 год. 30 хв. з викликом учасників справи.
29.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/305/23, подана представником Щербань Д.М. (вх. № 8926/08-08/25 від 30.04.2025).
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 вищезазначену заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 02.05.2025 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО», подану представником, про ухвалення додаткового рішення у справі №908/305/23 і враховуючи, що предметом розгляду у справі № 908/305/23 були первісні та зустрічні вимоги, які розглядались разом в межах однієї справи, заяву Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/305/23 призначено для спільного розгляду з заявою ТОВ «НВП «СЕАЛ» у судовому засіданні 08.05.2025 о 10 год. 30 хв.
Судове засідання з розгляду заяв, призначене на 08.05.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням члена колегії - судді Ярешко О.В. на навчанні.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області №П-187/25 від 08.05.2025, враховуючи перебування судді члена колегії - Ярешко О.В. на навчанні, та в подальшому у щорічній відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/305/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 заяву ТОВ «НВП «СЕАЛ» передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Проскуряков К.В.
Ухвалою суду від 09.05.2025 заява ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/305/23 прийнята до розгляду вказаною вище колегією, призначено судове засідання з розгляду заяви на 19.05.2025.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області №П-188/25 від 08.05.2025, враховуючи перебування судді члена колегії - Ярешко О.В. на навчанні, та в подальшому у щорічній відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/305/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2025 заяву Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Проскуряков К.В.
Ухвалою суду від 09.05.2025 заява ПП «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/305/23 прийнята до розгляду і враховуючи, що предметом розгляду у справі № 908/305/23 були первісні та зустрічні вимоги, які розглядались разом в межах однієї справи, заяву Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/305/23 призначено для спільного розгляду з заявою ТОВ «НВП «СЕАЛ» у судовому засіданні 19.05.2025.
19.05.2025 до суду від представника ПП «ТРАНСКАРГО» - Щербань Д.М. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника. Просив заяву ПП «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення задовольнити, а у задоволенні заяви ТОВ «НВП «СЕАЛ» - відмовити.
19.05.2025 до суду від представника ТОВ «НВП «СЕАЛ» - Борисенкова В.С. надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 908/305/23, призначеного на 19.05.2025, без участі представника. Просив заяву ТОВ «НВП «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі, заяву ПП «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
У судове засідання 19.05.2025 представники сторін не з'явились, до участі у судовому засіданні 19.05.2025 в режимі відеоконференції також не приєднались, в т.ч. в судове засідання не з'явився/не приєднався й інший представник ПП «ТРАНСКАРГО» - Малюк Є.Є., який раніше приймав участь у судових засіданнях у даній справі та від якого заяв/клопотань щодо даного судового засідання, призначеного на 19.05.2025, до суду не надходило.
За змістом частин 1-3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення протягом десяти днів з дня находження відповідної заяви та в тому самому порядку, що й судове рішення.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві (первісному позові) Приватним підприємством «ТРАНСКАРГО» був зазначений (наведений) попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. Просив судові витрати стягнути з відповідача. У відзиві на зустрічний позов Приватним підприємством «ТРАНСКАРГО» було зазначено, що розмір витрат на правову допомогу за первісним та зустрічним позовом у цій справі становить 40000,00 грн.
У відзиві на первісний позов та у зустрічному позові Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» був зазначений (наведений) попередній (орієнтований) розрахунок розрахунок судових витрат, які складаються з витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. Просив судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи, що в перших заявах по суті справи сторонами були наведені відповідні попередні (орієнтовні) розрахунки судових витрат на правову допомогу та заявлено представниками сторін до закінчення судових дебатів (в судовому засіданні 10.04.2025) про подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, а також надання ними відповідних доказів у встановлений строк (заяви з доказами надійшли до суду через систему «Електронний суд» 29.04.2025), суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/305/23 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат сторін на професійну правничу допомогу. При цьому, судом враховано, що за змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
19.05.2025 заяву розглянуто, за наслідками розгляду заяви прийнято додаткове рішення.
З положень ст. 16 ГПК України слідує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи
З положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Матеріали справи № 908/305/23 свідчать, що представництво інтересів ПП «ТРАНСКАРГО» здійснювалось адвокатом Щербань Д.М. на підставі Ордеру серія СЕ №1055579, виданого 31.01.2023 на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 21.12.2022, а також адвокатом Малюк Є.Є. на підставі Ордеру серія ВЕ № 1076153, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 17/1 від 21.12.2022.
До заяви ПП «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення додані у копіях наступні письмові докази: Договір про надання правової допомоги б/н від 21.12.2022, укладений між адвокатом Щербань Д.М. та ПП «ТРАНСКАРГО» (Клієнт), Додаткові угоди № 1 від 21.12.2022 та № 2 від 03.04.2023 до Договору про надання правової допомоги від 21.12.2022, Акт про надання правової допомоги від 25.04.2025, рахунок на оплату № 002904 від 29.04.2025 на суму 40000,00 грн.
В Акті про надання правової допомоги від 25.04.2025 наведено зміст (перелік) виконаної роботи (наданих послуг), а саме: вивчення наданих клієнтом документів щодо заборгованості ТОВ «НВП «СЕАЛ», підготовка претензії, підготовка та подання позову, вивчення та аналіз зустрічного позову, підготовка та подання відзиву на зустрічний позов, підготовка та надання до суду заперечень, підготовка та подання до суду додаткових пояснень, участь у судових засіданнях. Також у вказаному Акті зазначені дати надання відповідних послуг та кількість витрачених годин. Загальна вартість наданої правової допомоги за цим Актом становить 40000,00 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення ПП «ТРАНСКАРГО» просило ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» на користь ПП «ТРАНСКАРГО» витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. У заяві зокрема зазначено, що хоча спочатку (в первісному позові) й було заявлено про 20000,00 грн витрат на правову допомогу, але потім у відзиві на зустрічний позов було обґрунтовано збільшено такий розрахунок до 40000,00 грн, оскільки не можливо було заздалегідь передбачити, що відповідач ТОВ «НВП «СЕАЛ» подасть зустрічний позов.
У запереченні на вказану заяву Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення, що надійшло від ТОВ «НВП «СЕАЛ» (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025), Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «СЕАЛ» зазначило, що Приватним підприємством «ТРАНСКАРГО» пропущено строк, встановлений в ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подання доказів витрат на професійну правничу допомогу. Також наголошено, що час, який витратив представник позивача - адвокат Щербань Д.М. для вивчення зустрічного позову та складання відзиву на нього, не є еквівалентним складності справи (справа не є складною). До того ж у справі приймав участь також і другий представник позивача - адвокат Малюк Є.Є., який не звертався до суду з клопотанням про приєднання доказів понесення позивачем витрат на його послуги правничої допомоги; вивчення та аналіз зустрічного позову відбувалось до укладання між позивачем та адвокатом Щербанєм Д.М. додаткової угоди (03.04.2023), в якій було передбачено надання послуг також в частині розгляду зустрічного позову; складання пояснень від 05.03.2024 року не було необхідністю; загальна тривалість судових засідань, в яких приймав участь представник позивача - адвокат Щербань Д.М., склала 2 год. 51 хв., а не 14 год, як визначив вказаний представник позивача; не можливо виокремити, яка саме частина гонорару повинна бути виплачена адвокату Щербаню Д.М. в зв'язку з розглядом зустрічного позову відповідача. Просив залишити без задоволення заяву ПП «ТРАНСКАРГО» про ухвалення додаткового рішення.
Також матеріали справи свідчать, що представництво інтересів ТОВ «НВП «СЕАЛ» здійснювалось адвокатом Борисенковим В.С. на підставі Ордеру серія АР № 1116125, виданим 06.03.2023 на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 03.03.2023.
До заяви ТОВ «НВП «СЕАЛ» про ухвалення додаткового рішення додані у копіях наступні письмові докази: Договір про надання правничої (правової) допомоги 10/21 від 02.01.2021, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ» (Клієнт), Договір про надання послуг від 03.03.2023, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» (Замовник) та адвокатом Борисенковим В.С. (Виконавець), Акт приймання-передачі послуг від 22.03.2023, Акт приймання-передачі послуг від 23.03.2023, Акт приймання-передачі послуг від 01.06.2023, Акт приймання-передачі послуг від 28.02.2024, Акт приймання-передачі послуг від 07.03.2024, Акт приймання-передачі послуг від 24.04.2025, рахунки № 13/03 від 22.03.2023 на суму 7000,00 грн, № 12/05 від 23.05.2023 на суму 2000,00 грн, № 01/06 від 01.06.2023 на суму 2000,00 грн, № 23/02 від 28.02.2024 на суму 5000,00 грн, № 05/03 від 07.03.2024 на суму 2000,00 грн, № 27/04 від 24.04.2025 на суму 6000,00 грн, фільтрована виписка АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2025 по 28.04.2025, платіжна інструкція від 28.04.2025.
В наведених вище Актах приймання-передачі послуг наведено зміст (перелік) відповідних наданих послуг (правничої (правової) допомоги), а саме: вивчення матеріалів, складення та подання до суду в межах справи № 908/305/23 відзиву, зустрічного позову, вивчення відзиву на зустрічний позов та складення відповіді на відзив, участь у судових засіданнях; а також зазначена вартість кожної із наданих послуг. Загальна вартість наданої правової допомоги за цими Актами становить 24000,00 грн.
У заяві про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення ТОВ «НВП «СЕАЛ» просило стягнути з ПП «ТРАНСКАРГО» на користь ТОВ «НВП «СЕАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн.
У запереченні на вказану заяву, що надійшло до суду 07.05.2025, ПП «ТРАНСКАРГО» зазначило про відсутність доказів дійсного понесення витрат. Так, до справи долучена виписка про зарахування коштів на рахунок АО «Легес» в сумі 20 000 грн. Але в суді першої інстанції відповідача - ТОВ «НВП «СЕАЛ» представляв адвокат Борисенков В.С., якого залучило АО «Легес» за згодою клієнта - ТОВ «НВП «СЕАЛ». Разом з тим, до справи не долучені докази того, що кошти були перераховані адвокату Борисенкову В.С. (від ТОВ «НВП «СЕАЛ» або ж від АО «Легес»), як представнику який безпосередньо вів справу в суді першої інстанції та подавав до суду усі документи, брав участь в судових засіданнях тощо. За відсутності доказів оплати коштів на рахунок саме адвоката Борисенкова В.С. - неможливо пов'язати сплату коштів в сумі 24 000 грн на користь АО «Легес» як таких, що витрачені ТОВ «НВП «СЕАЛ» на правову допомогу у справі №908/305/23. Крім іншого відсутні документи про обсяг робіт, які виконав саме адвокат Борисенков В.С., та їх узгодження з ТОВ «НВП «СЕАЛ» або з АО «Легес». Надані акти приймання-передачі послуг, що складені АО «Легес» та ТОВ «НВП «СЕАЛ» не дозволяють встановити обсяг послуг, які надав саме адвокат Борисенков В.С. у справі № 908/305/23. Крім того, матеріали заяви від 29.04.2025 не містять детального опису робіт, які виконав саме адвокат Борисенков В.С. Таким чином, представник ТОВ «НВП «СЕАЛ» не надав суду документів, які передбачені в ч. 3 ст. 126 ГПК (детальний опис послуг/робіт адвоката в цій справі), а також документів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості саме з боку безпосереднього представника (адвоката Борисенкова В.С.) - актів, рахунків тощо (ч. 2 ст. 126 ГПК). Усе наведене, в свою чергу, є підставою для істотного зменшення витрат на правову допомогу, які заявлені представником ТОВ «НВП «СЕАЛ» - до 8 000,00 грн. Зважаючи, що у даній справі розглядались одночасно два позови (первісний та зустрічний) і суд у своєму рішенні відмовив у задоволенні обох позовів, то таке рішення ухвалене одночасно на користь обох сторін: про відмову у первісному позові - на користь відповідача за первісним позовом - ТОВ «НВП «СЕАЛ», а про відмову у зустрічному позові - на користь відповідача за зустрічним позовом - ПП «ТРАНСКАРГО». Тобто, навіть за умови прийняття доказів відповідача щодо обсягу та вартості послуг адвоката Борисенкова В.С., то судові витрати про стягнення яких відповідач подав заяву від 29.04.2025 покладаються на сторони пропорційно: в розмірі 1/2 від заявленої суми, оскільки суд відмовив у первісному позові, а також відмовив і в зустрічному позові. В поданій заяві від 29.04.2025 взагалі не враховано принципу пропорційності покладення судових витрат у випадку ухвалення рішення на користь обох сторін, який закладений в ст. 129 ГПК та подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу на всю суму з позивача ПП «ТРАНСКАРГО». Проте, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову, що прямо свідчить, що судове рішення лише частково ухвалене на користь ТОВ «НВП «СЕАЛ», відтак і витрати на правову допомогу мають бути розподілені пропорційно до відмови в позовах обох сторін. Просив зменшити розмір витрат на правову допомогу про стягнення яких заявив представник ТОВ «НВП «СЕАЛ» до 4000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат сторін на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При цьому, подані стороною докази на підтвердження понесених нею судових втрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) судом зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Велика Палата Верхового Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п. 134 постанови). Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (п. п. 140, 141 постанови).
Приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2025 у справі № 908/305/23 у задоволенні первісного позову Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» суму 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 24232 грн 96 коп. витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.
При цьому, суд зазначає, що у задоволенні первісних позовних вимог, які ґрунтувались на Договорі транспортного експедирування № 01/04-2021 від 18.01.2021, було відмовлено з огляду на те, що доводи Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» щодо існування між сторонами правовідносин саме за Договором транспортного експедирування № 01/04-2021 від 18.01.2021 були спростовані і суд дійшов до висновку про неукладеність Договору транспортного експедирування № 01/04-2021 від 18.01.2021.
На підставі викладеного, зважаючи на приписи п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати ПП «ТРАНСКАРГО» на професійну правничу допомогу покладаються на позивача за первісним позовом - ПП «ТРАНСКАРГО».
Щодо доводів ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» про пропущення строку, встановленого в ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подання доказів витрат на професійну правничу допомогу, то як вже було зазначено судом вище, заяви сторін щодо ухвалення додаткового рішення з відповідними додатками (письмовими доказами), зокрема заява ПП «ТРАНСКАРГО», надійшли до суду у встановлений процесуальним законом строк, а саме - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (рішення у даній справі ухвалено 24.04.2025; заяви з доказами надійшли до суду через систему «Електронний суд» 29.04.2025).
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат ТОВ «НВП «СЕАЛ» на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
В частині 5 ст. 129 ГПК України зокрема визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (п.3 ч.5 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже частиною 9 статті 129 ГПК України визначені два випадки, за яких суд з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу судових витрат (від правила їх пропорційного розподілу): 1) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; 2) виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
При цьому, норма частини 9 статті 129 ГПК України є спеціальною в співвідношенні із загальною нормою частини 4 цієї ж статті.
Як вбачається з матеріалів справи, понесення ТОВ «НВП «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу стало наслідком необхідності захисту порушених прав. Так, подання відзиву та звернення ТОВ «НВП «СЕАЛ» до суду з зустрічним позовом у даній справі №908/305/23 було зумовлене безпідставними позовними вимогами позивача за первісними позовом, що, в свою чергу, було встановлено судом за наслідками розгляду справи по суті. Позовні вимоги за зустрічним позовом ґрунтувались саме на тому, що Договір транспортного експедирування № 01/04-2021 від 18.01.2021 між сторонами не укладався, директор ТОВ «НВП «СЕАЛ» не підписував вказаний договір, що було підтверджено висновком експерта № 564-24 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 908/305/23. І рішенням суду за наслідками розгляду справи № 908/305/23 по суті хоча й було відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним вказаного договору, проте фактично рішення було ухвалено на користь ТОВ «НВП «СЕАЛ», оскільки наведені вище доводи ТОВ «НВП «СЕАЛ» знайшли своє підтвердження і суд дійшов до висновку про неукладеність вказаного договору транспортного експедирування № 01/04-2021 від 18.01.2021, на якому ґрунтувались вимоги за первісним позовом. Крім того, ТОВ «НВП «СЕАЛ» у заявах по суті посилалось на те, що між сторонами дійсно існували правовідносини, що виникли з договорів про надання послуг транспортного експедирування, укладених у спрощений спосіб, та за якими Приватним підприємством «ТРАНСКАРГО» надавались Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «СЕАЛ» послуги з транспортного експедирування, які були повністю оплачені останнім, що також знайшло своє підтвердження за наслідками розгляду даної справи по суті.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про покладення витрат на професійну правничу допомогу, що понесені ТОВ «НВП «СЕАЛ» (яке є відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом) по даній справі, на відповідача за зустрічним позовом - ПП «ТРАНСКАРГО».
При цьому, суд враховує, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість та добросовісність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/305/23, яка розглядалась в порядку загального позовного провадження і предметом розгляду у якій були первісні та зустрічні позовні вимоги; обсягом виконаних робіт (наданих послуг). Понесення таких витрат стало наслідком необхідності захисту товариством законних прав та охоронюваних майнових інтересів і було зумовлено безпідставним зверненням ПП «ТРАНСКАРГО» до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, який не укладався.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24000,00 грн, які понесені ТОВ «НВП «СЕАЛ», є доведеним та підтверджений належними доказами.
Підстав для зменшення розміру витрат ТОВ «НВП «СЕАЛ» на професійну правничу допомогу, про яке заявило ПП «ТРАНСКАРГО», судом не встановлено.
Доводи ПП «ТРАНСКАРГО», викладені у запереченні, спростовуються наведеним вище, а також наступним.
ТОВ «НВП «СЕАЛ» доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу, а саме надано (в копіях): Договір про надання правничої (правової) допомоги 10/21 від 02.01.2021, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ» (Клієнт), Договір про надання послуг від 03.03.2023, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» (Замовник) та адвокатом Борисенковим В.С. (Виконавець), Акти приймання-передачі послуг, рахунки на оплату, фільтровану виписку банку за період з 01.01.2025 по 28.04.2025, платіжну інструкцію від 28.04.2025.
В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, що й було здійснено судом.
Стосовно посилання ПП «ТРАНСКАРГО» на відсутність доказів оплати коштів на рахунок саме адвоката Борисенкова В.С., суд зазначає, що відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 вказана правова позиція підтверджена та вказано, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.
При цьому, Договір про надання послуг від 03.03.2023, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» (Замовник) та адвокатом Борисенковим В.С. (Виконавець), містить чіткий перелік послуг, що надається адвокатом (виконавцем) в рамках даної справи № 908/305/23, ціни та порядку оплати послуг.
Послуги на професійну правничу допомогу повністю сплачені ТОВ «НВП «СЕАЛ» на користь Адвокатського об'єднання «ЛЕГЕС», що підтверджується фільтрованою випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2025 по 28.04.2025, платіжною інструкцію від 28.04.2025 (копії містяться в матеріалах справи). Отже ТОВ «НВП «СЕАЛ» документально доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу.
Домовленості про сплату послуг між Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» та адвокатом Борисенковим В.С. на підставі Договору про надання послуг від 03.03.2023 - це відносини, що склалися між адвокатським об'єднанням та адвокатом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
Щодо незазначення детального опису наданих послуг, то у заяві ТОВ «НВП «СЕАЛ» про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №908/305/23, з посиланням на відповідні Акти приймання-передачі послуг, наведений детальний опис наданих послуг з професійної правничої допомоги.
Крім того, суд зазначає, що подання детального опису робіт (наданих послуг) не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Обсяг наданих Товариству з обмеженою відповідністю «НВП «СЕАЛ» послуг з професійної правничої допомоги та розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами та є доведеними.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Витрати Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО» на професійну правничу допомогу у справі № 908/305/23 покласти на позивача за первісним позовом - Приватне підприємства «ТРАНСКАРГО».
Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» на професійну правничу допомогу у справі №908/305/23 покласти на на відповідача за зустрічним позовом - Приватне підприємства «ТРАНСКАРГО».
Стягнути з Приватного підприємства «ТРАНСКАРГО», код ЄДРПОУ 32088966 (67500, Одеська область, смт Доброслав Лиманського району, вул. Центральна, 56А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ», код ЄДРПОУ 40526699 (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9) суму 24000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.С. Боєва
Суддя М.В. Мірошниченко
Суддя К.В. Проскуряков