вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"29" травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/314/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у справі
за позовом Приватне підприємство "РТС - СТАЛЬ", м. Дніпро Дніпропетровська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙСТ ТУ ОІЛ", м. Ужгород Закарпатська область,
про стягнення коштів за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги.
Приватне підприємство "РТС - СТАЛЬ" заявило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙСТ ТУ ОІЛ", яким просить суд:
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, будинок 43, код ЄРПОУ 44471303) на користь Приватного підприємства «РТС-СТАЛЬ» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37125153) кошти у сумі 2665000 (два мільйон шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок), за неповернення позики за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/07-1 від 16.07.2024 року та договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/02-1 від 16.02.2024 року.
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вулиця Волошина Августина будинок 43, код ЄРПОУ 44471303) на користь Приватного підприємства «РТС-СТАЛЬ» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37125153) штрафні санкції в сумі 765814,23 (сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень двадцять три копійки) у вигляді 3% річних, пені та інфляційних збитків за несвоєчасне повернення позики за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/07-1 від 16.07.2024 року та договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/02-1 від 16.02.2024 року.
Ухвалою суду від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 травня 2025 р. на 12:00 год.
Позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, будинок 43, код ЄРПОУ 44471303) на користь Приватного підприємства «РТС-СТАЛЬ» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37125153) в межах суми 3481682 (три мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні тридцять копійок) (основний борг - 2665000 два мільйони шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок, 765814,23 сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень двадцять три копійки - штрафні санкції, 50868,07 грн. - судові витрати).
- накладання арешту та заборони відчуження Товариством з обмеженою «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, будинок 43, код ЄРПОУ 44471303) рухомого та нерухомого майна.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що своєю поведінкою відповідач демонструє відсутність наміру виконувати свої зобов'язання по відношенню до позивача, що в подальшому стане свідомим ухиленням від виконання рішення суду. Отже, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що:
- позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1);
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Предметом позовних вимог у справі №907/314/25 є вимога коштів у сумі 2665000 грн, за неповернення позики за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/07-1 від 16.07.2024 року та договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/02-1 від 16.02.2024 року та 765814,23 грн у вигляді 3% річних, пені та інфляційних збитків за несвоєчасне повернення позики за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/07-1 від 16.07.2024 року та договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/02-1 від 16.02.2024 року.
Водночас суд вважає, що адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що пропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного суду від 09.06.2023 у справі №37з-23).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22), чого в спірних правовідносин відповідачем недоведено, як і відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що накладення арешту на грошові кошти може бути неспівмірним заявленим у справі позовним вимогам.
Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, належні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙСТ ТУ ОІЛ" в межах суми 3481682 грн (основний борг - 2665000 грн, 765814,23 грн - штрафні санкції, 50868,07 грн. - судові витрати).
Визначаючись з рештою заявлених позивачем вимог, суд враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою «ВЕСТ ТУ ОІЛ» відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, практиці їх застосування, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
З врахуванням наведеного, суд частково задовольняє клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, будинок 43, код ЄРПОУ 44471303) на користь Приватного підприємства «РТС-СТАЛЬ» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37125153) в межах суми 3481682 (три мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні тридцять копійок) (основний борг - 2665000 два мільйони шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок, 765814,23 сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень двадцять три копійки - штрафні санкції, 50868,07 грн. - судові витрати), оскільки вважає наведених захід забезпечення позову співмірним та достатнім.
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Приватного підприємства "РТС - СТАЛЬ" про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, будинок 43, код ЄРПОУ 44471303) на користь Приватного підприємства «РТС-СТАЛЬ» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37125153) в межах суми 3481682 (три мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні тридцять копійок) (основний борг - 2665000 два мільйони шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень нуль копійок, 765814,23 сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень двадцять три копійки - штрафні санкції, 50868,07 грн. - судові витрати).
3. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
4. Стягувачем за даною ухвалою є приватне підприємство «РТС-СТАЛЬ» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37125153).
5. Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою «ВЕСТ ТУ ОІЛ» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, будинок 43, код ЄРПОУ 44471303)
6. Дана ухвала є виконавчим документом в розумінні положень Закону України "Про виконавче провадження", може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років з дати її прийняття.
Суддя Л.В. Андрейчук