майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/141/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Стретович Н.К.,
за участю прокурора: Тарасюк В.С., службове посвідчення № 071188 від 01.03.2023р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
Вишевицької сільської ради
до Фізичної особи-підприємця Оніщенка Віктора Івановича
про скасування державної реєстрації права оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку
Процесуальні дії по справі.
Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вишевицької сільської ради до фізичної особи-підприємця Оніщенка Віктора Івановича про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573311318250 (запис про інше речове право №32677168 від 30.07.2019р., індексний номер 48086373); зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ухвалою від 10.02.2025р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.03.2025р.
Ухвалою від 11.03.2025р. суд відклав підготовче засідання на 03.04.2025р.
14.03.2025 від представника відповідача - адвоката Яременка Д.В. надійшла заява про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою від 03.04.2025р. продовжено строк підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на 24.04.2025р.
23.04.2025р. від Вишевицької сільської ради надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача (а.с.129-131).
Ухвалою суду від 24.04.2025р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.05.2025 р.
19.05.2025р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними у ній матеріалами без участі представника Вишевицької сільської ради (а.с.137-138).
В судовому засіданні 20.05.2025р. суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Проголошення судового рішення відклав на 29.05.2025р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Коростишівською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено порушення процедури отримання фізичною особою - підприємцем Оніщенком В.І. земельної ділянки комунальної власності в оренду (кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га), яка знаходиться на території Вишевицької сільської ради Житомирської області та факт незаконного її використання.
Надання ФОП Оніщенку В.І. земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без проведення процедури земельних торгів порушує вимоги статті 124 Земельного Кодексу України та позбавляє державу можливості реалізувати право оренди земельної ділянки на більш вигідних умовах з урахуванням засад конкурентного ринку, що підриває економічні основи держави.
Прокурор вказує, що договір оренди земельної ділянки від 22.05.20219, укладений між Вишевицькою сільською радою та ФОП Оніщенком В.І. є нікчемним згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, оскільки укладений за відсутності для цього підстав, визначених в абз. 2 ч.2 ст. 134 Земельного Кодексу України, без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності.
Вказав, що прокурор не заявляє позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди, оскільки такий договір є недійсним в силу закону. Тому, прокурор просить зобов'язати відповідача повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573311318250 (запис про інше речове право №32677168 від 30.07.2019р., індексний номер 48086373).
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.02.2025р., а також ухвали суду від 11.03.2025р., від 03.04.2025р. та від 24.04.2025р., які надіслані відповідачеві за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОПГФ, повернені відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Разом з тим, ухвали суду направлені до електронного кабінету в системі Електронний суд представника відповідача - адвоката Яременка Д.В., який діє згідно ордеру серія АМ № 1120341 від 06.03.2025 р.
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.06.2018 № 6-1961/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" передано Вишевицькій сільській раді Радомишльського району Житомирської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 580,5158 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Вишевицької об'єднаної територіальної громади Радомишльського району Житомирської області, згідно з актом приймання передачі (а.с.60).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 29.10.2018 № 6-4288/14-18-СГ "Про внесення змін до наказу Головного управління від 06.06.2018 №6-1961/14-18-СГ" внесено зміни до пункту 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 06.06.2018 № 6-1961/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність", замінивши цифри "580,7158" на цифри "580,7185" (а.с.61).
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до наказу від 06.06.2018 № 6-1961/14-18-СГ передано з державної власності, а Вишевицькою сільською радою Радомишльського району Житомирської області прийнято у комунальну власність земельні ділянки на території Вишевицької об'єднаної територіальної громади згідно з додатком (а.с.62).
Відповідно пункту №4 Додатку до вказаного акту з державної у комунальну власність передано земельні ділянки, зокрема, ділянку площею 19,5669 га кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 (а.с.63-65).
На виконання згаданого наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 06.06.2018 №6-1961/14-18-СГ Вишевицькою сільською радою 11.06.2018 здійснено державну реєстрацію права комунальної власності, номер відомостей про речове право 26560404, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573520318250 (а.с.48 - на звороті).
10.01.2019 від Оніщенка Віктора Івановича до Вишевицької сільської ради надійшла заява з проханням передати земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220, площею 19,5669 га в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.67).
Рішенням 42 сесії 7 скликання Вишевицької сільської ради № 804 від 23.04.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Вишевицької сільської ради з цільовим призначенням "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)" кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га на цільове призначення "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" за межами с. Вишевичі Вишевицької сільської ради Радомишльського району з метою подальшого надання земельної ділянки на умовах оренди (а.с.76).
Пунктом 3 указаного рішення вирішено заключити договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з ОСОБА_1 терміном на 30 років та орендною платою 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В проекті землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки яка перебуває у комунальній власності Вишевицької сільської ради, наявне рішення 42 сесії 7 скликання від 23.04.2019 № 784 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки" за змістом якого затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Вишевицької сільської ради з цільовим призначенням "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)" кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га на цільове призначення "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" за межами с. Вишевичі Вишевицької сільської ради Радомишльського району з метою подальшого надання земельної ділянки на умовах оренди. Відповідно до п.3, вирішено укласти договір оренди спірної земельної ділянки з громадянином ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.59 на звороті).
Прокурор у позові вказав, що Вишевицькою сільською радою до Коростишівської окружної прокуратури надано копію рішення 42 сесії 7 скликання від 23.04.2019 № 784 "Про відведення земельної ділянки" за змістом якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 по фактичному користуванню.
У відповідності до протоколу засідання 42 сесії 7 скликання Вишевицької сільської ради від 23.04.2019 на сесії вирішувалось питання про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки Стеценко Л.В. (п. 19) та про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (п.28), проте не вказано якої земельної ділянки (а.с.75).
За інформацією Вишевицької сільської ради рішення 42 сесії 7 скликання від 23.04.2019 № 784 яке знаходиться в проекті землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки можна вважати технічною помилкою та проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки затверджено рішенням 42 сесії 7 скликання Вишевицької сільської ради № 804 від 23.04.2019 (а.с.66).
При цьому, жодних рішень Вишевицької сільської ради щодо надання спірної земельної ділянки в оренду ФОП Оніщенку В.І. для ведення фермерського господарства органом місцевого самоврядування не приймалось.
22.05.2019 між Вишевицькою сільською радою (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Оніщенком В.І. орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.23-29), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 (п.1 договору).
Пунктом 8 договору визначено, що він укладений на 30 років.
Відповідно до п.16 договору цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Разом з цим, п. 15 вказаного договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 21 договору).
На виконання умов договору оренди земельної ділянки від 22.05.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - для товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1825081800:01:000:1220, площею 19,5669 га (а.с.35).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 30.07.2019, здійснено державну реєстрацію права оренди Оніщенка В.І. індексний номер 48086373, номер запису про інше речове право 32677168, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573311318250 (а.с.17-18).
У відповідності до інформації Вишевицької сільської ради земельні торги щодо передачі права оренди ФОП Оніщенку В.І. не проводились; земельну ділянку надано в оренду на підставі заяви Оніщенка В.І.
За таких обставин, прокурор вважає, що земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220, площею 19,5669 га надано в оренду ФОП Оніщенку В.І. у порушення визначеної земельним законодавством процедури, без проведення земельних торгів, а тому договір оренди земельної ділянки від 22.05.2019 укладений Вишевицькою сільською радою та ФОП Оніщенком В.І. є нікчемним.
Враховуючи зазначене, прокурор звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573311318250 (запис про інше речове право №32677168 від 30.07.2019р., індексний номер 48086373) та зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 7);
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38);
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п. 40);
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п. 43).
В якості позивача прокурор визначив Вишевицьку сільську раду.
Відповідно до ст.ст. 13,14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють орган державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.ст. 1, 3 ЗК України).
З урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі статтями 12, 83, 122 Земельного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Зокрема, статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Вишевицька сільська рада, як орган місцевого самоврядування, що виконує повноваження власника земельних ділянок комунальної власності на території відповідної територіальної громади, а також суб'єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною відповідних земель.
Факт протиправного використання земель сільськогосподарського призначення комунальної власності порушує інтереси держави, як власника, щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Неконкурентне надання землі у користування не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини 1 статті З Цивільного кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц.
В даному випадку, порушення інтересів держави полягає в недотриманні Вишевицькою сільською радою вищевказаних вимог законодавства щодо надання в оренду земельної ділянки без проведення обов'язкових земельних торгів (аукціону), чим підривається авторитет держави в особі органів місцевого самоврядування, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Коростишівською окружною прокуратурою Вишевицькій сільській раді надіслано повідомлення за вих. № 53/1-54 вих-25 від 06.01.2025 з проханням повідомити, чи має намір Вишевицька сільська рада вжити заходи щодо поновлення порушених прав та інтересів щодо захисту права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220.
Вишевицька сільська рада, повідомила Коростишівську окружну прокуратуру, що не має змоги самостійно звернутись до суду з позовом про захист порушених прав останньої, тому не заперечує проти представництва її інтересів в суді Коростишівською окружною прокуратурою.
Отже, суд дійшов до висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
При цьому, порядок набуття права користування земельною ділянкою державної та комунальної власності чітко регламентовано земельним законодавством.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (абзац перший частини першої, частина 2 статті 116 ЗК України).
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2 ст. 127 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного договору).
Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного договору).
При цьому, ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного Кодексу України передбачає виключення, серед яких відсутня передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результат аукціону.
Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Зазначена норма кореспондується з ст. 124 Земельного кодексу України, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Вишевицькою сільською радою рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду ФОП Оніщенку В.І. не приймалось, земельні торги не проводились.
Матеріали справи не містять доказів стосовно наявності у ФОП Оніщенка В.І. документів, котрі виключали б необхідність передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду без застосування конкурентних засад продажу права оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.
Отже, необхідною умовою передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, є проведення земельних торгів. Недотримання цієї процедури є порушенням чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.
Укладення договору оренди земельної ділянки від 22.05.2019 підтверджує передачу у користування ФОП Оніщенка В.І. спірної земельної ділянки поза процедурою проведення земельних торгів.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша, друга статті 228 ЦК України).
Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки від 22.05.2019 року за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.
Близькі за змістом висновки щодо нікчемності договору через порушення конкурентного порядку її набуття наведені у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 95)).
За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов'язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення statusу фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов'язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).
Оскільки договір оренди землі від 22.05.2019 року, укладений Вишевицькою сільською радою та ФОП Оніщенком В.І. є нікчемним в силу закону, позовна вимога про повернення земельної ділянки є реституційною та відновлює права сільської ради.
Відтак, відповідає належному способу захисту та підлягає задоволенню у порядку застосування судом реституції нікчемного правочину вимога прокурора про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Оніщенка В.І. повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Господарський суд зауважує, що в цьому випадку має місце саме застосування односторонньої реституції, оскільки двостороння реституція неможлива в силу законодавчої заборони повернення орендної плати, передбаченої ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права оренди, суд зазначає наступне.
У статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Отже земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, і з цього ж моменту в нього виникає відповідне речове право (постанова Великої Палати Верховного Суду С від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19). Оскільки право оренди земельної ділянки є речовим, то без державної реєстрації такого права немає правових підстав для користування відповідною земельною ділянкою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.03. 2024 у справі №902/1207/22).
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21).
Водночас невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав, і якщо таке тлумачення не призводить до порушення процесуальних прав відповідача (зокрема, щодо подання заперечень, надання відповідних доказів тощо). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України) (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі №910/10009/22).
За наведеного вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 6056,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача також (щодо надання в оренду спірної земельної ділянки), суд покладає в рівних частинах на позивача та відповідача судовий збір за вимогу про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, а саме: 1514,00 грн - на позивача та 1514,00грн - на відповідача.
В іншій частині (за вимогу про повернення земельної ділянки) судовий збір у розмірі 3028,00грн покладається на відповідача .
Судовий збір стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити
2. Скасувати державну реєстрацію права оренди Оніщенка Віктора Івановича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1573311318250 (запис про інше речове право №32677168 від 30.07.2019р., індексний номер 48086373).
3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Оніщенка Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Вишевицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (12214, Житомирська область, Житомирський район, с. Вишевичі, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 04343748) земельну ділянку з кадастровим номером 1825081800:01:000:1220 площею 19,5669 га.
4. Стягнути з Вишевицької сільської ради (12214, Житомирська область, Житомирський район, с.Вишевичі, вул. СМиру, 18, код ЄДРПОУ 04343748)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 1514,00грн. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Оніщенка Віктора Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 4542,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.05.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
2 - відповідачу (рек. з повід., 2450213612)