майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/816/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1 від 18.10.1995;
від відповідача: Могильницька І.М. - ордер АМ №1097584 від 17.09.2024,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б"
про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформленого п.1 протоколу №5 від 15.09.2018; визнання недійсним статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" (нова редакція 2018), затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформленого п.1 протоколу №5 від 15.09.2018 (з урахуванням заяви позивача від 10.12.2024 та протокольної ухвали суду від 17.12.2024).
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б", у якому просить визнати недійсним п.1 протоколу №5 від 15.09.2018 загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б" у частині затвердження статуту ОСББ у новій редакції та визнати недійсним статут у новій редакції.
Ухвалою від 05.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.09.2024.
18.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
25.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та надання можливості зняття ксерокопій або фотографування необхідних документів.
30.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі, у зв'язку із терміновим зверненням до медичного закладу.
Протокольною ухвалою від 30.09.2024 суд, враховуючи заяву позивача від 30.09.2024 та враховуючи п.3 ч.2 ст. 183 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 05.11.2024.
14.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами направлення іншій стороні.
05.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки останній братиме участь в судовому засіданні у справі № 289/2021/24 в Радомишльському районному суді Житомирської області та не має змоги вчасно прибути у призначене судове засідання у даній справі.
Ухвалою від 05.11.2024 суд відклав підготовче засідання на 02.12.2024.
02.12.2024 на адресу суду від позивача надійшли такі документи:
- клопотання про зміну підстав позову;
- клопотання про залучення свідка.
Протокольною ухвалою від 02.12.2024 суд оголосив перерву до 17.12.2024.
10.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про прийняття до розгляду позовної заяви у новій редакції з додатками, яку суд розцінив як заяву про зміну підстав позову.
16.12.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подання заяви свідка з додатками.
Ухвалою від 17.12.2024 суд залишив без руху позовну заяву, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.12.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів.
23.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою від 24.12.2024 суд продовжив розгляд справи та призначив підготовче засідання на 15.01.2025 о 12:00.
08.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про надання додаткових пояснень.
10.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про надсилання відповідачу документів.
14.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли такі документи:
- клопотання про витребування доказів та встановлення строку для подання додаткових доказів;
- заява, згідно якої позивач просить поновити термін подання до суду заяви свідка та приєднати до матеріалів справи заяву свідка.
У зв'язку з відпусткою за сімейними обставинами судді Вельмакіної Т.М., призначене на 15.01.2025 о 12:00 судове засідання не відбулося.
Ухвалою від 21.01.2025 суд призначив підготовче судове засідання на 12.02.2025 о 12:00.
12.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли такі документи:
- додаткові пояснення по справі;
- заява (повідомлення).
Протокольною ухвалою від 12.02.2025 суд, з урахуванням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оголосив перерву до 25.02.2025.
Ухвалою від 25.02.2025 суд:
- відмовив у задоволенні клопотання позивача від 19.12.2024 в частині поновлення строку для подання доказів; додані до клопотання докази залишив без розгляду;
- відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про надання додаткових пояснень від 07.01.2025 з додатками.
- відмовив у задоволенні клопотання позивача від 13.01.2025 в частині поновлення строку для витребування доказів. Клопотання про витребування доказів залишив без розгляду;
- відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання до суду заяви свідка. Заяву свідка від 14.01.2025 залишив без розгляду;
- відмовив у прийнятті до розгляду додаткових пояснень позивача від 11.02.2025 з додатками;
- відклав підготовче засідання на 27.03.2025.
25.02.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
21.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшли наступні документи:
- від позивача - письмові пояснення;
- від представника відповідача - клопотання, згідно якого останній просить суд проводити судове засідання, призначене на 27.03.2025, без участі відповідача.
25.03.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення терміну на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання 27.03.2025 не відбулося.
Ухвалою від 03.04.2025 суд призначив підготовче засідання на 05.05.2025.
05.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява щодо виконання відповідачем ухвали суду від 25.02.2025.
Ухвалою від 05.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Заявила усне клопотання в порядку ст. 129 ГПК України щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач з урахуванням заяви від 10.12.2024 вказує, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , а також співвласником будинку, у якому створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Зазначає, що 15.09.2018 рішенням загальних зборів співвласників будинку, яке оформлене протоколом №5 від 15.09.2018, був затверджений статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції, у якому всупереч статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не визначені повноваження загальних зборів об'єднання, правління та голови правління, а зазначені компетенції цих органів та посадової особи, тому позивач вважає, що права та обов'язки співвласника, які визначені статтями 14, 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 6,7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", не можуть бути реалізовані, оскільки не співвідносяться з правами та обов'язками загальних зборів та правління, так як не передбачені (відсутні) у Типовому статуті та Статуті об'єднання, а саме:
1) право співвласника брати участь в управлінні об'єднанням;
2) право співвласника обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
3) право співвласника одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання та знайомитися з протоколами зборів співвласників, а також одержувати інформацію про технічний стан спільного майна та про суб'єктів права власності на всі квартири;
4) права співвласника вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
5) право співвласника вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку;
6) право співвласника брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;
7) обов'язок співвласника виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
8) обов'язок співвласника своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Крім того, позивач вказує, що у статуті не визначені правомочності загальних зборів, зокрема затверджувати статут у новій редакції.
Позивач стверджує, що відсутність у статуті повноважень органів управління, не дозволяє здійснювати виконання статутних завдань господарчого забезпечення діяльності ОСББ в порядку, визначеному законом, чим порушується право позивача на участь в управлінні товариством.
Також позивач стверджує про недотримання вимог законодавства та встановленої процедури при прийнятті статуту об'єднання та те, що рішення загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", яке було оформлене п.1 протоколу №5 від 15.09.2018 про затвердження статуту у новій редакції не приймалося, оскільки:
- у повідомленні про загальні збори не вказано про розгляд питання щодо затвердження статуту у новій редакції;
- текст запропонованих змін не був наданий співвласникам у строк не пізніше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів;
- голосування на зборах щодо затвердження статуту у новій редакції не проводилося;
- згідно з додатком 1 до протоколу голосування здійснювалося не окремо за пропозиції з кожного питання порядку денного шляхом поіменного голосування, викладеного письмово та засвідчене особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"), а одночасно за всі рішення, зазначені в протоколі, які викладені не письмово, а у друкованому вигляді;
- всі листки додатка 1 до протоколу зборів є надрукованими (результати голосування за пункти 1-6, зведена таблиця, ПІБ співвласників будинку, загальна площа квартир, документ, що підтверджує право власності) замість написаного від руки, що свідчить про те, що відповідний протокол готувався та підписувався не в ході проведення загальних зборів, а в інші дні після цих зборів;
- до переліку співвласників, які брали участь у голосуванні на зборах (96 чоловік) були включені співвласники в кількості 104 чоловік, які були відсутні на цих зборах;
- у протоколі зборів у підсумках голосування після кожного питання порядку денного зазначається не кількість голосів, поданих співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування "за" чи "проти", а загальна кількість співвласників із загальною площею квартир;
- у додатках 1,2 до протоколу зазначена не кількість голосів співвласників, пропорційна до частки загальної площі квартири співвласника у загальній площі всіх квартир, розташованих у багатоквартирному будинку, а кількість співвласників, які взяли участь у зборах та загальна площа квартир, в яких вони проживають;
- у додатках 1,2 до протоколу відсутні реквізити документів, які підтверджують право власності співвласників будинку на квартиру у багатоквартирному будинку.
У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.112-115) відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що:
- за затвердження статуту в новій редакції проголосували 71,29% співвласників ОСББ "Чуднівська 108-Б", тому необхідно враховувати принцип пропорційності між інтересами абсолютної більшості співвласників та інтересами позивача;
- позивач не навів жодних норм чинного законодавства або Типового статуту, які були порушені відповідачем при прийнятті статуту у 2018 році, не зазначив положень статуту, які суперечать вимогам чинного на той момент законодавства. При цьому позивач вказує на те, що права та обов'язки співвласників ОСББ зазначені у розділі V статуту, повністю відповідають редакції Типового статуту та положенням ст.14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Пунктом 16 розділу ІІІ статуту передбачено право голови правління діяти без доручення від імені об'єднання та укладати в межах своєї компетенції договори і вчиняти інші правочини відповідно до рішень правління, і такі положення повністю відповідають п.16 розділу ІІІ Типового статуту. Право робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання не передбачено вимогами чинного законодавства або статуту, але здійснюється головою правління в межах повноважень, визначених п.16 розділу ІІІ статуту. Обов'язок ОСББ забезпечувати протипожежний, санітарний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам будинку, визначений положеннями ст.18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", але, оскільки такі положення не визначені Типовим статутом, їх зазначення у статуті із дублюванням норм чинного законодавства не є обов'язковим;
- відсутнє порушене право позивача та докази такого порушення відповідачем.
У відповіді на відзив (т.1, а.с.148-153) позивач обґрунтовує власну позицію щодо наявності різниці між такими поняттями як "повноваження" та "компетенції" загальних зборів та правління ОСББ та вплив наведених обставин на здійснення діяльності ОСББ.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 18.11.2008, квартира загальною площею 52,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної власності гр. ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках (т.1, а.с.18).
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б", ідентифікаційний код юридичної особи - 40476727, адреса місцезнаходження юридичної особи: 10005, Житомирська область, м. Житомир, вул. Чуднівська, буд. 108-Б, проведена 15.07.2021 (т.1, а.с.19).
Відповідно до ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Спеціальним законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, яким визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання.
Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Згідно зі ч. 1 ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом) (ч. 2-6 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до статті 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Згідно з ч. 10 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", до компетенції правління відноситься, зокрема, скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (ч. 3 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).
Так, матеріалами справи підтверджено, що 15.09.2018 відбулись загальні збори учасників ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформлені протоколом №03 від 15.09.2018, на яких головою загальних зборів було обрано ОСОБА_4 , секретарем - ОСОБА_5 (т.1, а.с.46-51).
У вказаному протоколі зазначено, що:
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 202 особи;
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 7827,62 кв.м;
- у зборах взяли участь співвласники в кількості 99 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2792,17 кв.м;
- у письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 48 осіб, яким належать квартири у багатоквартирному будинку загальною площею 1739,1 кв.м
Порядок денний:
1. Доведення інформації співвласникам про існуючий статут ОСББ "Чуднівська 108-Б". Затвердження статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" в новій редакції.
2. Інформація голови правління про фінансовий стан ОСББ та виконавчу роботу за період з 01.01.2018 по 01.09.2018.
3. Пропозиції по модернізації освітлення в МЗК будинку.
4. Пропозиції по озелененню прибудинкової території.
5. Пропозиції по внутрішньо-зовнішньому облаштуванню парадних під'їздів будинку.
6. Про призначення відповідальних осіб по нагляду за технічним станом та своєчасним профілактичним обслуговуванням водопідкачувальної станції будинку.
Так, згідно з вказаним протоколом, зокрема по питанню 1 порядку денного виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Доповідачами була доведена інформація про те, що діючий статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" був затверджений на установчих зборах ОСББ 22.04.2016. Для приведення невідповідності окремих положень статуту чинному законодавству, у зв'язку зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №67 від 03.04.2017 було запропоновано прийняти нову редакцію статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б". В обговоренні взяли участь власники квартир: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
За результатами голосування по питанню 1 порядку денного ("за" - 144 співвласники, "проти" - 3 співвласники) було прийнято рішення затвердити статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції. Уповноважити голову правління ОСББ "Чуднівська 108-Б" ОСОБА_5 підготувати необхідні документи і здійснити державну реєстрацію статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції в органах державної реєстрації.
Позивач під час розгляду справи не заперечував, що в і н б у в п р и с у т н і й на вищевказаних зборах.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.
Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Зважаючи на обґрунтування позовних вимог, суд враховує, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.01.2020 у справі № 924/641/17, та постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/3631/20.
У постанові від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив,що під час розгляду спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства н е о б х і д н о в с т а н о в и т и ф а к т п о р у ш е н н я ц и м р і ш е н н я м п р а в т а з а к о н н и х і н т е р е с і в у ч а с н и к а (акціонера) товариства. Я к щ о за результатами розгляду справи ф а к т т а к о г о п о р у ш е н н я н е в с т а н о в л е н о, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Також, зважаючи на обгрунтування позову, суд враховує, згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 02.03.2023 у справі №916/3209/21 остаточний перелік питань, які планувалося внести на голосування на загальні збори, може змінюватися, зокрема, з пропозиції співвласників багатоквартирного будинку.
Судом взято до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22, ОСББ є неприбутковою організацією, яка, на відміну від господарських товариств, при проведенні зборів, у тому числі ш л я х о м п и с ь м о в о г о о п и т у в а н н я, як правило, н е к о р и с т у є т ь с я к в а л і ф і к о в а н о ю п р а в о в о ю д о п о м о г ою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Ураховуючи, що права одного співвласника ОСББ н е м о ж у т ь п р е в а л ю в а т и н а д п р а в а м и т а і н т е р е с а м и і н ш и х співвласників ОСББ, у таких спорах суд повинен приділяти увагу дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ та з'ясуванню того, я к е с а м е п р а в о с п і в в л а с н и к а б у л о п о р у ш е н о оскаржуваним рішенням і м о ж л и в о с т і й о г о в і д н о в л е н н я с а м е ч е р е з с к а с у в а н н я р і ш е н ь, а не іншим шляхом. До того ж с у д м а є у т р и м у в а т и с я в і д з а й в о г о в т р у ч а н н я в п и т а н н я д і я л ь н о с т і ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Натомість, судом не встановлено як безумовних так і інших підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів, також не встановлено які саме права чи інтереси позивача порушено та можуть бути відновлені у визначений позивачем спосіб.
Крім того, суд враховує, що право на оскарження рішення загальних зборів не повинно реалізовуватися позивачем всупереч волевиявленню решти співвласників ОСББ "Чуднівська 108-Б".
Суд наголошує, що під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню, суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). В і д с у т н і с ть (недоведеність) б у д ь - я к о ї і з з а з н а ч е н и х у м о в у н е м о ж л и в л ю є з а д о в о л е н н я п о з о в у.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №918/964/20.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах № 914/2547/21 від 20.04.2023, № 902/45/20 від 02.11.2023, визнаватися недійсними мають лише ті рішення загальних зборів, я к и м и б е з п о с е р е д н ь о п о р у ш е н о к о н к р е т н і п р а в а позивача, про які ним зазначено, також слід враховувати, що визнання недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені права одного співвласника, зачіпає права інших співвласників та, відповідно, порушує баланс інтересів, має наслідком н е п р о п о р ц і й н і с т ь втручання у правовідносини загальної більшості співвласників та створеного ними об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та фактично є в т р у ч а н н я м у д і я л ь н і с т ь останнього.
Суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі незгода позивача із прийнятими рішеннями загальних зборів не є підставою для визнання таких рішень недійсними або скасування таких рішень.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, с у д в с т а н о в л ю є, ч и о с о б а д і й с н о м а є п о р у ш е н е п р а в о (інтерес), і ч и ц е п р а в о (інтерес) п о р у ш е н о в і д п о в і д а ч е м.
Натомість, дослідивши наведені позивачем підстави звернення з даним позовом, суд встановив, що в основу обґрунтування позову у цій справі покладено загальні не конкретизовані доводи про порушення прав позивача, при цьому аргументація позову фактично зведена до незгоди з прийнятим на зборах рішенням про затвердження статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції, а також до незадоволення фактичним виконанням ОСББ статутних завдань, зокрема щодо належного утримання та використання спільного майна будинку і при цьому останнє не пов'язано з предметом позову.
Крім того, матеріалами справи підтверджується те, що станом на дату прийняття рішення у справі, загальними зборами ОСББ "Чуднівська 108-Б" (протокол №1/8/24 від 15.08.2024) затверджено статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції (т.1, а.с.121-133).
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.
Враховуючи викладене вище, суд не встановив порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів прав позивача та з урахуванням усіх встановлених обставин у їх сукупності дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 17.06.2025 о 14:30 год.
3. Докази для вирішення питання про судові витрати подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду - до 27.05.2024 (включно).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.05.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
- сторонам через систему "Електронний суд".