вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
29.05.2025м. ДніпроСправа № 904/2538/25
за заявою Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області
про забезпечення позову у справі
за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР", м. Дніпро
про стягнення 3 095 846,92 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" на користь Дніпровської міської ради 3 095 846, 92 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки на вул. Івана Езау, 18 д у м. Дніпро, за період з 01.01.2021 по 07.02.2024.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області разом із позовом подала до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову до подачі позову (вх. №21388/25 від 19.05.2025) повернуто заявнику.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 залишено позовну заяву без руху, постановлено Західній окружній прокуратурі міста Дніпра Дніпропетровської області усунути недоліки позовної заяви, в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху, надати до суду докази оплати судового збору в розмірі 37 150,16 грн.
27.05.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 37453406) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь_які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Івана Езау, буд. 18 д, а саме складу № 100 літ. А, загальною площею 348,4 кв.м., (реєстраційний номер майна 208951), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (код в ЄДРПОУ 37453406).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР", придбавши об'єкти нерухомого майна, які фактично знаходяться на земельній ділянці площею 1,3 га, використовувало до 08.02.2024 земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавило територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушуючи права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" не має іншого майна, на яке можливо звернути стягнення у випадку задоволення позову. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, за відповідачем зареєстровано на праві приватної власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, склад № 100 літ. А загальною площею 348,4 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Івана Езау, 18 д, 40, м. Дніпро. Наявність іншого майна не встановлено.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову, господарський суд дійшов до висновку про її часткове задоволення на підставі наступного.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Верховний Суд відхилив довід скаржника щодо обов'язку заявника (позивача) додатково доводити існування об'єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.
У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.
Предметом позову є стягнення з відповідача суми 3 095 846.92 грн.
Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" зареєстровано на праві приватної власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, склад № 100 літ. А загальною площею 348,4 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Івана Езау, 18 д, 40, м. Дніпро. Наявність іншого майна не встановлено.
Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
У заяві про забезпечення позову Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Івана Езау, буд. 18 д, а саме складу № 100 літ. А, загальною площею 348,4 кв.м., (реєстраційний номер майна 208951), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР".
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (68.20) є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).
Таким чином, вжиття заходу забезпечення шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо передачі в оренду об'єкту нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Івана Езау, буд. 18 д, а саме складу № 100 літ. А, загальною площею 348,4 кв.м., (реєстраційний номер майна 208951), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" можуть перешкоджати господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР", основний вид діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).
Крім того, метою забезпечення позову є збереження майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР", на яке, у разі задоволення позову та відсутності грошових коштів, може бути звернуто стягнення. Однак, передача майна в оренду не змінює власника цього майна та не є його відчуженням. Натомість, отримання коштів від передачі майна в оренду (у разі укладення таких договорів) сприятиме виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Західної окружної прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (код ЄДРПОУ 37453406) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Івана Езау, буд. 18 д, а саме складу № 100 літ. А, загальною площею 348,4 кв.м., (реєстраційний номер майна 208951), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (код в ЄДРПОУ 37453406).
Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Західної окружної прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (49000, м. Дніпро, вул. Фрунзе, буд. 14, кв.12; код ЄДРПОУ 37453406) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Івана Езау, буд. 18 д, а саме складу № 100 літ. А, загальною площею 348,4 кв.м., (реєстраційний номер майна 208951), право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (49000, м. Дніпро, вул. Фрунзе, буд. 14, кв.12; код ЄДРПОУ 37453406).
В решті задоволення заяви про забезпечення позову відмовити.
Стягувач: Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області (49006, м. Дніпро, вул. Робоча 24 а; код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993821) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПС ІНТЕР" (49000, м. Дніпро, вул. Фрунзе, буд. 14, кв.12; код ЄДРПОУ 37453406).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 29.05.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 29.05.2028.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Ю.А. Бажанова