вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.05.2025м. ДніпроСправа № 904/4825/24
За позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення шкоди, завданої недостачею вантажу
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і просить суд стягнути шкоду, завдану недостачею, у розмірі 10 661,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем, як перевізником, зобов'язань щодо забезпечення збереження вантажу.
Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
08.11.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 46) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
У серпні 2023 року Акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (далі - Відправник, АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ") на адресу Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (далі - Позивач, ПрАТ "Запоріжкокс", Вантажоодержувач) за залізничними накладними №№ 48704811, 48709562, 48746770 (досилочна 48748057), 48754949 відправлявся вантаж - вугілля кам'яне.
У процесі перевезення вантажу за вказаними залізничними накладними на станціях Запоріжжя-Ліве та Добропілля було виявлено, що у вагонах №№ 60704764, 60409521, 68120443, 60136512, 60909439 порушене маркування вантажу, а також наявні виїмки, заглиблення.
У зв'язку з цим на вказаних станція було проведено зважування вагонів та складено комерційні акти №№ 460005/421 від 06.08.2023, 460005/422 від 06.08.2023, 460005/431 від 08.08.2023, 493102/17/462 від 17.08.2023, 460005/458 від 22.08.2023.
Згідно з даними, зазначеними в комерційних актах, у вантажі було порушене маркування, містяться виїмки, заглиблення та була виявлена недостача.
Вугілля кам'яне, що перевозилось за залізничними накладними №№ 48704811, 48709562, 48746770 (досилочна 48748057), 48754949, було здане до перевезення у вологому стані, про що зазначено в цих накладних, а тому норма природної втрати становить 2% від маси, зазначеної в перевізних документах.
Позивач зазначає, що, з урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача вантажу склала 1,888 т.
Вартість недостачі вантажу, виявленої у вищезазначених вагонах, згідно з розрахунком Позивача, складає 10 661,52 грн.
Позивач вважає, що недостача вантажу виникла з вини Відповідача, який не забезпечив його збереження.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача шкоду, завдану недостачею, у розмірі 10 661,52 грн., що і є причиною виникнення спору.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (ч.ч. 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
За приписами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 статті 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Абзаци 2, 3 частини 1 статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) визначають, що:
- вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення;
- вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.
Відповідно до пп. 8 ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За приписами ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладній.
Згідно зі ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця прийняла вагони №№ 60704764, 60409521, 68120443, 60136512, 60909439 без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, їх технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі цих вагонів з вантажем Залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності тощо, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.
За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на Залізницю.
Так, статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема, даною нормою передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача шкоду, завдану недостачею, у розмірі 10 661,52 грн.
Документами, які підтверджують вартість втраченого вантажу, є довідки Відправника - АТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" про вартість 1 т кам'яного вугілля №№ 11/271, 11/274, 11/275, 11/276 від 12.04.2024, які містять інформацію щодо кожного вагону та залізничної накладної.
Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 2% маси, зазначеної у перевізних документах, вагова недостача вугілля кам'яного складає:
- у вагоні № 60704764: 66,9 т (нетто вантажу за накладною) - 1,338 т (2%, норма природної втрати) = 65,562 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати);
65,562 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати) - 65,2 т (нетто вантажу по перевантаженню) = 0,362 т (недостача з урахуванням норми природної втрати);
- у вагоні № 60409521: 66,05 т (нетто вантажу за накладною) - 1,321 т (2%, норма природної втрати) = 64,729 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати);
64,729 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати) - 64,65 т (нетто вантажу по перевантаженню) = 0,079 т (недостача з урахуванням норми природної втрати);
- у вагоні № 68120443: 68,70 т (нетто вантажу за накладною) - 1,374 т (2%, норма природної втрати) = 67,326 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати);
67,326 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати) - 67,25 т (нетто вантажу по перевантаженню) = 0,076 т (недостача з урахуванням норми природної втрати);
- у вагоні № 60136512: 69,05 т (нетто вантажу за накладною) - 1,381 т (2%, норма природної втрати) = 67,669 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати);
67,669 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати) - 66,90 т (нетто вантажу по перевантаженню) = 0,769 т (недостача з урахуванням норми природної втрати);
- у вагоні № 60909439: 64,90 т (нетто вантажу за накладною) - 1,298 т (2%, норма природної втрати) = 63,602 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати);
63,602 т (нетто вантажу з урахуванням норми природної втрати) - 63 т (нетто вантажу по перевантаженню) = 0,602 т (недостача з урахуванням норми природної втрати).
Отже, загальна сума недостачі вантажу, з урахуванням норми природної втрати, який прибув Позивачу, у вищевказаних вагонах склала 1,888 т.
Вартість недостачі вантажу, з урахуванням норми природної втрати, становить 10 661,52 грн.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів вантаж був відправлений у належній кількості, однак при прибутті вантажу комерційними актами встановлена недостача такого вантажу.
Враховуючи те, що вантаж був прийнятий Залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за недостачу, що утворилась під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної втрати. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
Відповідач, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів обставин, які звільняють його від відповідальності за недостачу вантажу.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача шкоди, завданої недостачею, у розмірі 10 661,52 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
При цьому, за приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).
Враховуючи, що Позивачем позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до суду Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4500025661 від 04.11.2024.
Отже, судом встановлена переплата Позивача судового збору у розмірі 605,60 грн., яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею, у розмірі 10 661,52 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
28.05.2025