вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" травня 2025 р. Cправа № 902/1174/24
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
представника позивача - Нетребенко К.Д. (в режимі ВКЗ)
представника відповідача - Руснака В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Драча Богдана Богдановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про заборону використання знаку для товарів та послуг, стягнення боргу, -
08.11.2024 до суду від ФОП Драча Б.Б. надійшла позовна заява від 01.11.2024 до ФОП Гудзь К.В. у якій позивач просить:
1) Заборонити ФОП Гудзь К.В. використання в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами знаку для товарів і послуг Позивача згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 206856 від 25 грудня 2015 року, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 206856 від 25 грудня 2015 року, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
2) Стягнути ФОП Гудзь К.В. заборгованість в сумі 104 624,60 гривень, витрати на правову допомогу та судовий збір в розмірі 3028,00 грн. на користь ФОП Драч Б.Б.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024, вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 22.11.2024 відкрито провадження у справі № 902/1174/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.12.2024.
Ухвалою суду від 18.12.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні на 13.01.2025.
За результатами слухання справи 13.01.2025 суд у протокольній формі ухвалив оголосити перерву до 22.01.2025.
Ухвалою суду від 22.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 06.02.2025, підготовче засідання у справі відкладено на 06.02.2025.
Ухвалою суду від 06.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/1174/24 до 18.02.2025 та відкладено підготовче засідання на 18.02.2025.
17.02.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
04.03.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про зміну предмету позову, згідно якої позов доповнено новою позовною вимогою - про заборону фізичній особі-підприємцю Гудзь Катерині Володимирівні володіти, підтримувати, управляти, бути зайнятим чи мати будь- який інтерес у будь-якій діяльності, яка може асоціюватися чи бути схожою до ступеня змішаності з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», в тому числі здійснювати діяльність з виробництва та продажу хлібобулочних виробів за асортиментом, схожим до асортименту мережі пекарень «Грузинський хліб», припинити використання майна, яке пов'язане із знаком для товарів і послуг «Грузинський Хліб» за свідоцтвом України № 206856 від 25 грудня 2015 та припинити використання методів, процедур, технологій, що повністю або частково асоціюються з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», повернути Позивачу попередньо отриману комерційну та технічну документацію (посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення бізнес-діяльності) та привести приміщення пекарні в стан, який не асоціюється та не відтворює елементи мережі пекарень «Грузинський хліб».
07.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову та заява про розгляд справи по суті та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.03.2025 суд прийняв заяву про зміну предмета позову до розгляду.
Крім того, ухвалою суду від 07.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1174/24 для судового розгляду по суті на 25.03.2025.
Ухвалами суду від 25.03.2025, від 22.04.2025 розгляд справи по суті відкладався, востаннє на 09.05.2025.
За результатами слухання справи 09.05.2025 суд у протокольній формі ухвалив оголосити перерву з розгляду справи по суті до 13.05.2025.
В судовому засіданні 13.05.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши, що проголошення вступної та резолютивної частини рішення відбудеться 15.05.2025 о 12:00 год.
В судовому засіданні 15.05.2025 суд згідно з ч. 6 ст. 233 та ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Позивач в позовній заяві обґрунтовує позовні вимоги тим, що 13.10.2023 між ФОП Драч Б.Б. та ФОП Гудзь К.В. було укладено Договір №35/2023 про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності. Позивач є власником знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5», що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 206856 від 25 грудня 2015.
Згідно умов Договору Відповідач має право здійснювати діяльність, пов'язану з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, лише у формі діяльності з виробництва хлібобулочних виробів та в межах приміщення Пекарні. Відповідач не має право без письмової згоди Позивача надавати додаткові послуги (кейтерінг, доставка, продажі та надання послуг поза пекарнею тощо), що не обумовлені цим Договором.
Під час проведення планової перевірки діяльності пекарні Відповідача 09.08.2024 за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 1 згідно розділу 19 Договору, були виявлені грубі порушення умов Договору Відповідачем, описані в претензії № 1 та претензії №2.
В зв'язку з численними порушеннями в роботі Відповідача, Позивач неодноразово звертався до Відповідача засобами мобільного та Інтернет зв'язку, направляв 2 претензії у відповідності до п. 24.1. Договору, якими вимагав усунути вказані порушення Відповідачем.
З огляду на те, що Відповідач не усунув вказані в претензіях порушення. Позивач 27.09.2024 надіслав Відповідачу лист про розірвання Договору, який Відповідачем також був проігнорований.
Відповідно до п.27.2. Договору якщо Позивач скористався своїм правом на дострокове припинення дії Договору, Договір вважається припиненим на 14 (чотирнадцятий) день з моменту отримання Відповідачем відповідного письмового повідомлення, за виключенням випадків, за наявності яких передбачені інші строки припинення дії даного Договору. Якщо Позивач з будь-якої причини не може вручити Відповідачу таке повідомлення, договір вважається припиненим на 30 (тридцятий) день) з моменту відправлення Позивачем відповідного повідомлення рекомендованим листом з повідомленням або цінним листом з повідомленням на адресу Користувача, що вказана в розділі «Реквізити сторін» Договору.
Тобто Договір між сторонами розірваний з 27.10.2024.
В зв'язку з розірванням Договору, в строк до 27.10.2024 Відповідач був зобов'язаний:
- погасити заборгованість за надані маркетингові послуги в розмірі 37178,00 грн. перед Позивачем (згідно рахунків в додатках до даної позовної заяви);
- сплатити штраф за порушення умов Договору згідно пункту 23.6.2. Договору станом на день подання даної позовної заяви;
- припинити бізнес-діяльність та в подальшому прямо чи опосередковано не репрезентувати себе як діючого чи колишнього користувача об'єктів права інтелектуальної власності;
- припинити використання об'єктів права інтелектуальної власності, у протилежному випадку таке буде тлумачитися як порушення прав інтелектуальної власності Правоволодільця;
- припинити використання майна, яке пов'язане з об'єктами права інтелектуальної власності;
- припинити використання методів, процедур, технологій, що повністю або частково асоціюються з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб»;
- припинити використання будь-яких маркетингових та рекламних матеріалів та інших предметів, що містять елементи Знаку для товарів та послуг або дозволяють ідентифікувати знак для товарів та послуг,
- повернути Правоволодільцю попередньо отриману комерційну та технічну документацію (Посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення Бізнес-діяльності); Відповідачу забороняється залишати в себе копії такої документації; привести приміщення пекарні в стан, який не асоціюється та не відтворює елементи мережі пекарень «Грузинський хліб»;
- запропонувати Позивачу викупити за ринковою вартістю повністю або частково майно (вивіски, меблі, обладнання, знаки, покажчики, посуд та ін.), що відповідає концепції мережі пекарень «Грузинський хліб»;
- У подальшому зберігати режим конфіденційної інформації.
Станом на день подання даної позовної заяви Відповідач продовжує здійснювати підприємницьку діяльність з використанням об'єктів права інтелектуальної власності Позивача та використовуючи методи, процедури, технології, що повністю або частково асоціюються з Діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», що підтверджується фотофіксаціями з пекарні Відповідача та товарним чеком, що містяться в додатках до позовної заяви.
У відповідності до п.23.6.4. Договору у випадку внесення Відповідачем доповнень та змін у документацію по роботі пекарні (Посібник оператора (звіт правил по веденню бізнесу), технологічні карти, іншу комерційну та технічну документацію), а також вчинення будь-яких інших дії щодо документації, що можуть зашкодити діловій репутації Позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 5000 грн. за кожен випадок.
У відповідності до п.23.6.1 Договору за прострочення виконання грошових зобов'язань Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення, від неоплаченої суми за кожний день прострочення, а якщо прострочення триває більше ніж 20 календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від вартості платежів, що визначені в Акті здачі - приймання наданих послуг за звітний місяць, за який існує заборгованість.
Сума заборгованості становить 104624,60 грн., що складається з:
- основна в розмірі 37178,00грн. згідно чотирьох рахунків за маркетингові послуги;
- штраф в розмірі 48500,00 грн. за 95 днів порушення умов Договору згідно пункту 23.6.2. Договору станом на день подання даної позовної заяви,
- 5000 грн. за випадок внесення Відповідачем доповнень та змін у документацію по роботі пекарні (Посібник оператора (звіт правил по веденню бізнесу), технологічні карти, іншу комерційну та технічну документацію) у відповідності до п.23.6.4. Договору;
- 13 946,65 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань, що складається з пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення від неоплаченої суми за кожний день прострочення (4 878,85 грн.), а якщо прострочення триває більше ніж 20 календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від вартості заборгованості (9067,80 грн.), відповідності до п.23.6.1 Договору.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що частково визнає позовні вимоги, а саме Відповідач визнає вимогу щодо заборони Гудзь К.В. використання в будь-який спосіб, будь - якими шрифтами та алфавітами знаку для товарів і послуг Позивача згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 206856 від 25.12.2015, що є схожими настільки , що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 206856 від 25.12.2015, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та / або продажу продукції 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
При цьому Відповідач заперечує проти стягнення заборгованості в сумі 104 624, 60 грн. по Договору № 35/2023 про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності від 13.10.2023, оскільки відповідачу не виставлялись рахунки для відшкодування частини витрат на маркетинг та розвиток мережі. Крім того, позивач не звертався з проханнями щодо підписання актів наданих послуг, приймання - передачі послуг та ін., не надавав жодних пояснень та обгрунтувань вартості витрат на маркетинг та розвиток мережі. Відповідач визнає свої зобов'язання по договору, передбачені п. 7.3. щодо сплати щомісячно роялті Правоволодільцю в розмірі 2000,00 грн. і готовий його сплатити за умови дотримання Правоволодільцем передбаченого Договором порядку. Відповідно до п. 7.3. та п. 7.5. такі платежі повинні здійснюватись Користувачем на підставі виставлених Правоволодільцем рахунків, чого зроблено останнім не було. Таким чином у Користувача не настав обов'язок по сплаті на користь Правоволодільця роялті. При цьому Користувач на підставі усного прохання Правоволодільця здійснив оплату роялті в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3631463239.1 від 09.05.2024.
Вимоги про нарахування штрафу в 48 500,00 грн. - за 95 днів порушення умов Договору згідно пункту 23.6.2. Договору штрафу в розмірі 5000, 00 грн. з у відповідності до п. 23.6.4 Договору, пені та штрафу в сумі 13 946, 45 грн. відповідно до п. 23.6.1 Договору відповідач вважає безпідставними, оскільки вказані пункти в Договорі відсутні.
Також відповідач вказує, що не отримував жодних претензій від Позивача щодо порушень умов Договору. Відповідач не був повідомлений про проведення планої перевірки діяльності пекарні 09.08.2025, також не був повідомлений про результати такої перевірки.
При цьому, претензія № 01 вих. 25/07/24-1 датована 25.07.2024, однак в позові зазначено, що претензія направлялась після проведення планової перевірки діяльності пекарні Відповідача 09.08.2024. Тобто претензія № 01 з переліком виявлених порушень діяльності, нібито, була направлена на адресу Відповідача раніше, ніж була проведена перевірка діяльності, при якій ці порушення були виявлені, що не може відповідати дійсності.
Крім того в тексті претензії № 01 та претензії № 02 зроблено посилання на пункти Договору, яких в тексті Договору не існує, а саме п., п.23.6.1, 23.6.2, 23.6.4., 19.6., 27.1.2.
За таких обставин, не зрозуміло діяльність якої саме пекарні перевіряли та чи стосуються претензії, долучені до матеріалів позовної заяви Відповідача по справі.
У відповіді на відзив вказано, що рахунки виставлялись та акти наданих послуг відправлялись Відповідачу засобами електронної пошти за усною домовленістю сторін на адресу електронної пошти надану Відповідачем, а саме: gudzartem914@gmail.com.
Що стосується пунктів 23.6.1., 23.6.2., 23.6.4 Договору, то позивач вказує, що в позовній заяві була допущена механічна помилка при друку, і правильними є пункти 21.6.1, 21.6.2, 21.6.4.
Що стосується доказів надсилання претензій, то в додатках до позовної заяви міститься опис до цінного листа зі штампом Укрпошти від 27.09.2024.
Що стосується претензій, то в претензії №01, то в ній містяться вимоги погашення боргу Відповідача перед Позивачем, а в претензії №02 вже містяться вимоги погашення боргу та усунення порушень, виявлених під час перевірки, що було долучено до позовної заяви.
У запереченні на відповідь на відзив зазначено, що Відповідач не має електронної пошти - gudzartem914@gmail.com, не домовлявся з Позивачем про її використання та не отримував від Позивача рахунків та актів виконаних робіт Крім того, Відповідач вказує, що ФОП Гудзь К.В. не отримувала від Позивача ФОП Драч Б.Б. на електронну пошту або в будь - який інший спосіб рахунків на оплату, актів виконаних робіт, будь - яких інших листів про сплату. Такий спосіб обміну документами як надсилання їх на електронну пошту не був передбачений Договором.
Відповідач критично оцінює твердження Позивача про «помилку при друку», оскільки із тексту позовної заяви видно, що Позивач, обгрунтовуючи підстави для стягнення штрафних санкцій та пені, посилається на неіснуючі пункти Договору. Крім того в претензіях № 01 вих. № 25/07/24-1 від 27.07.2024 та № 02 вих. № 13/08/24-1 від 13.08.2024 зроблено посилання на ті ж самі пункти Договору, що й в позовній заяві, яких немає в Договорі, укладеному між Позивачем та Відповідачем.
При цьому повторно повідомляємо, що Відповідач не отримував від Позивача претензії № 01 вих. № 25/07/24-1 від 27.07.2024 та № 02 вих. № 13/08/24-1 від 13.08.2024.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам та порушеному праву позивача, суд виходив із наступного.
Цивільний кодекс України визначає, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ст. 418).
До об'єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) (ст. 420).
Способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. (ст. 426)
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. (ст. 494)
Судом встановлено, що ФОП Драч Б.Б. є власником знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_5», що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 від 25 грудня 2015.
13.10.2023 між ФОП Драч Б.Б. (Правоволоділець) та ФОП Гудзь К.В. (Користувач) було укладено Договір № 35/2023 про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності.
Згідно умов п. 2.1-2.3. Договору Правоволоділець надає Користувачу строковий дозвіл на використання об'єктів права інтелектуальної власності (субліцензію) Позивача з метою організації ведення діяльності на умовах, що встановлені цим Договором. Правоволоділець має право контролювати використання Користувачем об'єктів права інтелектуальної власності.
Користувач використовує об'єкти права інтелектуальної власності лише в порядку, межах та у спосіб, що передбачені Договором. У протилежному випадку вважається, що Відповідач порушує права інтелектуальної власності Правоволодільця.
Відповідно до п.7.3. Договору щомісячно за використання об'єктів права інтелектуальної власності, Користувач сплачує Правоволодільцю роялті в розмірі 2000 гривень, а також відшкодовую Правоволодільцю чатсину витрат на маркетинг та розвиток мережі згідно виставлених рахунків.
Щомісячне роялті сплачується Користувачем до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим на підставі рахунків, що надаються Праволодільцем (п. 7.5. Договору).
Згідно п.8.7. - 8.9. Договору Користувач зобов'язаний виконувати рекомендації та вказівки Правоволодільця при виготовленні/продажі/наданні товарів/продукції та послуг, належним чином використовувати документацію по роботі пекарні (посібник оператора, звід правил до веденню бізнесу), технологічні карти, іншу комерційну та технічну документацію).
Користувач зобов'язується здійснювати в пекарні продаж лише тієї продукції чи товарів, які входять до асортиментної політики відповідно до умов Посібника оператора. Правоволоділець має право забороняти здійснювати продаж готової продукції, товарів, послуг, які, на думку Правоволодільця, не відповідають вимогам щодо якості та асортиментній політиці Правоволодільця.
Відповідно до п. 9.1. - 9.3 Договору Користувач має право здійснювати діяльність, пов'язану з використанням об" єктів права інтелектуальної власності, лише у формі діяльності з виробництва хлібобулочних виробів та в межах приміщення Пекарні. Користувач не має право без письмової згоди Правоволодільця надавати додаткові послуги (кейтерінг, доставка, продажі та надання послуг поза пекарнею тощо), що не обумовлені цим Договором.
У разі виникнення необхідності надавати додаткові послуги, Користувач звертається за згодою до Правоволодільця із обгрунтуванням доцільності надання додаткових послуг. Правоволоділець зобов'язується оперативно розглянути звернення Користувача та надати аргументовану відповідь. У разі прийняття Праволодільцем рішення надати згоду на надання додаткових послуг, Сторони окремо узгоджують порядок надання таких послуг та вимоги до їх якості.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення планової перевірки діяльності пекарні Відповідача за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька 1, були виявлені порушення умов Договору Користувачем, а саме виявлено факт заборонених умовами Договору товарів - ролу екзотичного, лимонаду власного виробництва, що підтверджується фотофіксацією, наданою в додатку.
Користувач не звертався до Правоволодільця за погодженням продажу даних товарів та не отримував згоду на такий продаж.
У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем було направлено відповідачу претензію з У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою усунути вказані порушення.
вимогою усунути вказані порушення.З огляду на те, що Відповідач не усунув вказані в претензіях порушення. Позивач 27.09.2024 року надіслав Відповідачу повідолмення про розірвання Договору.
Відповідно до п. 27.2. Договору якщо Позивач скористався своїм правом на дострокове припинення дії Договору, Договір вважається припиненим на 14 (чотирнадцятий) день з моменту отримання Відповідачем відповідного письмового повідомлення, за виключенням випадків, за наявності яких передбачені інші строки припинення дії даного Договору. Якщо Позивач з будь-якої причини не може вручити Відповідачу таке повідомлення, договір вважається припиненим на 30 (тридцятий) день) з моменту відправлення Позивачем відповідного повідомлення рекомендованим листом з повідомленням або цінним листом з повідомленням на адресу Користувача, що вказана в розділі «Реквізити сторін» Договору.
Відповідно до ст. 1115 ЦК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту (ст. 1116 ЦК України).
Відповідно Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (ст. 1).
Згідно ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом, (ч. 2).
Використанням торговельної марки визнається:
- нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
- застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
- застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки (ч. 4).
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою (ч. 5).
Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору (ч. 7).
Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору (ч. 8).
Як вбачається з матеріалів справи, після розірвання договору, Відповідач продовжує здійснювати підприємницьку діяльність з використанням об'єктів права інтелектуальної власності Позивача та використовуючи методи, процедури, технології, що повністю або частково асоціюються з Діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», що підтверджується фотофіксаціями з пекарні Відповідача (а.с. 32-36) та товарним чеком (а.с. 37).
Враховуючи наведене, та те, що відповідач визнає позовні вимоги в цій частині, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині заборони використання використання в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами знаку для товарів і послуг Позивача згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 206856 від 25 грудня 2015 року, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 206856 від 25 грудня 2015 року, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
Що стосується вимоги про заборону фізичній особі-підприємцю Гудзь К.В. володіти, підтримувати, управляти, бути зайнятим чи мати будь- який інтерес у будь-якій діяльності, яка може асоціюватися чи бути схожою до ступеня змішаності з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», в тому числі здійснювати діяльність з виробництва та продажу хлібобулочних виробів за асортиментом, схожим до асортименту мережі пекарень «Грузинський хліб», припинити використання майна, яке пов'язане із знаком для товарів і послуг «Грузинський Хліб» за свідоцтвом України №206856 від 25 грудня 2015 року та припинити використання методів, процедур, технологій, що повністю або частково асоціюються з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», повернути Позивачу попередньо отриману комерційну та технічну документацію (посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення бізнес-діяльності) та привести приміщення пекарні в стан, який не асоціюється та не відтворює елементи мережі пекарень «Грузинський хліб», суд зазначає наступне.
Згідно п.24.3. Договору № 35/2023 про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності від 13.10.2023 з моменту закінчення строку дії Договору чи дострокового припинення дії Договору всі права, що передавалися за Договором, припиняються, у зв'язку з чим Користувач зобов'язується:
припинити Бізнес-діяльність та в подальшому прямо чи опосередковано не репрезентувати себе як діючого чи колишнього користувача Об'єктів права інтелектуальної власності;
припинити використання Об'єктів права інтелектуальної власності, у протилежному випадку таке буде тлумачитися як порушення прав інтелектуальної власності Позивача,
припинити використання майна, яке пов'язане з Об'єктами права інтелектуальної власності;
припинити використання методів, процедур, технологій, що повністю або частково асоціюються з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб»;
припинити використання будь-яких маркетингових та рекламних матеріалів та інших предметів, що містять елементи Знаку для товарів та послуг або дозволяють ідентифікувати Знак для товарів та послуг;
повернути Позивачу попередньо отриману комерційну та технічну документацію (посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення бізнес-діяльності); Відповідачу забороняється залишати в себе копії такої документації;
привести приміщення пекарні в стан, який не асоціюється та не відтворює елементи мережі пекарень «Грузинський хліб»;
запропонувати Позивачу викупити за ринковою вартістю повністю або частково майно (вивіски, меблі, обладнання, знаки, покажчики, посуд та ін.), що відповідає концепції мережі пекарень «Грузинський хліб»; у разі недосягнення згоди щодо умов викупу, таке майно залишається у власності Відповідача; при цьому подальше користування Відповідачем таким майном не повинне порушувати прав інтелектуальної власності Позивача,
у подальшому зберігати режим конфіденційної інформації.
В п. 1.1. Договору міститься визначення бізнес-діяльності, а саме: Бізнес-діяльність - відкриття пекарні та здійснення в ній діяльність з виробництва та продажу хлібобулочних виробів протягом дії цього Договору з дотриманням Вимог Позивача під торговельною маркою «Грузинський хліб», а також із використанням інших об'єктів права інтелектуальної власності, дозвіл на використання яких наявний у Позивача і дозвіл на використання яких Позивач має право надавати Відповідачу відповідно до цього Договору
Відповідно до п.24.4. Договору, після припинення дії Договору Користувачу забороняється займатися діяльністю, в якій відтворюється, копіюється чи імітується формат мережі пекарень «Грузинський хліб». У межах нової діяльності Відповідачу забороняється вчиняти дії, які можуть ввести споживача в оману чи викликати асоціації з мережею пекарень «Грузинський хліб».
В п. 24.5. Договору передбачено, що невиконання Користувачем вимог пунктів 24.3 та 24.4 Договору буде тлумачитися як недобросовісна конкуренція та порушення прав інтелектуальної власності Позивача із відповідними правовими наслідками, що передбачені законодавством України Крім того, у такому випадку в Користувача зберігається обов'язок сплачувати роялті за використання Об'єктів права інтелектуальної власності; роялті в такому випадку встановлюється в розмірі, передбаченому пунктом 18.3 Договору.
Крім того, п.26 Договору передбачено антиконкурентне застереження, а саме п п.26.1. передбачає, що Користувач розуміє та погоджується, що протягом дії цього Договору він та його персонал отримує цінні та унікальні професійні навички, торговельні секрети, конфіденційну інформацію, включаючи, але не обмежуючись, інформацію та інструкції щодо операційної діяльності, продажів, маркетингу та методів стимулювання продаж, виробничих технологій, якими Користувач та його персонал не володіли до моменту укладення Договору.
Згідно п.26.2. Користувач розуміє та погоджується, що такі навички, торговельні секрети, конфіденційна інформація надає йому конкурентні переваги та є цінними для успішного розвитку бізнес-діяльності.
У зв'язку з цим Користувачу та його персоналу забороняється протягом дії цього Договору, а також після припинення його дії прямо чи опосередковано, самостійно чи через інших осіб, на свою користь чи на користь інших осіб:
передавати чи намагатися передати інформацію щодо бізнес-діяльності конкурентам чи потенційним конкурентам;
без згоди Правоволодільця працевлаштовувати чи здійснювати спроби працевлаштувати осіб, які є працівниками Правоволодільця чи працівниками інших закладів мережі пекарень «Грузинський хліб», чи будь-яким іншим способом спонукати таких працівників звільнитися з їхнього місця роботи;
поза бізнес-діяльністю володіти, підтримувати, управляти, бути зайнятим чи мати будь-який інтерес у будь-якій діяльності, яка може асоціюватися чи бути схожою до ступеня змішаності з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб».
З метою неухильного дотримання зазначених обмежень персоналом Користувач зобов'язується при укладенні трудових договорів, цивільно-правових договорів зі своїм персоналом чи після їх укладення взяти письмове зобов'язання працівника дотримуватися зазначених обмежень.
Не зважаючи на умови Договору, який Відповідач підписав та не заперечує цього факту, Відповідач здійснює діяльність з продажу асортименту товарів Позивача за технологією, отриманою від Позивача, використовує майно, яке пов'язане з об'єктами права інтелектуальної власності Позивача, використовує методи, процедури, технології, що асоціюються з діяльністю мережі пекарень «Грузинський хліб», не повернув Позивачу попередньо отриману комерційну та технічну документацію (посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення бізнес-діяльності), не запропонував Позивачу викупити за ринковою вартістю повністю або частково майно (вивіски, меблі, обладнання, знаки, покажчики, посуд та ін.). що відповідає концепції мережі пекарень «Грузинський хліб» та продовжує займатися діяльністю, в якій відтворюється, копіюється та імітується формат мережі пекарень «Грузинський хліб», а також володіє, підтримує та управляє діяльністю, повністю аналогічній діяльності мережі пекарень «Грузинський хліб».
Враховуючи, що Договір був розірваний 27.10.2024, а станом на 27.02.2025 Відповідач продовжує здійснювати діяльність, що повністю копіює діяльність Позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості в сумі 104 624,60 грн., то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.
Позивач стверджує, що сума заборгованості становить 104 624,60 грн. складається з:
- основна сума заборгованості - 37 178,00 грн. згідно чотирьох рахунків за маркетингові послуги;
- штраф - 48 500,00 грн. за 95 днів порушення умов Договору згідно пункту 23.6.2. Договору станом на день подання даної позовної заяви,
- штраф - 5 000,00 грн. за випадок внесення Відповідачем доповнень та змін у документацію по роботі пекарні (Посібник оператора (звіт правил по веденню бізнесу), технологічні карти, іншу комерційну та технічну документацію) у відповідності до п.23.6.4. Договору;
- 13 946,65 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань, що складається з пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення від неоплаченої суми за кожний день прострочення (4 878,85 грн.) за якщо прострочення триває більше ніж 20 календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від вартості заборгованості (9067,80 грн.), відповідності до п.23.6.1 Договору.
Що стосується вимоги про сплату основної суми боргу в розмірі 37 178, 00 грн. згідно чотирьох рахунків за маркетингові послуги.
В матеріалах справи містяться рахунки № 181 від 31.12.2023 на суму 5 823,00 грн., № 21 від 29.02.2024 на суму 10 548, 00 грн., № 38 від 31.03.2024 на суму 10 456,00 грн., № 52 від 30.04.2024 на суму 10 351,00 грн. - з призначенням платежу - "маркетингові послуги".
Відповідно до п. 7.3 Договору № 35/2023 про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності передбачено, що за використання об'єктів права інтелектуальної власності, Користувач сплачує Правоволодільцю роялті в розмірі 2000 грн., а також відшкодовує Правоволодільцю частину витрат на маркетинг та розвиток мережі згідно виставлених рахунків.
Тобто, зі змісту вказаного пункту вбачається, що відповідач відшкодовує частину витрат на маркетинг.
Разом з тим, позивач не обгрунтував яку саме частину витрат витрат на маркетинг має відшкодувати Відповідач, не зазначив, яка загальна сума маркетингових послуг була витрачена Позивачем, не надано жодних пояснень та обгрунтувань вартості витрат на маркетинг та розвиток мережі.
Крім того, сума, яка зазначена в долучених до позову рахунках за маркетингові послуги є різною в кожному рахунку, порядок нарахування чи розрахунку вартості маркетингових послуг договором не передбачено.
Також Позивачем не надано доказів направлення вказаних рахунків Відповідачу.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основної суми боргу в розмірі 37 178, 00 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про сплату штрафу в розмірі 48 500, 00 грн. - за 95 днів порушення умов Договору згідно пункту 23.6.2. Договору.
Як вбачається зі змісту Договору № 35/2023 від 13.10.2025, то п. 23.6.2. в Договорі відсутній.
Разом з тим, в заяві про зміну предмету позову позивач зазначив, що в позовній заяві була допущена механічна помилка щодо номерів пунктів договору, на які здійснювалось посилання, тому просив читати пункти, що відносяться до розділу 23 Договору як пункти, що відносяться до розділу 21 Договору.
Відповідно до п. 21.6.2. Користувач за порушення умов Договору несе таку відповідальність: у разі, якщо Користувач впродовж 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання вимоги Правоволодільця, що передбачена п. 19.6. даного Договору не усуне виявлені недоліки (порушення), то Користувач зобов'язаний сплатити Правоволодільцю штраф у розмірі 500 грн. (п'ятсот) гривень за кожен випадок.
Судом встановлено, що п. 19.6 у Договорі № 35/2023 від 13.10.2025 відсутній.
Що стосується претензій № 01 вих. № 25/07/24-1 від 27.07.2024 та № 02 вих. № 13/08/24-1 від 13.08.2024, то як доказ направлення вказаних претензій на адресу відповідача надано опис вкладення та накладну, які датовані 27.09.2024. Разом з тим з опису вкладення незрозуміло які саме претензії направлялись, оскільки в описі вкладення відсутні дата та номер претензій.
Крім того в тексті претензій № 01 та претензії № 02 зроблено посилання на пункти Договору, яких в тексті Договору не існує, а саме п., п.23.6.1, 23.6.2, 23.6.4., 19.6., 27.1.2.
Враховуючи наведені обставини, вимога про стягнення 48 500,00 грн. штрафу задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про сплату 5 000,00 грн. за випадок внесення Відповідачем доповнень та змін у документацію по роботі пекарні (Посібник оператора (звіт правил по веденню бізнесу), технологічні карти, іншу комерційну та технічну документацію) у відповідності до п. 23.6.4 Договору.
Як вбачається зі змісту Договору № 35/2023 від 13.10.2025, то п. 23.6.4. в Договорі відсутній.
Разом з тим, в заяві про зміну предмету позову позивач зазначив, що в позовній заяві була допущена механічна помилка щодо номерів пунктів договору, на які здійснювалось посилання, тому просив читати пункти, що відносяться до розділу 23 Договору як пункти, що відносяться до розділу 21 Договору.
Відповідно до п. 21.6.4 Договору, відповідно до якого у випадку внесення Відповідачем доповнень та змін у документацію по роботі пекарні (Посібник оператора (звіт правил по веденню бізнесу), технологічні карти, іншу комерційну та технічну документацію), а також вчинення будь-яких інших дії щодо документації, що можуть зашкодити діловій репутації Позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 5000 грн. за кожен випадок.
Разом з тим, позивачем не надано доказів таких випадків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин штраф в розмірі 5000,00 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги по сплаті пені та штрафу в 13 946,45 грн. - за прострочення виконання грошових зобов'язань, що складається з пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення від неоплаченої суми за кожний день прострочення (4 878, 85 грн.), а якщо прострочення триває більше, ніж 20 календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 10 % від вартості заборгованості, відповідно до п. 23.6.1 Договору.
Як вбачається зі змісту Договору № 35/2023 від 13.10.2025, то п. 23.6.1 в Договорі відсутній.
Разом з тим, в заяві про зміну предмету позову позивач зазначив, що в позовній заяві була допущена механічна помилка щодо номерів пунктів договору, на які здійснювалось посилання, тому просив читати пункти, що відносяться до розділу 23 Договору як пункти, що відносяться до розділу 21 Договору.
Відповідно до п.21.6.1 Договору за прострочення виконання грошових зобов'язань Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення, від неоплаченої суми за кожний день прострочення, а якщо прострочення триває більше ніж 20 (двадцять) календарних днів Відповідач додатково сплачує Позивачу штраф у розмірі 10% від вартості платежів, що визначені в Акті здачі - приймання наданих послуг за звітний місяць, за який існує заборгованість.
Разом з тим, позивачем не надано вказаних актів здачі-прийняття наданих послуг.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За таких обставин пеня та штраф в сумі 13 946, 45 грн. задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 104 624,60 грн.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
За таких обставин, решту аргументів відповідача, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6 056,00 грн., решта сплаченого позивачем суми судового збору в розмірі 3 028,00 залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Позов задовольнити частково.
2. Заборонити фізичній особі-підприємцю Гудзь Катерині Володимирівні ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) використання в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами знаку для товарів і послуг Позивача згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 206856 від 25 грудня 2015 року, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 206856 від 25 грудня 2015 року, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
3. Заборонити фізичній особі-підприємцю Гудзь Катерині Володимирівні ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) володіти, підтримувати, управляти, бути зайнятим чи мати будь- який інтерес у будь-якій діяльності, яка може асоціюватися чи бути схожою до ступеня змішаності з діяльністю мережі пекарень "Грузинський хліб", в тому числі здійснювати діяльність з виробництва та продажу хлібобулочних виробів за асортиментом, схожим до асортименту мережі пекарень "Грузинський хліб", припинити використання майна, яке пов'язане із знаком для товарів і послуг "Грузинський Хліб" за свідоцтвом України №206856 від 25 грудня 2015 року та припинити використання методів, процедур, технологій, що повністю або частково асоціюються з діяльністю мережі пекарень "Грузинський хліб", повернути фізичній особі-підприємцю Драчу Богдану Богдановичу ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) попередньо отриману комерційну та технічну документацію (посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення бізнес-діяльності) та привести приміщення пекарні в стан, який не асоціюється та не відтворює елементи мережі пекарень "Грузинський хліб".
4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівнинна заборгованості в сумі 104 624,60 грн.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи-підприємця Драча Богдана Богдановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 6 056,00 грн.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
9. Копію рішення суду надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ФОП Драч Б.Б. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФОП Гудзь К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4
Повне рішення складено 28 травня 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ФОП Драчу Б.Б. ( АДРЕСА_1 );
3 - ФОП Гудзь К.В. ( АДРЕСА_2 )