20 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/210/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Тарануха С.А. (осибисто)
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Продснаб Плюс" (вх. № 821Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі № 922/210/25 (повний текст якого складено 20.03.2025 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Кухар Н.М.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Таранухи Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб Плюс" (вул. Шкільна, буд. 6, с. Кутузівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62405; код ЄДРПОУ 38397840)
про стягнення 82318,00 грн.
Фізична особа - підприємець Тарануха Сергій Анатолійович 22.01.2025 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб Плюс" про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за Договором № 29/01-01-16 від 01.01.2016 у розмірі 82318,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за поставлений позивачем товар згідно накладних № 52 від 11.02.2022; № 58 від 16.02.2022; № 59 від 16.02.2022; № 64 від 18.02.2022; № 65 від 22.02.2022; № 66 від 23.02.2022; № 67 від 23.02.2022.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі № 922/210/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб Плюс" (вул. Шкільна, буд. 6, с. Кутузівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62405; код ЄДРПОУ 38397840) на користь фізичної особи - підприємця Таранухи Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - заборгованість у розмірі 82318,00 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, ТОВ "Продснаб Плюс" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі № 922/210/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також просить витребувати у ФОП Таранухи С.А. оригінали накладних:
- Накладна № 52 від 11.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 1,5 т на суму 5805 грн;
- Накладна № 58 від 16.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 1,5 т на суму 15480 грн;
- Накладна № 59 від 16.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 2 т на суму 16004 грн;
- Накладна № 64 від 18.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 1,5 т на суму 5805 грн;
- Накладна № 65 від 18.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 2 т на суму 7740 грн;
- Накладна № 66 від 23.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 4 т на суму 15480 грн;
- Накладна № 67 від 23.02.2022 - кухонна сіль виварена вакуумна ґатунок екстра в мішках масою нетто 50 кг, кількістю 2 т на суму 16004 грн.
Судові витрати за подання апеляційної скарги просить покласти на позивача.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- офісні приміщення відповідача так само, як і офісні приміщення позивачі були пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів, в результаті чого, первинна документація, зокрема, і по спірним поставкам була частково знищена;
- відповідач не заперечує наявність договірних відносин з позивачем, але не може визначити наявність боргу, який стягнуто рішенням суду першої інстанції, а тому просить суд апеляційної інстанції витребувати у позивача оригінали накладних, які є підставами позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. суддя Гребенюк Н.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Продснаб Плюс" (вх. № 821Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі № 922/210/25 та призначено справу до розгляду на 20.05.2025 о 10:00 год.
Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу- протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.
Запропоновано ФОП Таранусі С.А. надати до Східного апеляційного господарського суду оригінали накладних № 52 від 11.02.2022, № 58 від 16.02.2022, № 59 від 16.02.2022, № 64 від 18.02.2022, № 65 від 18.02.2022, № 66 від 23.02.2022, № 67 від 23.02.2022 для ознайомлення.
Зазначену ухвалу отримано відповідачем в електронний кабінет 14.04.2025 о 14:19 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025).
Позивачем копію вказаної ухвали отримано 18.04.2025, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення позивачеві 18.04.2025 поштового відправлення №0610247097085, отже останнім днем для подачі відзиву на апеляційну скаргу є 05.05.2025 включно.
02.05.2024, тобто в межах визначеного судом строку, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував наявність договірних відносин з позивачем, що підтверджується матеріалами справи, більше того, відповідач не оспорював достовірність копій накладних, наданих Позивачем до суду, тоді як лише після ухвалення рішення на користь позивача відповідач почав стверджувати про відсутність у нього належних документів через пошкодження офісу;
- до матеріалів справи додано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 12.08.2024 року і даний акт звірки відповідач отримував і в рамках позасудового врегулювання (разом із листом-вимогою) і в рамках вже судового розгляду справи в суді першої інстанції, при цьому жодного разу відповідачем не висловлювались заперечення щодо наявності боргу та його розміру, зазначений документ, на думку позивача, беззаперечно підтверджує наявність заборгованості відповідача у розмірі 82 318 грн.;
- частину накладних відповідач просив надати йому повторно у зв'язку з втратою, але позивач не ігнорував вказане прохання та повторно надав копії накладних (накладна №65 від 22.05.2022 року, накладна №66 від 23.02.2022 року, накладна №67 від 23.02.2022 року).
В судове засідання 20.05.2025 з'явився представник позивача, який проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання 20.05.2025 не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що, як вже зазначалося, свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення позивачеві 18.04.2025 поштового відправлення №0610247097085.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як зазначає позивач у позовній заяві, між фізичною особою - підприємцем Таранухою Сергієм Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проснаб Плюс" було укладено Договір поставки № 29/01-01-16 від 01.01.2016, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати поставку товару (кухонної солі) відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах, передбачених Договором.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 29/01-01-16 від 01.01.2016 ним було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується наступними накладними, підписаними уповноваженими представниками відповідача та скріпленими печатками його підприємства:
- Накладна № 52 від 11.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 1,5 т на суму 5805 грн;
- Накладна № 58 від 16.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 1,5 т на суму 15480 грн;
- Накладна № 59 від 16.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 2 т на суму 16004 грн;
- Накладна № 64 від 18.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 1,5 т на суму 5805 грн;
- Накладна № 65 від 18.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 2 т на суму 7740 грн;
- Накладна № 66 від 23.02.2022 - кухонна сіль ДСТУ 3583-2015 у поліпропіленових мішках по 50 кг, кількістю 4 т на суму 15480 грн;
- Накладна № 67 від 23.02.2022 - кухонна сіль виварена вакуумна гатунок екстра в мішках масою нетто 50 кг, кількістю 2 т на суму 16004 грн.
Загальна сума поставленого товару за вказаними накладними становить 82318грн.
Однак відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.
15.11.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості у розмірі 82318 грн. який було залишено відповідачем без відповіді.
Посилаючись на обставини несплати відповідачем заборгованості за поставку товару в сумі 82318 грн., позивач звернувся до суду із позовом у даній справі.
Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, із змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору до виконання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як стверджує позивач, оригінал Договору № 29/01-01-16 від 01.01.2016 знаходиться у відповідача - ТОВ "Промснаб Плюс". При цьому, екземпляр договору, який знаходився у позивача, було втрачено внаслідок пошкодження офісного приміщення через обставину обстрілу м. Харкова. Позивач вказує на те, що у зв'язку із знищенням документації відновити договір неможливо, а отримати його копію від відповідача самостійно позивач не має можливості.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2025, серед іншого, було витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію Договору №29/01-01-16 від 01.01.2016, укладеного між ФОП Таранухою С.А. та ТОВ "Промснаб Плюс".
Проте, на вимогу суду першої інстанції копію вищевказаного Договору відповідачем суду надано не було .
Справа розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, а отже відповідачем не могли бути надані усні пояснення з цього питання у судовому засіданні. Відзив на позовну заяву, який би містив відповідні доводи, відповідачем суду надано не було.
Разом з цим, наявність правовідносин з поставки позивачем кухонної солі відповідачу останнім в апеляційній скарзі не заперечується.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що офісні приміщення відповідача так само, як і офісні приміщення позивачі були пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів, внаслідок чого частково була знищена, первинна документація, зокрема, і за спірним поставкам. Відповідач не заперечує наявність договірних відносин з позивачем, але не може визначити наявність боргу, який стягнуто рішенням суду першої інстанції, а тому просить суд апеляційної інстанції витребувати у позивача оригінали накладних, які є підставами позову.
Отже доводи апеляційної скарги та взагалі правової позиції відповідача зводяться до його сумнівів щодо достовірності накладних, копії яких додані до позовної заяви.
Як вже зазначалося, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2025, серед іншого, було запропоновано ФОП Таранусі С.А. надати до Східного апеляційного господарського суду оригінали накладних № 52 від 11.02.2022, № 58 від 16.02.2022, № 59 від 16.02.2022, № 64 від 18.02.2022, № 65 від 18.02.2022, № 66 від 23.02.2022, № 67 від 23.02.2022 для ознайомлення.
Представником позивача в судовому засіданні 20.05.2025 було надано суду апеляційної інстанції оригінали вищенаведених накладних і при їх дослідженні судом апеляційної інстанції було встановлено повну ідентичність доданих до позовної заяви копій накладних їх оригіналам.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов'язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.
Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та достатньо вірогідними доказами факт поставки відповідачу солі кухонної за договором № 29/01-01-16 від 01.01.2016 на суму 82318,00 грн. згідно з накладними № 52 від 11.02.2022; № 58 від 16.02.2022; № 59 від 16.02.2022; № 64 від 18.02.2022; № 65 від 22.02.2022; № 66 від 23.02.2022; № 67 від 23.02.2022, тоді як відповідачем не надано жодного доказу оплати поставки даної продукції та не спростовано суму заборгованості.
Отже колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "Продснаб Плюс" (вх. № 821Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі № 922/210/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2025 у справі № 922/210/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.05.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко