28 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/4590/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
та представників учасників справи:
позивача - Д.О. Резніченко;
відповідача -1 - А.С. Жадан;
відповідача -2 - не з'явився;
відповідача -3 - В.А. Пузіков;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (вх.№852Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 (суддя Л.В.Шарко, повний текст рішення складено 24.03.2025) та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 (суддя Л.В.Шарко, повний текст рішення складено 04.04.2025) у справі №922/4590/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича, м. Харків;
до
1. Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків;
2. Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Харків;
3. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків;
про стягнення 40064,38 грн,
Позивач, Фізична особа-підприємець Бєлокриницький Артем Олександрович, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 40064,38 грн майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірного накладення штрафу на позивача відповідно до рішення ГУ ДПС в Харківській області від 10.11.2021 №0246452414 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі №922/4590/24 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича безпідставно отримані кошти у розмірі 40064,38 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції зазначив наступне:
- оскільки в даному випадку відсутні будь-які правові підстави для утримання в Державному бюджеті сплачених позивачем штрафу у сумі 36189,71 грн, виконавчого збору у сумі 3642,67 грн, а також витрат виконавчого провадження у сумі 232,00 грн, зазначені грошові кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України;
- кошти підлягають стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань, зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16;
- щодо розподілу судових витрат: судом встановлено, що фізична особа-підприємець Бєлокриницький А. О. звільнений від сплати судового збору у зв'язку з тим, що він є особою з інвалідністю І групи; у відповідності до ч.9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір у цій справі виник у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням рішення Головного управління ДПС у Харківській області, то судовий збір у розмірі 3028,00 стягується в дохід бюджету з Головного управління ДПС у Харківській області внаслідок неправильних дій сторони.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4590/24 заяву представника позивача ФОП Бєлокриницького А.О. - адвоката Кузнецова В.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича витрати на професійну правничу допомогу у справі №922/4590/24 у розмірі 4000,00 грн.
В іншій частині заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
В обґрунтування додаткового рішення господарський суд зазначив наступне:
- надані позивачем докази є достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги
- розмір витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає критеріям справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, у даній справі, за представництво інтересів позивача, складає 4000,00 грн, оскільки саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою
- оскільки спір у цій справі виник у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням рішення Головного управління ДПС у Харківській області, сума судових витрат на професійну правничу допомогу 4000,00 грн підлягає стягненню з відповідача Головного управління ДПС у Харківській області відповідно до ст. 129 ГПК України.
Головне управління ДПС у Харківській області з рішенням та додатковим суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 по справі № 922/4590/24, ухваливши нове судове рішення яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:
- ухвалюючи рішення, суд в мотивувальній частині визначив, що кошти повинні бути стягнуті з Держаного бюджету України, в даному випадку з Головного управління ДКСУ у Харківській області, проте ГУ ДПС вважає, що суд, в резолютивній частині зазначивши «стягнути з Державного бюджету України кошти у розмірі 40064,38 гривень», фактично стягнув всю суму з податкового органу, але, згідно наявних матеріалів справи кошти, які підлягають стягненню з ГУ ДПС, є 36189,71 грн, а суми, які сплачені позивачем до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції, відношення до контролюючого органу не мають;
- відповідальність ГУ ДПС як суб'єкта владних повноважень може стосуватися лише рішення про накладення штрафу та пені, а не дій органів примусового виконання, суд безпідставно об'єднав ці суми в одне стягнення з Державного бюджету України, а отже в резолютивній частині рішення суд обмежив виконання даного рішення ГУ ДПС;
- витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань, зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 року у справі №910/23967/16, отже, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі № 922/4590/24 підлягає зміні.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4590/24. Встановлено строк учасникам справи для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення вказаної ухвали. Ухвалено апелянту, ГУ ДПС у Харківській області, уточнити прохальну частину апеляційної скарги стосовно додаткового рішення. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4590/24. Призначено справу до розгляду на "14" травня 2025 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.
22.04.2025 від Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області через підсистему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5052), в якому зазначений учасник справи просить суд апеляційну скаргу задовольнити частково, змінити рішення ГСХО від 17.03.2025 щодо повного задоволення вимого на часткове, зменшити суму стягнення з Державного бюджету України на 232,00 грн, що належать до витрат виконавчого провадження та не були зараховані до Державного бюджету України; додаткове рішення від 31.03.2025 по справі №922/4590/24 залишити без змін; розгляд справи проводити без участі представника Головного управління.
Відзив мотивовано наступними доводами:
- витрати виконавчого провадження до Державного бюджету не зараховуються, а використовуються територіальними органами Міністерства юстиції саме для покриття витрат органів державної виконавчої служби, згідно ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», отже кошти витрат виконавчого провадження в сумі 232,00 грн належить стягувати з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- висновок апелянта про стягнення судових витрат з Державного бюджету України є помилковим, оскільки Державний бюджет України (за жодною бюджетною програмою) не передбачає асигнувань для виплати витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі.
23.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4590/24.
24.04.2025 на виконання ухвали суду від 21.04.2025 від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли уточнення апеляційних вимог (вх.№5443), в яких заявник просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 по справі № 922/4590/24 в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Бєлокриницького Артема Олександровича 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; змінити додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 по справі № 922/4590/24 та стягнути з Державного бюджету України на користь Бєлокриницького А.О. 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
05.05.2025 від Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича через підсистему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5506), в якому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін; всі судові витрати стягнути на користь позивача з відповідачів.
У відзиві позивач зазначає наступне:
- спірна сума 40 064,38 грн підлягає стягненню саме з Державного бюджету України, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16;
- у додатковому рішенні місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи №922/4590/24 в суді апеляційної інстанції, складає 20000,00 грн; докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У судовому засіданні 21.05.2025, в якому брали участь представник позивача та представник відповідача-1, було оголошено перерву до 28.05.2025 о 10:30 год.
23.05.2025 від Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області через підсистему Електронний суд надійшла заява, в якій вказаний учасник справи просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 30.04.2025 у справі №317/2638/24, щодо стягнення судових витрат з сторони, внаслідок неправомірних дій якої виник спір; розгляд справи 28.05.2025 проводити без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області.
У судовому засіданні 28.05.2025 представники позивача, відповідача -1 та відповідача -3 підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Відповідач-2, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 28.05.2025, не скористався своїм процесуальним правом на участь представника в цьому засіданні.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні уповноважених представників позивача, відповідача -1 та відповідача -3, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стосовно рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі №922/4590/24.
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2021 Головне управління ДПС у Харківській області прийняло рішення №0246452414 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким (рішенням №0246452414) до Артема Бєлокриницького застосовано штраф у розмірі 5206,06 грн та нараховано пеню у розмірі 30983,65 грн, а всього на суму 36189,71 грн.
03.03.2023 постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 71183723 з виконання вимоги № Ф-3160-25-У, виданої 16.02.2023 ГУДПС у Харківській області про стягнення боргу на користь ГУДПС у Харківській області в розмірі 72158,01 грн з боржника Бєлокриницького А. О.
Також постановою про стягнення виконавчого збору від 03.03.2023 Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 71183723 постановлено стягнути з боржника Бєлокриницького А. О. виконавчий збір у розмірі 7215,80 грн.
03.03.2023 Постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 71183723 постановлено визначити для боржника Бєлокриницького А.О. розмір мінімальних витрат виконавчого провадження всього у сумі 301,00 грн.
ФОП Бєлокриницьким А.О. сплачена у повному обсязі сума у розмірі 40064,38 грн (з урахуванням виконавчого збору та коштів на витрати виконавчого провадження) у виконавчому провадженні № 71183723, а Шевченківським ВДВС м. Харкова ГТУЮ перераховано відповідно до платіжних доручень:
- № 37933 від 24.05.2023 на користь держави суму у розмірі 36189,71 грн;
- № 37864 від 24.05.2023 витрати виконавчого провадження у розмірі 232 грн;
- № 38046 від 24.05.2023 виконавчого збору на суму 3642,67 грн.
01.06.2023 постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження встановлено, що згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 по справі № 520/10065/21 вимога про сплату боргу (недоїмки) від16.04.2021 N Ф-3160-25-У на суму 32668,30 грн скасована у судовому порядку. Залишок боргу - 36189,71. Сума боргу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачені в повному обсязі.
Також, цією постановою виконавче провадження з примусового виконання вимоги № Ф-3160-25-У ГУДПС у Харківській області про стягнення боргу на користь ГУДПС у Харківській області в розмірі 72158,01 грн - закінчено.
В подальшому, 15.09.2023 Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/13525/23 постановлено рішення, яким задоволено позов фізичної особи-підприємця Бєлокриницького А.О. до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги.
Визнано протиправним рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.11.2021 № 0246452414 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.11.2021 № 0246452414 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Визнано протиправною вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2022 № Ф-3160-25 (№Ф-3160-25У).
Скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2022 №Ф-3160-25 (№Ф-3160-25У).
В подальшому позивач звернувся з заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про внесення до ГУ ДКСУ у Харківській області подання про повернення коштів, відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, а саме: про повернення сплачених грошових коштів у сумі 40064,38 грн, у зв'язку зі скасуванням рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.11.2021 №0246452414.
У відповіді від 09.05.2024 № 22653/6/20-40-24-04-12 Головне управління ДПС у Харківській області зазначило, що оскільки платником відповідно до платіжного доручення від 24.05.2023 № 37933 є Шевченківський відділ державної виконавчої служби, то для отримання стягнутих коштів по єдиному внеску у розмірі 36189,71 грн Бєлокриницькому А.О. необхідно звернутись до Шевченківського відділу державної виконавчої служби з відповідним клопотанням.
На запит позивача Шевченківський відділ ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції у своїй відповіді від 13.06.2024 №71512 зазначив, що у зв'язку з тим, що виконавчий документ виконано в повному обсязі та завершено виконавче провадження №71183723 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону в зв'язку з тим, що боржник фактично виконав в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, відсутні законні підстави для повернення стягнутого виконавчого збору, тому для повернення з Державного бюджету відповідних коштів заявнику необхідно звернутись до суду.
За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, ФОП Бєлокриницький А.О. звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом у даній справі, який було задоволено оскаржуваним рішенням господарського суду від 17.03.2025 (з наведених вище підстав).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Предметом позову у даній справі є повернення з Державного бюджету коштів, перерахованих позивачем як штраф у сумі 36189,71 грн, виконавчий збір сумі 3642,67 грн, а також витрати виконавчого провадження у сумі 232,00 грн. Підставою для заявлення позову стала та обставина, що рішення та вимоги податкового органу, згідно з якими було нараховано відповідні штрафні санкції, скасовано в судовому порядку.
Позивач визначив правову природу заявленої до стягнення суми як «майнова шкода». Разом з тим, в обґрунтування правових підстав позову ФОП Бєлокриницький А.О. посилається на ст.1212 ЦК України як на правову підставу для задоволення позову, а також наводить висновки щодо застосування вказаної норми, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто у розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду про визнання протиправною та скасування такої постанови відповідна юридична підстава відпала. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, на спірні правовідносини не поширюється, натомість, після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави, це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (див., наприклад, постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)). Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи ЦК України про відшкодування шкоди, водночас на ці правовідносини поширюються приписи статті 1212 ЦК України.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Колегія суддів вважає, що з огляду на приписи вказаної норми та з урахуванням вищенаведеної практики суду касаційної інстанції щодо її застосування, господарський суд у даній справі дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірна сума підлягає стягненню на користь позивача в порядку ст.1212 ЦК України (на яку посилався позивач), оскільки в даному випадку відсутні будь-які правові підстави для утримання в Державному бюджеті цих коштів.
Також місцевий господарський суд обґрунтовано, із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.06.2018 у справі N910/23967/16 (які також наводить і апелянт у скарзі) зазначив, що спірна сума підлягає стягненню на користь ФОП Бєлокриницького А.О. саме з Державного бюджету України, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Головне управління ДПС у Харківській області в апеляційній скарзі не наводить заперечень ні щодо фактичних обставин, які стали підставою для подання позову в даній справі, ні щодо правильності застосування місцевим господарським судом ст.1212 ЦК України, ні щодо розміру сум, заявлених позивачем до стягнення.
Водночас апелянт стверджує, що місцевий господарський суд, в резолютивній частині зазначивши «стягнути з Державного бюджету України кошти у розмірі 40064,38 гривень», фактично стягнув всю суму з податкового органу, тоді як з ГУ ДПС підлягає стягненню сума 36189,71 грн, а суми, які сплачені позивачем до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції, відношення до контролюючого органу не мають; відповідальність ГУ ДПС як суб'єкта владних повноважень може стосуватися лише рішення про накладення штрафу та пені, а не дій органів примусового виконання. На думку заявника скарги, господарський суд безпідставно об'єднав ці суми в одне стягнення з Державного бюджету України, а отже в резолютивній частині рішення суд обмежив виконання даного рішення ГУ ДПС.
Проте, як було встановлено вище, спірну суму в повному обсязі стягнуто саме з Державного бюджету України, а не з податкового органу, як стверджує апелянт.
Стосовно суми виконавчого збору сумі 3642,67 грн, а також витрат виконавчого провадження у сумі 232,00 грн колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, та стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження належать до коштів виконавчого провадження (ч. 1).
Зокрема, витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень (ч. 2). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч. 4).
Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби (ч. 1).
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (ч. 7).
Отже, скасування рішення, у зв'язку з виконанням якого стягнутий виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, є підставою для повернення відповідних коштів, адже правова підстава для їх стягнення є такою, що відпала.
Оскільки відповідно до наведених норм набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, помилково або надмірно сплачені суми виконавчого збору підлягають стягненню саме з Державного бюджету України. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 551/1099/21, від 21.05.2019 у справі № 910/2569/18, від 25.06.2024 у справі №910/12267/23.
Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу наполягало на тому, що 232,00 грн, які належать до витрат виконавчого провадження, не підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Разом з тим, у постанові від 14.12.2022 у справі № 551/1099/21 Верховний Суд зазначив, що погоджується з твердженням господарського суду апеляційної інстанції про помилковість висновку місцевого господарського суду про стягнення спірних сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження саме з Казначейської служби, адже судовим рішенням заборгованість має стягуватися з Державного бюджету України через казначейство, а не безпосередньо з органів казначейства як з окремих юридичних осіб. Тобто, відповідно до змісту вказаної постанови, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що витрати виконавчого провадження, так само як і суми виконавчого збору, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що апелянтом не спростовано висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі, отже, в цій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі №922/4590/24 має бути залишено без змін.
Стосовно додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4590/24
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві ФОП Бєлокриницький А.О. визначив орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 40000, 00 грн та просив суд надати йому можливість подати докази розміру відповідних судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
21.03.2025 (тобто в межах п'ятиденного строку після ухвалення судом першої інстанції рішення від 17.03.2025 про задоволення позову) до господарського суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявник просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича судові витрати у розмірі 40000,00 грн, які складаються з витрат Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича на професійну правничу допомогу за ведення справи №922/4590/24 у Господарському суді Харківської області.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4590/24 заяву представника позивача ФОП Бєлокриницького А.О. - адвоката Кузнецова В.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця Бєлокриницького Артема Олександровича витрати на професійну правничу допомогу у справі №922/4590/24 у розмірі 4000,00 грн. В іншій частині заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено (з наведених вище підстав).
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем було надано належні докази на підтвердження факту надання адвокатом Кузнецовим В.О. правової допомоги ФОП Бєлокриницькому А.О. при розгляді в Господарському суді Харківської області справи № 922/4590/24, водночас суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення заявленої до стягнення суми до 4000,00 грн, а також стягнув відповідні витрати не з Державного бюджету України (як просив заявник), а з Головного управління ДПС у Харківській області.
В частині розміру суми судових витрат, стягнутої оскаржуваним додатковим рішенням, апелянт заперечень не наводить. Разом з тим, заявник скарги наполягає на тому, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з будь-кого з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань (із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.06.2018 року у справі №910/23967/16, а також висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 591/6892/18, в якій зазначено, що з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, які складаються в тому числі з витрат на професійну правничу допомогу).
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 9 ст.129 ГПК визначено два випадки, за яких суд з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу судових витрат (від правила їх пропорційного розподілу): 1) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; 2) виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано апелянтом у скарзі, спір у цій справі виник у зв'язку з прийняттям Головним управлінням ДПС у Харківській області рішення, яке в подальшому було в судовому порядку визнано протиправним та скасовано, тобто цей спір було зумовлено неправильними діями сторони (першого відповідача).
Тому посилання апелянта на судові рішення у справах №910/23967/16 та №591/6892/18, в яких обставини не є подібними до обставин даної справи №922/4590/24, колегія суддів не вважає переконливими аргументами та підставою для зміни оскаржуваного додаткового рішення.
Також, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.04.2025 у справі №317/2638/24 (на яку посилається Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області), у справі, в якій позов було задоволено шляхом стягнення коштів з Державного бюджету, судові витрати водночас було стягнуто саме з відповідачів, чиї дії призвели до порушення прав позивача.
Норма ч.9 ст.129 ГПК України передбачає дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у визначений спосіб - відповідний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 05.06.2024 у справі №904/841/23.
За таких обставин, враховуючи обґрунтованість застосування місцевим господарським судом вищенаведеної процесуальної норми (ч.9 ст.129 ГПК України), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта про зміну оскаржуваного додаткового рішення господарського суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваних судових рішень та не є підставою для їх скасування, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4590/24 мають бути залишені без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4590/24 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 29.05.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко