вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" травня 2025 р. Справа№ 910/11210/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Кропивної Л.В.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Яковенко С.О., Кокарева Є.О.,
від відповідача - Попов В.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яковенко Снєжанни Олегівни на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/11210/24 (суддя Головіна К.І., повний текст складено - 21.03.2025) за позовом Фізичної особи-підприємця Яковенко Снєжанни Олегівни до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнанням недійсним одностороннього правочину та зобов'язання вчинити дії.
встановив наступне.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулася Фізична особа-підприємець Яковенко Снєжанна Олегівна (далі - ФОП Яковенко С.О., позивач) до Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк", банк, відповідач) про визнанням недійсним одностороннього правочину у вигляді рішення АТ "Універсал Банк" про розірвання договору банківського обслуговування рахунку та зобов'язання відновити банківське обслуговування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно, в односторонньому порядку, на підставі статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" розірвав договір банківського обслуговування рахунку № НОМЕР_1 , укладений з позивачем.
У позові ФОП Яковенко С.О. просить визнати недійсним односторонній правочин у вигляді рішення АТ "Універсал Банк" про розірвання договору банківського обслуговування рахунку НОМЕР_1 та зобов'язати АТ "Універсал Банк" відновити банківське обслуговування ФОП Яковенко С.О.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/11210/24 у задоволенні позову відмовлено.
Так, суд дійшов висновку про те, що рішення Акціонерного товариства "Універсал Банк", прийняті відносно ФОП Яковенко С.О. (встановлення неприйнятно високого ризику, відмова від підтримання ділових відносин, розірвання договору обслуговування), є такими, що відповідають приписам законодавства.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на те, що Банк не підтвердив існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику, а також відсутністю рішень спеціально уповноваженого органу про притягнення позивача до будь - якого виду відповідальності.
В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
04.05.2022 між ФОП Яковенко С.О. та АТ "Універсал Банк" був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви, на підставі якої АТ "Універсал Банк" відкрито поточний рахунок ФОП Яковенко С.О. для здійснення підприємницької діяльності № НОМЕР_1 .
Пунктом 2 анкети передбачено, що підписанням цієї анкети-заяви ФОП Яковенко С.О. підтверджує, що вона ознайомлена з актуальною (чинною) редакцією Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates (далі - договір) та отримав їх примірники у мобільному додатку.
У п. 2.5 Умов і Правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (далі - Умови і Правила) вказано, що укладаючи договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору.
Розділом 4 Умов і Правил визначені права та обов'язки сторін. Зокрема, п. 4.3.6 Умов і Правил передбачено право банку витребовувати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Зазначеному праву банку кореспондується обов'язок клієнта, закріплений в п. 4.2.1 Умов і Правил, надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації, аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнтові в його обслуговуванні.
Згідно з п. 4.1.2 Умов і Правил банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта є неможливим або якщо у банка виникає сумнів стосовно того, що клієнт виступає від власного імені; у разі встановлення факту подання клієнтом недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
Відповідно до п. 4.3.9 Умов і Правил банк може в передбаченому чинним законодавством порядку призупинити/зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), в тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції, а також застосувати інші заходи перестороги при наявності підстав, передбачених: Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; Законом України "Про санкції"; нормативними актами Національного банку України, які регулюють здійснення банками фінансового моніторингу; внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу або іншими нормами чинного законодавства України та міжнародних договорів України.
У пункті 8.1 Умов і Правил сторони домовились, що несуть відповідальність за належне виконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно з п. 10.6 Умов і Правил у випадку прийняття банком рішення відмовитися від підтримання ділових відносин на підставі статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", банк в день надсилання повідомлення клієнту з ініціативою щодо розірвання договору через будь-які канали дистанційного обслуговування,
блокує рахунки клієнта (обмежує в користуванні рахунками), що були відкриті згідно з договором. При наявності залишку грошових коштів на рахунках клієнта, відкритими відповідно до умов договору, і якщо клієнт протягом 10 календарних днів після повідомлення про розірвання з ним договору з ініціативи банку не звернувся з дорученням про переказ залишку на рахунок клієнта в іншому банку, банк переносить залишок грошових коштів на транзитний рахунок № 2903 та обліковує (зберігає) до часу звернення клієнта до банку для переказу на рахунок клієнта в іншому банку, але не довше, ніж 3 роки з дати перенесення коштів на відповідний балансовий рахунок.
Згідно з п. 10.2 Умов і Правил договір укладається на 99 років та набирає чинності з моменту підписання клієнтом анкети-заяви. Договір може бути розірвано за ініціативою однієї із сторін (п. 10.4.1 Умов і Правил).
Відповідно до п. 10.4.3 Умов і Правил розірвання договору за ініціативою банку здійснюється шляхом відповідного повідомлення клієнта будь-якими каналами дистанційної комунікації, в тому числі, але не виключно, шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну пошту клієнта та/або надіслання повідомлення в мобільний додаток тощо.
В порядку своєї діяльності банком був проведений фінансовий моніторинг рахунку ФОП Яковенко С.О. та встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Яковенко С.О. зареєстрована як ФОП - 14.08.2019, основний вид діяльності - 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; за даними анкети-опитувальника від 04.05.2022 позивачем вказано джерело доходу - дохід від підприємницької діяльності, середній дохід на місяць - 50 тис. грн, дохід за рік - 1,5 млн грн.
Із службової записки АТ "Універсал Банк" вбачається, що за період аналізу рахунку ФОП Яковенко С.О. з 26.12.2023 (фактична дата початку руху коштів по рахунку) по 27.06.2024 (дата проведення останньої операції) позивачем здійснено ряд підозрілих операцій, про що свідчить обіг коштів по рахунку ФОП НОМЕР_1 , а саме: КТ - 4 153 315,00 грн, які надійшли ФОП Яковенко С.О. від ТОВ "Енергопром-СК" в якості оплати за матеріали за договором поставки з рахунків в ПАТ "КБ "Акордбанк" та АТ "Сенс Банк"; ДТ - 4 152 561,00 грн, з яких 3 997 401,00 грн перераховано на власні рахунки як фізичної особи Яковенко С.О., відкриті в банку.
При цьому банком встановлено, що контрагент ФОП Яковенко С.О. - ТОВ "Енергопром-СК" (ідентифікацій код 43175488) був зареєстрований 15.08.2019 (на наступний день після реєстрації ФОП Яковенко С.О.), основний вид діяльності - 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; розмір статутного капіталу 20 000,00 грн; директор (з 02.08.2020), головний бухгалтер, засновник та кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) - Яковенко Снєжанна Олегівна в одній особі; товариство знаходиться за адресою масової реєстрації: АДРЕСА_1 .
У січні-лютому 2024 АТ "Універсал Банк" зверталося до ФОП Яковенко С.О із запитами щодо надання документів та інформації стосовно проведених операцій за вказаний період, а саме: детального опису суті господарської діяльності ФОП; інформації щодо наявності та кількості найманих працівників; відомостей щодо послуг, які надаються; пояснень щодо порядку пошуку клієнтів для реалізації товарів/послуг; інформації щодо основних контрагентів; підтверджуючої інформації/матеріалів (розміщення реклами в засобах масової інформації, мережі інтернет, інформаційних матеріалів, посилання на сайти, тощо) та договорів (у т.ч. актів та інших документів), на підставі яких зараховуються кошти від ТОВ "Енергопром-СК" на рахунок ФОП Яковенко С.О.
У відповідь на вказані запити позивач листом № 01-01/2023 від 03.01.2024 повідомила, що з 14.08.2019 основним видом діяльності ФОП Яковенко С.О. є торгівля миючими засобами та інвентарем для прибирання. Протягом 2019 - 2021 років замовниками товарів були клінінгові компанії - ТОВ "СВ Ком Сервіс" (ідентифікаційний код 40693162), ТОВ "Теріанд" (ідентифікаційний код 41051947), а також ТОВ "Рембудсервіс-Ком" (ідентифікаційний код 43175488), яке змінило найменування на ТОВ "Енергопром-СК" та з яким 03.01.2021 ФОП Яковенко С.О. уклала договір поставки № 02/2021, відповідно до якого протягом 2021-2023 вона здійснювала поставку миючих засобів та інвентарю для прибирання покупцю (ТОВ "Енергопром-СК").
Крім того у поясненнях від 15.02.2024 Яковенко С.О. вказала, що у жовтні 2023 приєдналась до виконання державного замовлення згідно з постановою КМУ "Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва" від 24.03.2023 № 256, у зв'язку з чим нею був укладений договір з ТОВ "Скрінтек" (ідентифікаційний код 44225061) на поставку окремих деталей для виробництва безпілотних систем вітчизняного виробництва. Для виконання зазначеного вище договору ФОП Яковенко С.О. були укладені трудові угоди з двома найманими працівниками. Частина коштів, що залишились у ФОП після сплати податків, перераховувались на особистий картковий рахунок, а починаючи з жовтня 2023 - частина коштів, які знімалися нею з особистого рахунку, передавалися ВСУ та використовувалися для закупівлі товарів, які необхідні військовим.
При цьому ФОП Яковенко С.О. надала копії договору поставки № 02/2021 від 03.01.2023, додаткової угоди № 1 від 20.11.2023 до вказаного договору поставки, видаткових накладних та рахунків-фактури до договору поставки №02/2021 від 03.01.2023. Крім того позивач надала копію договору поставки №2023/03/10 від 03.10.2023, укладеного з ТОВ "Скрінтек" (ідентифікаційний код 44225061), специфікації до договору, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.
Проаналізувавши надані документи та відомості, у липні 2024 АТ "Універсал Банк" у службовій записці зробило висновки про те, що зарахування коштів на рахунок ФОП від юридичної особи, де клієнт (Яковенко С.О.) виступає директором, бухгалтером, засновником та КБВ, з подальшим зняттям майже всіх отриманих коштів готівкою викликає підозру у тому, що діяльність клієнта направлена на проведення фінансових операцій із переведення безготівкових коштів у готівку, що може свідчити про виведення безготівкових коштів у тіньовий, неконтрольований державою обіг шляхом зняття всіх коштів готівкою; відсутність документального підтвердження використання готівкових коштів; невідповідність фінансових операцій по рахунках ФОП та ФО ризик-профілю клієнта, зокрема, заявленим доходам, а тому відповідачем було внесено пропозиції заблокувати рахунки клієнта, встановити неприйнятно високий рівень ризику та відмовити клієнту в підтриманні ділових відносин на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".
03.07.2024 відповідачем було видано розпорядження Управлінню фінансового моніторингу АТ "Універсал Банк" про встановлення неприйнятно високого ризику клієнтам: ФОП Яковенко Снєжанна Олегівна та ФО Яковенко Снєжанна Олегівна.
04.07.2024 АТ "Універсал Банк" повідомило позивача про відмову від підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) з 03 липня 2024 року на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Того ж дня (04.07.2024) ФОП Яковенко С.О. подала до АТ "Універсал Банк" заяву з проханням надіслати залишок власних коштів в сумі 1 611 грн, що знаходяться на картці НОМЕР_2 , та 1961,59 грн, які знаходяться на картці НОМЕР_3 на рахунку НОМЕР_4 , а також заяву з проханням надіслати залишок коштів у сумі 754 грн, що знаходяться на рахунку ФОП НОМЕР_5 на карту НОМЕР_3 . Грошові кошти були перераховані банком за вказаними позивачем реквізитами, а рахунки в подальшому були закриті.
Також матеріали справи свідчать, що 22.08.2024 ФОП Яковенко С.О. зверталася зі скаргою до Національного банку України, в якій просила зобов'язати АТ "Універсал Банк" скасувати рішення стосовно відмови від підтримання ділових відносин з позивачем.
Зі свого боку Національний банк України направив АТ "Універсал Банк" запит № 14-0004/64534 від 26.08.2024 про надання пояснень стосовно викладеної в скарзі ФОП Яковенко С.О. інформації про незаконність припинення з нею ділових відносин шляхом розірвання договору.
У відповідь на зазначений запит АТ "Універсал Банк" надіслало на адресу НБУ лист № БТ/3297 від 03.09.2024, в якому вказало, що за результатами проведеного аналізу операцій клієнта, у т.ч. документів/інформації, отриманих від клієнта 03.07.2024, банк відмовив клієнту у підтриманні ділових відносин відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" у зв'язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику, та повідомило, що станом на дату отримання запиту рахунки клієнта в банку закрито. Також банк вказав, що для розгляду можливості поновлення ділових відносин з клієнтом, останній може звернутись до банку та надати запитані під час його обслуговування у банку документи/відомості для здійснення належної перевірки клієнта, зокрема, документи, що підтверджують факт використання знятих готівкових коштів з карткових рахунків, відкритих в банку, для подальшої закупки товару.
Спір у цій справі стосується питання правомірності розірвання з ініціативи Банку договору про надання банківських послуг в односторонньому порядку - відмови від ділових відносин з позивачем у зв'язку зі встановленням йому неприйнятно високого ризику за результатами проведення належної перевірки.
За змістом частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина третя статті 202 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами першою та третьою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 361-IX) зокрема, визначено, що:
неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, що вживаються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (пп. 39, 66 ч. 1 ст. 1).
належна перевірка здійснюється в разі, зокрема: наявності підозри; здійснення платіжних операцій без відкриття рахунка; проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену ч. 1 ст. 20 цього Закону, а саме 400 тис. грн; проведення клієнтом кількох фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн (ч. 4 ст. 11);
суб'єкт первинного фінансового моніторингу (банк):
має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (ч. 7 ст. 11);
зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим; проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені у незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети (ч. 1, 3 ст. 12);
встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною (ч. 6 ст. 7);
відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка / відмовитися від проведення фінансової операції, зокрема, у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (ч. 1 ст. 15).
У справах № 910/18504/20, № 910/10855/21, № 922/1253/23, предметом розгляду в яких були вимоги про визнання недійсними односторонніх правочинів, вчинених банками щодо розірвання договорів з клієнтами у зв'язку із встановленням їм неприйнятно високого рівня ризику, Верховний Суд, аналізуючи положення ч. 6 ст. 7, ст.ст. 11, 12, ч. 1 ст. 15 Закону № 361-IX та ст. 1075 ЦК України, дійшов висновків, зміст яких полягає у такому.
Норма ст. 15 Закону № 361-ІХ є спеціальною та має пріоритет у застосуванні щодо норми ст. 1075 ЦК України, враховуючи п. 3 ч. 2 цієї статті Кодексу.
У силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів, а саме ст. 15 Закону № 361-ІХ, банк наділений правом (а не виключно обов'язком) в односторонньому порядку відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтами та розірвати відповідний договір у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки, проте банк зобов'язаний підтвердити існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику.
Загальні посилання на норми Закону № 361-IX, відповідно до яких банк встановив клієнту неприйнятно високий ризик, не може вважатися належним обґрунтуванням правових підстав для встановлення такого ризику. Залежно від конкретних фактичних обставин банк повинен достатнім чином аргументувати, на підставі чого клієнту встановлено неприйнятно високий ризик та за якими критеріями.
За висновками Верховного Суду у наведених справах право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунку з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику:
не є абсолютним, а умовним, таким що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки;
не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, враховуючи встановлені обставини справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.
Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені у Положенні № 65 з додатками, відповідно до якого у випадках, передбачених:
ст. 11 Закону № 361-IX - банк зобов'язаний здійснювати належну перевірку, зокрема, наявних клієнтів (п. 1 додатку 1);
ч. 6 ст. 7 Закону № 361-IX, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку, зокрема з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками, - банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (п. 61 розділу IV Положення № 65);
ч. 1 ст. 15 Закону № 361-IX - банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції (п. 1 додатку 12).
При цьому відповідно до Положення № 65 банк самостійно у внутрішніх документах, зокрема, із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, визначає:
критерії ризиків з урахуванням критеріїв ризиків, установлених у додатку 19 до Положення № 65, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Нацбанку; пріоритетність / значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки / вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику (пп. 45, 46);
види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення заходів належної перевірки (п. 5 додатку 6);
порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом № 361-IX (підп. 8 п. 26 розділу ІІІ, п. 8 додатку 12), що має містити, зокрема:
вимоги до складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (з посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону № 361-ІХ) у кожному випадку;
порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених ст. 15 Закону № 361-ІХ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті).
Отже, з огляду на приписи ч. 7 ст. 11 Закону № 361-ІХ, вимоги Положення № 65 та наведені висновки Верховного Суду банк:
наділений правом, однак не обов'язком, витребувати у клієнта інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки;
уповноважений самостійно у внутрішніх документах визначати критерії ризиків, види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення заходів належної перевірки, а також порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин, вимоги до рішення про розірвання ділових відносин;
має право відмовитися від ділових відносин з клієнтом шляхом розірвання договору банківського рахунку з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику.
При цьому, колегія суддів вказує на наявність висновків Верховного Суду щодо питання застосування ч. 6 ст. 7, ст.ст. 11, 12, ч. 1 ст. 15 Закону № 361-IX та ст. 1075 ЦК України у подібних правовідносинах в тому обсязі, що узгоджується з вимогами законодавства про вирішення банками на власний розсуд питання щодо вжиття у разі необхідності заходів з витребування у клієнта додаткової інформації або офіційних документів для здійснення належної перевірки та про самостійне встановлення ними у внутрішніх документах критеріїв ризиків, процедури прийняття відповідного рішення та порядок доведення його до відома клієнта.
Згідно з підпунктом 13 пункту 4 розділу I Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (надалі - Положення), де-рискінг - явище, за якого СПФМ (суб'єкт первинного фінансового моніторингу) відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.
Пунктами 11, 12 додатку № 1 до положення передбачено, що банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП (посилені заходи належної перевірки) у разі присвоєння високого рівня ризику.
Відповідно до пункту 2 Додатку 6 до Положення ПЗНП здійснюються банком до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, та актуалізації банком даних щодо клієнта.
За змістом пункту 5 Додатку 6 до Положення банк самостійно визначає види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП.
У пункті 6 Додатку 6 до Положення визначено, що банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.
Відповідно до п. 11 додатку 19 Положення № 65 критеріями ризику, що притаманні відповідній послузі (продукту) банку, зокрема, є таке: клієнт використовує продукти (послуги), які мають хоча б одну з наступних ознак: проведення фінансових операцій на незвично великі суми (або загальний оборот), що є невластивим для відомої банку діяльності клієнта; велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта.
Додатком 20 до Положення № 65 визначено індикатори, що стосуються діяльності чи поведінки клієнта, а саме: клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності); клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити; існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для НПК містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема, очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки); за рахунком клієнта - суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету).
Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта:
- тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком) (п. 25 додатку 20 Положення № 65);
- фінансова операція/сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими. Відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта (п. 27 додатку 20 Положення № 65);
- оборот за рахунком клієнта (юридичної особи) в основному складається з дебетових безготівкових платежів та кредитових готівкових виплат. Проведення клієнтом фінансових операцій у великому обсязі з готівкою, що не пов'язані з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням карткових рахунків (п.41-42 додатку 20 Положення № 65);
- фізична особа отримує на свій рахунок грошові кошти як кредит на суму, що вочевидь суттєво перевищує її фінансові можливості в частині повернення такого кредиту. У подальшому заборгованість оплачується або юридичними особами за договорами переведення боргу/договорами поруки, або безпосередньо фізичною особою - позичальником, однак за рахунок коштів, які не є його власними доходами, а надходять від юридичних осіб (наприклад, як фінансова допомога). Платежі клієнта - суб'єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги). Клієнт (суб'єкт господарювання) здійснює регулярні платежі стороні чи сторонам, які, здавалося б не пов'язані з підприємницькою діяльністю клієнта, а підстава та мета платежів є незрозумілими (п. 50, 53, 55 додатку 20 Положення № 65).
Індикатори за різними видами продуктів (послуг):
- обсяг готівкових операцій за рахунком клієнта не відповідає обсягу, що є притаманним виду і масштабам діяльності клієнта; за рахунком клієнта здійснюються регулярні фінансові операції готівкою на великі округлені суми; клієнт знімає значні суми коштів готівкою з метою проведення подальших готівкових розрахунків з контрагентами, проте, не може належно це підтвердити документально; значна частина (понад 30 %) щомісячного дебетового або кредитового обороту за рахунками клієнта складається з готівкових операцій, якщо це не є характерним для виду діяльності клієнта (п. 68 додатку 20 Положення № 65).
Відповідно до п. 5.6.8 Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ "Універсал Банк", затвердженої рішенням Правління АТ "Універсал Банк", протокол № 3 від 10.01.2024 (далі - Програма), наявність нижчеперелічених ознак приводить до встановлення неприйнятно високого ризику: клієнту (особі), щодо якої у банку є підстави вважати, що вона є компанією-оболонкою (здійснення нею фіктивної діяльності); клієнту (особі), щодо якої у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення нею операцій ВК/ФТ, інших злочинів; у разі неможливості виконувати визначені Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; у разі наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Пунктом 5.6.9 Програми визначено, що високий рівень ризику та неприйнятно високий рівень ризику може встановлюватися клієнту банком й в інших випадках, у тому числі за рішенням відповідального працівника банку шляхом видачі відповідного Розпорядження.
Згідно з п. 8 п. 26 Положення № 65 порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ, встановлюється банком самостійно у внутрішніх документах із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Правовою підставою для відмови в підтриманні ділових відносин з позивачем банк визначив абзац 3 частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ, тобто встановлення неприйнятно високого ризику.
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення в цій частині, суд першої інстанції вірно врахував, що операції по рахунку ФОП Яковенко С.О. № НОМЕР_1 , здійснені за період з 26.12.2023 по 27.06.2024, свідчать про обґрунтовані підозри банку щодо здійснення позивачем операцій ВК/ФТ, адже на рахунок ФОП Яковенко С.О. лише від одного контрагента (ТОВ "Енергопром-СК"), де Яковенко С.О. одночасно є директором, бухгалтером, засновником та КБВ, були переведені 4 153 315,00 грн в якості сплати вартості закуплених у неї товарів за договором поставки № 02/2021 від 03.01.2021, проте, вказаних товарів ФОП самостійно не виробляла, відповідно - мала закуповувати у інших контрагентів, водночас, доказів закупівлі чи виробництва таких товарів позивачем надано не було. Одразу після цього позивач перерахувала 3 997 401,00 грн на свій рахунок фізичної особи Яковенко С.О. та вивела готівкою всю суму.
Разом з цим позивач не надала банку обґрунтування доцільності переведення всіх коштів у готівку, не надала будь-яких документів для підтвердження факту використання знятих готівкових коштів з карткових рахунків і після запиту НБУ, не надала доказів реальності здійснення господарської операції, зокрема, первинних документів за договором поставки № 02/2021 від 03.01.2021, на підставі яких можливо встановити, що вся сума 4 153 315,00 грн спрямовувалась на закупівлю товарів.
При цьому проведення таких операцій на незвично великі суми не відповідали виду основної діяльності та заявленим доходам ФОП, що могло свідчити про підозрілу фінансову діяльність позивача та підпадає під індикатори ризиків, що встановлені у Положенні № 65, яким керується відповідач при здійсненні фінансового моніторингу.
Отже, відповідач, здійснивши належну перевірку здійснення фінансових операцій ФОП Яковенко С.О. та виявивши підозрілу діяльність останньої (значний обіг коштів по рахунках, відсутність економічної та законної мети фінансових операцій, тощо), керуючись наведеними вище приписами чинного законодавства про фінансовий моніторинг, виконав власний обов'язок суб'єкта фінансового моніторингу та встановив Позивачеві неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з ним для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
В свою чергу суд першої інстанції, проаналізувавши норми Закону про ПВК/ФТ, Положення № 65, внутрішні документи Банку та оцінивши наявні у справі докази, дійшов вірного висновку про те, що рішення відповідача про відмову від підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договору), прийняте відносно позивача є таким, що відповідає приписам законодавства.
Посилання скаржника на відсутність рішень спеціально уповноваженого органу про притягнення позивача до будь - якого виду відповідальності не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки наведена обставина згідно вказаних вище норм Закону про ПВК/ФТ, Положення № 65, внутрішніх документів Банку не є обов'язковою передумовою для встановлення Банком Клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яковенко Снєжанни Олегівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/11210/24 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена: 29.05.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді Л.В. Кропивна
М.А. Руденко