вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2025 р. Справа№ 925/636/22(925/25/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі Вага В.В.
та за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.03.2025 (повний текст складено 31.03.2025)
у справі №925/636/22(925/25/25) (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області
про стягнення 19761,93 грн,
У провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про стягнення 19761,93 грн. безпідставно набутих відповідачем коштів за рахунок позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 відкрито провадження у справі №925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та передбачений Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Проте державний виконавець, попри цей мораторій, в порушення статті 121 КУзПБ та статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не зупинила вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і в їх межах стягнула з ОСОБА_1 19761,93 грн. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.06.2023 у справі №925/636/22, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 14.12.2023, задоволено скаргу ОСОБА_1 на вказані дії державного виконавця, визнано їх неправомірними. Оскільки підстав для стягнення з нього 19761,93 грн під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в межах виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не було, то ці кошти для відповідача є безпідставно набутими, тому відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вони підлягають поверненню позивачу.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідач посилався на те, що стягнуті ним з ОСОБА_1 у межах виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 кошти в сумі 19761,93 грн відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" були повністю перераховані до Державного бюджету України як виконавчий збір. В органах державної виконавчої служби відсутні інші рахунки, крім депозитних та авансованих, на які надходять кошти боржників та стягувачів. Враховуючи те, що органи державної виконавчої служби не є прибутковими організаціями, у відповідача відсутні можливості для повернення, уже перерахованих до Державного бюджету України коштів.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20 березня 2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 19761,93 грн.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Другий відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки стягнуті кошти виконавчого збору у розмірі 19761,93 грн були зараховані на депозитний рахунок, а згодом розподілені та перераховані до Державного бюджету України, тому вони не можуть бути повернуті з депозитного рахунку, адже їх вже було сплачено відповідно до виконавчого провадження.
Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
21.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін і третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ухвалою від 18.07.2022 Господарський суд Черкаської області відкрив провадження у справі №925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , призначив керуючим реструктуризацією його боргів арбітражного керуючого Максимова А. А., вирішив інші питання, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства для цієї стадії розгляду заяви про неплатоспроможність фізичної особи.
19 липня 2022 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було розміщене повідомлення про відкриття провадження у справі №925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Наразі справа №925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 перебуває на розгляді Господарського суду Черкаської області.
Стаття 121 КУзПБ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, зокрема, що:
1. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.
2. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;
3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;
4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.
3. Мораторій не поширюється на:
1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
2) виплату та стягнення аліментів;
3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення;
4) задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
5. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, з 18.07.2022 - дня відкриття Господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , згідно наведених норм законодавства, вчинення всіх виконавчих дій за вимогами стягувачів, на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, мали бути зупинені до закриття провадження у вказаній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Однак, в порушення вказаних норм КУзПБ та Закону України "Про виконавче провадження" вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2, на які поширюється дія введеного ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 у справі №925/636/22 мораторію на задоволення вимог кредиторів, було зупинено лише постановою старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнка М.В. від 23.03.2023.
У період з 18.07.2022 і до 23.03.2023 старший державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнко М.В. вчинив виконавчі дії у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і стягнув з арештованих рахунків ОСОБА_1 в установах банків 19761,93 грн., які за розпорядженнями цього державного виконавця від 26.09.2022 НОМЕР_1, від 10.01.2023 НОМЕР_1, від 03.03.2023 НОМЕР_1 і від 03.03.2023 НОМЕР_2 та платіжними дорученнями Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.09.2022 №13498, від 10.01.2023 №166, від 03.03.2023 №2880 і від 03.03.2023 №2865 були перераховані до Державного бюджету України як виконавчий збір.
01 березня 2023 року до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 01.03.2023 на вказані вище дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 і НОМЕР_2, вчинених після відкриття Господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.
Ухвалою від 26.06.2023 Господарський суд Черкаської області задовольнив скаргу ОСОБА_1 від 01.03.2023 на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) у справі №925/636/22 та визнав неправомірними вчинені ним після 18.07.2022 виконавчі дії у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2023 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.06.2023 у справі №925/636/22 скасував і прийняв нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1. від 01.03.2023 залишив без задоволення.
Верховний Суд постановою від 14.12.2023 у справі №925/636/22 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 скасував, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.06.2023 залишив в силі.
Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.02.2023№ 684/5 Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перейменовано у Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У зв'язку із викладеними обставинами ОСОБА_1. звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути 19761,93 грн. безпідставно набутих відповідачем коштів за рахунок позивача.
За наслідками даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку щодо доведеності і обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку із чим задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
Матеріалами справи підтверджується, що вчинення старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Постоєнком М.В. виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 зі стягнення з ОСОБА_1. 19761,93 грн. відбулося під час дії введеного ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі №925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1. мораторію на задоволення вимог його кредиторів в супереч вимогам статті 121 КУзПБ та статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", тобто було без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.
Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Оскільки відповідно до наведених вище обставин та норм набувачем стягнутих з ОСОБА_1. коштів в сумі 19761,93 грн є Державний бюджет України, тому і поверненню (стягненню) вони як помилково або надмірно сплачені суми виконавчого збору підлягають саме з Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів Державного бюджету України є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
При цьому в господарському процесі відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є Другий відділ ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як відповідач, дії якого призвели до безпідставного стягнення коштів, та Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області як третя особа, яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.
Враховуючий встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення грошових коштів в сумі 19761,93 грн на користь ОСОБА_1. з Державного бюджету України.
Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Черкаської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 20 березня 2025 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна постанова складена 29.05.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді М.Л. Доманська
В.О. Пантелієнко