вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" травня 2025 р. Справа№ 920/761/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників:
від ОСОБА_1 : особисто;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кисіль А.В., керуючий партнер, наказ № 4к від 29.05.2020,
розглянувши матеріали апеляційних скарг адвокатського об'єднання "Адвос", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 14.01.2025 у справі № 920/761/24 (суддя - Вдовенко Д.В.)
за позовом ОСОБА_2
до адвокатського об'єднання "Адвос"
про визнання недійсними рішення,-
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до адвокатського об'єднання (далі - АО) "Адвос" (далі - Об'єднання) про визнання недійсними рішення зборів старших партнерів Об'єднання, що були ухвалені в період з 17.01.2022 по дату звернення з цим позовом, без повідомлення та участі ОСОБА_2 , які оформлені протоколами № 07-2023 від 30.05.2023 та № 04-2024 від 22.03.2024 (враховуючи заяву про зміну предмету позову від 18.11.2024; а.с. 235-236 том 1).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не був належним чином повідомлений про збори старших партнерів Об'єднання, що відбулись 30.05.2023, та на яких були прийняті рішення, які порушують право позивача на отримання дивідендів відповідно до статуту Об'єднання, та про збори старших партнерів Об'єднання, що відбулись 22.03.2024, та на яких було прийнято рішення про скорочення та виключення зі штатного розпису посади, яку обіймав позивач, що порушує його права, оскільки наслідком прийняття такого рішення стало звільнення позивача з роботи та позбавлення джерела доходів.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.01.2025 у справі № 920/761/24 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, що оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023 (друге питання порядку денного), про розподіл прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Об'єднання на користь позивача 3 028,00 грн судового збору за подання позову.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення зборів старших партнерів Об'єднання, яке оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про розподіл прибутку між старшими партнерами Об'єднання прийняте з ігноруванням положень п. 14.3 статуту, без будь-яких обґрунтувань, без повідомлення позивача про такі збори в порядку визначеному статутом, що порушує корпоративні права позивача, як учасника Об'єднання, - старшого партнера, зокрема, права на отримання певної частини прибутку (дивідендів).
В іншій частині вимог відмовлено за недоведеністю, оскільки позивач не вказав та не обґрунтував підстав для визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання з третього питання порядку денного, яке оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про надання працівникам Об'єднання безпроцентних позик на вирішення соціально-побутових питань, не вказав, що це рішення суперечить вимогам законодавства та/або статуту Об'єднання, стосується безпосередньо його прав, інтересів та порушує їх, в тому числі позивач не пояснив, яким чином надання позики працівникам призводить до зменшення частки позивача. Також звертаючись з вимогою про визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, оформленого протоколом № 04-2024 від 22.03.2024, позивач просив захистити фактично не його корпоративне право, як учасника Об'єднання, а право на працю, інтерес у поновленні на роботі, тож позов в цій частині, крім неповідомлення позивача про збори у спосіб, визначений статутом Об'єднання, позивач не обґрунтував порушенням його корпоративних прав, як учасника Об'єднання - старшого партнера. Водночас заначив, що його неповідомлення про збори не є достатньою підставою для визнання прийнятого на зборах рішення недійсним, за недоведеності, що це рішення суперечить вимогам законодавства та/або статуту Об'єднання, стосується безпосередньо його корпоративних прав та інтересів, як учасника Об'єднання, та порушує їх.
Частково не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Об'єднання звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволеної вимоги та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зборами старших партнерів Об'єднання не приймались рішення про розподіл залишку прибутку між старшими партнерами пропорційно їх часткам у статутному капіталі Об'єднання, а розподіл у вигляді дивідендів за 1 квартал 2023 року відбувався виключно між тими старшими партнерами, які виконуючи обов'язки адвокатів та партнерів своєю працею сприяли досягненню визначеної статутом мети діяльності Об'єднання. Разом з цим, позивач приймаючи участь у зборах старших партнерів Об'єднання, що відбувались у спірний період та голосуючи за розподіл частини прибутку у вигляді дивідендів на користь старших партнерів за керівництво напрямком діяльності Об'єднання та виконання окремих проєктів, свідомо розумів та погоджувався з тим, що дивіденди не розподіляються між старшими партнерами, які не здійснюють жодної діяльності у складі Об'єднання. Отже, вимога позивача про скасування рішення про розподіл частини прибутку у вигляді дивідендів відповідно до того принципу, з яким позивач попередньо погоджувався, що підтверджується підписами останнього на протоколах зборів старших партнерів Об'єднання за період з 17.02.2022 по дату звернення до суду, фактично суперечить попередній поведінці позивача. В той же час скасування судом оскаржуваного позивачем рішення призведе лише до непропорційного втручання в господарську діяльність юридичної особи, порушення балансу інтересів інших добросовісних учасників Об'єднання, які, з урахуванням принципу легітимності прийнятих рішень, правомірно розраховували на їх практичну реалізацію.
Частково не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення зборів старших партнерів Об'єднання, оформлених протоколом № 04-2024 від 22.03.2024, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи скаргу позивач зазначав, що недотримання порядку скликання зборів старших партнерів Об'єднання є самостійною і достатньою правовою підставою для визнання рішень, прийнятих на таких зборах, недійсними. Окрім того, визнання недійсним рішення зборів про скорочення посади позивача відноситься до категорії спорів щодо управління діяльністю підприємства, тобто є корпоративним, і не може розглядатися під час розгляду трудового спору, визнання недійсним рішення зборів про скорочення посади позивача не скасовує наказ про його звільнення, натомість усуває можливість при вирішенні трудового спору посилатися на залишене судом в силі рішення за протоколом зборів старших партнерів Об'єднання, як на єдиний можливий варіант дій на виконання законного рішення вищого органу управління Об'єднання. Скаржник також зазначав, що обґрунтування необхідності скорочення посади та подальше звільнення позивача не впливало на необхідність скорочення та на можливість здійснення позивачем своїх обов'язків, оскільки умови трудового договору, укладеного позивачем передбачали виконання трудових обов'язків дистанційно, а відтак переміщення діяльності Об'єднання з території Сумської області в місто Полтава не було підставою для скорочення посади позивача.
ОСОБА_1 , як особа, що не була залучена до участі у справі, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволеної вимоги та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позову.
За твердженням ОСОБА_1 рішення у даній справі стосується його прав та інтересів, оскільки він є старшим партнером Об'єднання та приймав участь у зборах старших партнерів Об'єднання, які відбулись 30.05.2023, 22.03.2024, прийняті рішення на яких оформлені протоколами № 07-2023 від 30.05.2023 та № 04-2024 від 22.03.2024, і є спірними у даній справі. Разом з цим, судовим рішенням визнано недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, що оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про розподіл прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року, зокрема, яким вирішено виплатити дивіденди старшому партнеру ОСОБА_1 , а отже таке рішення Об'єднання створює правову підставу отримання ОСОБА_1 грошових коштів, у зв'язку з чим визнання недійсним рішення про виплату дивідендів на користь апелянта є порушенням його права на мирне володіння майном, отже вважає, що судове рішення безпосередньо стосується його майнових прав та інтересів. При цьому мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить висновки про майнові права та законні інтереси апелянта щодо правомірності отримання ним частини прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання та призначено розгляд справи на 01.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 об'єднано апеляційні скарги відповідача та позивача в одне апеляційне провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 до апеляційного провадження.
27.02.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу відповідача.
11.03.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він зазначав, що судове рішення не містить висновків про обов'язок ОСОБА_1 повернути отримані дивіденди, а його твердження ґрунтуються на припущеннях, що відповідач в подальшому може пред'явити вимогу про повернення скаржником отриманих дивідендів. Відтак рішення суду першої інстанції не містить висновків щодо прав та обов'язків ОСОБА_1 ні в мотивувальній ні в резолютивних частинах, не встановлює будь-яких обставин щодо нього та не передбачає для нього юридичних наслідків, у зв'язку з чим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.
12.03.2025 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу позивача.
26.03.2025 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про прийняття участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 задоволено вказану заяву відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В., прийнято апеляційні скарги до провадження у визначеному складі суддів.
31.03.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 об'єднано апеляційні скарги в одне апеляційне провадження та судове засідання відкладено на 13.05.2025.
12.05.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про проведення засідання за його відсутності.
В судовому засіданні, яке відбулось 13.05.2025, відповідач заперечував доводи апеляційної скарги позивача, просив задовольнити свою апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволеної вимоги та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав.
ОСОБА_1 просив задовольнити свою апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволеної вимоги та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу відповідача підтримав.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності (а.с.147 т.2), і колегією суддів не встановлено не можливості розгляду справи за відсутності позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване Об'єднання (а.с. 6 том 1).
Згідно статуту Об'єднання, затвердженого зборами старших партнерів Об'єднання, протокол № 1-2018 від 20.04.2018 (а.с. 7-15 том 1), воно створене шляхом об'єднання адвокатів, які відповідно до статуту є учасниками Об'єднання (пункт 1.2 статуту).
Положеннями пункту 12.1 статуту визначено, що учасниками є старші партнери Об'єднання: ОСОБА_3 (50 % статутного капіталу) та ОСОБА_2 (50 % статутного капіталу).
Згідно пункту 12.1 статуту, затвердженого зборами старших партнерів Об'єднання, протокол № 3-2022 від 17.01.2022 (а.с. 200-208 том 1), учасниками є старші партнери Об'єднання: ОСОБА_4 (7,5 % статутного капіталу); ОСОБА_3 (35 % статутного капіталу); ОСОБА_2 (35 % статутного капіталу); ОСОБА_5 (15 % статутного капіталу), ОСОБА_1 (7,5 % статутного капіталу).
Відповідно до пункту 12.1 статуту, затвердженого зборами старших партнерів Об'єднання, протокол № 3-2024 від 14.03.2024 (а.с. 139-147 том 1), учасниками є старші партнери Об'єднання: ОСОБА_3 (35 % статутного капіталу); ОСОБА_2 (35 % статутного капіталу); ОСОБА_5 (15 % статутного капіталу), ОСОБА_1 (15 % статутного капіталу).
За приписами положень пункту 4.1 статуту учасниками Об'єднання є особи, що мають право на заняття адвокатською діяльністю за законодавством України, та прийняті до складу учасників Об'єднання в порядку, визначеному цим статутом.
Пунктом 4.2 статуту визначено, що учасники в Об'єднанні можуть перебувати в одному з наступних статусів: адвокат - старший партнер (далі - старший партнер); адвокат - партнер (далі - партнер); адвокат (далі - адвокат).
Учасники приймаються на роботу в Об'єднання на посаду адвоката на умовах трудового договору відповідно до трудового законодавства або виконують роботу на умовах цивільно-правового договору з Об'єднанням. Старші партнери та партнери можуть не перебувати з Об'єднанням в трудових відносинах (п. 4.3 статуту).
Учасниками Об'єднання - партнерами є адвокати, що прийняті до складу партнерів за рішенням зборів старших партнерів (п. 4.9 статуту). Партнери мають право: брати участь в управлінні Об'єднанням у порядку, передбаченому цим статутом; обирати та бути обраними до керівних органів Об'єднання, займати посаду голови (керуючого партнера) або його заступника; залучати адвокатів, помічників адвокатів або інших працівників Об'єднання для забезпечення виконання відповідного напрямку роботи Об'єднання та керувати ними; одержувати частку прибутку Об'єднання (дивіденди) від здійснення напрямку роботи Об'єднання або окремого проєкту, який він очолює згідно рішення зборів старших партнерів (п. 4.9.6 статуту).
Зі змісту пункту 4.10 статуту випливає, що учасниками об'єднання - старшими партнерами є адвокати, які заснували Об'єднання, а також адвокати, які прийняті до складу старших партнерів за рішенням зборів старших партнерів та набули право власності на частку в статутному капіталі Об'єднання.
Згідно з п. 4.10.3 статуту додатково до прав учасників Об'єднання адвокатів та партнерів, старші партнери мають право: брати участь в управлінні Об'єднанням у порядку, передбаченому цим статутом; одержувати інформацію про діяльність Об'єднання, в тому числі знайомитися з даними бухгалтерського обліку і звітності, відповідно до чого, будь-які документи об'єднання мають надаватися старшому партнеру для ознайомлення негайно, на першу вимогу; вносити пропозиції на розгляд органів управління Об'єднання, відповідно до чого, пропозиції старшого партнера підлягають обов'язковому включенню до порядку денного засідань керівних органів Об'єднання; вийти зі складу старших партнерів подавши Об'єднанню (керуючому партнеру) відповідну заяву за 30-ть днів до дати виходу. В даному випадку право власності на частку у статутному капіталі Об'єднання переходить до Об'єднання, а Об'єднання виплачує старшому партнеру, який вибув, вартість частини майна та частину прибутку Об'єднання (на дату отримання заяви) пропорційну розміру його частки старшого партнера у статутному капіталі протягом 6-ти місяців з дати отримання заяви про вихід. Вихід єдиного старшого партнера за його заявою не допускається.
Відповідно до пунктів 4.6, 4.7 статуту під виходом з Об'єднання розуміється: для адвоката - припинення трудових відносин або договірних відносин з Об'єднанням; для партнера - позбавлення статусу партнера за рішенням зборів старших партнерів; для старшого партнера - припинення майнових відносин з Об'єднанням (відчуження частки у статутному капіталі Об'єднання або вихід з Об'єднання з виплатою частки майна Об'єднання, пропорційній частці у статутному капіталі). Зміст прав і обов'язків старших партнерів, партнерів та адвокатів Об'єднання визначаються цим статутом та рішеннями керівних органів Об'єднання.
Згідно з розділом 7 статуту вищим органом Об'єднання є збори старших партнерів. Керівним органом, який здійснює керування поточною діяльністю в межах, визначених цим статутом, та контроль діяльності виконавчого органу Об'єднання є рада Об'єднання. Виконавчим органом Об'єднання є голова (керуючий партнер).
За умовами пункту 8.1 статуту збори старших партнерів є вищим органом Об'єднання, що складається із старших партнерів. Партнери або адвокати за запрошенням старшого партнера можуть брати участь у засіданнях зборів старших партнерів з правом дорадчого голосу, вносити зборам старших партнерів свої пропозиції та висловлювати зауваження у процесі прийняття рішень.
Пунктом 8.2 статуту визначено, що збори старших партнерів мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Об'єднання, включаючи питання, віднесені до компетенції інших органів управління Об'єднання.
До виключної компетенції зборів старших партнерів належить визначення порядку та прийняття рішень про розподіл прибутку Об'єднання; прийняття рішень про виплату дивідендів, визначення розміру дивідендів, порядку та строків їх виплати (п. 8.3.8 статуту).
Згідно з пунктами 8.4, 8.5, 8.6 статуту прийняття рішень зборами старших партнерів здійснюється на засіданнях, що скликаються за необхідності, але не рідше одного разу на рік. Збори старших партнерів скликає голова (керуючий партнер) або будь-який зі старших партнерів у будь-який спосіб з будь-якого приводу. Про проведення зборів старших партнерів кожний старший партнер повідомляється письмово не пізніше ніж за 5 днів до дати проведення із зазначенням питань порядку денного. Голосувати на засіданні зборів старших партнерів мають право старші партнери. Кожен старший партнер має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі Об'єднання. Засідання зборів старших партнерів вважається правомочним, якщо на ньому присутні старші партнери Об'єднання сукупний розмір часток яких складає більше 60 % статутного капіталу Об'єднання. Рішення зборів старших партнерів вважається прийнятим, якщо за нього віддано більшість голосів від загальної кількості голосів старших партнерів.
Згідно з розділом 14 статуту дивіденди - це платіж, який здійснюється Об'єднанням на користь старших партнерів та/або партнерів, у зв'язку з розподілом частини прибутку Об'єднання, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (п. 14.1). Прибуток Об'єднання у частині, що підлягає розподілу в якості дивідендів відповідно до рішення зборів старших партнерів, розподіляється між старшими партнерами та партнерами (п. 14.2). Розмір частини прибутку Об'єднання, що підлягає розподілу в якості дивідендів за період діяльності Об'єднання, визначається рішенням зборів старших партнерів. З цієї суми визначається частина, яка підлягає виплаті в якості дивідендів партнерам за керівництво напрямком діяльності Об'єднання з зазначенням відповідних партнерів та сум, що їм виплачується. Залишок прибутку Об'єднання, що підлягає розподілу в якості дивідендів, розподіляється між старшими партнерами пропорційно їх часткам у статутному капіталі Об'єднання (п. 14.3). Періодичність виплати дивідендів та порядок їх виплати встановлюється зборами старших партнерів (п. 14.4).
30.05.2023 відбулись збори старших партнерів Об'єднання, що оформлені протоколом № 07-2023 (а.с. 110-111 том 1), на яких були прийняті наступні рішення:
1) обрано головуючим зборів старших партнерів Об'єднання ОСОБА_1 , а секретарем - ОСОБА_5 ;
2) направлено частину прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року, на виплату дивідендів наступним чином:
- старший партнер ОСОБА_3 - 111 732,00 грн, з урахуванням загальнообов'язкових зборів та платежів, в тому числі і тих, які нараховуються на відповідні виплати та оплачуються Об'єднанням;
- старший партнер ОСОБА_5 - 111 732,00 грн, з урахуванням загальнообов'язкових зборів та платежів, в тому числі і тих, які нараховуються на відповідні виплати та оплачуються Об'єднанням;
- старший партнер ОСОБА_1 - 111 732,00 грн, з урахуванням загальнообов'язкових зборів та платежів, в тому числі і тих, які нараховуються на відповідні виплати та оплачуються Об'єднанням;
3) надано працівникам Об'єднання безпроцентні позики на вирішення соціально-побутових питань строком на 2-а роки, а саме: бухгалтеру ОСОБА_6 в сумі 100 000,00 грн; помічнику адвоката Чеховській А.В. на суму 200 000,00 грн; директору виконавчому ОСОБА_7 в сумі 200 000,00 грн.
Протокол підписаний старшими партнерами - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1
22.03.2024 відбулись збори старших партнерів Об'єднання, що оформлені протоколом № 04-2024 (а.с. 126-128 том 1), на яких були прийняті наступні рішення:
1) обрано головуючим зборів старших партнерів Об'єднання ОСОБА_1 , а секретарем - ОСОБА_5 ;
2) у зв'язку зі скороченням сфери надання послуг з професійної правничої допомоги на території Сумської області та проведенням системної діяльності, спрямованої на формування та розвиток клієнтської бази на території Полтавської області, що зумовлює зміни в організації праці Об'єднання шляхом збільшення загальної кількості часу роботи адвокатів за додатковою адресою Об'єднання у місті Полтава, виходячи з оцінки персонального вкладу кожного з адвокатів Об'єднання для досягнення визначеної статутом мети діяльності Об'єднання, вивести зі штатного розпису Об'єднання шляхом скорочення чисельності та штату посаду адвоката-партнера у кількості однієї штатної одиниці та попередити адвоката-партнера ОСОБА_2 про заплановане звільнення на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України. Керуючому партнеру ОСОБА_5 забезпечити проведення процедури виведення зі штатного розпису Об'єднання шляхом скорочення чисельності та штату посаду адвоката-партнера у кількості однієї штатної одиниці та запланованого звільнення адвоката-партнера ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог та гарантій трудового законодавства України.
В протоколі зазначено, що були присутні ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у телефонному режимі та перед початком зборів старших партнерів Об'єднання відмовився брати участь в голосуванні з питань, що внесені до порядку денного.
Протокол підписаний старшими партнерами - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Позивач просив вказані рішення визнати недійсними, оскільки він не був належним чином повідомлений про збори старших партнерів Об'єднання на яких були прийняті рішення, які порушують право позивача на отримання дивідендів відповідно статуту Об'єднання, а також скорочено та виключено зі штатного розпису посаду, яку обіймав позивач, що порушує його права, оскільки наслідком прийняття такого рішення стало звільнення позивача з роботи та позбавлення його джерела доходів.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення зборів старших партнерів Об'єднання, яке оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про розподіл прибутку між старшими партнерами прийняте з ігноруванням положень п. 14.3 статуту, без будь-яких обґрунтувань, без повідомлення позивача про такі збори в порядку визначеному статутом, що порушує корпоративні права позивача, як учасника Об'єднання, - старшого партнера, зокрема, права на отримання певної частини прибутку (дивідендів), у зв'язку з чим визнано недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, що оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про розподіл прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року.
В іншій частині вимог відмовлено за недоведеністю, оскільки позивач не вказав та не обґрунтував підстав для визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання з третього питання порядку денного, яке оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про надання працівникам Об'єднання безпроцентних позик на вирішення соціально-побутових питань, не вказав, що це рішення суперечить вимогам законодавства та/або статуту Об'єднання, стосується безпосередньо його прав, інтересів та порушує їх. Також звертаючись з вимогою про визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, оформленого протоколом № 04-2024 від 22.03.2024, позивач просив захистити фактично не його корпоративне право, як учасника Об'єднання, а право на працю, інтерес у поновленні на роботі, тож позов в цій частині, крім неповідомлення позивача про збори у спосіб, визначений статутом Об'єднання, позивач не обґрунтував порушенням його корпоративних прав, як учасника Об'єднання - старшого партнера.
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" АО є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
За приписами ст. 961 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:
1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;
3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;
6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).
Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019 у справі № 911/1798/18, від 06.03.2019 у справі № 910/16715/17, від 22.01.2020 у справі № 915/99/19, від 16.10.2019 у справі № 912/430/19, від 31.07.2019 у справі № 910/7633/18, від 16.07.2019 у справі № 914/484/18, від 21.12.2021 у справі № 902/1256/20, від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 та інших.
Отже, порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на: (1) такі, що мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, що хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, однак, обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.
Ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та/або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 ЦК України та частиною 2 статті 4 ГПК України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів, на який обґрунтовано послався скаржник у касаційній скарзі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 12.03.2019 у справі № 904/9495/16, від 07.12.2021 у справі № 902/45/20.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про збори старших партнерів Об'єднання, що відбулись 30.05.2023 та 22.03.2024, у спосіб визначений пунктом 8.4 статуту, і участі у прийнятті рішень на вказаних зборах позивач не приймав.
Відповідач вказував, що жоден зі старших партнерів Об'єднання ніколи не повідомлявся про збори у спосіб визначений статутом, оскільки склався звичай корпоративної культури повідомляти про збори в усному порядку, однак ці обставини не спростовують обов'язку Об'єднання виконувати вимогу пункту 8.4 статуту щодо повідомлення про збори старших партнерів Об'єднання письмово не пізніше ніж за 5-ть днів до дати їх проведення із зазначенням питань порядку денного.
Як вбачається з другого рішення зборів старших партнерів Об'єднання, яке оформлено протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, було вирішено частину прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року, направити на виплату дивідендів 3-ом старшим партнерам Об'єднання, при цьому позивачу, як старшому партнеру з часткою у статутному капіталі Об'єднання, частина прибутку не була розподілена, що суперечить приписам п. 14.3 статуту.
Відповідач не заперечував того факту, що зборами старших партнерів Об'єднання не було прийнято рішення про розподіл прибутку між старшими партнерами Об'єднання пропорційно їх часткам у статутному капіталі та вказував, що розподіл прибутку у вигляді дивідендів відбувався за рішенням зборів старших партнерів Об'єднання виключно між тими партнерами, що своєю працею сприяли досягненню визначеної статутом мети діяльності Об'єднання. При цьому позивач приймаючи участь у зборах старших партнерів Об'єднання, що відбувались у інші періоди та голосуючи за розподіл частини прибутку у вигляді дивідендів на користь партнерів за керівництво напрямами діяльності Об'єднання, свідомо розумів та погоджувався з тим, що залишок прибутку не розподіляється єдиному старшому партнеру, який не здійснює діяльності у складі Об'єднання, тобто позивачу.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що жодних обґрунтувань, на які вказував відповідач, оскаржуване позивачем рішення зборів старших партнерів Об'єднання, яке оформлено протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, не містить, а розподіл частини (залишку) прибутку старшим партнерам Об'єднання в якості дивідендів здійснюється пропорційно їх часткам у статутному капіталі Об'єднання, що прямо визначено пунктом 14.3 статуту. Окрім того, на дату прийняття відповідного рішення в Об'єднанні не було учасників зі статусом партнер, а всі учасники Об'єднання були старшими партнерами, тож частина (залишок) прибутку була направлена на виплату дивідендів саме старшим партнерам. Та обставина, що позивач погоджувався з відповідним розподілом за іншими рішеннями зборів старших партнерів Об'єднання, які не оскаржуються у цій справі, не позбавляє останнього можливості оскаржити відповідне рішення зборів, як таке, що порушує його права, як учасника Об'єднання - старшого партнера.
Враховуючи наведене, рішення зборів щодо розподілу прибутку між старшими партнерами Об'єднання прийняте з ігноруванням положень п. 14.3 статуту, без будь-яких обґрунтувань, без повідомлення позивача про збори в порядку визначеному статутом Об'єднання, що порушує корпоративні права позивача, як учасника Об'єднання, старшого партнера, зокрема, права на отримання певної частини прибутку (дивідендів), у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, що оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, про розподіл прибутку Об'єднання, отриманого за підсумками роботи в 1 кварталі 2023 року обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.
Щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, що оформлене протоколом № 07-2023 від 30.05.2023, в частині третього питання порядку денного, судове рішення сторонами справи не оскаржується.
Стосовно рішення зборів старших партнерів Об'єднання, оформленого протоколом № 04-2024 від 22.03.2024 про скорочення посади адвоката-партнера, то неповідомлення учасника Об'єднання про скликання зборів, хоча й є порушенням його права на участь в управлінні Об'єднанням, саме по собі не є достатньою підставою для визнання рішення зборів недійсним. Для того, щоб таке рішення було визнане недійсним, позивач повинен довести, що це порушення призвело до конкретних негативних наслідків для нього як учасника Об'єднання.
При цьому. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що позивач не вказав та не обґрунтував підстав для визнання недійсним цього рішення зборів, не вказав, що це рішення суперечить вимогам законодавства та/або статуту, стосується безпосередньо його корпоративних прав та інтересів, як учасника Об'єднання, та порушує їх.
Відповідно до п. 8.2 статуту збори старших партнерів мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Об'єднання, включаючи питання, віднесені до компетенції інших органів управління Об'єднання.
Звертаючись з вимогою про визнання недійсним рішення зборів старших партнерів Об'єднання, оформленого протоколом № 04-2024 від 22.03.2024, позивач хоче захистити фактично не корпоративне право як учасника Об'єднання, а право на працю, інтерес у поновленні на роботі, зазначаючи, що наслідком прийняття відповідного рішення стало звільнення позивача з роботи та позбавлення джерела доходів (заробітної плати), а визнання недійсним рішення призведе до усунення підстави для звільнення позивача і поновлення в штатному розписі посади, в зайнятті якої зацікавлений позивач. В той же час прийняття рішення про скорочення посади адвоката-партнера не позбавляє позивача на участь в зборах старших партнерів Об'єднання та в управлінні Об'єднанням у порядку визначеному статутом.
За цих обставин, оскільки позов в цій частині, крім неповідомлення позивача про збори у спосіб, визначений статутом, позивач не обґрунтовував порушенням його корпоративних прав, як учасника Об'єднання - старшого партнера, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів старших партнерів об'єднання, оформленого протоколом № 04-2024 від 22.03.2024.
Колегія суддів дослідивши мотиви апеляційної скарги ОСОБА_1 в обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ухвалила закрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою, з огляду на наступне.
Пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи.
Згідно із частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Отже, ГПК України передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи.
Судове рішення, оскаржуване особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 20.06.2020 у справі № 910/3438/17.
Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.
Отже, за змістом статей 17, 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Кодексу, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Колегія суддів вважає, безпідставними твердження скаржника, що судове рішення у даній справі стосується його прав та інтересів, оскільки обставин порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , як старшого партнера Об'єднання, щодо предмета спору апеляційним судом в оскаржуваному рішенні не встановлено.
Аналізуючи предмет та підстави позову, колегія суддів зазначає, що належними учасниками цих правовідносин є позивач та Об'єднання, тоді як ОСОБА_1 не є учасником цієї справи, не є стороною у спірних правовідносинах та судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та/або його обов'язки, а також рішення не зачіпає безпосередньо права та обов'язки такої особи; ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення у цій справі не містять посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов'язків скаржника.
Отже, в даному випадку, особа яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки в апеляційній скарзі не довела того, що рішення у даній справі стосується її прав та обов'язків.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
З урахування зазначених обставин апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має, у зв'язку з чим апеляційні скарги позивача та відповідача слід залишити без задоволення; а провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - закрити.
Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг позивача та відповідача відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на цих апелянтів.
Керуючись ст.ст. 129, 264, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Сумської області від 14.01.2025 у справі № 920/761/24 закрити.
Апеляційні скарги адвокатського об'єднання "Адвос" та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Сумської області від 14.01.2025 у справі № 920/761/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 14.01.2025 у справі № 920/761/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 920/761/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.05.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.В. Кропивна