вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"28" травня 2025 р. Справа№ 927/313/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю «Етно-М»
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2025 (повний текст складено 22.04.2025)
у справі № 927/313/25 (суддя Демидова М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етно-М»
до російської федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні
про стягнення 15 302 785,00 грн збитків,
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2025 позовну заяву від 31.03.2025 б/н та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Етно-М».
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Етно-М» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2025 у справі №927/313/25 та зобов'язати Господарський суд Чернігівської області відкрити провадження у справі та розглянути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Етно-М» в особі директора Брайко О.В. про стягнення 15 302 785,00 грн збитків з Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/313/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Етно-М» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2025 до надходження матеріалів справи №927/313/25.
19.05.2025 матеріали справи № 927/313/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1)довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України обов'язок надсилання копій іншим учасникам справи покладається саме на апелянта.
Приписами ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При зверненні з апеляційною скаргою скаржник не надав до суду докази надсилання копії скарги Російській Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992р., прийнявши відповідний нормативний акт постанову Верховної Ради України від 19.12.1992р. №2889-XII «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності», шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу російської федерації.
У зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022р. №25814/12.1.1/32-22 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану», з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, за повідомленням Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеним 25.02.2022 на його офіційному сайті, припинено поштове співробітництво з поштою росії, посилки та перекази в цю країну не приймаються.
Міністерство юстиції України листом від 06.10.2022р. №91935/114287-22-22/12.1.1 «Щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку ст.8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року» повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022р. №71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади російської федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Відтак передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України від 31.10.2022р. №100817/98748-22-22/12.1.3).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави, на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Європейська конвенція про імунітет держав (ETS №74) 1972 року (ст.11) та Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12) передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території суду.
Отримати згоду компетентних органів відповідача на залучення до участі у справі за цим позовом в якості відповідача є неможливим, оскільки у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю, 24 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ України заявило про розрив дипломатичних відносин з росією відповідно до ст.2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. У зв'язку з чим, функціонування закордонних дипломатичних установ України на території росії та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Cуду від 14.04.2022р. у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету російської федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у зв'язку з припиненням поштового сполучення між Україною та Російською Федерацією та розірванням будь-яких дипломатичних зв'язків, скаржник може надіслати копію апеляційної скарги з додатками засобами електронного зв'язку.
При цьому повідомлення електронною поштою має бути здійснене на електронну адресу компетентного органу Російської Федерації, адже не існує єдиної електронної адреси Російської Федерації як держави. Генеральна прокуратура російської федерації з 2021 року є органом, що забезпечує представництво і захист інтересів російської федерації в міждержавних органах, іноземних і міжнародних (міждержавних) судах, іноземних і міжнародних третейських судах (арбітражах), окрім випадків розгляду суперечок між російською федерацією та іноземними державами чи міжнародними організаціями.
Також функції представництва держави в судових спорах виконує міністерство юстиції російської федерації та міністерство закордонних справ російської федерації. Отже, доречним може бути додаткове відправлення повідомлень електронною поштою на офіційні електронні адреси цих органів.
Суд та сторони можуть надсилати процесуальні документи російській федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації, міністерства юстиції та міністерства закордонних справ російської федерації на їхні офіційні електронні адреси (на момент написання цих Рекомендацій: генеральна прокуратура - erp_support@genproc.gov.ru; міністерство юстиції - info@minjust.gov.ru; міністерство закордонних справ - ministry@mid.ru).
В умовах відсутності прямого поштового сполучення між Україною та російською федерацією, а також припинення співпраці поштових служб низки держав з поштовою службою Російської Федерації доцільно розглядати можливість застосування альтернативних сервісів міжнародної доставки для вручення документів.
Частина 1 статті 5 Гаазької Конвенції передбачає, що "якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави".
Отже, за загальним правилом Гаазької Конвенції, для успішного вручення документ має бути складений або перекладений на офіційну мову (або одну з них) запитуваної держави.
Слід зазначити, що Росія відмовилася від допустимості застосування щодо неї статті 10 Гаазької Конвенції та визначила міністерство юстиції центральним органом для цілей статті 2 Гаазької Конвенції, а також органом, уповноваженим приймати документи, що передаються консульськими установами, відповідно до статті 9 Гаазької Конвенції. Крім того, нею зроблено зауваження, що відповідно до частини 3 статті 5 документи, що підлягають врученню на території російської федерації, приймаються лише в тому випадку, якщо вони складені російською мовою або перекладені на російську мову.
А отже суд вважає, що скаржник не надав належних доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу відповідно до ст. 259 ГПК України.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
У свою чергу ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно під. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду, зокрема, апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Правова позиція щодо цього питання висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 280/4372/18.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Етно-М» звернулося до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2025 про повернення позовної заяви.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі скаржник має надати докази сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Однак, до матеріалів апеляційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
За текстом апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Етно-М» не вказує, що є особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону.
Оскільки до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому законодавством розмірі, а також не додані докази направлення копії цієї апеляційної скарги відповідачу, то така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків. У випадку неусунення у встановлений термін вказаних вище недоліків апеляційної скарги апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Керуючись ст. ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Етно-М» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2025 у справі №927/313/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Етно-М» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для:
- надання доказів сплати судового збору в сумі 3 028 грн у встановленому порядку;
- надання доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу у встановленому порядку.
3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Етно-М», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Північний апеляційний господарський суд повідомляє про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ПІК України ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак