Іменем України
29 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/5377/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Шпарик Назар Ярославович (далі - представник позивача), до Департаменту патрульної поліції України (далі - відповідач, ДПП України), в якому позивач просить суд:
- зобов'язати ДПП нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу в нічний час за період з моменту прийняття на службу по 31 грудня 2017 року;
- зобов'язати ДПП нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України.
У період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2017 рок позивачу не було нараховано та виплачено надбавку до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, що є порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260.
У порушення вимог частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», частин першої, третьої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у період за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення у загальному розмірі 3375,17 грн.
З урахуванням вказаного позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ДПП України у квітні 2021 року подав відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки дії відповідача є правомірними, департамент діяв в межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року зобов'язано сторони надати витребувані документи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції України від 29 квітня 2016 року № 120 о/с по особовому складу відповідно до частини дев'ятої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено з 20 квітня 2016 року по Управлінню патрульної поліції у місті Львові рядового поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3, яка прибула з Головного управління Національної поліції в Львівській області.
Згідно з витягом з наказу Департаменту патрульної поліції України від 28 грудня 2023 року № 1791 о/с по особовому складу відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції у Львівській області з 04 січня 2024 року з виплатою грошової компенсації за 18 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток (2022 рік - 16 діб, 2023 рік - 2 доби) та за 20 календарних днів невикористаних додаткових оплачуваних відпусток як працівнику, який має дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (як одинокій матері) (2023 рік - 10 діб, 2024 рік - 10 діб), установивши премію за січень 2024 року в розмірі 255,030 %. Станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в календарному обчисленні - 07 років 10 місяців 18 днів. Відрахувати з грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_2 1419,02 грн - вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
Відповідно до інформації помісячно щодо загальної кількості робочих змін, в тому числі кількості нічних змін ОСОБА_1 за період з моменту прийняття на службу по 31 грудня 2017 року включно у 2016 році ОСОБА_1 відпрацювала 76 (608 год.) робочі зміни, з них 38 (304 год.) нічних змін, а саме:
- квітень: кількість робочих змін - 6 (48 год), кількість нічних змін - 2 (16 год);
- травень: кількість робочих змін - 15 (120 год), кількість нічних змін - 8 (64 год);
-червень: кількість робочих змін - 15 (120 год), кількість нічних змін - 8 (64 год);
- липень: кількість робочих змін - 16 (128 год), кількість нічних змін - 8 (64 год);
- серпень: кількість робочих змін - 10 (80 год), кількість нічних змін - 4 (32 год);
-вересень: кількість робочих змін - 7 (56 год), кількість нічних змін - 4 (32 год);
-жовтень: кількість робочих змін - 7 (56 год), кількість нічних змін - 4 (32 год);
-листопад: кількість робочих змін - 0 (0 год), кількість нічних змін - 0 (0 год);
- грудень: кількість робочих змін - 0 (0 год), кількість нічних змін - 0 (0 год),
У 2017 році ОСОБА_1 відпрацювала 111 (888 год.) робочі зміни, з них 56 (448 год.) нічних змін, а саме:
- січень: кількість робочих змін - 4 (32 год), кількість нічних змін - 2 (16 год);
- лютий: кількість робочих змін - 13 (104 год), кількість нічних змін - 6 (48 год);
- березень: кількість робочих змін - 8 (64 год), кількість нічних змін - 5 (40 год);
- квітень: кількість робочих змін - 14(112 год), кількість нічних змін - 7 (56 год);
- травень: кількість робочих змін - 14(112 год), кількість нічних змін - 6 (48 год);
- червень: кількість робочих змін - 0 (0 год), кількість нічних змін - 0 (0 год);
- липень: кількість робочих змін - 13 (104 год), кількість нічних змін - 6 (48 год);
- серпень: кількість робочих змін - 10 (80 год), кількість нічних змін - 5 (40 год);
- вересень: кількість робочих змін - 9 (72 год), кількість нічних змін - 5 (40 год);
- жовтень: кількість робочих змін - 9 (72 год), кількість нічних змін - 4 (32 год);
- листопад: кількість робочих змін - 8 (64 год), кількість нічних змін - 5 (40 год);
- грудень: кількість робочих змін - 9 (72 год), кількість нічних змін - 5 (40 год).
Згідно з відомостями про грошове забезпечення за період квітня 2016 року по грудень 2016 року та з січня 2017 року по грудень 2017 року позивачу у період з 20 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року доплата за службу в нічний час не виплачувалась; у період з 20 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у листопаді 2017 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 373,85 грн, у грудні 2017 року - 458,12 грн, всього - 831,97 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 1 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ) визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За положеннями статті 2 Закону № 580-VІІІ завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Отже, Національна поліція є правоохоронним органом.
Статтею 91 Закону № 580-VІІІ визначено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Відповідно по частин першої, другої та п'ятої статті 94 Закону № 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до пункту 4 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VІІІ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положеннями пункту 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі - Інструкція № 499), яка діяла до 31 грудня 2016 року, серед іншого визначено, що вважається службою у нічний час.
Згідно з підпунктом 3.7.6 пункту 3.7 Інструкції № 499:
- службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00;
- особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час;
- особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.
Відповідно до Додатку 22 до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 «Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» доплата за службу в нічний час особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ становить 35 відсотків посадового окладу.
02 грудня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988), пунктом 1 якої установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Порядок № 260, який набрав чинності 27 травня 2016 року, відповідно до пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто з 07 листопада 2015 року.
Положення Порядку № 260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
З вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що поліцейським протягом всього періоду проходження служби в Національній поліції, починаючи з 07 листопада 2015 року, за несення служби в нічний час передбачена виплата доплати в розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з наказу Департаменту патрульної поліції України від 29 квітня 2016 року № 120 о/с по особовому складу відповідно до частини дев'ятої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено з 20 квітня 2016 року по Управлінню патрульної поліції у місті Львові рядового поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3. В періоді з 20 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року позивач ніс службу в нічний час, однак не отримував за це відповідної доплати, що свідчить про допущену відповідачем бездіяльність, яка є протиправною.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
З указаного вбачається, що позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення належного йому грошового забезпечення, до складу якого входить й доплата за службу в нічний час, без обмеження будь-яким строком.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 11 розділу І Порядку № 260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення не може вважатися «нормою спеціального закону» у спірних правовідносинах, як про це зазначив відповідач, оскільки жодним чином не врегульовує строки звернення поліцейського до суду за захистом своїх порушених прав щодо грошового забезпечення. На думку суду, відповідач безпідставно ототожнює поняття «звернення за одержанням грошового забезпечення» та «звернення до суду з позовом», оскільки «звернення за одержанням грошового забезпечення» може відбуватися у позасудовому порядку шляхом звернення поліцейського до керівника відповідного управління. На користь такого твердження свідчить й пункт 12 розділу І Порядку № 260, яким визначено, що звернення поліцейського щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються в установленому законодавством України порядку.
Щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року включно суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).
У статті 1 Закону № 1282 визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень статті 4 Закону № 1282:
- індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
- обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
- для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
- підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).
Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» внесено зміни і включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідач посилається на те, що саме невключення поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, було підставою для не проведення індексації позивачу.
Проте, суд зазначає, що саме частиною п'ятою статті 94 Закону № 580-VІІІ визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до зазначеної статті у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була дійсною.
В силу положень частини другої статті 8 Закону № 1282 за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції, визначають Порядок № 260.
Відповідно до пункту 11 розділу I вказаного Порядку грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону № 580-VІІІ, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача в цій частині.
У той же час суд зазначає, що індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Як вже зазначалося вище, індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 % (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. У свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Індекс споживчих цін (далі - ІСЦ) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання. Цей показник розраховується на основі споживчого набору товарів продовольчого та непродовольчого призначення і послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни та ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр»).
Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.
У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 % (абзац перший пункту 5 Порядку № 1078).
В контексті розгляду цієї справи позивача прийнято на службу до Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області та встановлено посадовий оклад у розмірі 1700,00 грн. Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.
У свою чергу, що за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. У подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9 %. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007 х 1,09 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6 % (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79 % (105,79 х 100).
Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79 %, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.
Відповідно до абзаців третього-п'ятого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що сума індексації не нараховується, якщо в місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Водночас, якщо у разі якщо підвищення зарплати відбувається за рахунок інших її складових, наприклад збільшення доплат, надбавок та премій, які не мають разового характеру, але тарифна ставка (оклад) не підвищується, то сума індексації не зменшується на розмір підвищення зарплати. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини ІСЦ порога індексації.
З матеріалів справи судом установлено, що починаючи з квітня 2016 року по грудень 2017 року посадовий оклад не збільшувався, листопад 2015 року є «базовим» місяцем для визначення індексації, тому до визначеної в червні 2016 року суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини ІСЦ порога індексації в наступних місяцях після квітня 2016 року.
Отже, починаючи з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року у відповідача виник обов'язок здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за ці спірні періоди.
Судом установлено, що протягом спірного періоду відповідач ухилявся від дотримання вимог Закону № 580-VІІІ та Порядку № 260 в частині нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, то ним допущена протиправна бездіяльність, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з 20 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу у нічний час за період з 20 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «листопад 2015 року».
Щодо наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку доплати за службу в нічний час, суд вважає за необхідне зазначити, що суд надає правову оцінку в межах предмету спору, що існує на час розгляду справи, а не того, що ймовірно виникне між сторонами у майбутньому. Чинне законодавство не передбачає можливості захисту в адміністративному судочинстві прав у майбутньому без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість подальшої неправомірної поведінки суб'єкта оскарження.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України «Про судовий збір», то питання розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу представника позивача суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем до заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу не додано жодного документу, який би підтверджував понесені витрати на правову допомогу, а саме - документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимоги стягнути на користь позивача 3000,00 грн витрат на правову допомогу.
Представником позивача в позовні заяві вказано, що орієнтований розмір судових витрат становить 3000,00 грн, що включає витрати на отримання позивачем правничої допомоги.
01 грудня 2020 року між ОСОБА_3 (у подальшому - Клієнт) з однією сторони, та адвокатом Шпариком Н. Я. (у подальшому - Виконавець) з іншої сторони, укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).
У пункті 1.1. розділу 1 Предмет договору зазначено, що відповідно до даного Договору Виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої Допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору
У пунктах 3.1, 3.2, 3.3 розділу 3 Умови оплати та гонорари цього Договору зазначено, що загальна вартість Договору складає суму вартості наданих Виконавцем послуг, що наводиться в Акті виконаних роби правнича допомога, передбачена предметом цього Договору, оплачується Клієнтом Виконавцю у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн за годину правничої допомоги Клієнту Виконавцем за фактично виконану роботу та дії. попередньо погоджені між Сторонами.
Гонорари не включають застосовуваних податків та зборів за законодавством України, що нараховується додатково. Суми цих податків та зборів додаються до суми гонорарів Виконавця.
Гонорари сплачується Клієнтом в момент підписання Акту виконаних робіт або протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку. Рахунок передається будь-яким прийнятним для Сторін способом, в тому числі поштовим, електронним, факсимільним зв'язком тощо. У випадку, якщо Клієнт своєчасно не вносить оплату за Договором, Виконавець має право зупинити надання професійної правничої допомоги.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Такі документи повинні містити відомості, що безперечно свідчать про здійснення позивачем відповідних витрат, пов'язаних із розглядом в суді даної справи. Витрати, пов'язані з оплатою правничої допомоги, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Станом на час вирішення справи суду не надано ані Додаткової угоди до Договору, ані Акту приймання-передачі наданих послуг, в яких зазначено перелік виконаних робіт та розрахунок таких витрат.
Отже, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу представника позивача у розмірі 3000,00 грн не підтверджені належними доказами, а отже, у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції України (ідентифікаційний код 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 20 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 20 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця - «листопад 2015 року».
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль