ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4471/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю.,
при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Пятигорец В.І.,
від Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" - Бурда Т.С., Гнатенко І.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2025, прийняте суддею Литвиновою В.В., м. Одеса, повний текст складено 26.02.2025,
у справі №916/4471/24
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"
про визнання недійсним рішення
У жовтні 2024 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", в якому просила визнати недійсним рішення ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", оформлене протоколом від 19.07.2022, стосовно виключення позивачки з членів вказаної громадської організації.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивачки у зв'язку з незаконним виключенням останньої зі складу членів Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" на підставі оскаржуваного рішення засідання ради відповідача.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 16.10.2024 відкрито провадження у справі №916/4471/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 у справі №916/4471/24 (суддя Литвинова В.В.) позов задоволено; визнано недійсним рішення ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", прийняте та оформлене протоколом від 19.07.2022, стосовно виключення ОСОБА_1 з членів Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"; стягнуто з Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4542 грн.
Судове рішення мотивоване порушенням прав ОСОБА_1 у зв'язку з неповідомленням останньої у встановленому порядку про проведення 19.07.2022 засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", на якому було вирішено питання про припинення членства позивачки у зазначеній громадській організації, а також тим, що виключення позивачки на підставі оскаржуваного нею рішення відбулося за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Громадська організація "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 у справі №916/4471/24 скасувати та ухвалити постанову, якою закрити провадження у даній справі.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що оскаржуване позивачкою рішення про виключення останньої зі складу членів Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" було прийняте з цілковитим дотриманням положень статуту відповідача у зв'язку зі здійсненням ОСОБА_1 самочинного будівництва на території причалу. Крім того, за твердженням скаржника, провадження у цій справі підлягає закриттю, оскільки заявлена позивачкою вимога передбачає вирішення судом питання внутрiшньостатутної дiяльності громадської організації щодо порядку та підстав припинення членства у відповідній юридичній особі, тобто питання, на яке не поширюється юрисдикція суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В. від 07.04.2025 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а також встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 22.04.2025.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 призначено справу №916/4471/24 до розгляду на 28.05.2025 об 11:00.
У судовому засіданні 28.05.2025 представники Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" підтримали апеляційну скаргу; представник ОСОБА_1 висловив заперечення проти її задоволення.
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 залишено без розгляду відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу внаслідок подання останнього з пропуском встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку та без клопотання про його продовження.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 27.02.1998 проведено державну реєстрацію Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.8 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", затвердженого рішенням конференції, оформленим протоколом №1/2014 від 20.12.2014 (далі - статут Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"), дана організація - добровільне об'єднання фізичних осіб, створене для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема спортивних, екологічних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів. Організація діє на підставі Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про громадські об'єднання", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", інших законодавчих актів, прийнятих відповідно до них, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цього статуту. Організація є юридичною особою з моменту її державної реєстрації. Організація створена та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості та публічності. Організація є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Кошти та майно організації використовуються для досягнення мети (цілей) організації відповідно до основних напрямів її діяльності.
В силу пунктів 2.1, 3.1-3.3 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" організація створена з метою здійснення та захисту прав і свобод її членів, задоволення їх суспільних інтересів, пов'язаних із оздоровленням, відпочинком та зайняттям аматорським рибальництвом. Членами організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, досягли вісімнадцяти років, визнають мету (цілі) організації та цей статут. При прийнятті в організацію її члену у користування надається місце на території одного з причалів організації. Набуття членства в організації є добровільним. Прийняття в члени організації здійснюється у порядку, встановленому цим статутом, на підставі письмової заяви особи, яка бажає набути членство, за наявності письмового клопотання, оформленого відповідно до цього статуту.
У пунктах 3.4, 3.5 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" вказано, що припинення членства в організації може бути добровільним (за власним бажанням члена організації) на підставі письмової заяви особи, яка бажає припинити членство або примусовим (шляхом виключення з організації) - у випадках, передбачених статутом. Особу може бути виключено з членів організації виключно з підстав та у порядку, передбаченому цим статутом.
Підставами для виключення з членів організації є:
-неодноразове (більше двох разів поспіль або більше трьох разів протягом одного року) невиконання рішень статутних органів організації, прийнятих у межах їхньої компетенції, які не суперечать чинному законодавству та цьому статутові (підпункт 3.6.1 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-неодноразове порушення або одноразове грубе порушення правил протипожежної безпеки, санітарних норм, правил користування плавзасобами та правил безпеки на воді на території причалів, функціонування, яких забезпечує організація (підпункт 3.6.2 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-самовільне зайняття території причалів та/або самовільне будівництво або реконструкція об'єктів на території причалів (підпункт 3.6.3 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-вчинення дій, які завдали або могли завдати шкоди життю та здоров'ю людей на території причалів (підпункт 3.6.4 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-вчинення дій, що призвели до завдання шкоди майну організації, її членів (підпункт 3.6.5 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-несплата необхідних платежів та/або наявність заборгованості перед організацією з цих платежів (підпункт 3.6.6 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-розповсюдження членом організації інформації щодо організації або членів її статутних органів, яка не відповідає дійсності, порочить їх честь, гідність та ділову репутацію (підпункт 3.6.7 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів");
-систематичне (більше трьох разів поспіль) неприйняття участі у роботі зборів членів організації, які обліковуються за відповідним відокремленим підрозділом організації (підпункт 3.6.8 пункту 3.6 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів").
За умовами пунктів 3.8, 3.9 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" рішення про прийняття у члена організації, про відмову у прийнятті у члени організації, а також про припинення членства організації (виключення) приймає центральний постійнодіючий статутний орган організації. Рішення про виключення з організації (припинення членства) може бути оскаржене особою, щодо якої це рішення прийняте, у порядку, передбаченому цим статутом до вищого статутного органу організації.
Положеннями пункту 3.10 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" визначено, що члени організації обліковуються за причалами, на території яких їм надане місце для розміщення належного їм майна (будинків для тимчасового проживання, зберігання плавзасобів та іншого майна).
Члени організації мають право, зокрема, приймати участь в управлінні організацією шляхом прийняття участі у формуванні вищого статутного органу управління та/або шляхом прийняття участі у роботі статутних органів організації, до складу яких їх обрано (включено); обирати та бути обраними до складу статутних органів організації; вільно обговорювати питання, пов'язані із діяльністю організації, її посадових і службових осіб, відокремлених підрозділів, статутних органів, їх членів, членів організації, вносити пропозиції, виступати з конструктивною критикою (підпункти 3.12.1-3.12.3 пункту 3.12 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів").
Згідно з підпунктами 3.13.1, 3.13.3 пункту 3.13 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" члени організації зобов'язані дотримуватись цього статуту та виконувати рішення статутних органів організації, які прийняті в межах їхньої компетенції та які не суперечать законодавству України та цьому статуту, а також виконувати рішення та доручення статутних органів організації, які прийняті в межах їхньої компетенції та які не суперечать чинному законодавству України та цьому статуту.
У пунктах 4.1-4.8 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" зазначено, що в організації створюються та діють такі статутні органи: керівні статутні органи та статутний орган контролю. До керівних органів належать: вищий керівний орган (вищий орган управління) - конференція; центральний постійнодіючий орган управління - рада; виконавчий орган - директор. Органом контролю є ревізійна комісія. Статутні органи можуть бути колегіальними та одноособовими. Всі статутні органи, окрім виконавчого, є колегіальними. Статутні органи утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до цього статуту та чинного законодавства України. Членами статутних органів, окрім виконавчого органу, можуть бути виключно члени організації. Формування статутних органів організації здійснюється шляхом обрання (включення) осіб до складу цих органів та відкликання (виключення) осіб зі складу цих органів.
Відповідно до пунктів 4.14, 4.15, 4.17, 4.18 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" колегіальні статутні органи проводять свою роботу у формі засідань, в яких приймають участь всі члени цих органів. Колегіальні статутні органи правомочні приймати рішення у разі, коли в їх роботі приймають участь більше половини членів цих органів. Колегіальні статутні органи приймають рішення шляхом відкритого голосування по питанням порядку денного. У голосуванні приймають участь всі члени відповідного колегіального статутного органу. Голосування здійснюється за принципом один член-один голос. У разі рівності голосів - голос керівника відповідного органу є вирішальним Рішення статутного органу вважається прийнятим у разі, коли за нього проголосувало більше половини членів цього органу, присутніх на засіданні, окрім випадків, передбачених цим статутом.
В силу підпунктів 4.28.1-4.28.4 пункту 4.28 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" визначено, що рада здійснює загальне керівництво організацією між конференціями. Кількість членів ради дорівнює подвійній кількості відокремлених підрозділів. До складу ради також обираються резервні члени. Від кожного з причалів до складу ради обираються по дві особи (два члени ради) та по одному резервному члену ради. Раду очолює голова ради. У разі відсутності голови ради, його функції виконує заступник голови ради. Голова ради та його заступник обираються та відкликаються за рішенням ради.
До компетенції ради належить вирішення всіх питань, пов'язаних з діяльністю організації, окрім тих, що відносяться до виключної компетенції конференції (підпункт 4.28.6 пункту 4.28 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів").
Згідно з підпунктом 4.28.7.4 пункту 4.28 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" до виключної компетенції ради належить вирішення питань щодо прийняття рішень про прийняття в члени організації та виключення з неї.
Статутні органи проводять чергові та позачергові засідання (підпункт 5.1.1 пункту 5.1. статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів").
Відповідно до підпунктів 5.2.2-5.2.4 пункту 5.2 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" колегіальні статутні органи приймають рішення шляхом прямого відкритого голосування. У голосуванні приймають участь всі члени відповідного колегіального статутного органу. Голосування здійснюється за принципом один член - один голос. Статутний орган правомочний приймати рішення, у разі коли у його роботі беруть участь більше половини членів, які входять до складу цього органу. Рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосувало більше половини членів статутного органу, присутніх на засіданні.
Пунктами 6.1-6.5 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" передбачено, що результати роботи (засідань) колегіальних статутних органів оформлюються протоколами, у яких зазначається: назва організації, відповідного статутного органу; дата та місце проведення засідання; склад органу (кількість членів); перелік (кількість) осіб, які присутні; головуючий та секретар засідання; наявність (відсутність) кворуму; порядок денний; виступи та пропозиції; стислий хід обговорення питань порядку денного; результати голосування; рішення, що прийняті; зауваження, доповнення присутніх до протоколу. Протокол засідання статутного органу підписується головуючим та секретарем засідання. До протоколу додається реєстр осіб, що брали участь у засіданні, у якому ці особи розписуються. Протокол засідання оформлюється не пізніше трьох днів з дня проведення засідання. Протокол зборів на причалах підписується начальниками відповідних причалів, як головуючими, та секретарями зборів. До протоколу додається реєстр осіб, що брали участь у зборах, у якому присутні особи власноручно розписуються. Протокол зборів на причалах складається не пізніше трьох днів з дня їх проведення.
В силу пунктів 10.1-10.7 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" до складу організації входять відокремлені підрозділи, які створюються з метою забезпечення функціонування баз стоянки маломірних плавзасобів (причалів). Кількість відокремлених підрозділів не обмежується та дорівнює кількості причалів, експлуатацію яких забезпечує організація. Відокремлені підрозділи створюються та функціонують за територіальним принципом - за місцем розташування причалів, функціонування яких вони забезпечують. Кожний відокремлений підрозділ забезпечує функціонування одного причалу. Відокремлені підрозділи організації не є юридичними особами та здійснюють свою діяльність на підставі цього статуту та положень про відокремлені підрозділи організації - Положень про причали. Кожний член організації закріплюється за відокремленим підрозділом, який забезпечує функціонування того причалу, на території якого знаходиться майно цього члена організації (маломірний плавзасіб, будинок для тимчасового відпочинку, приміщення для зберігання плавзасобу тощо). Члена організації може бути закріплено лише за одним відокремленим підрозділом.
30.05.2018 на засіданні ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_1 у члени організації за її заявою, що підтверджується протоколом засідання ради відповідача б/н від 30.05.2018 та додатком №1 до цього протоколу.
Наказом директора Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" №60 від 30.05.2018 включено ОСОБА_1 до списку членів структурного підрозділу - причалу №133 "Зелений мис" і передано останній у користування місце №337 для зберігання плавзасобів та інвентарю рибалки.
19.07.2022 проведено засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", на якому прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 19.07.2022.
Відповідно до виписки з протоколу засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" б/н від 19.07.2022 по третьому питанню порядку денного "Прийом та виключення зі складу Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" заслухали члена ради організації - ОСОБА_2 , яка проінформувала членів ради про те, що колишній директор організації - ОСОБА_3 в порушення статуту, без пояснення причин, у її відсутності, одноособово без рішення ради виключив зі списків організації за причалом №133 "Зелений мис" ОСОБА_2 та вилучив з її користування земельну ділянку в 1 лінії №337 та оформив особовий рахунок № НОМЕР_1 за причалом №133 "Зелений мис" на свою онучку - ОСОБА_1 , тим самим порушивши пункт 3.6.3 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" (самовільне зайняття території причалів та/або самовільне будівництво або реконструкція об'єктів на території причалів). З огляду на викладене, ОСОБА_2 просила раду організації відновити справедливість та виключити онучку ОСОБА_3 зі складу організації за причалом №133 "Зелений мис", вилучити з користування у ОСОБА_1 земельну ділянку в 1 лінії №337 та передати на баланс організації.
Згідно з випискою з протоколу засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" б/н від 19.07.2022 за результатами голосування з вищенаведеного питання порядку денного прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" по причалу №133 "Зелений мис", вилучення з користування ОСОБА_1 земельної ділянки в 1 лінії №337 на причалі №133 "Зелений мис" та передачу на баланс організації, а також про закриття особового рахунок № НОМЕР_1 по причалу №133 "Зелений мис".
На виконання вищезазначеного рішення ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", оформленого протоколом б/н від 19.07.2022, було видано припис про усунення порушень шляхом демонтажу об'єкта №0032 від 12.09.2024, в якому відповідач вимагав добровільно у десятиденний термін звільнити самочинно захоплену територію причалу №133 "Зелений мис" за адресою: м. Одеса, вул. Набережна, причал №133 "Зелений мис", перша лінія вздовж берега, особовий рахунок № НОМЕР_1 шляхом демонтажу самовільно зведеного об'єкту та приведення земельної ділянки у попередній первісний стан.
У довідці Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" №01-05/427 від 28.11.2024 вказано, що ОСОБА_1 з 30.05.2022 по 19.07.2022 не мала заборгованості по сплаті членських внесків, а з 20.07.2022 по 19.09.2024 та продовжувала сплачувати членські внески по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на дату видачі цієї довідки відсутня.
У матеріалах справи також міститься копія технічного паспорту на рибальський будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого Фізичною особою-підприємцем Савельєвим Дмитром Анатолійовичем на замовлення ОСОБА_1 26.08.2024.
Предметом спору у даній справі є вимога позивачки про визнання недійсним рішення ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", оформленого протоколом б/н від 19.07.2022, в частині виключення ОСОБА_1 з членів вказаної громадської організації.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на порушення прав ОСОБА_1 у зв'язку з неповідомленням останньої у встановленому порядку про проведення 19.07.2022 засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", на якому було вирішено питання про припинення членства позивачки у зазначеній громадській організації, а також на те, що виключення позивачки на підставі оскаржуваного нею рішення відбулося за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про задоволення позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань регламентовані Законом України "Про громадські об'єднання".
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання").
В силу частини першої статті 5 Закону України "Про громадські об'єднання" ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.
За умовами частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.
Частиною третьою статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи (частина перша статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання").
Відповідно до пункту 3.8 та підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" рішення про прийняття у члена організації, про відмову у прийнятті у члени організації, а також про припинення членства організації (виключення) приймає центральний постійнодіючий статутний орган організації, тобто рада цієї громадської організації.
Колегія суддів зауважує, що у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення органу управління юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача про проведення зборів/засідання, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з'ясувати дотримання порядку скликання, зокрема, загальних зборів, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Обов'язковою умовою повідомлення про скликання зборів/засідання органу управління юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про дату, час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у такому повідомленні будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень органу управління (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016).
Крім того, апеляційним господарським судом враховується, що відповідно до правової позиції суду касаційної інстанції, викладеної в постанові від 02.09.2014 у справі №5017/1221/2012, неповідомлення учасника юридичної особи про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили зі складу учасників такої юридичної особи, є безумовним порушенням його корпоративних прав.
Cуд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження повідомлення позивачки про дату, час і місце проведення, а також порядок денний засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", яке відбулися 19.07.2022 та на якому було прийнято оскаржуване ОСОБА_1 рішення. Не подано відповідачем і самого повідомлення, яке відображало б відомості про дату, час, місце проведення засідання колегіального статутного органу, зміст порядку денного тощо.
Між тим, Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує, що ОСОБА_1 повинна була повідомлятися відповідачем про проведення 19.07.2022 засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", на якому було прийняте оскаржуване у даній справі рішення, оскільки вплив на прийняття органом управління юридичної особи рішень не вичерпується виключно голосуванням, тим більше, що на цьому засіданні вирішувалось питання про права та обов'язки позивачки, а саме: питання виключення останньої зі складу членів організації, у зв'язку з чим оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав позивачки, адже на цьому засіданні ОСОБА_1 мала право щонайменше на надання своїх пояснень щодо підстав, які були покладені в основу рішення про її виключення, а тому відсутність доказів її повідомлення про проведення зазначеного засідання свідчить про недобросовісну поведінку відповідача в контексті порядку проведення вказаного засідання та зумовлює доведеність позивачкою факту порушення оскаржуваним рішенням її прав.
Положеннями пунктів 6.1-6.3 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" передбачено, що результати роботи (засідань) колегіальних статутних органів оформлюються протоколами, у яких зазначається: назва організації, відповідного статутного органу; дата та місце проведення засідання; склад органу (кількість членів); перелік (кількість) осіб, які присутні; головуючий та секретар засідання; наявність (відсутність) кворуму; порядок денний; виступи та пропозиції; стислий хід обговорення питань порядку денного; результати голосування; рішення, що прийняті; зауваження, доповнення присутніх до протоколу. Протокол засідання статутного органу підписується головуючим та секретарем засідання. До протоколу додається реєстр осіб, що брали участь у засіданні, у якому ці особи розписуються.
Однак, у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду першої інстанції не подано жодного доказу на підтвердження здійснення реєстрації учасників засідання ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", проведеного 19.07.2022 (зокрема, але не виключно: реєстру присутніх, журналу реєстрації або інших документів, які б містили підписи учасників вказаного засідання ради). Вказане унеможливлює перевірку присутніх на цих зборах членів ради, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні підстави вважати зазначене засідання ради, яке відбулося 19.07.2022, правомочним.
Щодо доводів апелянта про правомірність виключення позивачки зі складу членів Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Виключення члена з громадської організації - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення правовідносин за рішенням юридичної особи за порушення членом організації своїх обов'язків. На відміну від виходу з числа членів організації, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників, членів з юридичної особи, господарським судам слід враховувати, що у рішенні про виключення такого члена повинні міститися обґрунтовані причини виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для його виключення, в чому полягає систематичність невиконання членом юридичної особи його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) він перешкоджає діяльності юридичної особи. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена юридичної особи може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого члена.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.04.2019 у справі №923/650/17.
При цьому, оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування в чому саме полягало порушення позивачкою статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", оскільки у протоколі взагалі не зазначено: які конкретні вимоги статуту були порушені ОСОБА_1 та якими саме діями.
Посилання відповідача на те, що позивачку було виключено за порушення пункту 3.6.3 статуту Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" до уваги колегією суддів не приймається та спростовується безпосередньо змістом протоколу засідання б/н від 19.07.2022, яким зафіксовано, що посилання на порушення ОСОБА_1 вказаного пункту статуту мало місце лише у виступі члена ради організації - ОСОБА_2 , в якому вона проінформувала про те, що колишній директор організації протиправно виключив зі списків організації за причалом №133 "Зелений мис" ОСОБА_2 , вилучив з її користування земельну ділянку в 1 лінії №337 та оформив особовий рахунок № НОМЕР_1 за причалом №133 "Зелений мис" на свою онучку - ОСОБА_1 , тим самим порушивши пункт 3.6.3 статуту відповідача (самовільне зайняття території причалів та/або самовільне будівництво або реконструкція об'єктів на території причалів), між тим саме рішення ради прийняте без будь-якого обґрунтування.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була прийнята у члени Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" рішенням ради відповідача, оформленим протоколом б/н від 30.05.2018, а наказом директора організації №60 від 30.05.2018 була включена до списку членів структурного підрозділу - причалу №133 "Зелений мис" з передачею останній у користування місця №337 для зберігання плавзасобів та інвентарю рибалки.
Докази визнання недійсними, незаконними або протиправними вищенаведених рішення ради, оформленого протоколом б/н від 30.05.2018, та наказу директора №60 від 30.05.2018, як і докази їх скасування у матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим у апеляційного господарського суду відсутні підстави не враховувати зазначені рішення органів управління відповідача в контексті відсутності у діях позивачки самовільності зайняття території та набуття майна.
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності врахування презумпції легітимності рішень органу управління громадської організації викладений в постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №916/3610/21.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що рішення ради Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", яке оформлене протоколом б/н від 19.07.2022, передбачає виключення ОСОБА_1 зі складу членів відповідача за відсутності обґрунтованих підстав для цього, тобто безпосередньо стосується гарантованого законом права позивачки на членство у зазначеній юридичній особі, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову та, відповідно, визнання недійсним даного рішення в частині виключення позивачки зі складу членів Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів".
Ефективність позовної вимоги про визнання недійсним рішення зборів має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18).
З огляду на те, що внаслідок зміни законодавчого регулювання відомості про членів (учасників) громадського об'єднання не підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення ради щодо виключення позивачки зі складу членів громадської організації є належним та ефективним способом захисту і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не потребує повторного звернення до суду з іншим позовом.
Щодо мотивованих посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17 тверджень скаржника про необхідність закриття провадження у цій справі, оскільки заявлена позивачкою вимога передбачає вирішення судом питання внутрiшньостатутної дiяльності громадської організації щодо порядку та підстав припинення членства у відповідній юридичній особі, тобто питання, на яке не поширюється юрисдикція суду, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп/2001 зазначив, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, розглядаючи спір, який за своєю суттю стосувався незаконного звільнення керівника громадської організації шляхом проведення загальних зборів, без дотримання законних вимог до їх проведення, зробила висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об'єднанні), участі у роботі громадської організації. Внутрішньостатутною діяльністю громадського об'єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб. Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду.
Водночас в ухвалі від 28.08.2024 у справі №301/1637/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що зазначений висновок Конституційного Суду України врахований у її постанові від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, тобто не виключає повноваження суду визначати належність питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
Принцип самоврядності громадської організації, передбачений статтею 3 Закону України "Про громадські об'єднання" не має абсолютного характеру та передбачає можливість втручання у організаційну діяльність громадської організації, якщо таке втручання відповідає чинному законодавству. Це також підтверджується частиною другою статті 22 Закону України "Про громадські об'єднання".
Закон України "Про громадські об'єднання" дійсно передбачає право громадської організації визначати порядок набуття та припинення членства у громадській організації, але це не означає, що вирішення порушення прав конкретної особи при реалізації цих повноважень громадською організацією має бути віднесене до виключної компетенції цієї ж організації. Саме тому Конституційний Суд України уникнув узагальненого визначення того, до чиєї компетенції (суду чи самої громадської організації) можуть бути віднесені спори щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина, та справедливо вказав, що суд має встановити характер порушення та відповідно до цього вирішити питання своєї компетенції у розгляді відповідного спору.
Необхідно пам'ятати, що стаття 55 Конституції України захищає право кожної особи індивідуально, так само як і інші закони України, відповідність яким статуту громадської організації та діяльності (рішень) громадської організації Закон України "Про громадські об'єднання" не відміняв. Тобто цей законодавчий захист є ширшим, ніж той захист прав, який встановлений безпосередньо статутом громадської організації і сама громадська організація здійснюючи свою внутрішньостатутну діяльність не може обмежувати загальний законодавчий захист прав її члена у правовідносинах щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у цій громадській організації, а суд в порушення вимог статті 124 Конституції України самоусуватись від здійснення правосуддя. Це означає, що загальні збори громадської організації не можуть в порядку самоврядності дозволяти собі рішення щодо своїх членів, які не відповідають загальним вимогам законодавства, у тому числі шляхом вибіркового або формального виконання положень власного статуту. Зокрема, загальні збори громадської організації не можуть своїм колективним рішенням у порядку реалізації права на самоорганізацію обмежувати законні права їх членів.
Правовідносини щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об'єднанні) держава не в праві корегувати на власний розсуд для цієї громадської організації (громадського об'єднання), але якщо вони відповідають встановленим Законом умовам, однак спори, які виникають з цих правовідносин, які є порушенням цих умов та вимагають правосуддя, а не організаційних дій, відповідно до статті 124 Конституції України віднесені до компетенції судів.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 16.10.2024 у справі №301/1637/16-ц, предметом спору в якій виступали позовні вимоги про визнання недійсними рішень громадського об'єднання щодо виключення позивачів зі складу учасників громадської організації.
Поряд з цим, питання підсудності такого спору Верховним Судом у вищенаведеній постанові не вирішувалося, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
Критеріями визначення юрисдикції спору визнаються: а) характер спірних правовідносин; б) суб'єктний склад сторін; в) предмет спору.
З урахуванням викладеного, враховуючи предмет та підстави поданого Фекеч Катериною Миколаївною позову, беручи до уваги характер спірних правовідносин, Південно-західний апеляційний господарського суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі, який виник між, позивачкою, як незаконно виключеним учасником юридичної особи, та громадською організацією, орган управління якої прийняв оскаржуване рішення про припинення членства позивачки, має розглядатися в порядку господарського судочинства згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, підстави для закриття провадження у даній справі відсутні.
Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №210/5659/18 колегією суддів до уваги не приймаються у зв'язку з її нерелевантністю до спірних правовідносин, оскільки вказана постанова суду касаційної інстанції була прийнята за інших обставин, а саме: у спорі з профспілкою.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 19.02.2025 у справі №916/4471/24 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 у справі №916/4471/24 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Громадську організацію "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя К.В. Богатир