Справа № 11-cc/824/3361/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/15634/25-к
21 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.04.2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, ГСУ ДБР ОСОБА_10 погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 05.06.2025 року включно, з визначенням розміру застави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 2 573 800 (два мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні в якого перебуває неповнолітня дитинаа, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.04.2025 року та постановити нову ухвалу, якою продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_7 з можливістю внесення застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді є невмотивованою, необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням норм процесуального закону та з неповним дослідженням всіх обставин провадження.
Слідчим суддею, належним чином не враховано стійкі соціальні зв'язки ОСОБА_7 , його сімейний та матеріальний стан, характеризуючі обставини. Ризики передбачені ст. 177 КПК України не підтвердженні будь якими доказами.
Орган досудового розслідування по справі доводить відсутність повідомлення постачальником МОУ про наявність форс-мажорних обставин, та вказує на відсутність підстав для не нарахування штрафних санкцій в конкретній ситуації. Проте жодним чином не доведено про наявність чи відсутність у ході виконання договорів фактів істотної зміни обставин.
Визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки останній за 2024 рік отримав заробітну плату, яка складала 553 250 тис. грн. та має накопичення в сумі 10 тисяч доларів. Разом з тим, під час проведення обшуків у підозрюваного, не виявлено та не вилучено будь-яких грошових коштів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти її задоволення та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000913 від 17.10.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 425 КК України.
12.11.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
14.11.2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.01.2025 року та визначено заставу в розмірі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів гривень).
09.01.2025 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, щодо ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.02.2025 року та визначено заставу в розмірі 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч гривень).
03.04.2025 року старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, ГСУ ДБР ОСОБА_10 за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду міста Києва про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням розміру застави 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень), та з визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.04.2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, ГСУ ДБР ОСОБА_10 погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 05.06.2025 року включно, з визначенням розміру застави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 2 573 800 (два мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
За змістом ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення,що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку
про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Крім цього, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його вини у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 05.06.2025 року.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу саме у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 2 573 800 (два мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот гривень), що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання старшого слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, ГСУ ДБР ОСОБА_10 погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 05.06.2025 року включно, з визначенням розміру застави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 2 573 800 (два мільйони п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3