29 травня 2025 року м. Київ
Справа № 755/19108/23
Провадження № 22-ц/824/5722/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року, ухваленого у складі судді Катющенко В.П.,-
У грудні 2023 року позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості: за кредитним договором № 27175-11/2022 в розмірі 47 180 грн; заборгованість за кредитним договором №13705-11/2022 в розмірі 44 795 грн та судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що 25.11.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27175-11/2022.
Також, 13.11.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13705-11/2022. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Також, п.п. 1.7. п. 1 кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з п.п. 2.3. п.2 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.
При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого для надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства - https://www.zecredit.com.ua. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України ь. укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
29.06.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм»» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №29062023 від 29.06.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача кредитним договором № 27175-11/2022 в розмірі 47 180 грн, з яких: 12 100,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 080,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №13705-11/2022 в розмірі 44 795 грн, з яких: 11 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33 295,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, яким роз'яснено право подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №13705-11/2022 в розмірі 44 795 грн., заборгованість за договором №27175-11/2022 в розмірі 47 180 грн., судовий збір в сумі 2 684 грн., а всього 94 659 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Калінін С.К. подав апеляційну скаргу, в якій позивач просить рішення суду скасувати частково та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги просив скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2024 та прийняти нове судове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 29 500,50 грн., а саме: - за кредитним договором № 27175-11/2022 від 25.11.2022 в сумі 15 125,50 грн., з яких 12 100,00 грн. - сума кредиту; 3 025,00 грн. - узгоджені сторонами проценти за користування кредитними коштами; - за кредитним договором № 13705-11/2022 від 13.11.2022 в сумі 14 375,00 грн., з яких 11 500,00 грн. - сума кредиту; 2 875,00 грн. - узгоджені сторонами проценти за користування кредитними коштами. В решті позову - відмовити.
Пропорційно до задоволених позовних вимог стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 860,87 грн.
Пропорційно до задоволених позовних вимог стягнути з позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери», за надання професійної правничої (правової) допомоги в Дніпровському районному суді м. Києва в розмірі 5 434,04 грн.
Стягнути з позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери», за надання професійної правничої (правової) допомоги в Київському апеляційному суді в розмірі 4 000,00 грн.
Стягнути з позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 239,38 грн
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що з матеріалів справи слідує, що відповідач зобов'язання з повернення кредитів не виконав, грошові кошти не сплачував, у зв'язку з цим за ним утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів в загальній сумі 23 600,00 грн. (12 100,00 грн. + 11 500,00 грн.), вказану заборгованість за тілом кредиту відповідач в апеляційній скарзі не оспорює та визнає його.
Вказує, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було незаконно нараховано відсотки у розмірі 68 375,00 грн., оскільки вони не були передбачені кредитними договорами, оскільки право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося у ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» зі спливом строку дії кредитного договору № 27175-11/2022 - 19 грудня 2022 року та кредитного договору № 13705- 11/2022 - 26 грудня 2022 року, тому починаючи із зазначених дат, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не мало право нараховувати проценти за користування кредитом.
17 лютого 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів з повернення боргів» - адвоката Дергунової А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду спраи повідомлялися належним чином.
За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що 13.11.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №13705-11/2022.
Відповідно до п.1.1. кредитного договору № 13705-11/2022, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2. договору, кредит надається строком на 25 днів, тобто до 07.12.2022. Дата надання кредиту 13.11.2022.
Відповідно до п.1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 365.0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1.00% (процентів) на добу.
Також, 25.11.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №27175-11/2022.
Відповідно до п.1.1. кредитного договору № 27175-11/2022 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2. договору, кредит надається строком на 25 днів, тобто до 19.12.2022. Дата надання кредиту 25.11.2022.
Відповідно до п.1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 365.0% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1.00% (процентів) на добу.
Відповідно до п. 1. 7 вказаних договорів, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Пунктом 1.11. вказаних договорів передбачено, що перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.
Відповідно п.1.13. вказаних договорів, сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 1.17. вказаних договорів передбачено, що для підписання договору на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта. У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, клієнт підписує договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора.
Відповідно п.4.3. вказаних договорів, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти передбачені в п. 2.3. цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.
Вказані договори № 13705-11/2022 та №27175-11/2022, підписані за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. У такому ж порядку відповідачем підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту до вказаних договорів.
Крім того, 07.12.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про надання фінансового кредиту № 13705-11/2022 від 13.11.2022, за умовами якого сторони погодили відстрочити виконання зобов'язань за договором на 20 днів, тобто до 26.12.2022. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочки призупиняється, сума заборгованості клієнта становить 14 375,00 грн.
ТОВ «ФК «Інвеструм» свої зобов'язання за договорами про надання фінансового кредиту виконало та надало відповідачу кредит в сумі 11 500 грн, шляхом зарахування 13.11.2022 кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , та 12 100 грн, шляхом зарахування 25.11.2022 кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 13705-11/2022 від 13.11.2022 станом на 29.06.2023 становить борг за основним зобов'язанням - 11 500 грн, борг за відсотками - 33 295 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №27175-11/2022від 25.11.2022 станом на 29.06.2023 становить борг за основним зобов'язанням - 12 100 грн, борг за відсотками - 35 080 грн.
29.06.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу Реєстру боржників від 29.06.2023 до Договору факторингу № 29062023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором № 13705-11/2022 від 13.11.2022 в сумі 44 795 грн, за договором №27175-11/2022від 25.11.2022 в сумі 47 180 грн.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Апеляційний суд зазначає, що відповідач не заперечує наявність заборгованості за договорами, а оспорює лише нараховані відсотки, тому апеляційний суд переглядає рішення суду у частині стягнутих відсотків.
У пункті 1.2 кредитного договору про надання фінансового кредиту № 13705-11/2022 зазначено, що кредит надається на 25 днів, тобто до 07.12.2022 року. Дата надання кредиту 13.11.2022 року.
У пункті 1.2 кредитного договору про надання фінансового кредиту № 27175-11/2022 зазначено, що кредит надається на 25 днів, тобто до 19.12.2022 року. Дата надання кредиту 25.11.2022 року.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.
У пункті 4.3 кредитного договору № 27175-11/2022 зазначено, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, визначений пунктом 1.2. договору та/або у додатках до цього договору, проценти, передбачені пунктом 1.3 договору, продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
У пункті 4.3 кредитного договору № 13705-11/2022 зазначено, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, визначений пунктом 1.2. договору та/або у додатках до цього договору, проценти, передбачені пунктом 1.3 договору, продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
Тобто у цьому пунктах договору йдеться не про розмежування двох видів відсотків в залежності від підстави користування кредитними коштами та встановлення сторонами у договорах плати за неправомірне користування кредитом, а фактично про поширення встановленої в договорі процентної ставки за правомірне користування коштами на випадки прострочення погашення кредиту та, відповідно, продовження стягнення відсотків, передбачених у пункті 1.3 договору, після спливу строку кредитування.
Водночас, як зазначалося вище, користування коштами не може бути одночасно правомірним і неправомірним, а тому відсотки, передбачені у пункті 1.3 договорів та встановлені на підставі статті 1048 ЦК України, не можуть застосовуватися до правовідносин сторін із прострочення погашення кредиту, тобто на випадки неправомірного користування позичальником кредитними коштами.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що відсотки які були стягнуті судом першої інстанції підлягає зміні враховуючи наступне.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту до договору про надання фінансового кредиту № 27175-11/2022 загальні витрати за кредитом становить 3 025,00 грн.
Згідно до умов вказаного договору а саме п.1.3, за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 365% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1% (процент на добу.
Відповідно до п. 1.1. Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12 100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Разом з тим, у п. 1.2 кредитного договору про надання фінансового кредиту № 27175-11/2022 зазначено, що кредит надається на 25 днів, тобто до 07.12.2022 року. Дата надання кредиту 13.11.2022 року.
Отже, розраховуючи відсотки суд виходить з того, що відсотки нараховуються у розмірі 1% від суми кредиту у розмірі 12 100,00 грн, а тому один відсоток який нараховується кожного дня становить 121,00 грн. (12 100,00 грн * 0,01%)
Оскільки сума відсотків за кредитом становить 3 025,00 грн. (121 грн * 25 днів), що становить 3025, 00 грн., що передбачені паспортом споживчого кредиту.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту до договору про надання фінансового кредиту № 13705-11/2022 загальні витрати за кредитом становить 2 875,00 грн.
Згідно до умов вказаного договору а саме п.1.3 За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 365% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1% (процент на добу.
Відповідно до п. 1.1. Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Разом з тим, у п. 1.2 кредитного договору про надання фінансового кредиту № 13705-11/2022 зазначено, що кредит надається на 25 днів, тобто до 19.12.2022 року. Дата надання кредиту 25.11.2022 року.
Отже, розраховуючи відсотки суд виходить з того, що відсотки нараховуються у розмірі 1% від суми кредиту у розмірі 11 500,00 грн, а тому один відсоток який нараховується кожного дня становить 115,00 грн. (11 500,00 грн * 0,01%)
Сума відсотків за кредитом становить 2 875,00 грн. (115 грн * 25 днів), що становить 2 875, 00 грн, що передбачено загальним витратам по кредиту, що передбачені паспортом споживчого кредиту.
З огляду на викладене апеляційний суд констатує, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 27175-11/2022 від 25 листопада 2022 року у розмірі 12 100 грн (тіло кредиту) та відсотки за користування кредитом у сумі 3 025,00 грн, а всього - 15 125,00 грн. також за кредитним договором № 13705-11/2022 від 13 листопада 2022 року у розмірі 11 500,00 грн (тіло кредиту) та відсотки за користування кредитом у сумі 2 875,00 грн, а всього - 14 375 грн.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, помилково стягнув відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості за відсотками за кредитним договором №27175-11/2022 з 35 080,00 грн до 3 025,00 грн, за кредитним договором № 13705-11/2022 з 33 295,00 грн. до 2 875,00 грн., а загальна сума заборгованості становить 29 500,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатив 3 220,80 грн судового збору.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а тому з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 220,80 грн.
За правилами частини 10 наведеної статті, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Під час звернення до суду першої інстанції ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Разом з тим, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» були задоволені частково а саме на 32,07 % ((91 975,00 грн. - 29 500,00 грн = 62 475,00 грн.) 91 975,00 * 100% - 62 475,00 грн * 100% = 32,07%).
Отже, за подачу позову до суду першої інстанції з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 823,24 (2 684,00 грн - 32,07% = 1 823,24 грн.)
Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Урахувавши правила частини десятої статті 141 ЦПК України, Київський апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 1 397,56 грн. судових витрат.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі№ 640/18402/19(провадження № К/9901/27657/20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
30 грудня 2023 року між Адвокатським бюро «Калінін і партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н про надання правничої допомоги.
Відповідно до додатку № 1 від 30 грудня 2023 до вказаного договору гонорар Адвокатського бюро «Калінін та партнери» становить 8 000,00 грн. за представництво інтересів в суді першої інстанції.
04 грудня 2024 року між Адвокатським бюро «Калінін і партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н про надання правничої допомоги.
Відповідно до додатку № 1 від 04 грудня 2024 року до вказаного договору гонорар Адвокатського бюро «Калінін та партнери» становить 4 000,00 грн. за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції.
Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвокатського бюро «Калінін і партнери» з надання правової допомоги як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції.
Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, судова колегія виходить з того, що дана справа при її перегляді у суді апеляційної інстанції, для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, що вже надавалися протягом тривалого розгляду справи, залучення до участі у справі інших учасників
Отже, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде стягнення з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. в ході апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем- задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року - змінити, зменшивши суму заборґованості за кредитним договором №27175-11/2022 з 47180 грн. до 15215 грн, за кредитним договором № 13705-11/2022 з 44795 грн. до 14375 грн., та загальну суму заборгованості з 94659 грн. до 29 500,00 грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 397,56 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,0 грн., за всього 4 397,56 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна