Справа № 760/12214/24 Головуючий у І інстанції Українець В.В.
Провадження №22-ц/824/9716/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
29 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 рокуу справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2024 року представник ТОВ «Кредит-Капітал»» - КотишинаІ.Б. звернулась до суду з даним позовом, який мотивовано тим, що 18 жовтня 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 . був укладений кредитний договір №00-4769598, відповідно до якого товариство надаловідповідачугрошові кошти в сумі 10000,00 грнзі сплатою процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору для отримання кредиту позичальник має зареєструватись на сайті та мати доступ до Особистого кабінету. Для проходження реєстрації, позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту.
До моменту підписання Кредитного договору позичальнику надається: можливість вивчити умови такого договору, включаючи усі його суттєві умови (у т.ч. які встановлюють детальний розрахунок сукупної вартості Кредиту), вивчити ці Правила, а також час та можливість прийняти зважене рішення щодо укладення договору кредиту.
Договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в результаті чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 11 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов'язки. Договір укладається відповідно до вимог п. 6 ч. 11 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про видачу кредиту в електронній формі, та його підписання сторонами накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі згідно ст. 5 ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем на карту позичальника.
ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.
Разом з тим, відповідач користуючись наданими коштами, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, а саме не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 28516,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованості за відсотками - 18516,00 грн.
22 лютого 2022 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 22022022, відповідно до якого ТОВ «Качай гроші» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року.
10 квітня 2024 року відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте останній проігнорував виконання своїх обов'язків за договором.
Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «Кредит-Капітал»» - Котишина І.Б. просила стягнути з ОСОБА_1 . заборгованість за кредитним договором № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року в розмірі 28516,00 грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користьтовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 10000,00 грнзаборгованості за тілом кредиту, 18516,00грнзаборгованості за відсотками та 2422,40 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Кобилецький В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції встановлена обставина, яка не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки ні платіжних доручень, ні платіжних інструкцій, ні банківських виписок, ні інших первинних документів, які б підтверджували здійснення ТОВ «Качай гроші» операції з перерахування коштів відповідачу матеріали справи не містять.
Вказує, що наявна в матеріалах справи довідка про перерахунок коштів відповідачу в сумі 10000,00 грн 18 жовтня 2021 року на картковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» є сфальсифікованою, оскільки згідно з виписки по рахунку АТ «Ощадбанк» від 26 березня 2025 року за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року ніякі зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 не проводились.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кобилецький В.В. звертає увагу на те, що кредит надавався на 30 днів, а розрахунок відсотків за користування кредитом зроблений позивачем за 127 днів (з 18 жовтня 2021 року по 22 лютого 2022 року).
Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_1 - адвокат Кобилецький В.В. вважає, що вказані обставини є суттєвими підставами для скасування рішення суду.
29 квітня 2025 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Кредит-Капітал»» - Котишина І.Б. звернулась до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що твердження відповідача про те, що позивачем не доведено факту видачі кредиту за кредитним договором є безпідставним, оскільки надана позивачем копія Додатку до повідомлення про перерахування коштів за кредитним договором № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року містить усі необхідні реквізити, а, отже може вважатися первинним документом.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості, оскільки згідно з п. 2.2 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Тобто, ТОВ «Качай Гроші» не створює окремий рахунок для позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій.
Крім того, у відзиві представник ТОВ «Кредит-Капітал»» - Котишина І.Б. зазначає, що нарахування відсотків після 17 листопада 2021 року здійснювалося правомірно згідно положень договору про продовження строку кредитування, оскільки відповідач свідомо уклав даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов'язання та оцінити усі ризики у зв'язку з його прийняттям, а кредитодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором №00-4769598.
Згідно з ч. 1 ст.369 ЦПК України, розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснюється без повідомлення учасників справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем був укладений кредитний договір № 00-4769598, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 10000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом.
ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору для отримання кредиту, позичальник має зареєструватись на сайті та мати доступ до Особистого кабінету. Для проходження реєстрації, позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту.
До моменту підписання Кредитного договору позичальнику надається: можливість вивчити умови такого договору, включаючи усі його суттєві умови (у т.ч. які встановлюють детальний розрахунок сукупної вартості Кредиту), вивчити ці Правила, а також час та можливість прийняти зважене рішення щодо укладення договору кредиту.
Договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в результаті чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 11 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов'язки. Договір укладається відповідно до вимог п. 6 ч. 11 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про видачу кредиту в електронній формі, та його підписання сторонами накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі згідно ст. 5 ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем на карту позичальника.
Договір містить графік платежів, що є його додатком № 1.
З кредитного договору вбачається, що його підписано електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
На підтвердження підписання відповідачем кредитного договору електронним підписом до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 акцепт договору здійснив одноразовим ідентифікатором «2943F» 18 жовтня 2021 року о 14:42:27, який відправлено на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
До позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту, що був наданий до укладення кредитного договору 18 жовтня 2021 року та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання споживачем свого логіна та пароля встановлених при створенні споживачем особистого кабінету на сайті https://kachay.com.ua.
На підтвердження виконання ТОВ «Качай гроші» зобов'язань по кредитному договору № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року представник позивача надав повідомлення про успішне перерахування коштів на сайті https://kachay.com.ua на суму 10 000,00 грн на картковий рахунок відповідача.
З розрахунку заборгованості за наданим кредитом вбачається, що станом на 22 лютого 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним кредитним договором становить 28516,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 18516,00 грн.
22 лютого 2022 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 22022022, відповідно до якого ТОВ «Качай гроші» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року.
10 квітня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було направлено на поштову адресу відповідача повідомлення про заміну кредитора та досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору саме відповідачем та отримання ним кредиту в розмірі визначеному договором. У рішенні зазначено, що оскільки, фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти та проценти в добровільному порядку товариству не повернуті, тому наявні правові підстави для стягнення із відповідача суми заборгованості по кредитному договору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч. 5 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII.
Ст. 12 вказаного Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронним підписом підтверджує її волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останньої, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови договорів цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
З досліджених судом доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено неналежное виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами № 00-4769598.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надано суду доказів отримання відповідачем кредитних коштів апеляційний суд відхиляє, якпомилкові та безпідставні, оскільки факти їх надання підтверджуються, наявним у матеріалах справи кредитним договором, який є дійсним в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів.
При цьому вимог щодо визнання зазначеного правочину недійсним чи встановлення факту його неукладеності до суду заявлено не було.
Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, його зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факту видачі кредиту за кредитним договором є безпідставним, оскільки надана позивачем копія Додатку до повідомлення про перерахування коштів за кредитним договором № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року містить усі необхідні реквізити, зокрема номер карткового рахунку відповідача, що є первинним документом.
Посилання в апеляційній скарзі на неправильне нарахування відсотків за користування кредитними коштами, так як кредит надавався на 30 днів, а розрахунок відсотків за користування кредитом зроблений позивачем за 127 днів (з 18 жовтня 2021 року по 22 лютого 2022 року), апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
За умовами кредитного договору № 00-4769598 від 18 жовтня 2021 року сторони досягли згоди, що кредит надається у розмірі 10 000,00 грн строком на 30 днів. Позичальник зобов'язується повернути кредит 17 листопада 2021 року або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту (п. 1.3 договору). Згідно з п. 1.4 сторони погодили фіксовану процентну ставку - 1,39 % в день.
Відповідно до положень п.п. 1.3.1 - 1.3.3 кредитного договору, строк дії кредиту продовжується на кількість днів, зазначених в п.1.3. цього Договору, у випадку, якщо по день повернення кредиту (включно) позичальник за своєю ініціативою здійснив оплату заборгованості по Договору на суму не менше суми процентів, що розраховані виходячи з кількості днів, що встановлені в п.1.3 Договору та передували (поспіль) дню поверненню кредиту (включно). В такому випадку договір вважається продовжений у зв'язку з прийняттям пропозиції Клієнтом сплатити кошти відповідно до приписів ст. 642 ЦК України.
У випадку, якщо строк дії кредиту закінчився та не відбулася його чергова пролонгація, строк дії кредиту продовжується, на кількість днів, зазначених в п.1.3. цього Договору в дату здійснення позичальником оплати в повному обсязі заборгованості за процентами, що передбачені цим Договором та сплати неустойки (пені та штрафу) в залежності від кількості днів прострочення сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом.
Після кожної пролонгації строку дії кредиту, день повернення кредиту зазначається в особистому кабінеті. Новий Графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті за наявності письмової вимоги позичальника.
Згідно умов п. 1.4 Договору, Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить: знижена процентна ставка становить 1,39 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості; стандартна процентна ставка складає 1,99 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Якщо позичальник не сплатив грошові кошти в строк встановлений договором, стандартна ставка застосовується з першого дня видачі кредиту. Сторони вирішили, що нарахування процентів за користування Кредитом за стандартною процентною ставкою здійснюється з 1 (першого) дня отримання кредиту, але не більше ніж до 90 (дев'яностого) дня прострочення і застосовується відповідно до умов п.6.3 Договору.
Відповідно до п.п. 1.8.1 строк кредиту може бути продовжений за бажанням позичальника та за умови оплати позичальником процентів, нарахованих на початкову суму заборгованості за кредитом станом на дату, коли відбувається продовження строку кредиту. Процентна ставка за користування кредитом з дати, коли відбувається продовження строку кредиту, становить 1,70 % в день. Строк кредиту може бути продовжений за бажанням позичальник в особистому кабінеті на період в 7, 14, 30 календарних днів або іншу індивідуальну кількість календарних днів в межах первісного строку кредитування, починаючи з дати, наступної за датою закінчення строку кредиту, визначеного п. 1.3. Договору.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.
Умовами договору передбачено, що якщо позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання, нараховуються проценти за користування кредитом за ставкою 1,99 % на день з 1 дня отримання кредиту, але не більше ніж до 90 дня прострочення (ст. 625 ЦК України).
З наявного в матеріалах справи детального розрахунку вбачається, що 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було видано кредит в розмірі 10000,00 грн, з 18 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року нараховувались відсотки в розмірі 139,00 грн щодня, 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 здійснив погашення відсотків в розмірі 4031,00 грн, (тобто відбулася пролонгація відповідно до п.1.3 Договору), з 15 листопада 2021 року по 15 грудня 2021 року нараховувались відсотки в розмірі 170,00 грн щодня (п. 1.8 Договору), з 21 грудня 2021 року по 22 лютого 2022 року нараховувались відсотки в розмірі 199,00 грн щодня ( п. 1.3, п.6.3 Договору).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося правомірно згідно положень договору про продовження строку кредитування.
Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків, за користування кредитними коштами, в розмірі 18516,00 є обґрунтованими.
Поряд з цим відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно оцінки зібраних у справі доказів, зокрема доказів, поданих позивачем на підтвердження його доводів про наявність укладеного з відповідачем кредитного договору.
Ст. 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на те, що відповідач фактично користуючись наданими житлово-комунальним послугами, відмовлялася їх оплачувати, не погоджуючись із нарахованими тарифами позивачем, а також відмовляючись підписувати договір на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт та компенсацію витрат, що не є підставою звільнення її від зобов'язання щодо оплати фактично наданих житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог не спростовують, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції по суті спору визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги відповідача.
Суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачами судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі ст. ст. 141, 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 29 травня 2025 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар