28 травня 2025 року м. Київ
Справа № 756/4835/23
Провадження № 22-ц/824/1857/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 28 травня 2025 року
Повний текст постанови складено 29 травня 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач (відповідач за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою
відповідальністю «Мегаінвест
Сервіс»
відповідачі ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом),
ОСОБА_2 (третя особа за зустрічним позовом)
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , подану адвокатом Колядою Анатолієм Миколайовичем, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, ухваленогоу складі судді Майбоженко А.М.,-
ТОВ «Мегаінвест Сервіс» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 04.12.2014 рішенням Оболонського районного суду м.Києва стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 457 255,78 грн, заборгованість по відсоткам у розмірі 113 254,73 грн та 4 074,40 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 вищезазначене рішення скасовано і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн, суму заборгованості за відсотками у розмірі 113 254,73 грн., а всього 570 510,51 грн.
Солідарно із ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість за кредитом у розмірі 352 421,84 грн., суму заборгованості за відсотками 18 237,47 грн., а всього 370 659,31 грн.
27.08.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу права вимоги №1806/К.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 23.06.2020 замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Мегаінвест Сервіс» у виконавчих листах у вищезазначеній справі.
Відповідачами рішення суду не виконується у зв'язку з чим позивачем нараховано 3% річних - 143 065,28 грн та 1 253 216,56 - індекс інфляції (станом на 11.04.2023), які позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.
У відзиві представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Коляда А.М. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на пропуск строку позовної давності, те, що з 24.02.2022 позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України у зв'язку з введенням в Україні військового стану та внесення відповідних змін до законодавства. Крім того посилається, що при здійсненні розрахунку заборгованості не враховано те, що ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 21.07.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню частково на суму 99 480,89 грн виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у зв'язку з добровільною сплатою коштів у період з 04.12.2014 по 30.05.2018. Також зауважує, що рішення суду про стягнення боргу виконано відповідачами, оскільки ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідачів на суму 497 838 грн з ОСОБА_4 .
Крім того, ОСОБА_1 в особі свого представника Коляди А.М. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості з ТОВ «Мегаінвест Сервіс» посилаючись на те, що 06.09.2019 ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідачів на суму 497 838,00 грн з ОСОБА_4 . Після реалізації предмету іпотеки, в порушення вимог ч.7 ст.38 Закону України «Про іпотеку» товариством не повернуто ОСОБА_1 і ОСОБА_2 різницю між ціною продажу предмету іпотеки та розміром заборгованості у сумі 26 608,38 грн. Враховуючи те, що кошти не повернуто, позивачем за зустрічним позовом розраховано розмір 3% відсотків - 1 325,00 грн та інфляційні нарахування - 4 399,99 грн за період з 27.06.2020 по 23.02.2022.
Просить стягнути суму основного боргу, три відсотки річних і інфляційні нарахування.
У відзиві на зустрічний позов ТОВ «Мегаінвест Сервіс» посилається на те, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 26.10.2021 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, поновлення права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (місце знаходження: м. Київ, вул. В. Житомирська, 4, квартира 9, код ЄДРПОУ 42237969), як іпотекодержателем за договором іпотеки № 49.10/18/11-ЗМК від 30.09.2011 року, та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною та зареєстрованого в реєстрі за № 390.
А також скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 48558911 від 06.09.2019 року 13:28:32, номер запису права власності 331121144 від 06.09.2019 року 12:29:11, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об'єкту нерухомості 1908762380000.
У зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року позов ТОВ«Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мегаінвест Сервіс»:
92 291 (дев'яносто дві тисячі двісті дев'яносто одну) 78 копійок - інфляційні втрати за період з 26.09.2019 по 23.02.2022 року;
34 107 (тридцять чотири тисячі сто сім) гривень 71 копійка - 3 % річних за період з 26.09.2019 по 23.02.2022 року.
Стягнутосолідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мегаінвест Сервіс»:
72 625 (сімдесят дві тисячі шістсот двадцять п'ять) гривень 01 копійку - інфляційні втрати;
26 839 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять) гривень 58 копійок 3 % річних.
В іншій частині позовних вимог відмовлено
Стягнутоз ТОВ«Мегаінвест Сервіс» на користь держави 17 593 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні) 15 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 675 (одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) гривень 53 копійки судового збору.
Стягнутиз ОСОБА_2 на користь держави 1 675 (одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) гривень 53 копійки судового збору.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Меганівест Сервіс», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.
Задовольнячи позовну заяву частково та залишаючи без задоволення зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні первісних вимог з огляду на продаж предмету іпотеки, оскільки станом на момент вирішення справи триває апеляційний перегляд рішення, яким цей договір визнано недійсним.
З цих же підстав, суд вважає правильним відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки питання про дійсність договору купівлі-продажу на моменту вирішення цієї справи ще не вирішено і випадку його недійсності - його сторони будуть повернуті у попередній стан (застосовано двосторонню реституцію).
Не погоджуючись з рішенням суду, представником ОСОБА_1 адвокатом Коляда А.М. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що позивач звернувся з позовом до суду 14 квітня 2023 року, враховуючи строк позовної давності становить три роки, а відтак строк для стягнення відсотків має бути з 14 квітня 2020 року по 14 квітня 2023 року, а не з 26 вересня 2019 року по 23 лютого 2022 рік.
Крім того, не погоджуючись з рішенням суду, представником ТОВ «Меганівест Сервіс» адвокатом Мацкевич Д.А. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду частково в незадоволеній частині позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Мегаінвест Сервіс» задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 загальну суму заборгованості в розмірі 1396281,84 грн., що складається з 143065,28 грн. - 3% річних та 1253216,56 грн. - індекс інфляції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Мегаінвест Сервіс» зазначає, що суд першої інстанції при зменшенні інфляційних втрат не звернув уваги, що відповідачі не виконували добровільно рішення судів та намагалися в судах затягувати розгляд справи, щоб уникнути відповідальності.
Правом подання відзиву на апеляційні скарги, сторони не скористалися.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Коляда А.М. підтримав доводиа своєї апеляційної скарги заперечував проти доводів апеляційної скарги ТОВ Мегаінвест Сервіс».
Представник ТОВ Мегаінвест Сервіс» адвокат Третьякова Н.Ю. підтримала доводи апеляційної скарги ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та заперечувала проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Коляди А.М.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Встановлено, що 04.12.2014 рішенням Оболонського районного суду м.Києва стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 457 255,78 грн, заборгованість по відсоткам у розмірі 113 254,73 грн та 4 074,40 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 вищезазначене рішення скасовано і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн, суму заборгованості за відсотками у розмірі 113 254,73 грн., а всього 570 510,51 грн.
Солідарно із ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість за кредитом у розмірі 352 421,84 грн., суму заборгованості за відсотками 18 237,47 грн., а всього 370 659,31 грн.
27.08.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу права вимоги №1806/К.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 23.06.2020 замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Мегаінвест Сервіс» у виконавчих листах у вищезазначеній справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 21.07.2022 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 99 480,89 грн. визнано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у зв'язку з добровільною сплатою коштів у період з 04.12.2014 по 30.05.2018.
06.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», як іпотекодержателем за договором іпотеки № 49.10/18/11-ЗМК від 30.09.2011 року та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 вересня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною та зареєстрованого в реєстрі за № 390.
Квартиру було реалізовано в межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки за ціною 497 638 грн
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 26.10.2021 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, поновлення права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», як іпотекодержателем за договором іпотеки № 49.10/18/11-ЗМК від 30.09.2011 року, та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною та зареєстрованого в реєстрі за № 390.
А також скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 48558911 від 06.09.2019 року 13:28:32, номер запису права власності 331121144 від 06.09.2019 року 12:29:11, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості 1908762380000.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції, виконуючи розрахунок виходив з того, що з моменту прийняття постанови Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі №756/12284/14 (згідно якої було встановлено заборгованість між сторонами) і до моменту введення в Україні військового стану, у зв'язку з яким внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно п.18 яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тобто до 23.02.2022 року.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Разом з тим, відповідно до п. 18, 19 «Прикінцевих та перехідних положеннь» Цивільного кодексу України 2003 року доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.»
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано проводив розрахунок з 26.09.2019 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, як зазначав суд відповідно до п. 18, 19 «Прикінцевих та перехідних положеннь» Цивільного кодексу Українистроки які були передбачені ст. 257 ЦК України були зупиненні з 23 лютого 2022 року.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що для застосування строку позовної давності позивач мав звернутись з позовом до 24 лютого 2019 року.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи постанову Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі №756/12284/14 було прийнято до закінчення строку позовної давності.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано проводив розрахунок з 26.09 2019 року, оскільки строки передбачені ст. 257 ЦК України були зупинені, а тому доводи апеляційної скарги про те, що строк для стягнення відсотків має бути з 1404. 2020 року по 23.02.2022 року, а не з 26 вересня 2019 року по 23 лютого 2022 рік є необгрунтованими.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України Основними засадами судочинства є: забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 252 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що апеляційне оскарження рішення це не є затягуванням справи для відмови у виконанні судового рішення, а право особи, якщо вона вважає таке рішення суду безпідставними, обмеження такого права є порушенням прав, що передбачені Конституцією України а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при зменшенні інфляційних втрат не звернув уваги, що відповідачі не виконували добровільно рішення судів та намагалися в судах затягувати розгляд справи, щоб уникнути відповідальності, є необгрунтованими.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 рокубез змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року без змін, розподіл судових витрат у зв'язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подану адвокатом Колядою Анатолієм Миколайовичем, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» - залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна