Справа №760/13983/25
1-кс/760/7300/25
23 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 03.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024110000000301 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Кленовий м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого слідчий посилається на те, що
Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000301 від 03.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, ОСОБА_5 у 2023 році, перебуваючи у невстановленому місці і достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), усвідомлюючи, що реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, будь-яка допомога представникам держави-агресора, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, в тому числі передача нерухомого майна є незаконною і буде використовуватись в тому числі для військових потреб держави-агресора, вирішив в обхід законодавчої заборони підтримати рішення держави-агресора, передати приналежні йому об'єкти нерухомого майна, тим самим допомагати представникам держави-агресора, забезпечувати потреби представників держави-агресора, а відтак сприяти у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.
Таким чином, за викладених вище обставин у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій з підтримки рішення держави-агресора, передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора.
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій з підтримки рішення держави-агресора, передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора неможливо, ОСОБА_5 вступив у попередню змову з громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області, у місті Свєрдловськ, який має зв'язки серед окупаційної влади Луганської області, та іншими невстановленими особами, які володіють організаторськими здібностями, здатні вирішувати поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо ведення господарської діяльності, які за взаємною згодою погодились приймати участь у протиправній діяльності.
ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, добровільно домовились про спільне вчинення злочину, а саме здійснення пособництва державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора.
Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора у період починаючи з 2023 року вчинив умисні дії за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 переслідуючи свій злочинний умисел, за невстановлених під час досудового розслідування способів перетину тимчасово-окупованої території Луганської області, прибув до міста Свєрдловськ Луганської області з метою підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ.
З цією метою, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 підготували пакет документів на Приватне підприємство «ВЗОР» з яких: «Решение № 1 единственного учредителя общества с ограниченной ответственностью ВЗОР», «Свидетельство о государственной регистрации юридического лица № 23-0000435/2016 Частное предприятие ВЗОР», «Устав общества с ограниченной ответственностью ВЗОР», які ОСОБА_5 завірив дійсними 26.06.2023, після чого передав їх ОСОБА_7 , і доводячи спільний злочинний умисел до кінця, в той же день підтримуючи рішення держави-агресора звернулися із вказаним пакетом документів та заявою «Про внесення відомостей щодо юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб у зв'язку з приведенням установчих документів у відповідності із законодавством РФ» до Свєрдловського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської народної республіки. У подальшому, доводячи спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , підготували пакет документі в ПП «ВЗОР» та віддав його для реєстрації до податкових органів «Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби № 1 ЛНР» про що отримав розписку про отримання документів від 26.06.2023 завірену податковим інспектором. Внаслідок вказаних протиправних дій, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 підтримано рішення держави-агресора щодо приведення установчих документів юридичної особи ПП «ВЗОР» у відповідності до законодавства РФ.
У подальшому, ОСОБА_5 будучи єдиним засновником ООО «ВЗОР», яке має на балансі нерухоме майно, що розташоване за адресою: Луганська область, місто Свєрдловськ, вулиця Енгельса, 24, та являючись єдиним розпорядником вказаного майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , з метою передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 2023 року, перебуваючи на тимчасово-окупованій території Луганської області, уклав невстановлений договір оренди з «ПАО «Сбербанк россии» та ООО «УВЗ-Спецсервис», ИНН 6623125506, ОГРН: 1186658000264, на яке застосовані обмежувальні заходи (санкції) РНБО, у зв'язку з тим, що ООО «УВЗ-Спецсервис» здійснює фінансово-господарську діяльність з підприємствами, що відносяться до оборонно-промислового комплексу рф, а саме: АО «560 бронетанковый ремонтный завод», ИНН 2811005250, ОГРН 1092804000255; АО "РОСОБОРОНЭКСПОРТ" ИНН 7718852163, ОГРН 1117746521452; АО «61 бронетанковый ремонтный завод», ИНН 7819310752, ОГРН 1097847131678; АО "Омский завод транспортного машиностроения", ИНН 5505204171, ОГРН 1085543060734; АО «81 бронетанковый ремонтный завод», ИНН 2302060955, ОГРН 1092302000922 на передачу в користування нерухомим майном розташованим за адресою: Луганська область, місто Свєрдловськ, вулиця Енгельса, 24.
Внаслідок зазначених вище протиправних дій, у період з 2023 року по теперішній час на потреби представників держави-агресора передано у користування нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке використовується у тому числі військовими формуваннями та сприяє у здійсненні військової агресії проти України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміну меж території і державного кордону України.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України - пособництво державі-агресору, тобто вчинення за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
21.05.2025 о 18 год. 41 хв., після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 3221888800:38:140:7019, останнього затримано співробітниками СБ України в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
В той же день, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення визначено матеріали кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Таким чином, повідомивши ОСОБА_5 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити сховати або створити речі і документи, продовжити злочинну діяльність, вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкому злочині, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Розуміючи, що відносно нього розпочалось кримінальне переслідування, останній розуміючи невідворотність покарання, будучи без процесуального обмеження зможе використати нагоду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду. Крім того, необхідно враховувати той факт, що ОСОБА_5 має можливість безперешкодного виїзду за кордон, що підтверджується відповідними відомостями, останній неодноразово виїжджав після 2022 року.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведеними слідчими діями, у тому числі обшуками не вдалось встановити оригінали документів таких як, товаротранспортні накладні, специфікації, митні декларації, договори, тощо, тому на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а відтак ОСОБА_5 будучи без процесуального обмеження, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину. З метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_5 будучи кінцевим бенефіціарним власником підприємства ВЗОР та перереєструвавши юридичну адресу на території України користуючись авторитетом серед працівників компанії, використовуючи психологічний вплив або дружні стосунки, так і в інший спосіб може впливати на покази, які заплановано отримати від працівників компанії, з метою подальшого викривлення їх показів у вигідному для нього значенні. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Маючи достатнє фінансове забезпечення може змінювати місця проживання. Шляхом підкупу впливати на працівників компанії. Крім цього, може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину, який у змові з іншими особами винайшов шляхи обходу заборони ведення господарської діяльності з державою-агресором, без процесуального обмеження, останній зможе продовжити передачу матеріальних ресурсів до території рф - представникам держави-агресора, до підприємств які тісно пов'язані з оборонною галуззю.
З метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України встановлено наступне:
1. Зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
2. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3. Вік та стан підозрюваного дозволяє йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Орган досудового розслідування посилаючись на отримані матеріали, характер вчиненого злочину, у тому числі наявність відомостей про продаж товарів до підприємств на які накладені санкції, вважає, що в даному випадку відсутня необхідність у визначенні альтернативи у вигляді застави, оскільки при перебуванні ОСОБА_5 на волі дасть йому змогу продовжити вчиняти злочину якому він підозрюється.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні, - безпідставними. Враховуючи відомості щодо особи підозрюваного, просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
У провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 03.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024110000000301 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
21.05.2025 о 18 годині 41 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку вимог ст. 208-211 КПК України.
21.05.2025, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних систем;
- протоколом за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних систем під час якого отримано відомості телеграму за номером «380508749078»;
- протоколом огляду з відкритих джерел інформації всесвітньої мережі Інтернет за посиланням https://drs.nsdc.gov.ua/subjects?searchQuery=6623125506, щодо застосованих санкцій відносно ТОВ «УВЗ-Спецсервіс»;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 під час якого знайдено документи рф та грошові кошти російські рублі;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду сайту від 22.05.2025.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме пособництво державі-агресору, тобто вчинення за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має середній вік, групи інвалідності не має.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, оскільки має постійне місце мешкання, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню освіту, офіційно не працевлаштований.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що в ході судового розгляду даних про негативну репутацію підозрюваного не надано.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що відомостей про матеріальний стан підозрюваного в ході судового розгляду не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.
На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутній ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину проти основ Національної безпеки України, який вчинено в умовах воєнного. Не можна залишити поза увагою і відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, який не має утриманців та постійного місця роботи ,суспільно корисною діяльністю не займається, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку. Крім того, відповідно до змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_5 має можливість безперешкодного виїзду за кордон України та в період дії воєнного стану та неодноразово виїжджав після 2022 року.
Крім тог, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки проведеними слідчими діями, у тому числі обшуками не вдалось встановити оригінали документів таких як, товаротранспортні накладні, специфікації, митні декларації, договори, тощо, тому на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а відтак ОСОБА_5 будучи без процесуального обмеження, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_5 може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні підстави та обставини, визначені ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Слідчий суддя зазначає, що вимоги абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативними та визначають право суду під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, встановлених статтями 177, 178 КПК України.
Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.
Керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, під час дії воєнного стану, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 19 липня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обчислювати з 18 години 41 хвилин 21 травня 2025 року.
Ухвала слідчого судді діє по 19 липня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1