Справа №760/13694/25
1-кс/760/7200/25
27 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 26.02.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22025101110000171 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно працевлаштованого, не одруженого,не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000171, внесеного до ЄРДР 26.02.2025, у якому повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
У ході досудового розслідування встановлено, що 22.02.2024 президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року о 5 годині президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні. У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 10.11.2024 строком на 90 діб.
Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.02.2025, у громадянина України ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
У подальшому, 25.02.2025 орієнтовно о 20:00 на виконання свого злочинного умислу направленого на перешкоджання законній діяльності ЗС України, ОСОБА_5 спільно із громадянкою України ОСОБА_8 придбали в супермаркеті «Новус» за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 7а, дві пляшки рідини для розпалювання «Weekend» та після цього вирушили підшукувати транспортний засіб із приналежністю до збройних сил України, з метою його підпалу.
Надалі, 25.02.2025 орієнтовно о 22:52, перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 25, переслідуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме дві пляшки рідини для розпалювання «Weekend», ОСОБА_8 розлила вміст пляшок на передню частину автомобіля «Volkswagen Lt 35» із військовим номерним знаком « НОМЕР_1 », який використовується ЗС України та здійснила його підпал, при цьому ОСОБА_5 здійснював відеофіксацію на свій особистий мобільний телефон.
28.02.2025 громадянину України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
28.02.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 27.02.2025 о 18.00.
24.04.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 28.05.2025.
У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через складність провадження завершити досудове розслідування до 28.05.2025 не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин;
- отримати висновок за результатами проведення комплексної транспортно-товарознавчої та пожежно-технічної експертизи.
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Під час досудового розслідування - встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного підозрюваний спроможний переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що згідно зі ст. 12 КК України обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, окупованої території або держави агресора, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Також існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
У разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо вчинення кримінального правопорушення), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , для ухилення від можливої кримінальної відповідальності може впливати у будь-який спосіб на свідків адже враховуючи те, що в ході проведення обшуки були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Водночас, існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний. може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування вказаного ризику слід зазначити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за вказівкою на даний час невстановленої досудовим розслідуванням особи обґрунтовано підозрюються у вчиненні перешкоджанні законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, тому перебування підозрюваного не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у злочинну діяльність з корисливих мотивів.
Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Також, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, термін дії, якого неодноразово продовжувався тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні злочину, під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_10 виходячи з наступного.
Окрім того, положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258"5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.
Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний, продовжуючи проживати на території міста Київ, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів.
Отже, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію зазначених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра пред'явлена ОСОБА_5 обґрунтована і підтверджується належними доказами. З метою запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та прийняти ряд процесуальних рішень, і, вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Вимогами ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст. 199 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 26.02.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22025101110000171 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
27.02.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку вимог ст. ст. 208-211 КПК України.
28.02.2024, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: , а саме:
- протоколом огляду від 25.02.2025.
- актом про пожежу від 25.02.2025.
- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 25.02.2025, ОСОБА_13 від 04.03.2025
- протоколами слідчих експериментів від 15.04.2025 та від 12.03.2025;
- протоколом огляду місця події від 04.03.2025.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, групи інвалідності не має.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме має постійне місце проживання, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку. Відомостей про наявність на утриманні неповнолітніх дітей слідчому судді не надано, тому слідчий суддя не приймає їх до уваги.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню освіту та офіційно працевлаштований у «Львівських круасанах».
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
В дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що відомостей про розмір доходу підозрюваного слідчому судді не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів кримінального провадження, на момент розгляду клопотання відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні відсутні.
На виконання вимог п.12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї у судовому засіданні не встановлено.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів. Суд враховує характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою відомості про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, а саме має постійне місце мешкання, проте не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку, не має місця роботи чи навчання.
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що частина доказів у даному кримінальному провадженні є електронними, тобто інформація, яка зберігається в хмарних сховищах, різноманітних веб-сервісах, мобільних додатках та месенджерах. Отже, перебуваючи на волі та маючи доступ до Інтернет-мережі, підозрюваний може користуватись «хмарним сховищем» та вчинити дії, спрямованні на знищення доказової інформації у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 для ухилення від можливої кримінальної відповідальності, може впливати у будь-який спосіб на свідків, іншого підозрювану у даному кримінальному провадженні з метою зміни показів останньою в ході досудового розслідування та судового розгляду, враховуючи, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення вчинено групою осіб.
З огляду на викладене в судовому засіданні встановлено, що вказані ризики не зменшились і продовжують існувати.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
28.02.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 27.04.2025 року включно.
22.04.2025, постановою заступника керівника Київської міської прокуратури, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28 травня 2025 включно.
24.04.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, відносно підозрюваної ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 28.05.2025 року включно.
23.05.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 28 червня 2025 включно.
Відповідно до наданих слідчому суді матеріалі встановлено, що закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до завершення строку досудового розслідування неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, за результатами проведення яких прийняти відповідні процесуальні рішення, що потребує додаткового часу, зокрема:
- встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення;
- провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин;
- отримати висновок за результатами проведення комплексної транспортно-товарознавчої та пожежно-технічної експертизи.
- виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України та продовжується в межах строку досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам, які продовжують існувати, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, враховуючи, що прокурором доведено, що обставини, визначені ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та не перевищують встановлений ст. 197 КПК України сукупний строк.
Разом із тим, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).
Слідчий суддя зазначає, що вимоги абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативними та визначають право суду під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2025 року для працездатних осіб складає 3028 гривні.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, який вчинено в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тривале утримання підозрюваного під вартою, наявності постійного місця мешкання та офіційного місця роботи, а також його репутацію, вік, стан здоров'я, мінімальні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема відсутність ризику летальності, що створює підозрюваний, , слідчий суддя не вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.
На переконання слідчого судді застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, що здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч.177 КПК України.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 33 дні по 28 червня 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися з м. Київ без дозволу прокурора, слідчого або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкуванні зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді діє по 28 червня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1