Справа №760/13125/25
1-кс/760/6934/25
21 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене Першим заступником керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 07.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000030 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть №3379 від 20.02.2024 зареєстрований Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ). ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 разом із своєю матір'ю ОСОБА_9 , яка ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.
При цьому, померла в шлюбі ніколи не перебувала, та на момент смерті у неї відсутні близькі родичи, у зв'язку із чим поховання її здійснювалося за сприяння та кошти колег по роботі.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Отримавши інформацію щодо відсутності близьких родичів які могли б успадкувати нерухоме майно, знаючи, що дане майно відійде в дохід держави, у ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 07 серпня 2024 року, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману квартирою АДРЕСА_3 та на праві спільної часткової власності у розмірі 1/3 частки була зареєстрована на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (мати ОСОБА_8 ). При цьому, ОСОБА_10 , будучи громадянином російської федерації, для приховування своєї протиправної діяльності на території України використовував завідомо підробленим офіційний документ - паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_11 . Зазначений підроблений паспорт та анкетні дані « ОСОБА_11 », ОСОБА_10 використовував для оформлення банківських карток, довіреностей а також під час спілкування з іншими особами.
Для налагодження механізму незаконного заволодіння квартирою, достовірно розуміючи протиправність своєї діяльності ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », розробив протиправний план незаконного оформлення права власності на нерухоме майно шляхом використання завідомо підробленого офіційного документа - свідоцтва про шлюб.
Згідно розробленого плану, для досягнення мети злочинної діяльності щодо оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », з метою уникнення самовикриття, залучив до своєї протиправної діяльності інших осіб, серед числа яких були ОСОБА_13 та ОСОБА_5 .
З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння нерухомим майном шляхом виготовлення та використання завідомо підробленого офіційного документа - свідоцтва про шлюб, ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », надав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказівку підшукати особу, яка за грошову винагороду, надасть власні документи (паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера) для використання їх у виготовленні завідомо підробленого офіційного документа - свідоцтва про шлюб з померлою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання права на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 . Для комунікації з ОСОБА_5 ОСОБА_10 використовував мобільний телефон з номером НОМЕР_2 .
Водночас, ОСОБА_5 відповідно до відведеної йому ролі та вказівки ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », здійснив пошук особи, а саме мешканця м. Києва ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та запропонував останньому з метою реалізації злочинних намірів, виступити удаваним чоловіком померлої ОСОБА_8 , пообіцявши йому за участь у протиправній реалізації вказаної нерухомості грошову винагороду в сумі 1000 доларів США. Окрім того, останній зобов'язаний був надати копію свого паспорта громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_14 для виготовлення завідомо підробленого офіційного документа - свідоцтва про шлюб, а також вчинити дії, пов'язані із введенням в оману державного нотаріуса, шляхом успадкування майна померлої, а саме квартири АДРЕСА_3 .
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із пропозицією надати, за грошову винагороду, свої документи (паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера) для використання їх у виготовленні завідомо підробленого офіційного документа - свідоцтва про шлюб з померлою ОСОБА_8 .
У свою чергу, ОСОБА_14 , усвідомлюючи, що такі дії носять кримінально-протиправний характер, оскільки він не мав наміру, ні можливості придбати у власність будь-які об'єкти нерухомості, переслідуючи корисливий мотив отримання матеріальної винагороди, погодився на вказану пропозицію.
Після чого, ОСОБА_14 , маючи намір на пособництво у заволодінні чужим майно шляхом обману, через ОСОБА_5 передав ОСОБА_10 фотографії паспорта громадянина України НОМЕР_3 виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві від 21.07.2000 на власне ім'я, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
У подальшому, виконуючи спільний узгоджений злочинний план, ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », у невстановлену дату, місце та час, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблений документ «Свідоцтво про укладення шлюбу», зареєстрований відділом ЗАГС Раменського міського округу Головного управління запису актів громадянського стану Московської області від 23.05.1998, що посвідчує шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Окрім цього, для реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_10 залучив до протиправної діяльності свого знайомого ріелтора ОСОБА_13 , який відповідно до відведеної йому ролі, здійснював підшукування нотаріуса який здійснить реєстрацію на підставі свідоцтва про шлюб укладеного в російській федерації, буде інструктувати і супроводжувати ОСОБА_14 під час укладання угод, здійснювати оплату за вчинення нотаріальних дій, безпосередньо спілкуватиметься з нотаріусом та виконуватиме інші дії необхідні для здійснення незаконної реєстрації права власності на «підставну» особу. При цьому, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13 про фіктивність шлюбу, і незаконність дій. В свою чергу, ОСОБА_13 , переслідуючи корисні мотиви на пропозицію ОСОБА_10 погодився і виступав активним учасником вчинення кримінального правопорушення.
Діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за вказівкою ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 07 серпня 2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_14 прибули до офісу державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, де зустрілись з ОСОБА_13 .
Перебуваючи у приміщенні державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 , діючи на виконання спільного злочинного умислу, з корисливих мотивів та за вказівкою ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття ОСОБА_14 права власності на зазначену квартиру та бажаючи настання цих наслідків, знаходячись в офісі державного нотаріуса за адресою: АДРЕСА_4 , вводячи в оману державного нотаріуса надали їй завідомо підроблений офіційний документ «Свідоцтво про укладення шлюбу», зареєстрований відділом ЗАГС Раменського міського округу Головного управління запису актів громадянського стану Московської області від 23.05.1998, що посвідчує шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інші документи на підставі яких нотаріусом заведено спадкову справу №413/2024, яка слугувала підставою у подальшому переходу право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_14 .
Діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 18 грудня 2024 року ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », надав вказівку ОСОБА_5 привезти ОСОБА_14 до офісу державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 8 для проведення реєстраційних дій та оформлення права власності квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування.
В подальшому, у невстановлений досудовими розслідуванням час, але не пізніше 18 грудня 2024 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_14 прибули до офісу державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, де зустрілись з ОСОБА_13 .
Після чого, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 направились до державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори для проведення реєстраційних дій та оформлення права власності квартиру АДРЕСА_3 .
З метою подальшої реєстрації спадкового майна за ОСОБА_14 , державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 18 грудня 2024 року проведено реєстраційні дії та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_3 на ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та 2/3 квартири АДРЕСА_3 на ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Продовжуючи реалізовувати спільного злочинного умислу, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 30 січня 2025 року ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », надав вказівку ОСОБА_5 привезти ОСОБА_14 до офісу державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 8 для проведення реєстраційних дій та оформлення права власності квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування.
В подальшому, у невстановлений досудовими розслідуванням час, але не пізніше 30 січня 2025 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_14 прибули до офісу державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, де зустрілись з ОСОБА_13 .
Після чого, достовірно знаючи, що право власності на квартиру буде зареєстроване із використанням завідомо підроблених документів, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 направились до державного нотаріусу П'ятої київської державної нотаріальної контори для проведення реєстраційних дій та оформлення права власності квартиру АДРЕСА_3 .
Так, державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 30.01.2025 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_14 .
В подальшому, державним нотаріусом ОСОБА_15 проведено реєстраційні дії по об'єкту нерухомості (реєстраційний номер 3073052280000) квартирою за адресою: АДРЕСА_2 та право власності зареєстровано 30.01.2025 за ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що видане на підставі наданого завідомо підробленого офіційного документу - свідоцтва про шлюб.
Після незаконного оформлення квартири на ОСОБА_14 , ОСОБА_10 знайшов «покупця» вказаної квартири, яким виявилася ОСОБА_16 .
З метою переоформлення права власності на ОСОБА_16 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 18 лютого 2025 року ОСОБА_10 , надав вказівку ОСОБА_5 привезти ОСОБА_14 до офісу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , для укладання договору купівлі-продажу кв. №2, що за адресою: АДРЕСА_5 .
В подальшому, 19 лютого 2025 року, у невстановлений досудовими розслідуванням час, ОСОБА_5 та ОСОБА_14 прибули до офісу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , де зустрілись з ОСОБА_13 та ОСОБА_10 .
Після чого, ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 направились до офісу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , для укладання договору купівлі-продажу кв. №2, що за адресою: АДРЕСА_5 .
В подальшому 19 лютого 2024 року, приватним нотаріусом ОСОБА_17 , посвідчено договір купівлі-продажу №448, згідно якого Продавець - ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , продав та передав у власність об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, яка розташована, за адресою: АДРЕСА_2 . Покупцеві - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після отримання правовстановлюючих документів на приміщення квартири, ОСОБА_13 отримав оригінали вказаних документів від ОСОБА_14 та зберігав їх при собі. При цьому, на момент продажу квартири, безпосереднього доступу у ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 не було. Окрім цього, при укладанні договору купівлі-продажу ключі від квартири новому власнику не передавалися, у зв'язку з їх відсутністю. Вказані обставини вказують на фіктивність угоди, яка спрямована виключно на створення видимості правомірності набуття права власності.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », ОСОБА_13 ОСОБА_5 ОСОБА_14 та невстановлені досудовим розслідуванням особи шляхом обману заволоділи квартирою АДРЕСА_3 , вартістю 2 705 000,00 грн, що на момент скоєного злочину в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
В результаті вказаних незаконних дій ОСОБА_10 , який в ході вчинення кримінального правопорушення представлявся « ОСОБА_12 », ОСОБА_13 ОСОБА_5 ОСОБА_14 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, у власність якої відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України, повинна бути передана зазначена квартира, як відумерла спадщина, завдано матеріальні збитки на суму 2 705 000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном (шахрайство), шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюються: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Київ, громадянин України, українець, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Так, 22.02.2025 о 12:15 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Разом з тим, 22.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2025 за клопотанням слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 901 667,00 гривень на строк до 22.04.2025 включно.
Так, 15.04.2025 керівником Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_19 винесено вмотивовану постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42025102090000030 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України до трьох місяців, а саме до 22.05.2025.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.04.2025 за клопотанням слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 700 000,00 гривень до 22 травня 2025 року включно.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.05.2025 за клопотанням слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за
№ 42025102090000030 від 07.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України продовжено до п'яти місяців, тобто до 22.07.2025.
Таким чином, сторона обвинувачення, вбачає необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.07.2025, у зв'язку із наявністю ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:
На той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний ОСОБА_5 намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Санкція статті, що інкримінуються підозрюваному, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
При цьому, враховуючи, що з моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України та оголошення загальної мобілізації, відповідно до Указу Президента України №69/2022 підозрюваний ОСОБА_5 на військову службу не призивався, не виключається, що останній може бути непридатним до військової служби та знятим з військового обліку, тобто може належати до категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України під час правового режиму воєнного стану.
Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, експерта, інших підозрюваних з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин вказує те, що ОСОБА_5 після повідомлення йому про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розуміючи що його дії викриті, може вчинити незаконний вплив у виді погроз фізичної розправи, психологічного маніпулювання, шантажу, підкупу, прохань, умовлянь стосовно свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Так, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування у переважній більшості підтверджується показаннями свідків, підозрюваного ОСОБА_14 , протоколами впізнання. Вказані особи відомі ОСОБА_5 і тому з метою уникнення кримінальної відповідальності він може вчиняти протиправні дії спрямовані на зміну їх показань.
Окрім того, на даний час, є необхідність у допиті інших свідків, серед яких нотаріуси та очевидці укладання шахрайських угод спрямованих на заволодіння квартирою.
Тобто, вищевказаний фактор свідчить про те, що перебуваючи на волі або в умовах домашнього арешту, у тому числі цілодобовому, та відповідно, маючи доступ до засобів зв'язку, мережі Інтернет, він буде мати можливість незаконно впливати на осіб-фігурантів з метою ненадання показань та знищення інформації, що має доказове значення (якою у тому числі володіють такі особи), які мають важливе значення для викриття всіх кримінальних правопорушень, вчинених підозрюваним, повною відмовою від прийняття участі у процесуальних діях, які є необхідними при розслідуванні даної категорії кримінальних правопорушень, або викривлення інформації на користь підозрюваного, яку необхідно отримати під час проведення слідчих дій за участю таких осіб. Оцінюючи можливість впливу на свідків та експертів орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення вказують встановлені фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними наданих показань становить склад окремого кримінального правопорушення.
Крім того, без обраного запобіжного заходу ОСОБА_5 самостійно або за посередництва інших осіб, зокрема інших підозрюваних матиме можливість знищити та змінити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, що також містить в собі ознаки кримінального правопорушення. Так, на даний час, в ході досудового розслідування є необхідність у виявленні та вилучені оригіналу завідомо підробленого свідоцтва про шлюб, спеціальної техніки, бланків, печаток за допомогою яких виготовлялося вказане свідоцтво.
Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність.
Є актуальним ризик знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень шляхом вжиття заходів, спрямованих на знищення доказів та недопущення розкриття інших епізодів злочинних дій.
Слід зазначити, що у даному кримінальному провадженні велика частина доказів являється електронними, тобто інформація, яка зберігається в хмарних сховищах, різноманітних веб-сервісах, мобільних додатках та месенджерах. Така інформація відображає зв'язок із злочином та підтверджує його наявність як на стадії інкримінування так й на стадії висунення обвинувачення та вручення обвинувального акта та доведення на підставі зібраних доказів вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень під час судового розгляду.
А відтак, будь-яке несанкціоноване втручання у таку інформацію зашкодить стороні обвинувачення як на стадії досудового розслідування, так й на стадії судового розгляду довести вину обвинуваченого та, як результат, постановити суду об'єктивне рішення відносно останнього.
Перебування на волі наддасть можливість підозрюваному вчинити дії, спрямованні на унеможливлення фіксації злочинів, а саме знищення електронної інформації, електронних засобів за допомогою яких можливе зібрання доказів та встановлення інших епізодів кримінальних правопорушень.
Також, підозрюваний може знищити інші речові докази по кримінальному провадженню, зокрема, речі та предмети, які можуть містити на собі сліди вчинення злочинів проти власності.
Слід врахувати той факт, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 маючи доступ до інтернет-мережі, зможе користуватись, шляхом несанкціонованого втручання, «хмарним сховищем» та вчинити дії, спрямованні на знищення всієї інформації, що є доказами по кримінальному провадженню.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може надавати матеріали досудового розслідування та відомості щодо його проведення іншим невстановленим особам, які приймали безпосередню участь в організації та вчиненні кримінального правопорушення.
Вище перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 на даний час забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків і надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України вiд 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи всі наведені обставини та підстави, вважаю наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не нададуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прошу суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відносяться до категорії особливо тяжких, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 183 КПК України, є необхідним та достатнім обрання запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Сторона обвинувачення вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, щозастава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Тому, враховуючи те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрювані отримали грошові кошти в розмірі 2 705 000 гривень, які на даний час не виявлені та не вилучені в ході досудового розслідування, застава у розмірі 231 прожиткових мінімумів зможе забезпечити виконання особою, покладених на неї обов'язків.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра пред'явлена ОСОБА_5 обґрунтована і підтверджується належними доказами. З метою запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та прийняти ряд процесуальних рішень, і, вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, оскільки вважали підозру необґрунтованою,а провину ОСОБА_5 не доведеною . З огляду на тривале утримання підозрюваного під вартою та скрутний майновий стан підозрюваного вважали розмір застави непомірним. Просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем мешкання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Вимогами ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст. 199 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділення Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування об'єднаному кримінальному провадженні у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 07.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000030 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
22.02.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку вимог ст. ст. 208-211 КПК України.
22.02.2025, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами, наданими суду на дослідження, зокрема:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_20 від 06.02.2025.
- протоколами допитів свідків ОСОБА_20 від 10.02.2025, ОСОБА_16 від 22.02.2025, ОСОБА_15 від 22.02.2025, ОСОБА_21 від 15.02.2025, ОСОБА_22 від 17.02.2025, ОСОБА_23 від 20.02.2025, ОСОБА_24 від 20.02.2025, ОСОБА_25 від 13.04.2025,
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 від 22.02.2025, ОСОБА_15 від 22.02.2025;
- протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_7 ;
- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.02.2025;.
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_8 від 21.02.2025 ;.
- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.02.2025;.
- протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2025;.
- протоколами тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні державного нотаріуса ОСОБА_15 від 21.02.2025 та матеріали спадкової справи № 413/2024;
- інформацією із відеозаписів з камер відеоспостереження за адресою м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2 від 14.03.2025, що підтверджує обставини вчиненого кримінального правопорушення.
- протоколом огляду відеозаписів за участю підозрюваного ОСОБА_5 відеозаписів з камер відеоспостереження за адресою м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2 від 09.04.2025, в ході якого підозрюваний впізнав ОСОБА_13 та ОСОБА_14
- протоколом огляду інформації з диску вилученого на підставі тимчасового доступу до речей та документів з ПрАТ «Київстар» від 14.04.2025, що підтверджує обставини вчиненого кримінального правопорушення.
протоколом пред'явленням особи для впізнання за фотознімками за участю підозрюваного ОСОБА_14 від 16.04.2025, який впізнав ОСОБА_10
- протоколом огляду відеозаписів за участю підозрюваного ОСОБА_14 відеозаписів з камер відеоспостереження за адресою м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2 від 16.04.2025,
- іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя критично відноситься до заперечень сторони захисту та вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має середній вік, групи інвалідності не має.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середньо-спеціальну освіту та офіційно не працевлаштований.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
В дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що відомостей про розмір доходу підозрюваного слідчому судді не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів кримінального провадження, на момент розгляду клопотання відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні відсутні.
На виконання вимог п.12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї у судовому засіданні не встановлено.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, який. відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 може впливати на них з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Вказані ризики не зменшились та продовжують існувати, що не заперечується сторонами у справі.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
24.02.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, відносно ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.04.2025 включно із визначенням розміру застави 901 667,00 гривень.
15.04.2025, постановою керівником Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців до 22.05.2025.
21.04.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, відносно ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2025 включно із визначенням розміру застави 901 667,00 гривень.
14.05.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців по 22.07.2025 включно.
Відповідно до наданих слідчому суді матеріалі встановлено, що закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до завершення строку досудового розслідування неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, за результатами проведення яких прийняти відповідні процесуальні рішення, що потребує додаткового часу.
Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та відомості про особу підозрюваного та міцності його соціальних зв'язків, зокрема, той факт, що підозрюваний одружений та має на утриманні неповнолітню доньку, з урахуванням тривалого утримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави, яка, враховуючи майновий стан підозрюваного, є завідомо непомірною, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у розумінні вимог ч.1 ст.176 КПК України є більш м'яким запобіжний заходом ніж тримання під вартою, однак більш суворим ніж запобіжний захід у вигляді застави.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч. 1 ст.177 КПК України, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто по 21 липня 2025 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою збереження життя та здоров'я, в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто по 21 липня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 :
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме місто Київ, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватись зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_5 звільнити з під-варти негайно в залі суду.
Ухвала слідчого судді діє по 21 липня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному та направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для забезпечення контролю за його поведінкою під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1